Рішення

від 15.11.2011 по справі 11/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/210

15.11.11

За позовомКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вагра" 

простягнення 41 231,44 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача   Давидюк О.В. –представник

від відповідача  Буділов В.М. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вагра"  41 231,44 грн. заборгованості за договором № 7212 від 23.06.2010 про надання послуг водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, з яких 21 914,62 грн. основного боргу та 19 316,82 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 7212 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 23.06.2010, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.09.2010 по 31.08.2011.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що фактично договір № 7212 було підписано 10.09.2010, а не 23.06.2011, оскільки площа приміщення 218,3 кв.м, зазначена у договорі, була визначена БТІ лише в жовтні 2010 року. Також відповідач зазначає, що в приміщенні відсутні опалювальні прилади, а тому відсутні підстави для нарахування відповідачу заборгованості за послуги опалення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва  

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Вагра"  є орендарем нежитлового приміщення, загальною площею 218,3 кв.м в будинку № 14 по пр-ту Червонозоряному у місті Києві, згідно договору оренди № 578/Ч від 23.06.2010 в редакції додаткової угоди від 10.09.2010, укладеного з КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві.

Між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Вагра"  (орендар) укладено Договір № 7212 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Предметом даного договору є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 218,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Червонозоряний, 14, і участь відповідача у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

В процесі розгляду спору судом встановлено наявність двох примірників Договору №7212, які є тотожними за змістом, однак примірник договору, наданий позивачем містить дату укладення договору (23.06.2010) та термін дії договору (з 23.06.2010 до 23.06.2011), а у примірнику договору, наданого позивачем зазначено, що договір укладено 10.09.2010 та термін дії з 10.09.2010 до 10.09.2011.

У наданих позивачем та відповідачем примірниках договору зазначено, що послуги надаються у приміщенні загальною площею 218,3 кв.м.

Згідно Додаткової угоди від 10.09.2010 до Договору оренди та акту прийому-передачі, приміщення площею 218,3 кв.м по пр-ту Червонозоряному, 14 передано в оренду відповідачу 10.09.2010.

Примірник Договору, наданий позивачем, визнається судом неналежним доказом, що підтверджується фактичними обставинами справи та наявними в ній доказами, і, як  наслідок, суд вважає, що спірний Договір сторонами  було  укладено саме 10.09.2010, як зазначено у примірнику відповідача.

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.

Згідно з п. 4.1 Договору відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

У відповідності до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, визначені обов'язки власника та наймача (орендаря), зокрема такі, як  укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року на загальну суму 24 085,46 грн.

Отримання вказаних рахунків відповідачем не заперечується.

Як свідчать матеріали справи, зобов'язання за Договором № 7212 щодо повного та своєчасного внесення плати надані послуги відповідачем  виконані не в повному обсязі та сплачено лише 2 170,84 грн.

Однак, як вбачається з рахунку-фактури № 7212 від 17.09.2010 на суму 1 079,34 грн. позивачем крім експлуатаційних витрат та відшкодування мереж за орендовану площу 218,3кв.м. також нараховано до сплати експлуатаційні витрати та відшкодування мереж за площу 220,5 кв.м і 220,2 кв.м (позиції 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10). Оскільки судом встановлено, що договір № 7212 укладено сторонами 10.09.2010 та послуги надаються на площу 218,3 кв.м експлуатаційні витрати та відшкодування мереж за вересень 2010 року повинні розраховуватись на вказану площу (позиції 1 та 6 у рахунку) та лише за період з 10.09.2010 по 30.09.2010 (21 день). Таким чином, за здійсненим судом розрахунком за вересень 2010 року підлягає оплаті сума у розмірі 152,09 грн. з ПДВ.  

Крім того, у рахунках від  22.04.2011 та від 20.05.2011 позивачем також нараховано до оплати за послуги опалення.

Проте, згідно Акта № 1-04/152, складеного 06.04.2011 АЕК "Київенерго", у орендованому відповідачем приміщенні відсутнє опалення та гаряче водопостачання.

Оскільки послуги з опалення у період з квітня 2011 року не надавались відповідачу, то нараховані у рахунках від  22.04.2011 та від 20.05.2011 суми за опалення у загальному розмірі 2 600,05 грн. з ПДВ оплаті не підлягають.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті послуг за Договором № 7212 з 10.09.2010 по серпень 2011 року становить 18 387,31 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати послуг, отриманих за Договором № 7212, суду не надав.

Крім того, позивачем з посиланнями на п. 4.2 Договору № 7212 та Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нараховано відповідачу пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення у розмірі 19 316,82грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих з вересня 2010 року по червень 2011 року послуг з дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2 Договору за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Правовідносини між сторонами даного спору виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби, зокрема, юридичної особи у забезпеченні теплової енергії, то до цих правовідносин має застосовуватися положення спеціального нормативного-правового акта, а саме Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", який регулює ці відносини.

Частиною 2 статті 1 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

За здійсненим судом перерахунком пені в межах періоду нарахування, визначеного позивачем, з урахуванням встановленої судом суми заборгованості відповідача, настання у відповідача строку платежу, Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п. 4.2 Договору сума пені становить 16 379,10 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги та утримання прибудинкової території визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 18 387,31 грн. –основний борг та 16 379,10 грн. –пеня.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вагра" (03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 67, ідентифікаційний код 24373355, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві ради (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, ідентифікаційний код 35756971) заборгованість у розмірі 18 387 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 31 коп., пеню у розмірі 16 379 (шістнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) 10 коп., державне мито у розмірі 347 (триста сорок сім) грн. 66 коп. та 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

  Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 21.11.2011