Рішення

від 28.07.2008 по справі 16/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.08                                                                                 Справа № 16/124

      За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, в особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсоюз”,

м. Луганськ

про стягнення 1219490 грн. 85 коп.  

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Меркулов Р.С.

за участю представників сторін:

від позивача –Авільцева А.І., довіреність від 04.07.08. № 2305;  

від відповідача –Макаров К.К., директор, наказ від 20.11.07. №11-к,

                                           ВСТАНОВИВ:

    Суть спору: позивачем  заявлено вимогу про звернення стягнення на майно відповідача, майнового поручителя позичальника –ТОВ «Авто-Континент»за договором про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08, відповідно до іпотечного договору від 07.03.08. № 4491/07032008, а саме: на об'єкт нерухомого майна –будинок гаража і зарядну електрокар, що знаходиться у м. Луганськ, вул. Лутугинська,буд.1г;

на товар в обігу –вугілля АШ у кількості 1100,00 т, вугілля АМ у кількості 420,00 т, вугілля АКО у кількості 80,00 т, вугілля АШ (відсів) у кількості 1300,00 т, промвугілля у кількості 2500,00 т відповідно до договору  застави товарів в обігу від 29.02.08. № 442ТО/29022008 на загальну суму 1219490,85грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу у сумі 11800000,00грн., заборгованості по процентам у сумі 38872,15грн. та пені у сумі 618,70грн. відповідно до договору про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. № 146-01-08.

          Відповідач відзивом, зданим у судовому засіданні, визнав позов у повному обсязі.

Відповідач підтвердив факт надання позивачем кредиту на обумовлених договором про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08 положеннях, про що доповів суду  в засіданні, з вказанням суми боргу по кредиту у сумі 1180000грн., по відсотках у сумі 38872,15грн. та визнав позов у повному обсязі. Проти розрахунку позивачем пені на суму 618,70грн. за період з 05.05.08. по 26.06.08. відповідач не заперечив.

Також, відповідач підтвердив факт укладення з позивачем договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008, на підставі яких відповідач поручився перед позивачем (позикодавцем) своїм власним майном за виконання позичальником –ТОВ «Авто-Континент»умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані докази вимог до суті спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і прийняття визнання позову відповідачем з наступних підстав.

Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову у повному обсязі, пред'явленого заявником  на підставі договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008 не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Між позивачем (позикодавцем) та позичальником –ТОВ «Авто-Континент»укладено договір про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08, на підставі якого позивач надав ТОВ «Авто-Континент»кредит у сумі 1180000грн. з відсотковою ставкою у розмірі 18% річних зі строком повернення до 28.02.2011. Додатковою угодою №1 сторони встановили порядок сплати кредиту у відповідності до цієї угоди (графіку).          

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит у вигляді кредитної лінії на суму 1180000грн., сплативши грошові зобов'язання відповідача з контрагентами по договорах на вказану суму платіжним дорученнями (а.с.70-73).

       На забезпечення виконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню позики за вказаним договором сторони по справі уклали договір застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договір іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008, на підставі яких відповідач передав в заставу власне майно, (перелік якого вказано вище).

        В порушення прийнятих на себе обов'язків позичальник (ТОВ «Авто-Континент») не сплачував повністю у встановлений кредитним договором строк  позику та проценти, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд звернути стягнення на заставлене майно по договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008 - достроково.

Позивач підтримав позов.

Відповідач визнав заявлені до нього, як до майнового поручителя по позиці, вимоги позивача (позикодавця) повністю.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладених з позивачем договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008, на підставі яких відповідач зобов'язаний відповідати своїм майном перед позивачем за невиконання позичальником (ТОВ «Авто-Континент») умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Умови договору є обов'язковими і відповідач повинен відповідати перед позивачем в обсязі боргу позичальника у відповідності до вимог закону і договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт відкриття відповідачу кредитної лінії за договором про відкриття кредитної лінії від 29.02.08. №146-01-08 на суму 1180000грн. і заборгованості у розмірі 1219490,85грн., з урахуванням відсотків та пені.

При розгляді справи суд встановив, що позичальник (ТОВ «Авто-Континент») не виконував свої обов'язки перед позивачем по поверненню позики частинами, сплаті відсотків по кредиту, чим порушив умови укладеного з позивачем договору про відкриття кредитної лінії від 29.02.08. №146-01-08 і вимоги закону, адже ст.1054 Цивільного кодексу України і умовами договору про відкриття кредитної лінії від 29.02.08. №146-01-08 встановлено обов'язок ТОВ «Авто-Континент»виконувати умови договору належним чином і обов'язок позичальника відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обов'язок сплатити позику і проценти закон покладає на ТОВ «Авто-Континент».

Згідно ст.ст.572,585,589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави у розмірі позову і за рахунок предмета застави позивач має право задовольнити свої вимоги по поверненню позики (з урахуванням відсотків і пені) в сумі 1219490,85грн., наданої ТОВ «Авто-Континент»за договором про відкриття кредитної лінії від 29.02.08. №146-01-08.

Таким чином, на підставі правил ст.ст. 572,585,589 ЦК України і Закону України «Про заставу», а також з урахуванням умов договору застави товару в обороті від 29.02.08. № 442ТО/29022008 та договору іпотеки від 07.03.08. № 4491/07032008, на підставі яких відповідач зобов'язаний відповідати своїм майном перед позивачем за невиконання позичальником (ТОВ «Авто-Континент») умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 29.02.08. №146-01-08, позов в частині звернення стягнення на заставлене майно слід задовольнити і звернути стягнення на заставлене майно для погашення зобов'язань ТОВ «Авто-Континент»перед Відкритим акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, вул. «Артема», 60, ід код 09807856 в сумі

-          боргу по кредиту 1 180 000грн.,

-          боргу по відсотках 38 872,15грн.

-          пені на суму 618,70грн.  

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід віднести на відповідача в сумі сплаченого позивачем державного мита 12194,91грн. повністю.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, Закону України «Про заставу», ст.ст.572,585,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44-49,п.5ст.78,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Звернути стягнення на власне майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсоюз”, м. Луганськ, вул. «Лутугинська», 1 «г», ід. код 30596765: будинок гаража і зарядну електрокар, що знаходиться у м. Луганськ, вул. Лутугинська,буд.1г заставною вартістю 1506980грн., на товар в обігу –вугілля марки «АШ»у кількості 1100 тонн, вугілля марки «АМ»у кількості 420 тонн, вугілля марки «АКО»у кількості 80 тонн, вугілля марки «АШ»(відсів) у кількості 1300 тонн, промвугілля у кількості 2500 тонн заставною вартістю 1249415грн. - для задоволення вимог Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, вул. «Артема», 60, ід код 09807856 в  особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Луганськ вул. «Оборонна», 7 «а»на суму 1219490,85грн. Видати наказ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсоюз”, м. Луганськ, вул. «Лутугинська», 1 «г», ід. код 30596765 на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, вул. «Артема», 60, ід код 09807856 в  особі Луганської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Луганськ вул. «Оборонна», 7 «а»державне мито в сумі 12194,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 04.08.08.  

   Суддя                                                                                  Р. Шеліхіна