Рішення

від 18.10.2006 по справі 20/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"18" жовтня 2006 р.                                                                            Справа  № 20/230

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишин А.Р. розглянувши справу

за позовом Млинівського районного споживчого товариства

до відповідача Острожецького колективного малого приватного підприємства „Інтер'єр”

про стягнення в сумі 52 658 грн. 42 коп. та розірвання договору оренди.

за участю представників сторін:

позивача: Рудик О.А. (дов. № 07-07/06 від 07.07.2006р.);

відповідача: Чайкун О.А. (дов. б/н від 21.09.2006р.).

Статті  20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Млинівське районне споживче товариство (надалі – Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Острожецького колективного малого приватного підприємства „Інтер'єр” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по орендній платі за приміщення загальною площею 600 квадратних метрів, що надавалося Позивачем Відповідачу на виконання договору оренди основних засобів від 5 вересня 2002 року (надалі –Договір 2; а.с. 10-11), в сумі 45 460 (сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп., пеню за порушення терміну перерахування коштів в сумі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., три проценти річних у розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 96 коп. та 4 698 (чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 46 коп. індексації орендної плати. Крім того, Позивач просить розірвати Договір, укладений між позивачем та Відповідачем.

18 вересня 2006 року в господарський суд Рівненської області надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 28), в якій Позивач просить розірвати Договір 2 та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість з орендної плати в сумі 41 600 (сорок одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 4 698 (чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 46 коп., три проценти річних в сумі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 96 коп. та пеню в розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп..

10 жовтня 2006 року в господарський суд Рівненської області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 65-66), в якій Позивач просить розірвати Договір 2 та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість з орендної плати в сумі 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 4 031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 46 коп., три проценти річних в сумі 1 305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 17 коп. та пеню в розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 93 коп..

Відповідач заперечив проти позовних вимог Позивача з підстав вказаних у: відзиві на позовну заяву (а.с. 53-55); додаткових поясненнях (а.с. 91).

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17 жовтня 2006 року до 17 год. 00 хв.. Після перерви в судовому засіданні оголошувалася перерва до 18 жовтня 2006 року до14 год. 10 хв..

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки Відповідач в абзаці 2 частині 1 відзиву (а.с. 53-55) просить застосувати до заборгованості, що виникла в період з 16 жовтня 2001 року по 18 липня 2003 року трирічну загальну позовну давність, передбачену статтею 257 Цивільного кодексу України, то господарський суд в частині стягнення заборгованості по орендній платі не бере до уваги договір оренди основних засобів від 16 жовтня 2001 року (Договір 1; а.с. 4-5), оскільки щодо заборгованості, що виникла по ньому застосовується трирічна позовна давність.

На основі Договору 1 згідно акту прийому-передачі від 16 жовтня 2001 року (а.с. 6): Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування двоповерхове приміщення універмагу в смт. Млинів по вул. Пушкіна 4а площею 1200 квадратних метрів.

5 вересня 2002 року Позивач та Відповідач переуклали договір оренди основних засобів.

Згідно пункту 1.1 Договору 2: Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення універмагу в смт. Млинів по вул. Пушкіна 1а площею 600 квадратних метрів.

У відповідності до пункту 1.2 Договору 2: основні засоби передаються орендарю для організації торгівельного обслуговування, надання послуг, виробництва товарів народного споживання, та іншої діяльності не забороненої законом.

Згідно пункту 4.1 Договору 2: розмір орендної плати за основні засоби, що орендуються, визначаються із розрахунку за 1 (один) метр квадратний орендованої площі –1 (один) грн., що складає 600 (шістсот) грн. за один місяць.

У відповідності до пункту 4.2 Договору 2: орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача на перед не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.

Згідно пункту 4.3 Договору 2, орендна плата за узгодженням сторін може вноситися готівкою в касу Позивача, або в натуральній формі товарами, послугами.

