Рішення

від 05.08.2008 по справі 23/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.08.08                                                                                           Справа№ 23/146

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Колективного підприємства (надалі –КП) “Добродій”, м. Львів,

до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, м. Львів,

про спонукання до виконання умов договору

За участю представників:

від позивача  -  Лосовський С.С. - директор,

від відповідача – Клевцов С.А. –представник,

від третьої особи 1 –Клевцов С.А. –представик,

від третьої особи 2 –не з”явився.

Суть спору:           КП “Добродій” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про спонукання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до виконання умов договору, а саме: про зобов”язання відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу здійснити фактичну передачу приватизованого об”єкта у власність позивача та оформити її шляхом підписанням акта приймання-передачі приватизованого об”єкта. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст. ст. 15, 16, 525, 526, 529, 530 ЦК України, п. 3.2. Договору купівлі-продажу, а також тим, що відповідач всупереч умовам договору відмовляється від дотримання процедури передачі придбаного об”єкта, а саме: від фактичної передачі придбаного на підставі договору купівлі-продажу майна та підписання в зв”язку з цим акта приймання-передачі згаданого майна.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача та третьої особи 1 просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що розпорядженням голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19 липня 1995 р. № 528 затверджено список пам”яток археології, історії та мистецтва області, у перелік яких включено будинок по вул. Личаківській, 32 у м. Львові. У цьому будинку знаходяться придбані позивачем приміщення. Відповідно до Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам”яток культурної спадщини” від 1 лютого 2005 р. заборонено приватизацію пам”яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам”яток, які не підлягають приватизації.

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 18.06.2008 р.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

          Згідно з Договором купівлі-продажу № 153 від 09 грудня 1994 р. Товариство покупців підприємства торгівлі “Добродій”, правонаступником якого є позивач (п. 1.2. Статуту), у 1994 р. придбало державне майно (об”єкт приватизації) - підприємство торгівлі “Добродій”, розташоване у м. Львові по вул. Личаківській, 32. Згодом, 29.02.2008 р., між сторонами у справі укладено Договір № 1985 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу. Згідно з умовами цього Договору № 1985 (п.п. 1.1., 1.4., 1.5., 2.1., 2.2., 4.1., 6.1., 8, 13) відповідач зобов”язувався відповідно до ухвали Львівської міської ради 7-ї сесії 5-го скликання від 15 листопада 2007 р. за номером 1267 передати у власність позивача нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на 1-му поверсі, позначеному в технічному паспорті Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експерної оцінки” від 09 листопада 2005 року під цифрами 18-1 (вісімнадцять-один)/ 23,9 (двадцять три цілих дев”ять десятих) кв. м; 18-2 (вісімнадцять-два)/ 16,9 (шістнадцять цілих дев”ять десятих) кв. м, загальною площею 40,8 (сорок цілих вісім десятих) кв. м, які в будинку (літ. “А-4”), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, будинок, 32 (тридцять два), надалі –Об”єкт продажу, що належать Територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі рішення Личаківського (Червоноарміського) райвиконкому м. Львова № 176 від 10 березня 1987 року, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експерної оцінки” 14 листопада 2005 року, номер запису 1365, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 8931139. КП “Добродій” зобов”язувалось прийняти зазначені приміщення та заплатити 289046,4 грн., у тому числі ПДВ, за придбаний об”єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу. Розрахунки за придбаний об”єкт мали здійснюватися позивачем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого розрахункового рахунку на рахунок відповідача. Сторони Договору домовились, що передача придбаного майна здійснюється відповідачем позивачу в 3-денний термін після оплати повної вартості придбаного об”єкта продажу. Передача об”єкта продажу Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і його прийняття КП “Добродій” мали підтверджуватися актом приймання-передачі, підписаним сторонами. Кожна сторона зобов”язувалась належним чином виконувати обов”язки, покладені на неї Договором № 1985, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов”язків. Зокрема, позивач зобов”язувався у встановлений Договором строк сплатити вартість Об”єкта продажу та прийняти його, відповідач зобов”язувався передати КП “Добродій” Об”єкт продажу у встановлений Договором термін. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради гарантувало, що Об”єкт продажу: “не входить до переліку Об”єктів, які не підлягають приватизаційним, проданим, переданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає”. Сторони також домовились, що Договір підлягає реєстрації у відповідних органах Львівської міської ради у місячний термін з моменту нотаріального посвідчення. Договір № 1985 посвідчено 29 лютого 2008 р. приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за номером 559, цього ж дня Договір № 1985 зареєстровано начальником Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (реєстр. № 1512-А). Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів № 5524756 Договір зареєстровано у Державному реєстрі правочинів. Платіжним дорученням № 30 від 27 березня 2008 р. позивач перерахував на вказаний у договорі № 1985 рахунок відповідача 289046,4 грн. за викуп приміщення. Однак, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради станом на день розгляду справи судом Об”єкта продажу у власність позивачу на підставі укладеного Договору № 1985 не передало, акта приймання-передачі не оформило. На день розгляду справи судом нежитлові приміщення під цифрами 18-1 та 18-2, площею 40,8 кв. м у будинку № 32 по вул. Личаківській, перебувають у фактичному користуванні позивача на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № Л-0221 від 27 липня 2001 р. Відповідач у листі № 2-5621/2302 від 13.05.2008 р. послався на те, що у квітні 2008 р. ним отримано інформацію про належність будинку, в якому розташований об”єкт купівлі-продажу, до пам”яток історії згідно з розпорядженням голови Львівської обласної ради народних депутатів від 19.07.1995 р. № 528 “Про взяття під охорону держави пам”яток історії та культури Львівської області”. У вищезгаданому листі відповідач також вказав, що у зв”язку з невідповідністю договору актам цивільного законодавства він є нікчемним правочином, не створює юридичних наслідків і рекомендував КП “Добродій” звернутися про повернення перерахованих коштів за об”єкт купівлі-продажу в сумі 289046,4 грн., вважаючи вищезгаданий договір недійсним.

