Ухвала

від 30.07.2012 по справі 3/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"30" липня 2012 р. Справа № 3/288

Миколаїв

За заявою (боржник): Публічного акціонерного товариства «Чорноморський

суднобудівний завод»

54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Нібулон»

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1

про: визнання наказу № 3/288 виданого 25.09.2003 року господарським судом Миколаївської області на виконання рішення від 28.07.2003 року по справі № 3/288 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя О.Г.Смородінова

Представники:

Від заявника ( боржник): Бойко А.С., за довіреністю;

Від стягувача: Бойко В.А., за довіреністю.

Суть ухвали:

ПАТ" Чорноморський суднобудівний завод" звернувся до господарського суду з заявою (вих. № 412/896 від 25.06.12 р.) в якій просить суд визнати наказ господарського суду Миколаївської області від 25.09.03 року №3/288 таким, що не підлягає виконанню.

Заява ґрунтується на: рішенні господарського суду Миколаївської області, що набрало законної сили у зв'язку з чим був виданий наказ № 3/288 від 25.09.03 року про стягнення з ПАТ "ЧСЗ" на користь ТОВ СП "Нібулон" 203 гривні, який переданий до Державної виконавчої служби для виконання; ст. 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; матеріалах господарської справи № 11/222/08 про банкрутство ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" (ухвала від 14.01.09року, ухвала від 09.02.12 року); статті 202 Господарського кодексу України; статей 598, 604 Цивільного кодексу України та мотивована тим, що у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок новації (укладення мирової угоди) та оскільки стягувач за вищевказаним виконавчим документом звернувся зі своїми вимогами як конкурсний кредитор у справі про банкрутство №11/222/08, на його вимоги розповсюджується мирова угода у справі про банкрутство затверджена ухвалою від 09.02.12 р. та дане зобов'язання є припиненим з огляду на вимоги ст.604 Цивільного кодексу України.

25.07.12 р. заявник надав до суду письмові уточнення до вищенаведеної заяви, в яких збільшив підстави для задоволення вимог, посилаючись на матеріали судової справи № 5016/267/2012(18/5) про банкрутство ПАТ «ЧСЗ»(ухвала від 15.02.2012 р., ухвала від 14.05.2012 р., ухвала від 11.06.2012 р.), норми ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивуючи тим, що оскільки стягувач за виконавчим документом, виконавче провадження за яким було поновлено виконавчою службою, як конкурсний кредитор зі стягнення заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «ЧСЗ», не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів, дана заборгованість є погашеною.

Стягувач -ТОВ СП «Нібулон»письмово заперечив на заявлені вимоги боржника, просить суд відмовити заявнику в задоволенні заяви, посилаючись на матеріали судових господарських справ № 3/288 та № 11/222/08, норми ст. ст. 115, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України, ст. ст. 48, 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 14, абз. 18 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивуючи тим, що в даному випадку відсутні підстави для звільнення боржника від сплати заборгованості, визнаної рішенням суду, що набрало чинності.

Згідно з абз. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до змісту п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод»(дата реєстрації 05.06.2012 р.) ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»є правонаступником Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод».

Виходячи з наведених процесуальних норм та матеріалів справи, суд здійснює заміну ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Чорноморський суднобудівний завод».

26.07.2012 року суд оголосив перерву до 30.07.2012 року.

Ознайомившись з матеріалами заяви поданої від ПАТ «ЧСЗ», вислухавши учасників судового процесу, суд -

встановив:

В липні 2003 року до господарського суду Миколаївської області від ТОВ СП "Нібулон" до ДАХК"Чорноморський суднобудівний завод" надійшов позов про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку відповідача на користь позивача.

28.07.2003 року суд прийняв рішення, яким задовольнив позовну заяву, крім цього стягнув з відповідача 85 гривень державного мита та 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.09.2003 року Одеський апеляційний господарський суд по справі №3/288 прийняв постанову, якою залишив рішення господарського суду Миколаївської області від 28.07.03 р. без змін.