В період з 16 жовтня 2001 року по 18 липня 2003 року (період  до якого застосовано трирічну загальну позовну давність) заборгованість Відповідача перед Позивачем по орендній платі склала 19 040 (дев'ятнадцять тисяч сорок) грн. 00 коп..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 3 жовтня 2006 року (а.с. 63-64), суд витребовував у Відповідача завірені копії платіжних доручень про проведені Відповідачем оплати по Договору 1 та Договору 2 в період з 16 жовтня 2001 року по 9 жовтня 2006 року. В судовому засіданні від 10 жовтня 2006 року Відповідач подав суду платіжні документи (а.с. 72-88).

При досліджені усіх платіжних документів поданих Позивачем та Відповідачем судом встановлено, що Відповідач частково оплатив заборгованість по орендній платі в загальній сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп..

З них 18 040 (вісімнадцять тисяч сорок) грн. 00 коп. Позивач зарахував Відповідачу  в рахунок погашення боргу, що виник поза межами позовної давності.

При досліджені платіжних документів виявлено, що в певній їх кількості не вказано період за який проведено оплату, або вказано період поза межами трирічної загальної позовної давності.

Так не вказано період за який проведено оплату в наступних платіжних документах:

·          прибутковий касовий ордер від 10 березня 2005 року (а.с. 30) про сплату 600 грн., призначення платежу „орендна плата за оренду Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 11 травня 2005 року (а.с. 30) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда магазину Універмагу”;

·          квитанція до прибуткового касового ордеру від 18 червня 2005 року (а.с. 73) про сплату 300 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 7 липня 2005 року (а.с. 31) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 7 липня 2005 року (а.с. 74) про сплату 300 грн., призначення платежу „оренда”;

·          прибутковий касовий ордер без дати (а.с. 31) про сплату 300 грн., призначення платежу „оренда Універмагу смт. Млинів”;

·          прибутковий касовий ордер від 12 серпня 2005 року (а.с. 32) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 12 серпня 2005 року (а.с. 75) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда”;

·          прибутковий касовий ордер від 1 вересня 2005 року (а.с. 32) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          квитанція до прибуткового касового ордеру від 20 вересня 2005 року (а.с. 76) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда”;

·          прибутковий касовий ордер від 18 жовтня 2005 року (а.с. 33) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 18 жовтня 2005 року (а.с. 77) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда приміщення”;

·          квитанція до прибуткового касового ордеру від 24 жовтня 2005 року (а.с. 78) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 26 жовтня 2005 року (а.с. 33) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          квитанція до прибуткового касового ордеру від 30 листопада 2005 року (а.с. 79) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 2 грудня 2005 року (а.с. 34) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 22 грудня 2005 року (а.с. 34) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 22 грудня 2005 року (а.с. 80) про сплату 1 000 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          прибутковий касовий ордер від 23 грудня 2005 року (а.с. 35) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 23 грудня 2005 року (а.с. 81) про сплату 200 грн., призначення платежу „оренда приміщення”;

·          прибутковий касовий ордер від 1 січня 2006 року (а.с. 35) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда Універмагу”;

·          квитанція до прибуткового касового ордеру від 27 січня 2006 року (а.с. 82) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда приміщення”;

·          прибутковий касовий ордер від 28 лютого 2006 року (а.с. 36) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда приміщення”;

·          прибутковий касовий ордер від 31 травня 2006 року (а.с. 37) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда”;

·          прибутковий касовий ордер від 30 червня 2006 року (а.с. 38) про сплату 600 грн., призначення платежу „оренда плата”;

·          прибутковий касовий ордер від 17 липня 2006 року (а.с. 38) про сплату 600 грн., призначення платежу „плата за оренду приміщення Універмагу”.

Оскільки Відповідач у вищенаведених платіжних документах не вказав період за який сплачується орендна плата, Позивач правомірно відніс її в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Крім того, Відповідачем частково вказано період поза межами трирічної загальної позовної давності в квитанції від 21 липня 2006 року (а.с. 39) про сплату 10 200 грн., призначення платежу: „орендна плата зг. договору від 5 вересня 2002 р. За період 08.2002 –12.2003 включно”. Згідно даної оплати 6 340 (шість тисяч триста сорок) грн. було сплачено Відповідачем Позивачу в рахунок погашення боргу в період по 18 липня 2003 року (період  до якого застосовано трирічну загальну позовну давність), а 3 860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн. увійшли в період з 19 липня 2003 року.

