Рішення

від 24.07.2008 по справі 4/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" липня 2008 р.Справа №  4/248

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/248

за позовом: приватного підприємства "Сенс-Сервіс", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр-т Леніна, 107,

до відповідача: Комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 9,

про стягнення 13 873, 56 грн.

Представники сторін :

від позивача - Альпов А.В., довіреність № б/н від 01.06.2008 року;

від відповідача - Скляр Ю.А., довіреність № б/н від 01.06.2008 року;

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення 13 873,56 грн. заборгованості за виконані роботи по санітарному утриманню вулично-шляхової мережі дільниці № 6  на користь виконавця робіт приватного підприємства "Сенс-Сервіс" з замовника цих робіт Комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради.

Відповідач 08.07.2008 року подав відзив на позов, в якому наявність та розмір заборгованості не спростовує, але вважає себе не винним у виникненні заборгованості через те, що питання проведення оплати не було вирішено центральними органами виконавчої влади щодо порядку проведення платежів органами державного казначейства.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного між сторонами договору № 7 від 01.03.2007 року на суму 44 934,00 грн. на санітарне утримання вулично-шляхової мережі та додаткової угоди до договору № 7 від 01.03.2007 року, відповідно до якої внесено зміни до п. 8.2 договору № 7 від 01.03.2007 року та продовжено строк дії договору до 01.04.2008 року, предметом яких повноважні представники сторін в результаті вільного волевиявлення визначили порядок проведення господарських операцій по наданню послуг, порядок приймання виконаних робіт та оплати за отримані послуги.

Умови договорів прийняті сторонами в результаті вільного волевиявлення, підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

На виконання умов вказаного договору в період з грудня 2007 року по 20.02.2008 року позивач виконував передбачені умовами договору роботи на дільницях відповідача та проводив передачу робіт згідно до зведених актів, які без будь-яких зауважень чи заперечень підписані представниками відповідача.

Однак, порушуючи в односторонньому порядку п. 4.1 вказаного договору, відповідач не провів оплату після підписання актів виконаних робіт до 25 числа поточного місяця.

За договором від 01.03.2007 року № 7 відповідач виконав свої зобов'язання частково і оплатив виконані роботи по 24.12.2007 року включно. З 25.12.2007 року по 24.03.2008 року оплата робіт не проводилась і заборгованість відповідача перед ПП "Сенс-Сервіс" за даним договором склала 13 873,56 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за договором № 7 від 01.03.2007 року з урахуванням додаткової угоди до договору № 7 від 01.03.2007 року перед ПП "Сенс-Сервіс" за період з 25.12.2007 року по 24.03.2008 року становить 13 873,56 грн. та підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку.

Заборгованість також підтверджується зведеними актами виконаних робіт (а.с. 29-31) та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2008 року               (а.с. 35).

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають до повного задоволення. Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного.

Суд вважає, що між сторонами укладено договір про надання послуг. За приписом ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем не виконано зобов'язання по договору, що передбачено ст. 610 Цивільного кодексу України, і тим самим порушено право позивача на отримання оплати (доходу) за виконану роботу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 218 ГК України передбачається, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином судом встановлено, що на час розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 13 873,56 грн. та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Відповідач є самостійним суб'єктом господарювання, повинен відповідати за належне виконання взятих зобов'язань, а відсутність будь-яких рішень центральних органів  виконавчої влади, на які розраховував відповідач, не є підставою для звільнення його від виконання господарського зобов'язання. Питання про наявність вини в діях відповідача взагалі судом не розглядається, оскільки предметом спору є стягнення суми заборгованості по основному платежу за фактично виконані роботи, а будь-які штрафні санкції за невиконання умов договору взагалі не заявлялись.

На підставі статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 901, 903, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36, 43, 49, 66, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

                                               ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 9 (р/р 260090160815001 в Олександрійському УДК в Кіровоградській області, МФО 323016, код ЄДРПОУ 30327520) на користь приватного підприємства "Сенс-сервіс", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр-т Леніна, 107 (р/р 2600117100599 в ОФ "Правекс Банк", МФО 323594, код ЄДРПОУ 31851018) заборгованість в розмірі 13 873,56 коп., сплачене державне мито в розмірі 138,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                              Ю.І. Хилько