25.09.2003 року по справі № 3/288 на виконання рішення господарського суду від 28.07.03 року було видано наказ про стягнення з ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" на користь ТОВ СП "Нібулон" 85 гривень державного мита та 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.01.2004 року за результатами перегляду судових рішень у касаційному порядку Вищий господарський суд України по справі 3/288 прийняв постанову про залишення без змін вищевказаних судових актів.

28.10.2003 року державним виконавцем відділу ДВС Заводського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 3/288.

28.08.2008 року -виконавче провадження було зупинено за п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

17.02.2012 року державним виконавцем Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управлінням юстиції, керуючись ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусовим виконанням по наказу №3/288 виданого 25.09.03 року про стягнення з ДАХК "ЧСЗ" на користь ТОВ СП "Нібулон" 203,00 гривень.

29.03.2012 року -виконавче провадження з примусового виконання наказу № 3/288, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», знову було зупинено.

21.06.2012 року -Заводським відділом ДВС прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження, керуючись ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З заявою про визнання наказу господарського суду Миколаївської області №3/288 від 25.09.2003 року таким, що не підлягає виконанню ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" звернулось 16.09.2012 року .

Дослідивши та оцінивши відповідно до вимог статі 43 Господарського процесуального кодексу України надані учасниками процесу документальні докази проаналізувавши діючі норми законодавства, які регулюють спірне питання, суд дійшов наступних висновків:

Правовідносини, які виступають предметом заявлених вимог регулюються розділом 14 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку розглядається заява боржника, подана ним за ст. 117 Господарського процесуального кодексу України в рамках господарської справи № 3/288 у процесі виконання судового наказу .

Умови та порядок виконання рішень суддів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 117 Господарського процесуального кодексу України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Частина 2 статті 117 ГПК України передбачає право суду вчиняти такі процесуальні дії як: визнавати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 3 статті 117 ГПК України встановлено, що господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.

Частина 4 статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік є вичерпним (п. 3.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365).

Тією ж четвертою частиною статті 117 ГПК України передбачено, що коли стягнення за наказом, визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, уже відбулося, господарський суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. До відповідної заяви боржника має бути додано довідку, підписану керівником і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше виданим наказом, списано з його рахунку або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження, чи інший документ (документи), який підтверджує зазначені обставини. За відсутності таких документів господарський суд витребує їх у заявника,а в разі неподання -відмовляє у задоволенні заяви.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Докази, які надані заявником в обґрунтування заявлених вимог свідчать про наступне:

1) 17.06.2008 року господарський суд Миколаївської області порушив провадження у справі № 11/222/08 про визнання банкрутом ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод";

14.01.2009 року ухвалою господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод " в тому числі вимоги IV черги: ТОВ СП "Нібулон" в сумі 15 7622040, 66 грн.

Пунктом 3 цієї ухвали господарський суд відхилив частково вимоги ТОВ СП "Нібулон" в сумі 11 225 400 грн.

Пунктом 4 ухвали суд визначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які не внесені до реєстру вимог кредиторів ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", не розглядаються і вважаються погашеними.

09.03.2012 року господарський суд Миколаївської області ухвалив по справі № 11/222/08 затвердити мирову угоду від 25.01.12 укладену між комітетом кредиторів ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" та боржником ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" у справі про банкрутство останнього, затверджену комітетом кредиторів ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод ".

Провадження у справі суд припинив.

Предметом мирової угоди визначено наступне:

1.1. Цією угодою визначається порядок відстрочення, розстрочення та погашення боржником вимог кредиторів, що були заявлені до боржника під час провадження в господарському суді Миколаївської області по справі № 11/222/08 про банкрутство боржника після опублікування в газеті " Голос України " № 204 від 25.10.2008 року.

Розділ 2 мирової угоди визначає вимоги кредиторів щодо яких укладена мирова угода, зокрема - ТОВ СП "Нібулон", вимоги четвертої черги в розмірі 1576204,66 грн.