Згідно абзацу 2 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”: відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ електронним цифровим підписом.

У відповідності до пункту 1 статті 267 Цивільного кодексу України: особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Оскільки Відповідач у вищенаведених платіжних документах не вказав період за який сплачується орендна плата та по якому договору, та частково вказав у квитанції від 21 липня 2006 року період до якого за заявою Відповідача застосовано позовну давність; а також враховуючи те що сума зарахована в погашення даної заборгованості (18 040 грн. 00 коп.) не перевищує суму заборгованості до якої застосовано позовну давність (19 040 грн. 00 коп.), господарський суд прийшов до висновку, що Позивач правомірно відніс її в рахунок погашення заборгованості за період до якого за заявою Відповідача застосовано позовну давність.

Господарський суд не приймає як докази оплати по справі платежі в яких вказано період, що не увійшов у позовні вимоги (з 19 липня 2003 року по 21 липня 2006 року). Такими платежами є:

·          сплата від 2 серпня 2006 року в сумі 600 грн., призначення платежу: „орендна плата за серпень 2006” (а.с. 39);

·          сплата по квитанції № 16/1 від 4 вересня 2006 року в сумі  1 200 грн. (а.с. 57), призначення платежу: „орендна плата за вересень –жовтень 2006”;

·          сплата по квитанції № 73/1 від 29 вересня 2006 року в сумі  1 200 грн. (а.с. 58), призначення платежу: „орендна плата за листопад –грудень 2006”.

Позивач подав суду лист від 28 лютого 2002 року (а.с. 70) в якому Позивач надав Відповідачу дозвіл на проведення поліпшення орендованого майна, приміщення Універмагу в смт. Млинів.

Відповідач посилався на існування акту контрольного обміру по ремонту універмагу в смт. Млинів, підписаного представниками Рівненської облспоживспілки, проте не надав суду завірену копію даного акту.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 10 жовтня 2006 року (а.с. 90) витребував у Позивача завірену копію акту контрольного обміру по ремонту універмагу в смт. Млинів, підписаного представниками Рівненської облспоживспілки Шевчуком Ф.В. та Макаренко Л.В. на виконання робіт на суму 14 671 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн..

У пояснені (а.с. 95), Позивач зазначив, що не може надати суду даний акт, оскільки даний акт не узгоджувався з уповноваженими Відповідачем особами, не підписувався та не затверджувався керівником Позивача. Позивач вказує на те, що в березні 2006 року дійсно проводився контрольний обмір ремонтних робіт, виконаних у приміщенні Універмагу             (смт. Млинів, вул. Пушкіна, 1а). Позивач  зазначає, що за результатами  вказаних робіт було складено заключення спеціалістів (у вигляді проекту акту) щодо вартості робіт по ремонту для використання у переговорах з керівництвом Відповідача. Крім того Позивач зазначає, що документа за такою назвою та змістом у архіві Рівненської облспоживспілки (чи матеріалах УКБ облспоживспілки) відсутній.

Таким чином ні Відповідач ні Позивач не надали суду завірену копію даного акту, підписаного та погодженого сторонами, тому господарсикий суд не може надати йому належної оцінки.

Відповідач подав суду списки заборгованості по Позивачу станом на 1 серпня 2006 року (а.с. 92-94), вказуючи, що Відповідач немав заборгованості перед Позивачем станом на дану дату. Оглянувши даний доказ суд прийшов до висновку про його недопустимість, як доказу, оскільки: з списків не вбачається хто саме підписав дані списки, для кого вони виготовлялись, яким чином вони потрапили до Відповідача, на них немає печаток Позивача... В той же час Відповідач не подав суду доказів проведення оплати в згаданий період, що витребовувалися у Відповідача ухвалою від 3 жовтня 2006 року (а.с. 63-64).

