Постанова

від 06.08.2008 по справі 20/374

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/374

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2008 р.                                                                                    № 20/374  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Приватного підприємства

"Промбудінвест-Капітал"

на постанову          Донецького апеляційного

господарського суду від 24.03.2008 року

у справі                                                  № 20/374

господарського суду                              Донецької області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЧИЖИ"

до                                                             Приватного підприємства

"Промбудінвест-Капітал"

про                                                             стягнення 445 357,63 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача –          не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Промбудінвест-Капітал" про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 445 357,63 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2007 року (суддя Донець О.Є.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2008 року (судді: Геза Т.Д., Акулова Н.В., Діброва Г.І.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 371 131,36 грн. та судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі ПП "Промбудінвест-Капітал" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані, в обґрунтування вимог і заперечень, докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 25 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ" та Приватним підприємством "Промбудінвест-Капітал" укладено договір на постачання вугільної продукції № 25/03-07, за яким постачальник постачає, а покупець приймає та сплачує вугільну продукцію, марка, якість, кількість в партії, ціна та інші умови поставки узгоджуються у додатках, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 7.2. цього договору передбачено, що у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань з поставки обумовленої кількості продукції в узгоджені строки, останній повертає грошові кошти, отримані від покупця, протягом 2-х банківських днів з дати закінчення обумовленого строку поставки продукції та додатково сплачує на вимогу покупця штраф в розмірі 30% від суми вартості недопоставленої узгодженої кількості продукції, визначеної у додатках до цього договору.

Згідно специфікації на вугільну продукцію та додатку від 25.03.2007 року постачальник зобов'язався поставити покупцю у березні місяці 2007 року 1000 т вугільної продукції, а у квітні 2007 року –10 000 т вугільної продукції.

 Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов зазначеного вище договору щодо поставки вугільної продукції у кількості, зазначеній у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору від 25.03.07р. №25/03-07, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 445 357,63 грн. штрафу.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, частково задовольняючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ" в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у сумі 371 131,36 грн. та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, з'ясував всі обставини справи в їх сукупності та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми ст.193 Господарського кодексу України, що є підставою для застосування до нього штрафних санкцій в силу статті 230 цього ж Кодексу.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов"язання, частково здійснивши поставку продукції наступним чином: 31.03.2007 р. - 403,300 т, а 07–08.04.2007 р. –1 058,500 т Таким чином, відповідачем недопоставлене позивачу в узгоджені сторонами строки 9538,2 т вугільної продукції вартістю 129,70 грн. за 1 т, в зв'язку з чим штрафні санкції, передбачені п.7.2 вказаного договору, складають 371 131,36 грн.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що позивач вже звертався до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача у справі №20/248 про стягнення попередньої оплати за договором №25/03-07 від 25.03.2007 року на поставку вугільної продукції, однак штрафні санкції не були предметом розгляду справи №20/248, оскільки заявлені у заяві про збільшення позовних вимог та не відповідали ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладений 25.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ" та Приватним підприємством "Промбудінвест-Капітал" договір № 25/03-07 за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 зазначеного кодексу, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.           

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки такі вимоги відповідають нормам ст. ст. 193, 230, 265 ГК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, в зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Промбудінвест-Капітал" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2008 року у справі № 20/374 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

М.В. Михайлюк