          Судом також встановлено, що Розпорядженням голови Львівської обласної ради народних депутатів від 19.07.1995 р. № 528 “Про взяття під охорону держави пам”яток історії та культури Львівської області” затверджено список пам”яток археології, історії та мистецтва області згідно з додатком. У цьому додатку під № 26 вказано будинок № 32 по вул. Личаківській у м. Львові, в якому був заарештований німецькими окупантами О. Кандиба-Ольжич, поет, археолог, затупник голови проводу Українських націоналістів. Придбані позивачем приміщення знаходяться у вищезгаданому будинку.

          Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у ній докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок та строки передачі Об”єкта продажу (нежитлових приміщень) визначено сторонами у п.п. 2.2., 3.1., 3.2. Договору № 1985 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 29.02.2008 р. Всупереч зазначеним вимогам Договору № 1985 відповідач взятих на себе обов”язків не виконав. Об”єкт продажу в 3-денний термін після сплати його повної позивачу по Договору № 1985 не передав, акта приймання-передачі приміщень по Договору № 1985 сторонами не підписано. Вказане порушує право позивача на володіння і розпорядження придбаною власністю, оскільки придбані по Договору купівлі-продажу приміщення продовжують перебувати у фактичному користуванні КП “Добродій” на підставі Договору оренди № Л-0221, а не Договору купівлі-продажу № 1985. При цьому ні ухвала Львівської міської ради про приватизацію Об”єкта продажу способом викупу № 1267 від 15.11.2007 р., ні сам договір купівлі-продажу № 1985 особами, які беруть участь у справі, станом на день вирішення спору не оспорені та у встановленому законом порядку не скасовані і недісними не визнані. Отримані на підставі укладеного договору грошові кошти, перераховані пл. дорученням № 30 від 27 березня 2008 р., Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради позивачу не повернені. За наведених обставин, зобов”язання підлягає виконанню відповідачем належним чином відповідно до умов договору.

