4/57
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.08 Справа № 4/57
Розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства «Доненергомехтехкомплект», м.Харцизськ Донецької області
до Закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод», м.Луганськ
про стягнення 26724 грн. 56 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.
У присутності представників сторін:
від позивача - Гавриленко Ю.І., дов. № б/н від 01.02.08;
від відповідача - Авалян Е.В., дов. № 16-18/28д від 02.04.08.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 2136 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 420 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 3168 грн. 34 коп.
У судовому засіданні 14.07.08 по справі № 4/57, згідно ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 24.07.08.
Рішення господарського суду Луганської області виноситься 24.07.08.
Представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, зданою до суду 29.05.08, в порядку ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 3684 грн. 49 коп., 3% річних у сумі 577 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6170 грн. 07 коп.
Представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, зданою до суду 14.07.08, в порядку ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 3778 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп.
Представник відповідача надав до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, зданого до суду 24.07.08, яким заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позову та заяви про збільшення позовних вимог.
Представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, зданою до суду 24.07.08, в порядку ст.22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми пені та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 1703 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 28.05.08 №16/2327, у відповіді на заяву про збільшення позовних вимог від 11.06.08 №16/2558, у поясненні, даного до суду 24.07.08, у запереченні до заяви про збільшення позовних вимог, проти позову заперечує в зв'язку з поставкою товару неналежної якості.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –
в с т а н о в и в:
Заяви позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 1703 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).
Новою ціною позову слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 1703 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 350/07 від 23.04.07 та специфікація №1 від 23.04.07 до цього договору.
Згідно п.1.1 договору «Постачальник»зобов'язаний передати у власність (поставити), а «Покупець»(відповідач у справі) прийняти та оплатити товар - електрообладнання, асортимент, кількість, ціна поставки якого вказана в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.5 договору, «Постачальник»(позивач у справі) засвідчує якість поставленого товару сертифікатом якості, або паспортом якості виробника, який надає «Покупцю»(відповідачу у справі) разом з товаром.
Відповідно до п.2.8 договору, «Постачальник»гарантує якість поставленого товару, згідно сертифікатів якості, або паспортом якості виробника.
Згідно п.3.2 договору, сума договору складає 56000 грн., в тому числі ПДВ.
Відповідно п.3.4 договору, оплата здійснюється на наступних умовах: попередня оплата 30%, 70% по факту поставки на протязі 5 календарних днів.
Згідно п.4.4 договору, «Постачальник»зобов'язаний поставити товар «Покупцю»не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання 30 % попередньої оплати.
Згідно до п.4.5 договору, приймання товару «Покупцем»проводиться по кількості згідно товарно-супровідним документам, по якості –згідно сертифікату якості заводу виробника.
Згідно умов договору № 350/07 від 23.04.07 позивач поставив відповідачу товар –електрообладнання - електродвигуни MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук на загальну суму 30999 грн. 98 коп., що підтверджено накладною №10/05 від 10.05.07, рахунок-фактура №116 від 24.04.07 та довіреністю серія ЯМБ №737138 від 25.04.07 (а.с. 9,14,54).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав частково, але відповідач оплату за поставлений товар провів частково та сплатив 24.04.07 - 30% вартості товару –10000 грн.00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 20999 грн. 98 коп.
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором №350/07 від 23.04.07 складає 20999 грн. 98 коп.
Згідно п.3.4 договору, час оплати сплинув 14.05.07.
Відповідно до умов п.6.4 договору, позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми несплати за кожний день прострочення, яка складає 1703 грн. 01 коп. за період з 16.05.07 по 15.11.07 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період 01.06.07 по 30.06.08 у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування за період з 01.06.07 по 30.06.08 у сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Оскільки відповідач не виконав умови вищезазначеного договору не провів повну оплату за поставлений товар, тому позивач звернувся до господарського суду із заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп. відповідно до вимог ст. ст.712 ЦК України, ст.ст.264-271 ГК України. та на підставі ст. ст. ч.1.ст.230, 231,232 ГК України, ст. ст. 611,625 ЦК України про стягнення пені у сумі 3778 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.
Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з наступного.
Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 20999 грн. 98 коп., пеню у сумі 3778 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Виконання зобов'язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Доводи відповідача, викладені у відзиві, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 350/07 від 23.04.07 та специфікація №1 від 23.04.07 до цього договору.
Згідно умов вищевказаного договору позивачем, на виконання п.1.1 договору, був поставлений товар –електрообладнання (електродвигуни MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук на загальну суму 30999 грн. 98 коп., що підтверджено накладною №10/05 від 10.05.07, рахунок-фактура №116 від 24.04.07 та довіреністю серія ЯМБ №737138 від 25.04.07 (а.с.9,14,54), але оскільки відповідач оплату за поставлений товар провів частково 24.04.07 - 30% вартості товару –10000 грн.00 коп., тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 20999 грн. 98 коп., що підтверджено матеріалами справи.
