Рішення

від 14.12.2011 по справі 36/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/405

14.12.11

За позовом     Державного підприємства Готельний комплекс «Феофанія»

                        Національної академії наук України

До                   Комерційно - промислового підприємства «Яра Ко»

Про                      стягнення  339 662,89 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:  

Від позивача             ОСОБА_1. –по довю. №196 від 14.11.2011р.

                                  Фомін С.Ю. –директор (посвідчення №25)

Від відповідача            Черниш В.Г. –директор (протокол №6 від 01.06.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Готельний комплекс «Феофанія»Національної академії наук України про стягнення з Комерційно - промислового підприємства «Яра Ко»339 662,89 грн., із яких:  заборгованість по орендній платі 297 511, 68 грн., 17 231, 17 грн. –пеню за прострочку платежу, 3 853, 41 грн. –3% річних, 15 116, 40 грн. –відшкодування податку на землю, 5 950, 23 грн. –штраф.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач  в порушення умов договору оренди №1/2009 від 31.12.2008р. не сплатив позивачу орендну плату, компенсацію видатків по сплаті земельного податку.

         Ухвалою Господарського суду м. Києва  від 24.11.2011р. порушено провадження у справі №36/405, розгляд справи призначено на  14.12.2011р.

         В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

         Представник позивача позовні вимоги в сумі 339 662,89 грн. визнав повністю. про що була подана заява в судовому засіданні.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:          

         Згідно  ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

31.12.2008 року між Державним підприємством Готельний комплекс «Феофанія»Національної академії наук України (далі позивач)  та  Комерційно - промисловим підприємством «Яра Ко»(далі відповідач) укладено договір №1/2009 оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесенні до відання НАН України.

Відповідно до п. 1.1 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне строкове платне користування нерухоме державне майно, яке знаходиться на Державного підприємства Готельний комплекс «Феофанія»Національної академії наук України площею 447, 2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Софії Перовської, 6/11, на першому  поверсі будівлі готелю.

Майно передається в оренду з метою використання під приміщення ресторанного господарства (п.1.2 договору)..

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договору встановлено  з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року (п. 10.1 договору).

В подальшому між сторони були укладені додаткові угоди  до договору №1/20009 від 31.12.2008р., відповідно до останньої угоди №3 від 10.01.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на Державного підприємства Готельний комплекс «Феофанія»Національної академії наук України розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Софії Перовської, 6/11,  317, 2 кв.м. на першому  поверсі будівлі готелю 20.22 кв.м. підвалу будівлі готелю, про що сторонами був підписаний акт приймання –передачі №5 від 01.01.2011р.

        Згідно з п. 5.1.4 Договору, Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором.

        Відповідно до п. 3.1. Договору ( в редакції Додаткової угоди №3 від 10.01.2011 року) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 року № 786. За січень 2011 року Відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату у розмірі 86,06 грн. за 1 кв. м. приміщень ресторану, а за всю орендовану площу 317,2 кв.м. - відповідно 32757,88 грн. (з урахуванням ПДВ). За 20,22 кв. м. підвальних приміщень Відповідач повинен сплачувати 34,45 грн. за 1 кв.м., а за всю площу 20,22 кв.м. - відповідно 835,89 грн. (з урахуванням ПДВ). Крім орендної плати, Відповідач зобов'язаний сплачувати за розрахунками Позивача відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати.

Згідно з п. 3.3 Договору, Відповідач повинен перераховувати орендну плату за весь час фактичного користування щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є платежем, який вносить орендар незалежно від результатів господарської діяльності. Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.  

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов договору включає орендну плату з урахуванням індексації, яку відповідач не сплачував.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору оренди, не сплативши в повному обсязі позивачу орендну плату за період 21.11.2011р. по 01.11.2011р. в сумі  297 511, 68 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу по орендній платі  у відповідача перед позивачем в сумі 297 511, 68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 297 511, 68 грн.

Розмір заборгованості підтверджується  Довідкою заборгованості по орендній платі від 01.11.2011 року та актом звірки взаєморозрахунків, що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

         Суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення компенсації плати за землю виходячи з наступного.

         Позивач є землекористувачем і сплачує земельний податок за при будинкові земельні ділянки, тобто витрати по сплаті цього податку є одним з видів витрат на утримання при будинкової території. Тому, згідно п. 3.1. Договору відповідач компенсує позивачу видатки по сплаті земельної  плати .

         Оплата за землю нараховувалась відповідно до  договору та додаткових угод до нього.

         Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо компенсації плати за землю, визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає узгодженим договірним умовам, а тому    відшкодування підлягає задоволенню у розмірі –15 116 грн. 40 коп.  

         Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати та у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

          Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

  Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача (Позивача) відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

       Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”  встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати послуг оренди.

 В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті  орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов п. 3.6 договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір якої, за розрахунком позивача, становить  17 231 грн. 17 коп.

 Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 17 231 грн. 17 коп.  обґрунтовані і підлягають задоволенню.

       Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       З огляду не викладене з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 853 грн. 41 коп.  –3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

       В п. 3.7 Договору сторони передбачили,  що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею загалом становить не менше ніж три місяці, Відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості.

       Оскільки, заборгованість по сплаті орендної плати становить майже дев'ять місяців, то відповідач зобов'язаний сплатити позивачу встановлений у Договорі штраф в розмірі  5950,23 грн.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

        Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість  заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

         За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню по розрахунку позивача .

Витрати  позивача на оплату судового  збору відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Комерційно –промислового підприємства «Яра Ко»(03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 6/11, код ЄДРПОУ 24369997) на користь Державного підприємства Готельний комплекс «Феофанія»Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 6/11, ЄДРПОУ 00290446)  заборгованість по орендній платі у розмірі 297 511 грн. 68 коп. , 17 231 грн. 17 коп. –пеню за прострочку платежу, 3 853 грн. 41 коп.  –3% річних, 15 116 грн. 40 коп.  –відшкодування податку на землю, 5 950 грн. 23 коп. – штраф,  6 794 грн. 00 коп.   судового збору.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

16.12.2011р.