Пунктом 3 ухвали визначено порядок погашення вимог кредиторів на які розповсюджується мирова угода. Так, пунктом 3.1 надається відстрочка на погашення боргів зазначених у розділі 2 цієї мирової угоди на строк до 01 квітня 2012 року , пунктом 3.2 надається розстрочка на погашення боргів зазначених в розділі цієї мирової угоди на період з 01 квітня 2012 року до 01 травня 2013 року .

Пропорції погашення вимог зазначені в п. 3.3 мирової угоди.

Пунктом 4.2 мирової угоди зафіксовано, що у випадку невиконання Боржником умов цієї мирової угоди, відповідно до вимог статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути розірвана у судовому порядку. В такому випадку справа про банкрутство боржника підлягає поновленню. А вимоги кредиторів відновлюються у незадоволеній частині.

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Пунктами 1, 2, 6 статті 14 Закону (в редакції станом на час порушення справи про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За змістом ст. 39 Закону за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними .

Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих органах.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі: невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Таким чином, відповідно до викладених обставин та наведених норм Закону конкурсний кредитор - ТОВ СП «Нібулон»вчасно звернувся в процедурі банкрутства зі своїми вимогами, став учасником у справі про банкрутство ПАТ «ЧСЗ»та знаходиться в межах очікування погашення грошового боргу в порядку виконання боржником графіку розстрочення згідно умов мирової угоди, яка не розірвана, не визнана недійсною чи такою, що втратила свою силу (якщо погашено борг).

Матеріали поданої боржником заяви також свідчать про наступне:

2) 15.02.2012 року господарським судом Миколаївської області було порушено провадження у справі № 5016/267/2012(18/5) про банкрутство ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

14.05.2012 року суд ухвалив затвердити реєстр вимог кредиторів ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

11.06.2012 року господарський суд ухвалою затвердив мирову угоду укладену 25.05.2012 р. між комітетом кредиторів ПАТ «ЧСЗ»та боржником - ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»у справі про банкрутство останнього.

Провадження у справі суд припинив.

Дійсно, ТОВ СП «Нібулон»не виступив учасником процедури банкрутства у господарській справі № 5016/267/2012(18/5), оскільки вже був визнаний конкурсним кредитором первісної по відношенню до наведеної процедури банкрутства.

Свої права та обов'язки визначені ст. 14 Закону кредитор -ТОВ СП «Нібулон»реалізував у справі № 11/222/08, провадження якої завершено процедурою затвердження мирової угоди яка, за твердженням кредитора, ще не виконана боржником.

За таких умов не можна вважати погашеними визнані вимоги кредитора, в іншій судовій справі про банкрутство того ж боржника на підставі вимог ст. 14 Закону.

Як було вище вказано, частиною другою ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Між тим, п. 8 частини першої ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

При цьому нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено повернення виконавчого документа або припинення виконання рішення суду з підстав, зазначених у частині другій ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ж до п. 7 частини першої ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника -юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Тобто, господарський суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин, зокрема при погашенні грошових вимог відповідно до закону.

За приписами абз. 18 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Таким чином, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу, обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення.

Умовами мирової угоди (по справі № 11/222/08) не зафіксовано прощення боргу боржника відносно кредитора ТОВ СП «Нібулон», доказів погашення боргу відповідно до умов п. 3.3 мирової угоди суду також не надано, отже підстави для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, в даному випадку у суду відсутні.

Статтею 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Обставини ж на які посилається заявник в якості підстав для реалізації судом норм ч. 4 ст. 117 ГПК України суперечать як характеру відносин суб'єктів у сфері господарювання, так і принципам виконання судових рішень.

Отже, керуючись ст. ст. 25, 34, 36, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити по справі № 3/288 процесуальне правонаступництво. Замінити боржника -Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод»на правонаступника -Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод».

2. Відмовити ПАТ «ЧСЗ»в задоволенні заяви (вих. 412/896 від 25.06.2012 р.) про визнання наказу № 3/288 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя О.Г. Смородінова