Посилання представника відповідача та третьої особи на нікчемність вищезгаданого договору № 1985 судом до уваги не беруться, виходячи з такого. Згідно з ч.ч. 1. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Закономи Українии “Про тимчасову заборону приватизації пам”яток культурної спадщини” від 01 лютого 2005 р. та “Про охорону культурної спадщини”, на які посилається відповідач, недійсності правочинів, пов”язаних з купівлею-продажем пам”яток культурної спадщини (нікчемних правочинів), не встановлено. Натомість, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини” пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Відтак, Договір купівлі-продажу № 1985 не може вважатись нікчемним і може бути визнаним недійсним в судовому порядку на загальних підставах, передбачених ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Вирішуючи спір у справі, суд виходить також з того, що статтями 33, 34 ГПК України встановлено обов'язок сторони належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою її вимог чи заперечень.

Згідно з ст.ст. 16, 17 Закону Української РСР “Про охорону і використання пам”яток історії та культури”, який діяв на момент прийняття розпорядження голови Львівської обласної ради народних депутатів № 528 від 19 липня 1995 р., пам'ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові. З метою організації обліку і охорони пам'яток історії та культури нерухомі пам'ятки поділялися на пам'ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Віднесення пам'яток історії та культури до категорії пам'яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадилось відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР. Переліки пам'яток історії та культури республіканського значення затверджувались Радою Міністрів Української РСР. Перелік пам'яток місцевого значення затверджувались виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Внесення об'єктів у переліки пам'яток історії та культури і виключення з них провадилось за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам'яток історії та культури. Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 06.08.2000 р. об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" визнаються пам”ятками відповідно до цього Закону. Об”єкти культурної спадщини (нерухомі пам”ятки) відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про охорону культурної спадщини” незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки. Відповідно до п. 2 Порядку визначення категорій пам”яток для занесення об”єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам”яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27 грудня 2001 р., на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі. Суду не надано належних доказів того, що будинок № 32 по вул. Личаківській у м. Львові, чи викуплені позивачем його частини (пов'язані з ним твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва) включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" або перебувають у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України. Зокрема, не подано витягу з списків (переліків), витягу з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, облікової картки і паспорта об'єкта культурної спадщини тощо, згідно з порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760. В перелік пам'яток архітектури місцевого значення, які не підлягають приватизації, що затверджений ухвалою Львівської міської ради № 1822 від 14 жовтня 2004 року, названий будинок теж не включено. Про вказане йдеться й у довідці Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації № 8/2825 від 23.07.2008 р. Даний об'єкт відсутній і у списку пам'яток архітектури, які не підлягають приватизації, що переданий на затвердження Верховній Раді України. За відсутності вищезгаданого нерухомого майна у списках (переліках) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", а також при відсутності витягу з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, облікової картки і паспорта на об'єкт культурної спадщини відповідачем не доведено, що будинок № 32 по вул. Личаківській у м.Львові, або його частини, належать до об'єктів культурної спадщини у порядку та з підстав, визначених законом.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

Зобов”язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) передати Колективному підприємству “Добродій” (79008, м. Львів, вул. Личаківська, 32, код ЄДРПОУ 13837478) на підставі Договору № 1985 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 29 лютого 2008 р. нежитлові приміщення, визначені у п. 1.1 Договору, а саме: нежилові приміщення на 1-ому поверсі, позначені в технічному паспорті Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічнічної інвентаризації та експертної оцінки” (ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”) від 09 листопада 2005 року під цифрами 18-1 (вісімнадцять-один) / 23,9 (двадцять три цілих дев”ять десятих) кв. м; 18-2 (вісімнадцять-два) / 16,9 (шістнадцять цілих дев”ять десятих) кв. м, загальною площею 40,8 (сорок цілих вісім десятих) кв. м, які в будинку (літ “А-4”), що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Личаківська, будинок № 32 (тридцять два) та оформити таку передачу шляхом підписання акта приймання-передачі об”єкта продажу.

Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) на користь Колективного підприємства “Добродій” (79008, м. Львів, вул. Личаківська, 32, код ЄДРПОУ 13837478) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.