Рішення

від 15.11.2011 по справі 11/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/346

15.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»

Допро   Товариства з обмеженою відповідальністю «Совант»стягнення 39 768,31 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідача Корнілов О.О. - представник не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Совант»39768,31 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу та розірвання договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору фінансового лізингу № 10000031 від 14.06.2010 відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати щомісячних лізингових платежів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 33 448, 65 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховує пеню у розмірі 2 612,53 грн., 2805,04 грн. інфляційних втрат та 902,09 грн. 3% річних. Крім того, позивач стверджує, що оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати щомісячних лізингових платежів, то має місце істотне порушення умов договору, а це є підставою для його розірвання.

Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

          14.06.2010 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Совант»було укладено договір фінансового лізингу №10000031 (далі –Договір), відповідно до якого лізингодавець зобов'язується надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно Додатку № 1 на умовах цього Договору. Предметом лізингу, відповідно до п. 1.1. Договору, є вантажний автомобіль Howo Самосвал V-9726.

          Пунктом 1.1. загальних умов договору фінансового лізингу (далі –Загальні умови), що є додатком № 2 до Договору і його невід'ємною частиною, лізингодавець зобов'язується, після підписання лізингоодержувачем договору фінансового лізингу та сплати першого лізингового платежу, придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти відповідний предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору фінансового лізингу.

          14.06.2010 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 (далі – Додаткова угода) до Договору, якою було внесено зміни до пункту 1.1. Додатку № 2 та викладено його в наступній редакції: «Лізингодавець зобов'язується, після підписання лізингоодержувачем  договору фінансового лізингу та сплати першої частки першого лізингового платежу, згідно п. 1.4. даного розділу, передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти відповідний предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору фінансового лізингу».

Також Додатковою угодою до розділу 1 «Предмет договору»Додатку № 2 Загальних умов було додано пункт 1.4., відповідно до якого лізингодоожержувач зобов'язується сплатити лізингодавцю перший лізинговий платіж в сумі 81250,00 грн., слідуючи наступному графіку: І частка –48750,00 грн. –до дати підписання акта приймання-передачі предмету лізингу; ІІ частка –32500,00 грн. –в термін сплати нарахованого першого щомісячного лізингового платежу згідно умов Договору.

          На виконання умов Договору лізингодавцем було передано, а лізингоодержувачем прийнято у фінансовий лізинг транспортний засіб Howo Самосвал V-9726, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі предмета лізингу від 22.07.2010.

          Сторонами в Договорі погоджено такі лізингові платежі: одноразові лізингові платежі та щомісячні платежі. Розмір щомісячних лізингових платежів становить 11222,53 грн. (які включають в себе відшкодування вартості предмета лізингу –4062,50 грн. та банківські відсотки і комісія –7160, 03 грн.).

          Відповідно до п. 8.2. Загальних умов Договору нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами акта прийому-передачі предмета лізингу, але не пізніше п'яти днів з дати повідомлення лізингоодержувача про готовність предмета лізингу до передачі.

          Згідно з ч. 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», а також п.8.1.Загальних умов Договору передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі у повному обсязі. Сплата   лізингових   платежів   здійснюється  в  порядку, встановленому договором (ст. 16 вказаного Закону).

Пунктом 8.3. Загальних умов Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю щомісячні та спеціальні лізингові платежі не пізніше сьомого числа кожного місяця. Усі лізингові платежі сплачуються в українській гривні, шляхом перерахування лізингоодержувачем відповідних грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, що зазначений у договорі чи виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплачувати лізингові платежі (п.п. 8.4., 8.5. Загальних умов Договору).

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем своїх зобов'язаннь щодо своєчасної сплати лізингових платежів за Договором не виконано, внаслідок чого в останнього перед Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»виникла заборгованість в розмірі 45 263,60 грн.

          10.01.2011 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»(позивачем по справі) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврофінанс») відступає, а новий кредитор (Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»)  набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями Договорів лізингу, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до даного договору (надалі іменуються «Основні договори»), укладені між первісним кредитором та лізингоодержувачами, згідно Додатку № 1 до даного Договору.

Таким чином, за Договором про відступлення права вимоги до позивача перейшло право замість Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»вимагати від відповідача сплати грошових коштів, визначених договором фінансового лізингу № 10000031 від 14.06.2010.

Крім того, до позивача перейшло право на стягнення штрафних санкцій за порушення даного Договору (як це передбачено п.1.3. Договору про відступлення права вимоги).

          Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України).

          Враховуючи приписи ч.2 ст. 516 Цивільного кодексу України, Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»письмово повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за  договором фінансового лізингу №10000031 від 14.06.2010, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листа № 11/01-077 від 10.01.2011, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку № 3300 від 10.01.2011, а також повідомлення про вручення поштового відправлення.

          На підставі положень Договору про відступлення права вимоги 10.01.2011 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Совант»укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № №10000031 від 14.06.2010, відповідно до якої лізингоодержувач зобов'язувався виконувати всі обов'язки по Договору перед новим кредитором (новим лізингодавцем), а новий лізингодавець брав на себе всі обов'язки первісного лізингодавця по договору фінансового лізингу.

          14.06.2011 відповідач звернувся до нового лізингодавця з листом, яким просив надати йому довідку про стан своєї заборгованості за Договором. У відповідь на вказаний лист позивачем була надана довідка, з якої вбачається, що станом на 14.06.2011  заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 448,65 грн. В листі №23/06-1 від 23.06.2011 заборгованість у розмірі 33 448,65 грн. відповідач визнав та зобов'язався погасити її протягом трьох місяців.

          Проте, вказана заборгованість відповідачем погашена не була. 05.07.2011 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав погашення наявної заборгованості в десятиденний термін. Але відповіді на претензію відповідачем не надано, суму заборгованості не сплачено.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 612, 53 грн., інфляційні втрати у розмірі 2805,04 грн., 3% річних у розмірі 902,09 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.   

Пунктом 8.16 Загальних умов договору передбачено, що у разі прострочення сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на те, що взяті на себе зобов'язання з оплати щомісячних лізингових платежів відповідачем не виконані, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати лізингових платежів на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Разом з тим, позивач просить розірвати договір фінансового лізингу у зв'язку з істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати щомісячних лізингових платежів, а отже, дійсно з боку відповідача мало місце істотне порушення умов договору.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору фінансового лізингу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено 567,68 грн. державного мита, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №Н000002783, № Н000002784 та № Н000002785  від 04.10.2011. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 39768,31 грн., а також вимога немайнового характеру. Таким чином, 85,00 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Совант»(01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 22А, ідентифікаційний код 36185913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»(02086, м. Київ, вул.. Княжий затон, 4, ідентифікаційний код 37258463) 33448 (тридцять три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 65 коп. основного боргу, 2612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 53 коп. пені, 902 (дев'ятсот дві) грн. 09 коп. 3% річних, 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 04 коп. інфляційних втрат, а також 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати Договір фінансового лізингу від 14.06.2010р. № 10000031, укладений між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 315, ідентифікаційний код 30726921) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Совант»(01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 22А, ідентифікаційний код 36185913).

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»(02086, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, ідентифікаційний код 37258463) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. надмірно сплаченого державного мита за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

     Суддя                                                                                                    Ю.М. Смирнова

                                                                                     Дата підписання рішення: 21.11.2011