Рішення

від 24.11.2011 по справі 3/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/288

24.11.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Груня»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»                    

Про                стягнення 108 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 1727 від 10.11.2011

                                 Лещенко В.В. –директор, протокол № 5 від 28.10.1998

Від відповідачів      ОСОБА_2 –по дов. № 08/10 від 30.06.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Груня» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»108 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 344 від 20.04.2011 щодо своєчасного прийняття приміщення в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 порушено провадження у справі № 3/288 та призначено її до розгляду на 15.11.2011.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 15.11.2011 відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Оскільки на дату укладення договору технічний стан приміщення не відповідав встановленій у договорі меті оренди, сторони дійшли згоди, що фактична передача приміщення в оренду повинна була відбутися у строк до 20.06.2011 шляхом підписання відповідного акту приймання - передачі, що й було зафіксовано у пункті 3.1. договору. До цієї дати позивач мав привести приміщення у необхідний стан та повідомити наше товариство про готовність здійснити його передачу. Порушуючи взяті на себе (та викладені у п. 5.2.1. договору) зобов‘язання щодо своєчасного надання приміщення в оренду у строк та в порядку встановленому договором, позивач так і не здійснив необхідних дій по передачі приміщення. У зв‘язку з цим, відповідач був  вимушений укласти та підписати додаткову угоду № 1 до договору, якою було визначено новий строк передачі приміщення, а саме не пізніше 25.07.2011. При цьому у додатковій угоді було встановлено, що передумовою фактичної передачі приміщення за відповідним актом, є письмове повідомлення орендодавця орендарю з уточненням інформації про дату підписання акту. Однак і протягом строку, встановленого у додатковій угоді, приміщення відповідачу передано так і не було, будь - яких повідомлень від позивача з інформацією про дату фактичної передачі приміщення та підписання відповідного акту приймання - передачі відповідач так і не отримав. Згідно з вимогами п. 12.4 договору будь-які повідомлення, які вимагаються або дозволяються згідно даного договору, надаються у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються такими, що були передані, якщо були надані особисто уповноваженій особі сторони; або шляхом пересилання кур‘єрською поштою або поштою, яка вимагає письмового підтвердження про отримання такого поштового повідомлення, на адресу, зазначену в розділі 13 цього договору. Таким чином, виходячи із вимог договору передумовою передачі приміщення в оренду та підписання акту приймання-передачі приміщення повинно було стати письмове повідомлення орендодавця про готовність приміщення до передачі в оренду із вказівкою дати такої передачі. При чому згідно з вимогами п. 12.4 договору таке письмове повідомлення мало бути передано відповідачу одним із перелічених способів. З урахуванням того, що відповідач не отримував письмового повідомлення TOB «Груня»про готовність приміщення до передачі в оренду, при цьому позивачем не надано належних доказів передачі (надіслання) такого повідомлення відповідачу, має місце невиконання позивачем власного обов‘язку (прострочення боржника), що призвело до втрати інтересу TOB «Бімаркет»до зазначеного об'єкту оренди та відмови від прийняття виконання зобов‘язання TOB «Груня». Таким чином, застосування до TOB «Бімаркет»штрафних санкцій в розмірі однієї місячної орендної плати, як це передбачено п.8.11 договору оренди, є безпідставним, з огляду на відсутність з боку TOB «Бімаркет»порушення строку прийняття приміщення в оренду, так як про таку дату TOB «Бімаркет»не був повідомлений орендодавцем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/288 від 15.11.2011, в зв‘язку з невиконанням позивачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.11.2011, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 24.11.2011.

Позивачем в судовому засіданні 24.11.2011 подано письмові заперечення на відзив відповідача в яких зазначає, що листом № 16 від 18.07.2011 позивач повідомив відповідача про свою готовність передати приміщення, що є предметом договору оренди, 25.07.2011. 18.07.2011 директор TOB «Груня», особисто передавав лист TOB «Груня»№ 16 уповноваженій особі TOB «Бімаркет». Передача листа відбулася в офісному приміщенні TOB «Бімаркет»в приймальні генерального директора TOB «Бімаркет»Шибаєва П.С. У присутності директора позивача уповноважена особа TOB «Бімаркет»зареєструвала лист TOB «Груня»в книзі обліку вхідних документів TOB «Бімаркет»під номером 541, після чого проставила той же самий номер на моєму примірнику листа та дату 18.07.2011.

В судовому засіданні 24.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Груня»  (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»(орендар) був укладений договір оренди № 344 (далі договір).