Заперечення Відповідача висвітлені у частині І відзиву (а.с. 53-55) безпідставні, оскільки:

·          винекнення заборгованості Відповідача перед Позивачем в період з 16 жовтня 2001 року та розмір орендної плати підтверджуються пунктом 4.1 Договору 1 та пунктом 4.1 Договору 2 (де вказано розмір орендної плати) а також актом прийому-передачі від 16 жовтня 2001 року;

·          Відповідач не подав суду жодних доказів проведення оплати в період з 16 жовтня 2001 року по 18 липня 2003 року (період  до якого застосовано трирічну загальну позовну давність);

·          Позивач не ставить вимог про стягнення заборгованості в період з 16 жовтня 2001 року по 18 липня 2003 року (період  до якого застосовано трирічну загальну позовну давність);

·          проведене Позивачем зарахування сум орендної плати в рахунок погашення сум боргу попереднього періоду підставне в частині платіжних документів, на яких Відповідач не вказав період за який сплачується орендна плата (надано оцінку судом в даному рішенні, а саме з абзацу 10 сторінки 2 по передостанній абзац сторінки 3 включно).

Заперечення Відповідача висвітлені у частині ІІ відзиву (а.с. 53-55) до уваги судом не беруться, оскільки Позивач при зменшені позовних вимог (а.с. 65-66) не просить в період з квітня 2006 року по липень 2006 року стягувати орендну плату в розмірі передбаченому додатком до Договору 2 (а.с. 12).

Заперечення Відповідача висвітлені у пунктах 3.1 частини ІІІ відзиву безпідставні.

По перше, посилання на телефонний дзвінок та телефонну розмову суд не може сприйняти, як фактичні дані чи інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

По друге, згідно абзацу 2 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”: відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ електронним цифровим підписом. Законодавець не передбачає зміни призначення платежу чи внесення будь-яких поправок після завершення переказу. Враховуючи зазначене вище, господарський суд не може прийняти як належний доказ лист Млинівського відділення № 1 РФ АТ „Укрінбанк” від 27 вересня 2006 року (а.с. 56) про зміну призначення платежу здійсненому 21 липня 2006 року (більш ніж за два місяці після завершення переказу).

Заперечення Відповідача висвітлені у пунктах 3.2, 3.3 частини ІІІ відзиву необґрунтовані, безпідставні і до уваги судом не беруться.

Запереченням Відповідача висвітленим у пункті 3.4 частини ІІІ відзиву та в частині ІV відзиву надано оцінку судом в даному рішенні: з абзацу 10 сторінки 2 по абзац 5 сторінки 4 включно.

Крім того, даним запереченням суд надав наступну оцінку:

Згідно розрахунку суми основного боргу, наведеному в заяві Позивача (а.с. 65-66), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку інфляційних, наведених в заяві Позивача (а.с. 65-66), сума інфляційних, яку Позивач просить стягнути з Відповідача складає 4 031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 46 коп..

У відповідності до речення 1 абзацу 5 та речення 1 абзацу 8 листа Верховного Суду України № 62-97р від 3 квітня 1997 року: для визначення індексу за любий період необхідно помісячні індекси, складаючі відповідний період перемножити між собою; у випадках, коли індексації підлягає сума, яка складається зі внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати сумуються.

Згідно розрахунків трьох процентів річних, наведених в заяві Позивача (а.с. 65-66), сума трьох процентів річних, яку Позивач просить стягнути з Відповідача складає 1 305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 17 коп..

Господарський суд не погоджуючись з наведеними розрахунками суми основного боргу, інфляційних та трьох процентів річних провів перерахунок цих сум, згідно таблиці наведеної нижче.

періодзаборгованістьіндексРозмір інфляційнихРозмір 3% річних

19.07.03р. –31.07.03р. 260 грн.99,9- 0 грн. 11 коп.(1. 260/31х13=109.03225; 2.109.03225/100х99,9-109.03225=-0,10904)0 грн. 28 коп.(260/365х13/100х3=0.2778081)

Серпень 2003 року860 грн.98,3- 14 грн. 62 коп.(860/100х98,3-860= - 14,62)2 грн. 19 коп.(860/365х31/100х3=2,1912327)

Вересень 2003 року1 460 грн.100,68 грн. 76 коп.3 грн. 60 коп.

Жовтень 2003 року2 060 грн.101,326 грн. 78 коп.5 грн. 25 коп.

Листопад 2003 року2 660 грн.101,950 грн. 54 коп.6 грн. 56 коп.

Грудень 2003 року3 260 грн.101,548 грн. 90 коп.8 грн. 31 коп.

