Рішення

від 24.06.2008 по справі 25/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/239

24.06.08

За позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «САВ ЛТД»

до                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»

про                      стягнення    129 120,13 грн.               

                                                                                                       Суддя Морозов С.М.

                                                               Секретар судового засідання  Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:        Ковтун Н.В. (довіреність  від 16.01.2008),

від відповідача:    не з'явилися

             В судовому засіданні  24 червня 2008 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «САВ ЛТД»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(надалі –відповідач) заборгованості за поставлений товар  сумі 129 120,13 грн., з яких основного боргу 125 164,31грн., пені  418,51 грн., штрафу   3 453,61 грн., 3% річних в сумі 83,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, вартість поставленого товару в повному обсязі не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено  договір   купівлі-продажу  №15мт  (надалі –Договір), згідно з умовами  якого позивач зобов'язався    поставити та передати у власність  відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно з пп. 1.2, 1.3 Договору найменування, кількість і вартість товару  визначаються в рахунках-фактурах,  які є невід'ємною частиною Договору і передається  позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних, податкової накладної та сертифікату якості товару.  

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється партіями  на підставі представлених  відповідачем позивачу узгоджених сторонами заявок на поставку з зазначеним найменуванням, кількості товару та терміну поставки. Вартість товару визначається в рахунках-фактурах щодо кожної партії окремо.  

На виконання умов  Договору позивачем в період з 10.10.2007р. по 16.01.2008р. було  поставлено  відповідачу товар на загальну суму 219 020,44 грн., що підтверджується видатковими накладними №СО-0001046 від 10.10.2007р., №СО-0001248 від 16.11.2007р., №СО-0001307 від 30.11.2007р., № СО-0001307/2 від 03.12.2007р., №СО-0001348 від 17.12.2007р, податковими  накладними №СО-0001046 від 26.10.2007р., №СО-0001248 від  02.12.2007р., №СО-0001307 від  16.12.2007р., № СО-0001307/2 від  19.12.2007р., №СО-0001348 від  02.01.2008р., а також довіреностями серії ЯМБ №165886 від 01.11.2007р., ЯМБ №165860 від 01.10.2007р., ЯМБ №165907 від 30.11.2007р.    (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).   

Розрахунок за товар згідно з п. 3.3  Договору здійснюється відповідачем  шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача як 100% попередня оплата або, в разі необхідності, в строк який не перевищує 15 календарних днів після поставки товару.      

Відповідач оплатив вартість отриманого товару на суму 93 856,13 грн., що підтверджено банківськими виписками  від 08.11.2007р. та від 28.12.2007р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Таким чином  основна заборгованість відповідача перед позивачем становить   125 164,31 грн., що підтверджено також Актом  звірки взаємних розрахунків  між позивачем та відповідачем від 14.01.2008р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).  

Позивач звертався до відповідача з претензією  без номеру  від  26.12.2007р, на яку від відповідача відповіді  не одержано і станом на дату звернення до суду  заборгованість так і  не сплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має                                                                               інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не в повному обсязі оплатив вартість поставленого позивачем  товару. Станом на час винесення рішення по справі, заборгованість відповідача перед позивачем складає 125 164,31  грн.    

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що в разі несплати за поставлений товар в строк, який перевищує 15 календарних днів відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен банківський день такої заборгованості.

Виходячи із визначення видів неустойки, наданих в ст. 549 ЦК України, враховуючи те, що розрахунок розміру неустойки в п. 5.2 Договору визначений у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання,  суд приходить до висновку, що сторони при визначенні розміру відповідальності мали на увазі стягнення пені.

З урахуванням викладеного, та зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості поставленого позивачем товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за в сумі 418,51 грн.

Враховуючи те, що сторонами в договорі не визначено випадки стягнення та розмір штрафу у відповідності із ст. 549 ЦК України, який обчислювався б у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення штрафу.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати  вартості товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в період з 26.10.2007року по 19.12.2007року  в розмірі   83,70 грн.

За таких обставин,  позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 125 164,31грн. заборгованості, пені в сумі 418,51 грн.  та 3% річних в розмірі  83,70 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Судові витрати позивача у сумі 1 409,20 грн. (1 291,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(ідентифікаційний код   23167926, адреса: 01001, м. Київ, Печерський район, вул.   Еспланадна,32-В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «САВ ЛТД»  (ідентифікаційний код  22948685, адреса: 01103   м. Київ, вул. Кіквідзе,18А, р/р 2600230159  в Подільському відділенні 5393 Ощадбанку України м. Київ, МФО 320383)   125 666,52 (сто двадцять п'ять тисяч  шістсот шістдесят шість гривень 52 копійки) грн. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(ідентифікаційний код 23167926, адреса: 01001, м. Київ, Печерський район, вул.   Еспланадна,32-В) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «САВ ЛТД»  (ідентифікаційний код  22948685, адреса: 01103   м. Київ, вул. Кіквідзе,18А, р/р 2600230159  в Подільському відділенні 5393 Ощадбанку України м. Київ, МФО 320383)    судові витрати в розмірі 1 409,20   (одна тисяча  чотириста дев'ять  гривень  20 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                      С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення    01.07.2008р.