Рішення

від 17.04.2009 по справі 2-31/2009

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 2-31

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року Березанський районний суд

Миколаївської області в складі: головуючого -судді Гапоненко Н.О.

при секретарі Потриваєвій М.А.

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_6, Березанська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини, -

встановив:

ОСОБА_3 31.07.2008 року звернулась до суду в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що вона є опікуном неповнолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати дітей, донька ОСОБА_3 - ОСОБА_10, померла в 2003 році, а відповідачі, які є батьками неповнолітніх, умисно ухиляються від виконання батьківських обов’язків, не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх розвиток, та не спілкуються з дітьми, тому просила позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_9 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Не погоджуючись з заявленим позовом, ОСОБА_1 20 серпня 2008 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_7, мотивуючи тим, що позивач від шлюбу зі ОСОБА_11, яка померла 2003 року, має дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, але після смерті дружини її мати ОСОБА_3 під приводом, що тужить за померлою дочкою, попросила позивача, щоб ОСОБА_7 пожила трохи у неї, на що позивач погодився. Проте через деякий час, коли позивач прийшов провідати доньку, відповідачка не відкрила двері, заявила, що ОСОБА_7 залишиться проживати разом з нею, а якщо позивач намагатиметься забрати доньку, його застрелять з рушниці. Позивач щомісяця направляє відповідачці кошти на утримання доньки, проте протягом п»яти років спроби позивача забрати дитину, побачитись з нею, мирно поговорити з відповідачкою результатів не дали. Оскільки позивач є батьком дитини, має постійний заробіток, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, тому просив винести рішення про відібрання його малолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відповідачки, та передачу дочки позивачу.

Ухвалою суду від 20 серпня 2008 року вказані позовні заяви об"єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2008 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду за заявою позивачки.

Того ж дня до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог притягнуто ОСОБА_6

25 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини, мотивованим тим, що відповідачка протягом п"яти років не допускає його до доньки ОСОБА_1, чинить перешкоди у спілкуванні з дочкою. Просив суд на підставі ст.153 СК України зобов’язати відповідачку не чинити йому перешкод у спілкуванні з- дочкою позивача ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, надавати можливість спілкуватися з дочкою два рази на тиждень в школі с.Тузли Березанського району Миколаївської області після уроків та забирати дочку ОСОБА_7 на час канікул із школи додому до позивача.

Ухвалою суду від 25 грудня 2008 року вказані позови об»єднані в одне провадження.

10 березня 2009 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 про відібрання дитини залишено без розгляду за заявою позивача.

Того ж дня позивачем ОСОБА_1 уточнено позовні вимоги; просив суд визначити зустрічі позивача з донькою у вихідні дні (з суботи на неділю) та шкільні канікули за місцем проживання позивача у м.Миколаїв, за участі представника органу опіки та піклування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача позовні вимоги підтримали. Позивач пояснив суду, що відповідачка - його теща - забрала до себе його доньку під час хвороби його дружини, і після смерті дружини попросила, щоб дочка деякий час пожила з нею, але дитину не повертає, його не допускає до доньки, погрожує, залякала дитину. Позивач має умови для проживання і виховання доньки, проживає разом з матір"ю у власному будинку з всіма зручностями, не одружений, працює по договорах із будівельними фірмами, має добрий дохід, в будинку зроблено ремонт та обладнано кімнату для дитини з місцем для навчання. Оскільки позову про стягнення аліментів не було, він добровільно перераховував на утримання дитини по 50-100 грн. щомісяця, більшу суму не висилав, так як не знав, на що витрачаються кошти відповідачкою, вважає, що гроші могли витрачатись на алкоголь. Коли відповідачка забрала до себе дитину, позивач працював по 12 годин на день, тому й не повертав до себе дочку.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_12 позовні вимоги не визнали. Відповідачка суду пояснила, що 13.09.2003 року вона з відома позивача перевезла з ОСОБА_13 до себе доньку разом з онукою, через декілька днів донька померла, а позивач після її смерті неодноразово приїжджав у стані алкогольного сп"яніння, тому відповідачка вважала за неможливе повернути йому дитину на виховання, тим більше, що через рік після смерті дружини він і не намагався повернути собі доньку. Кошти на утримання дитини вона отримувала від позивача в сумі по 50-100 грн. на місяць. Вважає неможливим виїзд дитини до позивача, так як дівчинка є малолітньою, 5 років не бачила батька, і він є для неї чужим. Крім того, ОСОБА_7 у відповідачки живе разом зі старшим братом - сином ОСОБА_10 від першого шлюбу, дітей відривати одне від одного не можна.

Третя особа - ОСОБА_6 пояснив суду, що під час хвороби його доньки ОСОБА_10 на прохання позивача він з дружиною ОСОБА_3 забрали онуку ОСОБА_7 до себе, так як позивач заробляв гроші, щоб лікувати дружину. Після смерті дружини позивач неодноразово приїжджав протягом року в стані алкогольного сп"яніння, ніяких почуттів до дитини не виявляв, а за останні 5 років жодного разу не приїхав. Двічі приїжджала сестра позивача, розмовляла з дитиною на релігійну тематику, яка суперечить переконанням сім’ї ОСОБА_3. Коли ОСОБА_10 була жива, позивач заборонив їй спілкуватися з сином. Для мирного вирішення питання позивач не звертався. Дохід у сім’ї добрий, є 40 га землі, є можливість доглядати за дітьми.