Січень 2004 року3 860 грн.101,454 грн. 04 коп.9 грн. 81 коп. (3860/366х31/100х3=9,8081964)

Лютий 2004 року4 460 грн.100,417 грн. 84 коп.10 грн. 60 коп.

Березень 2004 року5 060 грн.100,420 грн. 24 коп.12 грн. 86 коп.

Квітень 2004 року5 660 грн.100,739 грн. 62 коп.13 грн. 92 коп.

Травень 2004 року6 260 грн.100,743 грн. 82 коп.15 грн. 91 коп.

Червень 2004 року6 860 грн.100,748 грн. 02 коп.16 грн. 87 коп.

Липень 2004 року7 460 грн.100,00 грн. 00 коп.18 грн. 96 коп.

Серпень 2004 року8 060 грн.99,9- 8 грн. 06 коп.20 грн. 48 коп.

Вересень 2004 року8 660 грн.101,3112 грн. 58 коп.21 грн. 30 коп.

Жовтень 2004 року9 260 грн.102,2203 грн. 72 коп.23 грн. 53 коп.

Листопад 2004 року9 860 грн.101,6157 грн. 76 коп.24 грн. 25 коп.

Грудень 2004 року10 460 грн.102,4251 грн. 04 коп.26 грн. 58 коп.

Січень 2005 року11 060 грн.101,7188 грн. 02 коп.28 грн. 18 коп.(11060/365х31/100х3=28,180272)

Лютий 2005 року11 660 грн.101,0116 грн. 60 коп.26 грн. 83 коп.

Березень 2005 року12 260 грн.101,6196 грн. 16 коп.31 грн. 24 коп.

Квітень 2005 року12 860 грн.100,7Перемножено з травнем 2005 рокуПораховано з травнем 2005 року

Травень 2005 року12 860 грн. (оплата 600 грн.; а.с. 72)100,6167 грн. 72 коп.64 грн. 48 коп.(12860/365х61/100х3=28,180272)квітень –травень 2006 року

Червень 2005 року13 460 грн.100,680 грн. 76 коп.33 грн. 19 коп.

Липень 2005 року14 060 грн.100,342 грн. 18 коп.35 грн. 82 коп.

Серпень 2005 року14 660 грн.100,00 грн. 00 коп.37 грн. 35 коп.

Вересень 2005 року15 260 грн.100,461 грн. 04 коп.37 грн. 63 коп.

Жовтень 2005 року15 860 грн.100,9142 грн. 74 коп.40 грн. 41 коп.

Листопад 2005 року16 460 грн.101,2197 грн. 52 коп.40 грн. 59 коп.

Грудень 2005 року17 060 грн.100,9153 грн. 54 коп.43 грн. 47 коп.

Січень 2006 року17 660 грн.101,2Перемножено січень - квітень 2006 рокуПораховано січень - квітень 2006 року

Лютий 2006 року17 660 грн. (оплата 600 грн.; а.с. 83)101,8Перемножено січень - квітень 2006 рокуПораховано січень - квітень 2006 року

Березень 2006 року17 660 грн. (оплата 600 грн.; а.с. 36; пко №99)99,7Перемножено січень - квітень 2006 рокуПораховано січень - квітень 2006 року

Квітень 2006 року17 660 грн. (оплата 600 грн.; а.с. 85)99,6406 грн. 48 коп.174 грн. 18 коп.(17660/365х120/100х3=174,18081)січень –квітень 2006 року

Травень 2006 року18 260 грн. 100,591 грн. 30 коп.46 грн. 53 коп.

Червень 2006 року18 860 грн. 100,1Перемножено з липнем 2005 року (50 день з 61)Пораховано з липнем 2005 року (50 день з 61)

З 1 липня 2006 року по 20 липня 2006 року18 860 грн. (оплата 600 грн.  а.с. 88)100,9154 грн. 73 коп.77 грн. 51 коп.(18860/365х50/100х3=77,506848)червень –20 липня 2006 року (день подачі позовної заяви до суду)

15 000 грн. (оплата 10 200 грн. [в межах строку позовної давності зараховано          3 860 грн.] а.с. 39)

Усього:-------------------3 041 грн. 66 коп.958 грн. 67 коп.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості слід задовільнити частково в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.. В решті вимог в частині стягнення заборгованості слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що у відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних в сумі 4 031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 46 коп. слід задовільнити частково в сумі 3 041 (три тисячі сорок одна) грн. 66 коп.. В решті вимог в частині стягнення інфляційних слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що у відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача трьох процентів річних в сумі 1 305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 17 коп. слід задовільнити частково в сумі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 67 коп.. В решті вимог в частині стягнення трьох процентів річних слід відмовити.

