Рішення

від 15.05.2008 по справі 30/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/216

15.05.08

За позовом     Приватного підприємства «Альфа-Оріон»

до                     Комунального підприємства «Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

про                   визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

                                                                                                    Суддя   Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача         Волинець В.В. –представник за довіреністю № б/н від 20.02.08.

Від відповідача    Трофімов О.Ю. –представник за довіреністю № 1732 від 22.01.07.      

                                   ОБСТАВИНИ  СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Альфа-Оріон»до Комунального підприємства «Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про:

- визнання за Приватним підприємством «Альфа-Оріон»право власності на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В»;

- зобов'язання Комунального підприємства «Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Альфа-Оріон»на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було відмовлено позивачу  у здійсненні державної реєстрації права власності на спірне майно, в зв'язку з тим, що право власності Малого колективного підприємства «МЖК Поділ», що продало спірне приміщення позивачу зареєстроване не було, і документи, подані для реєстрації прав на нерухоме майно не відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.08. порушено провадження у справі № 30/216, розгляд справи призначено на 15.05.08. о 16-00.

В судовому засіданні 15.05.08. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, представник позивача в усній формі просить суд покласти судові витрати на Приватного підприємства «Альфа-Оріон».

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.08. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до Рішення № 135 від 15.10.89. «Про передачу на баланс «МЖК Поділ»нежилого приміщення за адресою: вул. Спаська, 12-в», виконавчий комітет Подільської районної ради народних депутатів дозволив «МЖК Поділ»виконати роботи по відновленню зруйнованого приміщення по вул. Спаській, 12-в, площею 58 кв. м. з подальшим використанням його як нежилого приміщення та дозволив прийняти приміщення після виконання робіт по його реконструкції на баланс підприємства.

Актом відомчої комісії про прийом закінченого будівництва будівлі від 06.07.91. нежитлове приміщення (після реконструкції та відновлення) по вул. Спаській, 12-в, було прийняте в експлуатацію.

Довідками від 15.11.89. та від 05.07.91. підтверджується, що вказане нежиле приміщення загальною площею 156,1 кв. м знаходиться на балансі Малого колективного підприємства «МЖК Поділ».

У відповідності до матеріалів справи, 17.10.01. згідно Договору № 17/01 купівлі - продажу нежилого приміщення (споруди) Мале колективне підприємство «МЖК Поділ»продало Приватному підприємству «Альфа-Оріон»нежиле приміщення загальною площею 156, 1 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12-в.

Передача вказаного приміщення позивачу відбулась на підставі Акту приймання - передачі нежитлового приміщення від 27.10.01. за Договором від 17.10.01. № 17/01 купівлі-продажу нежилого приміщення (споруди).

Позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з проханням зареєструвати право власності на спірне нежиле приміщення (після реконструкції), в чому йому було відмовлено, в зв'язку з тим, що право власності Малого колективного підприємства «МЖК Поділ», що продало дане приміщення позивачу зареєстроване не було, і документи, подані для реєстрації прав на нерухоме майно не відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, а саме Договір № 17/01 купівлі - продажу нежилого приміщення не є нотаріально посвідченим.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до чинного на момент укладення договору купівлі-продажу Цивільного кодексу Української РСР 1961 року, право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передання речі (ст. 128).

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу УРСР, спеціальні умови, обов'язкове нотаріальне посвідчення встановлені лише  для договорів купівлі-продажу житлового будинку.

Законодавство, що діяло на момент укладення договору, не встановлювало обов'язку нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна іншого, ніж житловий будинок.

Отже, право власності у Приватного підприємства «Альфа-Оріон»на спірне майно виникло на підставі укладення договору купівлі-продажу від 17.10.01. та акту приймання-передачі від 27.10.01.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим  Законом,  визнаються державою.

Таким чином, відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, договору купівлі продажу від 17.10.01., право власності на спірне майно перейшло до позивача 27.10.03. (з моменту підписання акту прийому – передачі нерухомого  майна).

Правомірність набуття спірного майна позивачем відповідачем не заперечується.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, право власності у позивача –Приватного підприємства «Альфа-Оріон» на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В» виникло на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.01. та акту приймання –передачі від 27.10.01.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача - Приватного підприємства «Альфа-Оріон»щодо визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В»є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача - Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності  Приватного підприємства «Альфа-Оріон»на зазначене вище майно, суд встановив наступне.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як встановлено судом, з метою реєстрації права власності на нежиле приміщення, позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», але Приватному підприємству «Альфа-Оріон»було відмовлено у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки договір купівлі –продажу від 17.10.01. не відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 42, 44, 227 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час укладення Договору № 17/01 купівлі - продажу нежилого приміщення (споруди) від 17.10.01., угоди можуть укладатись усно або в письмові формі (простій чи нотаріальній). Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, якщо хоча б однією з сторін є громадянин та предметом даного договору є жилий будинок.

Ст. 54 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93. № 3425-ХП, який діяв на час укладення Договору № 17/01 від 17.10.01., зазначено, що нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Таким чином, законодавством України не встановлювалася вимога щодо обов'язкового нотаріального посвідчення вказаного Договору, і таке посвідчення могло відбуватися виключно за бажанням сторін.

Таким чином, законодавством України, на момент прийняття в експлуатацію вказаного нежилого приміщення 06.07.91., не передбачалось обов'язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, а тому відмова відповідача зареєструвати право власності позивача на нежиле приміщення,  що знаходиться за адресою:  м.  Київ,  вул.  Спаська,   12, літ. «В»,  є безпідставною та не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача зареєструвати право власності позивача на об'єкт нерухомості, свідчить про те, що відповідач не визнає права власності Приватного підприємства «Альфа-Оріон»на спірне майно, яке належить йому на праві власності, у відповідності до договору купівлі –продажу від 17.10.01.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Приватне підприємство «Альфа-Оріон».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства «Альфа-Оріон» задовольнити повністю.

2.          Визнати за Приватним підприємством «Альфа-Оріон»(04070, м. Київ, вул. Спаська, 6-а, кв. 16, код ЄДРПОУ 31514379) право власності на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В».

3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) провести державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Альфа-Оріон»(04070, м. Київ, вул. Спаська, 6-а, кв. 16, код ЄДРПОУ 31514379) на нежитлову будівлю площею 156,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 12, літ. «В»

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                         Т.М.Ващенко