Представник органу опіки та піклування пояснила суду, що вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, згідно з наданим суду висновком.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; мати дитини, ОСОБА_10, померла 17.09.2003 року.

З часу смерті матері неповнолітня ОСОБА_7 проживає окремо від батька в с.Тузли Березанського району Миколаївської області у сім»ї бабусі -ОСОБА_3, та з 09 грудня 2003 року знаходиться під опікою відповідачки. Протягом часу з кінця 2004 року по серпень 2008 року позивач з донькою не спілкувався.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються копіями свідоцтва про народження (а.с.5), свідоцтва про смерть (а.с.9), актом обстеження матеріально-побутових умов (а.с.7), довідкою виконкому Тузлівської сільської ради № 333 від 31.03.2008 року (а.с.8), копією рішення Тузлівської сільської ради від 09 грудня 2003 року № 51 (а.с.10), копією свідоцтва про одруження серії І-ФП № 036091 від 17.02.2001 року, довідкою виконкому Тузлівської сільської ради № 474 від 26.08.2008 року, довідкою ЖЕК «Південь» № 6942 від 30.09.2008 року.

Оскільки у судовому засіданні як відповідачка, так і третя особа ОСОБА_6 визнали, що вони заперечують проти спілкування позивача з дитиною без присутності опікуна, оскільки вважають, що позивач став причиною смерті їх доньки, та після її смерті поводив себе аморально, суд вважає, що посилання позивача на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здіснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

На підставі ст.121 СК позивач має права, передбачені Сімейним кодексом України, оскільки він є батьком неповнолітньої ОСОБА_7, зокрема, позивач має право на безперешкодне спілкування з дитиною, передбачене ст.153 СК.

На підставі ч.2 ст.141 СК України проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини.

На підставі ст.ст.243, 244 СК України відповідачка є опікуном малолітньої ОСОБА_7

За змістом ч.3 ст.249 СК України опікун не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

При прийнятті рішення суд враховує, що неповнолітня ОСОБА_7 пояснила суду, що заперечує проти поїздок до батька у м.Миколаїв, була в місті лише одного разу, батька боїться, але хоче з ним бачитися в с.Тузли в присутності бабусі.

З висновку органу опіки та піклування від 25.03.2009 року вбачається, що за весь час перебування дитини під опікою батько намагався зустрітися з дитиною, але литина не виявляла бажання зустрічатися з ним. Дівчинка погоджується зустрічатися з батьком тільки в присутності когось із дорослих: бабусі, вчителя, соціального працівника, тому орган опіки та піклування вирішив, що передача дівчинки на виховання батькові на даний момент є недоцільним, так як силова передача психологічно, морально пошкодить дитині: необхідно встановити позитивний і дружелюбний контакт між дитиною і батьком, лише тоді можлива передача дитини батькові. Рекомендовано ОСОБА_1 проводити зустрічі з донькою в присутності бабусі, представника школи чи соціального працівника на території с.Тузли.

З результатів про проведену роботу з малолітньою ОСОБА_1 та акту про встановлення контакту, доданих до висновку органу опіки та піклування, вбачається, що дівчинка на початку зустрічі не хотіла говорити з батьком, плакала, нервувала, боялась залишатися з батьком наодинці, потім заспокоїлась, намалювала родину, але батька намалювала лише на прохання, окремо від родини. Бабуся не заперечувала проти зустрічей. Попрощалась з батьком спокійно, прийняла його подарунки. Малюнки дівчинки виконані в сірих тонах, що вказує на депресію, неясність в стосунках. Про батька згадувала погані моменти, які розповіла бабуся, але з радістю пригадала момент, коли батько подарував їй подарунок.

Також суд враховує, що позивач протягом тривалого часу (чотири роки) не спілкувався з дитиною, яка є малолітньою, і задоволення позовних вимог в повному обсязі, нова незвична обстановка за місцем проживання позивача та переїзди можуть зашкодити інтересам дитини, негативно вплинути на її несформовану психіку, стан здоров»я та стосунки в сім»ї.

Крім того, згідно з ч.1 ст.257 СК України, баба та дід мають право спілкуватися зі своїми онуками, брати участь у їх вихованні.

Враховуючи, що за змістом ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, обмеживши час побачень позивача з дитиною вихідними днями за місцем проживання на території с.Тузли, в присутності опікуна, вчителя або соціального працівника.

Показання сторін, допитаних в судовому засіданні як свідків, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22С, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 судом до уваги не беруться, оскільки зазначені особи допитані судом щодо первісних позовних вимог.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_6, Служба у справах дітей Березанської районної державної адміністрації, про відібрання дитини та про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні дочки задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_37 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити дні та години побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_38 з 9.00 год. кожної суботи до 14.00 год. кожної неділі на території с.Тузли Березанського району Миколаївської області в присутності опікуна ОСОБА_3, педагога чи соціального працівника.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок сплачених ним судових витрат 10 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.