У відповідності до пункту 4.2 Договору 2: орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача на перед не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.

Згідно пункту 7.2 Договору 2, за порушення терміну перерахування коштів, встановленого пунктом 4.2 Договору Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та відшкодовує понесені ним збитки в повному обсязі.

У відповідності до пункту 7.2 Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 221 (двісті двадцять одна) грн. 93 коп. пені.

У відповідності до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України: договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Згідно підпункту 1 пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України: наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору...

Підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 Договору 2 передбачено, що Відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно пункту 4.2 Договору 2: орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача на перед не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 188 Господарського кодексу України: зміна та розірвання господарських договорів в одностороньому порядку не допускається, якщо інше не передбачене законом або Договором.

У розділі 8 Договору 2 Позивач та Відповідач погодили між собою підстави дострокового розірвання договору.

Згідно підпункту 8.2.3 пункту 8.2 Договору 2: договір може бути розірваним достроково також на вимогу Позивача, у випадку коли Відповідач допускає прострочення сплати орендної плати більше 10 (десяти) днів. Сплата простроченої орендної плати не є підставою для припинення ініціативи розірвання договору.

Станом на 18 жовтня 2006 року заборгованість Відповідача по орендній платі по Договору 2 в період з 19 липня 2003 року по липень 2006 року включно складає 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп..

Заперечення Відповідача висвітлені в частині V відзиву (а.с. 53-55), безпідставні виходячи з наступного.

Довіреністю № 07-07/06 від 7 липня 2006 року (а.с. 21), Позивачем юрисконсульту Рудику Олександру Андрійовичу надано права визначені у даній довіреності, в тому числі: брати участь у судових засіданнях; підписувати узі заяви, позовні заяви, клопотання; користуватись процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 28 Господарського процесуального кодексу України...

Доказів припинення представництва за довіреністю № 07-07/06 від 7 липня 2006 року, передбачених статтею 248 Цивільного кодексу України, суду не надано.

У відповідності до статті 239 Цивільного кодексу України: правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє.

Заперечення Відповідача висвітлені в додаткових поясненнях (а.с. 91) необґрунтовані, безпідставні і до уваги судом не беруться.

На основі підпункту 8.2.3 пункту 8.2 Договору 2, статтей 629, 783 Цивільного кодексу України, статтей 188, 291 Господарського кодексу України, позовні вимоги про розірвання Договору ґрунтуються на договорі та законі та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини Відповідача, на основі абзацу 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на Відповідача державне мито по справі.

У відповідності до абзацу 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди основних засобів від 5 вересня 2002 року, укладений між Млинівським районним споживчим товариством (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Ватутіна, 61, код ЄДРПОУ 25316589) та Острожецьким колективним малим приватним підприємством „Інтер'єр” (35130, Рівненська область, Млинівський район, с. Острожець, код ЄДРПОУ 13970361).

3. Стягнути з Острожецького колективного малого приватного підприємства „Інтер'єр”, 35130, Рівненська область, Млинівський район, с. Острожець, код ЄДРПОУ 13970361 на користь Млинівського районного споживчого товариства, 35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Ватутіна, 61, р/р 26008100570001 в Млинівській філії „Укрінбанку”, МФО 333216, код ЄДРПОУ 25316589 –15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 3 041 (три тисячі сорок одна) грн. 66 коп. інфляційних, 221 (двісті двадцять одна) грн. 93 коп. пені, три проценти річних в сумі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 67 коп., 611 (шістсот одинадцять) грн. 58 коп. витрат по держмиту та 98 (дев'яносто вісім) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення оформлено та підписано  23.10.2006р.

   Суддя                                                                Василишин А.Р.