ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/374
24.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗВ'ЯЗОКБУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколл"
про стягнення 319 713,34 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №8 від 02.11.11 р.;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 24.11.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м .Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗВ'ЯЗОКБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколл" про стягнення 319 713,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за суборенду нежитлового приміщення відповідно до договору суборенди №П/З/О-1 від 01.04.11 р. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 319 713,34 грн, з них 306 390 грн. - основного боргу, 13 323,34 грн - неустойки.
Ухвалою суду від 25.10.11 порушено провадження у справі № 40/374 та призначено до розгляду на 10.11.11.
У судове засідання, призначене на 10.11.11, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки представника суд не повідомив.
Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 24.11.11 у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
У судове засідання представник позивача з’явився, надав документи для залучення їх до матеріалів справи, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та пояснення до позову, відповідно до яких просить припинити провадження у справі в частині стягнення 612 78,00 грн, у зв’язку з проплатою, в іншій частині просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 24.11.2011 не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
01.04.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзв’язокбуд»(орендар, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл» (суборендар, відповідач) було укладено договір суборенди приміщення № П/З/О-1 (далі – договір), відповідно до п.1.1.1 якого орендар зобов’язується передати в суборенду, а суборендар зобов’язується прийняти, згідно з умовами цього договору, нежитлове приміщення, розташоване на 3-му поверсі в будівлі за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 32, літ. А-4.
Відповідно до 1.1.4 договору для цілей розрахунків, обумовлених в п.1.4 та в розділі 3 цього договору, використовується площа приміщення, що дорівнює 875,4 кв.м.
Згідно з п.1.2.1 договору приміщення передається в суборенду строком на 848 днів з дати підписання цього договору.
Суборендар сплачує орендарю суборендну плату, яка становить 612 78,00 грн за один повний календарний місяць суборенди наступним чином: протягом 20 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору суборендар сплачує суборендну плату за перший місяць суборенди. Наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в строк з 1 по 10 число поточного (розрахункового) місяця. Розмір суборендної плати за неповний місяць визначається на підставі наступного розрахунку: суборендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на загальну кількість днів у відповідному місяці суборенди, помножена на фактичну кількість днів суборенди у відповідному місяці. (п.1.4 договору).
Відповідно до п.2.1 договору суборендар сплачує орендарю суборендну плату, згідно з умовами цього договору та відшкодовує вартість експлуатаційних витрат, згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що суборендар відшкодовує орендарю вартість експлуатаційних витрат щомісячно по 15 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.
Суборендар вступає у користування приміщенням у день підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Акт прийому-передачі приміщення підписується у вказаний в п.1.2 цього договору день –дату початку строку суборенди (п.7.1 договору).
На виконання умов договору сторонами 01.04.2011 року було підписано Акт прийому-передачі приміщення за договором суборенди приміщення № П/З/О-1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Чернігів. просп.. Миру, 32, частину 3-го поверху загальною площею 875,4 кв.м.
У зв’язку з порушенням з боку відповідача зобов’язань щодо своєчасної сплати суборендної плати 11.08.11 орендар звернувся до суборендаря з претензією № 1 (вих..№ 5) про сплату боргу в сумі 391 552,00 грн, яка була отримана відповідачем 18.08.11. відповідь на вказану вимогу відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Згідно з уточненим розрахунком заборгованості позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором суборенди приміщення № П/З/О-1 від 01.04.11 в розмірі 245 112,00 грн, оскільки 10.11.11. відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на суму 61 278,00 грн.
Відповідно до п.17 інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з нормами ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за період з 01.04.11 по 30.09.11 за договором суборенди № П/З/О-1 було надано відповідачеві послуги з суборенди на загальну суму 367668,00 грн., відповідачем було сплачено позивачеві 122556,00 грн. (суборендна плата за квітень-травень 2011). Таким чином, судом встановлено, що станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача зі сплати суборендної плати за договором суборенди № П/З/О-1 складає 245112,00 грн., що відповідає несплаті за червень-вересень 2011 року. Наявність вказаної заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи гарантійним листом відповідача від 09.06.11 № 19, актами звіряння взаєморозрахунків від 30.06.11 та 01.08.11, що підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також випискою з рахунку позивача за період з 01.04.11 по 30.09.11.
Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання за договором суборенди № П/З/О-1 від 01.04.11 щодо сплати суборендних платежів, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 245 112,00 грн (367 668,00 грн – 122 556,00 грн) обґрунтовані, документально підтверджені та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору суборенди у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасну сплату суборендної плати в розмірі 133 23,34 грн, що нарахована ним з 11.04.11 по 03.10.11
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).
Відповідно до п. 12.2 договору суборенди у випадку неналежної або несвоєчасної сплати суборендної плати та/або відшкодування експлуатаційних витрат, встановлених цим договором, більше ніж на 5 календарних днів, суборендар зобов’язується сплатити орендарю неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної сплати.
Згідно з п.12.7 договору строк прострочення здійснення платежів обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати, та закінчується днем фактичної оплати.
Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком суми неустойки, що наведений позивачем в позовній заяві, тому вимоги щодо стягнення пені сумі 13 323,34 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 61 278,00 грн після звернення позивача з позовом до суду, тому судові витрати покладаються на відповідача в цій частині.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколл" (04073 м. Київ, просп. Московський, буд. 9, б/ц «Форум Парк Плаза», корпус 4-А, офіс 502, ідентифікаційний код 33941553) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзв'язокбуд» (14038 м. Чернігів, вул.. О. Молодчого, 46, ідентифікаційний код 22818250) 245 112 (двісті сорок п’ять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп. боргу, 13 323 (тринадцять тисяч триста двадцять три) грн 34 коп. неустойки, витрати по сплаті державного мита в сумі 3 197 (три тисячі сто дев’яноста сім) грн 13 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 24.11.2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2011 |
Оприлюднено | 19.12.2011 |
Номер документу | 19884814 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні