Рішення

від 01.12.2011 по справі 3/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/305

01.12.11

За позовом   Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»

До                  Приватного підприємства  «МХОСТ СЕРВІС»                      

Про                розірвання договору оренди

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1. –по дов. № 1 від 01.11.2011

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»до Приватного підприємства  «МХОСТ СЕРВІС»про розірвання договору найму (оренди) № 2 від 01.09.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору (п. 1.5., 5.1.2.) використовує об‘єкт найму за іншим призначенням ніж передбачено договором, а саме для розміщення перукарні. Також позивач вказує на те, що відповідач з моменту дії договору не сплатив орендну плату, чим порушив умови п. 3.1., 3.3., 3.4. договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 порушено провадження у справі № 3/305 та призначено її до розгляду на 22.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/305 від 22.11.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011, розгляд справи було відкладено на 01.12.2011.

Позивач в судовому засіданні 01.12.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 01.12.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов  не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011 та ухвалі від 22.11.2011 не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві  :    м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15.11.2011 є юридичною адресою відповідача.

В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008) зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Художник»(орендодавець) та Приватним підприємством «МХОСТ СЕРВІС»(орендар) було укладено договір найму (оренди) № 2 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов‘язався передати орендарю, а орендар прийняти у строкове платне володіння і користування нежиле приміщення згідно опису, що наведений у п. 1.2. договору (далі –об‘єкт оренди).

Згідно п. 1.2. договору об‘єкт оренди розташований за адресою : м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, підвальне приміщення, площею 80 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору об‘єкт оренди використовує не за призначенням обумовленим договором та з моменту укладення договору не сплачує орендну плату, що є підставою для розірвання договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов‘язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності до п. 2.1. договору вступ орендаря у користування об‘єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акту приймання-передачі.

Згідно п. 4.1. договору орендодавець зобов‘язаний передати орендарю в оренду об‘єкт оренди в належному стані за актом приймання-передачі в строк, погоджений сторонами в договорі.

Відповідно до п. 2.4. договору сторони зобов‘язались підписати акт приймання-передачі об‘єкта оренди протягом 10 днів від дати укладення цього договору.

З наявного в матеріалах справи акту приймання приміщення від 01.09.2011 вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування підвальне приміщення по вул. Червоноармійській, 124 , площею 80 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 7.1. договору термін дії договору встановлений сторонами 12 місяців з моменту передачі об‘єкта оренди за актом приймання-передачі, тобто до 01.09.2012.

Пунктом 1.5. договору визначено, що об‘єкт оренди надається орендарю для здійснення підприємницької діяльності, а саме Інтернет Дата-Центр.

Обов‘язком орендаря згідно п. 5.1.2. договору є користування об‘єктом оренди відповідно до умов цього договору виключно з метою, передбаченою в п. 1.5. договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

24.11.2011 комісією у складі : голови правління ТСББ «Художник» ОСОБА_3., громадянина України ОСОБА_2. та дільничного інспектора міліції Голосіївського РУ ГУ МВС України ОСОБА_4 складено акт обстеження підвального приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (В.Васильківська), 124.

Так, згідно акту за результатами обстеження вказаного приміщення виявлено наступне:

-          над входом в приміщення обладнано вивіску «салон Кокетка»;

-          перед входом виставлено рекламний щит, що свідчить про надання салоном перукарських послуг, послуг солярію, манікюру, масажу;

-          частину приміщення обладнано під робоче місце перукаря, встановлено перукарське крісло, дзеркало тощо;

-          частину приміщення обладнано під манікюрний кабінет (стоїть манікюрний стіл);

-          частина приміщення обладнання під масажний кабінет (стоїть масажне крісло).

На підтвердження вищезазначеного в акті містяться відповідні фото.

Умови п. 10.1. договору передбачають, що порушення вимог відносно використання об‘єкта оренди (мети використання) мають наслідком права наймодавця розірвати договір.

Підставами розірвання договору найму на вимогу наймодавця, передбачених ст. 783 Цивільного кодексу України, є користування річчю наймачем всупереч договору або призначення речі та якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Згідно п. 1. ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (п. 2 ст. 773 Цивільного кодексу України).

Пункт 1 статті 188 Господарського кодексу України також визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова названого суду від 17.06.2008 № 8/32пд).

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, а відповідачем не спростовано факт порушення останнім умов договору найму (оренди) № 2 від 01.09.2011 щодо користуванням приміщенням не за призначенням, а відтак, свідчить про наявність підстав для розірвання договору.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо дострокового розірвання договору   найму (оренди) № 2 від 01.09.2011 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача про існування заборгованості по орендній платі в обґрунтування підстав для розірвання договору найму (оренди)   № 2 від 01.09.2011, оскільки статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі.

Невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України так само як і ст. 782 Цивільного кодексу України встановлює для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму.

Аналогічної  правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду України від 22.02.2005 у справі № 34/400).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір найму (оренди) № 2 від 01.09.2011, укладений між  Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Художник»та Приватним підприємством «МХОСТ СЕРВІС».

3. Стягнути з Приватного підприємства «МХОСТ СЕРВІС»(м. Київ, вул. Червоноармійська, (В.Васильківська), 124, код ЄДРПОУ 37166179) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Художник»(м. Київ, вул. Червоноармійська (В.Васильківська), 124, код ЄДРПОУ 22894179) 941 (дев‘ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

Суддя

                                                   В.В.Сівакова

Рішення підписано 06.12.2011.