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору у визначений договором строк не прийняв  об‘єкт оренди в орендне користування, а тому відповідач має у відповідності до п. 8.11. договору сплатити штраф у розмірі місячної орендної плати, тобто 108 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору  орендодавець зобов’язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (частину приміщення) площею 267,9 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 31/1 (далі –об‘єкт оренди).

Згідно п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2.2. договору строк оренди становить 2 роки 11 місяців з дати фактичної передачі приміщення за актом приймання-передачі, який є невід‘ємною частиною даного договору.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 5.2.1. договору орендодавець зобов‘язався надати приміщення в оренду орендарю у строк та в порядку, встановленому даним договором.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що передача приміщення в оренду здійснюється не пізніше 20 червня 2011 року, шляхом укладення та підписання уповноваженими на те представниками сторін відповідного акту приймання-передачі приміщення, який є невід‘ємною частиною даного договору.

03.06.2011 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору якою змінено п. 3.1. та узгоджено, що передача приміщення в оренду здійснюється не пізніше 25 липня 2011 року, шляхом укладення та підписання уповноваженими на те представниками сторін відповідного акту приймання-передачі приміщення, який є невід‘ємною частиною даного договору. Передумовою підписання такого акту є письмове повідомлення орендодавця орендарю з уточненням інформації про дату його підписання.

Позивач вказує на те, що директор ТОВ «Груня»особисто передавав лист TOB «Груня»№ 16 від 18.07.2011, в якому позивач повідомляє відповідача про свою готовність 25.07.2011 передати приміщення, уповноваженій особі TOB «Бімаркет», яка зареєструвала даний лист в книзі обліку вхідних документів TOB «Бімаркет»під номером 541, після чого проставила той же самий номер на копії листа та дату 18.07.2011.

Пунктом 12.4. договору визначено, що будь-які повідомлення, які вимагаються або дозволяються згідно даного договору надаються у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються такими, що були передані, якщо були надані особисто уповноваженій особі сторони; або шляхом пересилання кур‘єрскою поштою чи поштою, яка вимагає письмового підтвердження про отримання такого поштового повідомлення на адресу зазначену в розділі 13 цього договору (реквізити сторін).

В матеріалах справи наявна копія листа позивача за № 16 від 18.07.2011 адресована відповідачу, в якому міститься повідомлення позивача про свою готовність 25.07.2011 передати приміщення та підписати акт приймання-передачі приміщення.

На даному листі стоїть відмітка такого змісту : «Вх. № 541 від 18.07.2011».

Оскільки, дана відмітка не містить відтиску печатки ТОВ «Бімаркет», вона не підтверджує отримання листа відповідачем - юридичною особою.

З метою з‘ясування чи дійсно даний лист було зареєстровано відповідачем судом у відповідача було витребувано журнал вхідної кореспонденції за період 01.07.2011 –31.07.2011 (оригінал для огляду належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи).

З наданої відповідачем копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Бімаркет»та оглянутого в судовому засіданні його оригіналу вбачається, що відсутня реєстрація листа ТОВ «Груня»за № 16 від 18.07.2011 під вхідним номером 541 –18.07.2011. Більше того, за 18.07.2011 відповідачем зареєстровано вхідну кореспонденцію за порядковими номерами  з 216 по 219.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов‘язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем в порушення зазначених вимог належних та допустимих доказів в підтвердження того, що лист № 16 від 18.07.2011 було вручено або надіслано відповідачу не подано, а отже

Всупереч названим нормам законодавства позивачем не подано жодного  належного або допустимого доказу на підтвердження того, що лист № 16 від 18.07.2011 було вручено або надіслано відповідачу.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 8.11. договору сторони встановили, що за порушення орендарем строків прийняття приміщення в оренду більш ніж на 3 дні від дати, зазначеної в п. 3.1. цього договору, орендар зобов‘язується сплатити на користь орендодавця штраф у розмірі однієї місячної орендної плати.

Згідно п. 4.1. договору щомісячна орендна плата встановлена в сумі 108 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов‘язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов‘язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов‘язання перед кредитором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище сторони у п. 3.1. дійшли згоди що передумовою підписання акту приймання-передачі приміщення  має бути письмове повідомлення позивача відповідачу із зазначенням дати здійснення передачі.

З огляду на те, що позивач належним чином не повідомив відповідача про свою готовність передати приміщення в оренду, відповідач не міг прийняти приміщення та підписати акт приймання-передачі приміщення, а отже не є таким що порушив виконання зобов‘язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 108 000,00 грн. необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

             Зважаючи на вищевказане, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Груня» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 30.11.2011.