Сума заборгованості за поставлений товар складає 20999 грн. 98 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.
Сума пені у розмірі 1703 грн. 01 коп. за період з 16.05.07 по 15.11.07 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) нарахована відповідно вимог п.6.4 договору та ст.ст.230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових коштів», у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми несплати за кожний день прострочення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.
3% річних за період 01.06.07 по 30.06.08 у сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування за період з 01.06.07 по 30.06.08 у сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), нараховані позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Ствердження відповідача щодо неякісного товару спростовується матеріалами справи, оскільки позивачем надані протоколи №№29,30,31,32 від 07.05.07 поопераційних випробувань машин змінного електроструму електродвигунів MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 про обсяг проведених випробувань електродвигунів та можуть бути введені в роботу. Вказані протоколи складені електротехнічною лабораторією ТОВ «Спецстальелектрочермет», та яке має дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної безпеки №2347.05.30-74.30.0, та який виданий Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (а.с.135-140).
Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені ст. 678 ЦК України, зокрема ч. 2 цієї статі передбачено, що в разі істотного порушення вимог щодо якості товару, в тому числі виявлення недоліків, які не можна усунути, покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої суми.
Згідно ч. 5 ст. 268 ГК України, передбачено можливість відмовитись від прийняття товару і його оплати в разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається технічними умовами.
Отже, на товар, поставлений за накладною №10/05 від 10.05.07 на суму 30999 грн. 98 коп., маються протоколи №№29,30,31,32 від 07.05.07 поопераційних випробувань машин змінного електроструму електродвигунів MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук (а.с. 135-139).
Тому, факт поставки неякісного товару має бути доведений належними і допустимими доказами відповідно до ст. 33 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув спірний товар позивачу , а саме: електродвигуни MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук, які за ствердженням відповідача є неякісними та не надав належних доказів щодо повернення вказаного товару.
Таким чином, відповідач не скористався можливістю щодо повернення товару згідно договору №350/07 від 23.04.07, а саме: електродвигуни MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук відповідно до ч.2 ст. 678 ЦК України, ч. 5 ст. 268 ГК України.
Слід зазначити, що позивач 24.06.08 звернувся з запитом до Донецької Торгово-промислової палати за роз'ясненням щодо обов'язкової сертифікації на території України двигунів серії МТ виробництва АЕТК»Динамо»потужністю до 200 КВт станом на 10.05.07. Згідно листа Донецької Торгово-промислової палати від 27.06.08 №1367/12.08-06 продукція, вказана в заявці, не входить до «переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», відповідно не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Таким чином, суд вважає, що позивач не порушив умови пунктів 2.5, 2.8 договору №350/07 від 23.04.07, коли не представив сертифікат якості разом з товаром (а.с.114-115).
Крім цього, позивачем надано пояснення, саме товар, що є предметом спору, тобто двигуни перемінної напруги MTF412-8, MTF411-8, MTF211-6 у кількості 4 штук були придбані позивачем 07.05.07 відповідно за договором купівлі-продажу №20 від 14.04.07 у ТОВ «Рівень-1»(м.Алчевськ, Луганської області) без сертифікату, та після цього проводили лабораторні випробування в електротехнічній лабораторії ТОВ «Спецстальелектрочермет», та були складені протоколи №№29,30,31,32 від 07.05.07 поопераційних випробувань машин змінного електроструму вказаних електродвигунів.
За таких обставин, предметом та підставою позовних вимог є саме стягнення з відповідача заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання останнім зобов'язань за договором №350/07 від 23.04.07, а саме: суми основного боргу за поставлений товар 20999 грн. 98 коп., пеню в сумі 3778 грн. 84 коп., 3% річних в сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування в сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Решта доводів відповідача також спростовується нормами діючого законодавства та матеріалами справи.
Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 20999 грн. 98 коп., пеня в сумі 1703 грн. 01 коп. 3% річних в сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування в сумі 6743 грн. 46 коп. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог), такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась.
За таких обставин позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню повністю та стягнення з відповідача, з віднесенням судових витрат на відповідача.
У судовому засіданні 24.07.08 за згодою представників сторін судового процесу була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 610, 611, 625, 678, 692 ЦК України, ст.ст. 173,193,230,231, 232, 268, ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд ,-
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод», вул.2-Свердлова, 5, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 00190802 на користь Приватного підприємства «Доненергомехтехкомплект», вул.ломоносова, 15, м.Харцизськ Донецької області, код ЄДРПОУ 33505125 заборгованість за поставлений товар в сумі 20999 грн. 98 коп., пеню в сумі 1703 грн. 01 коп. 3% річних в сумі 682 грн. 50 коп., інфляційні нарахування в сумі 6743 грн. 46 коп., витрати по держмиту в сумі 301 грн. 29 коп. та 110 грн. 39 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –28.07.08
Суддя Г.М.Батюк
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2008 |
Оприлюднено | 10.09.2008 |
Номер документу | 1988159 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні