Рішення

від 17.06.2008 по справі 26/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.06.08                                                                                           Справа№ 26/69

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАРМА ЛАЙФ”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства „Надія-Фарм”, м. Львів

про стягнення 3 960,88 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Божко Ю.Л. –представник (довіреність б/н від 26.05.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАРМА ЛАЙФ”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Надія-Фарм”, м. Львів про стягнення 3 960,88 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.05.2008 р. Ухвалою суду від 27.05.2008 р. розгляд справи відкладався до 17.06.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання від 17.06.2008 р., відповідно до якого просить зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, позовні вимоги з врахуванням зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 2966508.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

05.07.2006 р. між позивачем (попередня назва ТОВ „ТРИ”) та відповідачем укладено договір поставки № 736 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався передати відповідачу лікарські засоби (далі по тексту –товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач по накладним поставив відповідачу товар на загальну суму 3 010,68 грн. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що Покупець (відповідач) зобов'язується оплатити кожну поставлену партію товару у визначений відповідною видатковою накладною строк шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (позивача), зазначений у цьому договорі, або окремо погоджений сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем по договору щодо оплати товару в строки передбачені в накладних належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 3 010,68 грн. Факт заборгованості, також, підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 01.11.2007 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 7.2. договору, у випадку затримки оплати товару Постачальник (позивач) має право стягнути з Покупця (відповідача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму   253,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 634,24 грн. та 3% річних на загальну суму 62,22 грн.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, оскільки відповідачем 12.05.2008 р. (після звернення позивача з позовною заявою до суду) сплачено 1 009,64 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 2 001,04 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки часткове погашення заборгованості відповідачем відбулося після звернення позивача з позовною заявою до суду, то судові витрати слід покласти на відповідача повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Надія-Фарм”, м. Львів, вул. Ференца Ліста, 2 (р/р 26001301366850 у Залізничному відділенні ПІБ м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 31730001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАРМА ЛАЙФ”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 2 (р/р 26009301007855 в ЛФ ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 385316, код ЄДРПОУ 20810310) 2 001 грн. 04 коп. основного боргу, 253 грн. 74 коп. пені, 634 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 62 грн. 22 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог щодо стягнення 1 009 грн. 64 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.