Рішення

від 05.12.2011 по справі 48/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/504

05.12.11

За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

доІнспекції головного державного реєстратора флоту

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивачаДержавного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт"

простягнення 1 818,89 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Сіднєнко О.Л.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції головного державного реєстратора флоту про стягнення 1 818,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1117 від 29.10.2010 р. позивач передав у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 14,7 кв. м. у будинку морвокзалу (реєстровий номер будинку 01125577.19.СМСУЦФ063) за місцезнаходженням: м. Феодосія, вул. Горького, 13, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт", а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 593,28 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 55,56 грн., 3% річних у розмірі 10,72 грн. та штрафу у розмірі 159,33 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державне підприємство "Феодосійський морський торговельний порт", розгляд справи призначено на 05.12.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017551756, що отримане відповідачем 18.11.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.12.2011 р.

Також, судом додатково було направлено ухвалу суду на адресу відповідача 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 31, що вказана в позові та за якою, відповідач отримав ухвалу 18.11.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017551748.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017551764, що отримане Державним підприємством "Феодосійський морський торговельний порт" 21.11.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2010 p. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Інспекцією головного державного реєстратора флоту (орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1117                 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 14,7 кв. м. у будинку морвокзалу (реєстровий номер будинку 01125577.19.СМСУЦФ063) (далі - "Майно"), який розташований за адресою: м. Феодосія,     вул. Горького, 13, що перебуває на балансі Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт", код ЄДРПОУ 01125577 (далі - "Балансоутримувач"), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.02.2010 р. і становить за незалежною оцінкою 33 316,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно із п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Акт приймання-передавання орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, підписується як орендодавцем, так і балансоутримувачем.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі, якщо орендоване майно фактично знаходиться на балансі державного підприємства, орендодавець вповноважує (доручає) керівництво балансоутримувача у підписанні акта приймання-передавання.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (далі - "методика розрахунку"), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2010 р. - 439,23 грн. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 р. №1341, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. №316, Інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 р. №10-16-5581, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 р. №440 застосувати в період з 01.07.2010 р. по 01.01.2011 р. орендну ставку в розмірі 80% установленого обсягу відповідно до Додатка №1а за базовий місяць вересень 2010 р. –351,38 грн.

29.10.2010 р. відповідно до умов п. 3.1 Договору, сторони підписали Додаток №1 та Додаток №1а, якими узгодили розрахунки плати за перші базові місяці оренди нерухомого державного майна.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному  законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Із змісту п. 3.4 Договору вбачається, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України. Орендна плата за кожний місяць оренди перераховується в державний бюджет орендарем самостійно у порядку, встановленому даним Договором.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо заборгованість з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у співвідношенні визначеному в п. 3.6 Договору.  

Згідно із п. 5.3. Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Із змісту п. 5.9 Договору вбачається, що орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти  відповідні акти звіряння.

Положеннями п. 10.1 Договору визначено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, з 29.10.2010 р. до 28.10.2013 р. включно.

29.10.2010 р. на виконання умов Договору балансоутримувач на підставі доручення позивача передав, а відповідач прийняв в термінове платне користування нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 14,7 кв. м. у будинку морвокзалу, який розташований за адресою: м. Феодосія, вул. Горького, 13, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 29.10.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 593,28 грн., яка виникла у період з 01.04.2011 р. по 31.08.2011 р.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1117 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності..

Матеріалами справи (акт приймання-передачі орендованого майна) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем та правомірне нарахування позивачем своєї частки орендної плати у розмірі 3 118,15 грн. за користування майном з початку дії Договору по 31.08.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором настає з 15 числа місяця наступного за звітним, а отже на момент розгляду справи настав.

Із матеріалів справи вбачається, що за користування майном відповідачем на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за весь час дії Договору сплачено платежі на суму 1 524,87 грн.  

Відтак, заборгованість по сплаті орендних платежів по 31.08.2011 р. становить 1 593,28 грн. (3 118,15 грн. –1 524,87 грн.)

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів на користь позивача у розмірі 1 593,28 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Інспекція головного державного реєстратора флоту обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення з Інспекції головного державного реєстратора флоту заборгованості у розмірі 1 593,28 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 55,56 грн. та 3% річних у розмірі 10,72 грн. нарахованих окремо за кожен місяць у період з 16.05.2011 р. по  07.10.2011 р. від суми заборгованості (1 593,28 грн.), яка виникла у зв'язку із частковою сплатою орендних платежів за квітень та несплатою за травень, червень, липень та серпень 2011 р., однак суд відзначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, оскільки за квітень 2011 р. день оплати припадає на вихідний, то останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на 16.05.2011 р., а прострочення починається з 17.05.2011 р.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановлених судом періодів прострочення, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 55,39 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 0,17 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно (нараховано без врахування приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 10,71  грн.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 0,01 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно (нараховано без врахування приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 159,33 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання за періоди з 01.04.2011 р. по 31.08.2011 р.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, якщо заборгованість з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у співвідношенні визначеному в п. 3.6 Договору.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафу у розмірі 159,33  грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Інспекції головного державного реєстратора флоту на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі боргу у розмірі 1593,28 грн., пені у розмірі 55,39 грн., 3% річних у розмірі 10,71 грн. та штрафу у розмірі 159,33 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  задовольнити частково.

2. Стягнути з Інспекції головного державного реєстратора флоту (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 23989864) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008; м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058; р/р 31116094700024, УГК в м. Феодосії ГУДКУ в АР Крим) заборгованість у розмірі 1 593 (тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 28 коп., пеню у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 10 (десять) грн. 71 коп., штраф у розмірі 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Інспекції головного державного реєстратора флоту (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 23989864) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 98 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –06.12.2011 р.