Ухвала

від 29.09.2011 по справі 11-625/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-625/11 Головуючий у І інстанції Кузьмін М.В.

Категорія - ст.187 ч.1 КК Доповідач Трейтяк О. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-судді Трейтяк О. П.

Суддів АНТИПЕЦЬ В.М., ЗАБОЛОТНОГО В.М.

з участю прокурора ГАПЕЄВОЇ Н.П.

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2011 року.

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Михайло- Коцюбинське, Чернігівського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1997 року народження та 2009 року народження, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою АДРЕСА_2,

засуджений за ст. 187 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Макіївка, Донецької області, громадянин України, працюючий бетонувальником в фірмі «Промремморбуд», не одружений, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3,

засуджений за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Чернігова, громадянин України, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_4,

засуджений за ст. ст. 27 ч.5, 187 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, працюючий заступником директора з комерційних питань ГШ «Таделлос», одружений, має утриманні 2 неповнолітніх дітей 14 і 9 років, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_5,

засуджений за ст. ст. 27 ч.5, 186 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі.

Стягнуто на користь держави судові витрати з ОСОБА_5 в сумі 489 грн. 16 коп., з ОСОБА_7 в сумі 489 гривень 16 копійок, з ОСОБА_8 - 489 гривень 16 копійок, з ОСОБА_9 - 489 гривень 16 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судом ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за те, що наприкінці липня 2010 року вони під час зустрічі в м. Чернігові домовились про спільне викрадення грошей з пункту прийому грибів та ягід в АДРЕСА_6, належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10

В ніч з 1 на 2 серпня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_8., ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на автомобілі НОМЕР_1 прибули до м. Городня. При в'їзді до м. Городня ОСОБА_11, згідно попередньої домовленості з іншими учасниками скоєння злочину, вийшов з автомобіля та направився до перехрестя вулиць Чорновуса та Комінтерну, де він знаходився і згідно попередньої домовленості спостерігав за навколишньою обстановкою та рухом транспорту в сторону вулиці Комінтерну і по виданому йому громадянином ОСОБА_5 мобільному телефону повідомляв про обстановку ОСОБА_12, який знаходився на вулиці Комінтерну, біля пункту прийому грибів та ягід ФОП ОСОБА_10, а ОСОБА_12, також маючи виданий ОСОБА_5 мобільний телефон, в свою чергу мав повідомити про небезпеку ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які повинні були скоювати безпосередньо викрадення.

ОСОБА_5, ОСОБА_12 CO. та ОСОБА_7 залишили автомобіль на польовій дорозі біля с. Хрипівка, Городнянського району, а самі пішки дійшли до території колишнього Городнянського будівельно-монтажного управління, що розташоване по АДРЕСА_6, яке орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_10, і де розміщений пункт прийому грибів та ягід у населення та, заховавшись в кущах навпроти території пункту, чекали доки на території залишиться один сторож, а всі інші розійдуться. Дочекавшись вказаного моменту, біля 1-ї години ночі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, взявши з собою заздалегідь приготовані молоток, зубило, цвяходер, рукавички, маску для обличчя та моток липкої стрічки для зв'язування сторожа, через паркан проникли на територію, де розміщено підприємство ФОП ОСОБА_10 При цьому ОСОБА_12 залишився в кущах навпроти пункту прийому грибів та ягід, де спостерігав за навколишньою обстановкою, отримував інформацію про обстановку від ОСОБА_11 та мав попередити ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в разі виникнення небезпеки. ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який вдягнув на обличчя маску з прорізями для очей, проникли до приміщення контори ФОП ОСОБА_10, де з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, а саме, нанесення удару по голові, який наніс ОСОБА_5, здійснили напад на сторожа ОСОБА_13, якого вони зв'язали липкою стрічкою та відірваними від телевізора та електрокип'ятильника шнурами, щоб той не заважав та не зміг нікого попередити про злочин. Після цього ОСОБА_5 по черзі з ОСОБА_7 принесеними з собою цвяходером, молотком та зубилом зламали двері до кабінету ОСОБА_10, де виявили та в подальшому заволоділи металевим сейфом, вартістю 500 гривень, в якому зберігалися гроші в сумі 20 000 гривень, що належали ОСОБА_10 ОСОБА_10 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 витягли за ворота території пункту прийому грибів та ягід, куди ОСОБА_12 CO. в цей час підігнав автомобіль. ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 CO. втрьох завантажили сейф в багажник автомобіля і обмотали його в шерстяну ковдру, вартістю 50 гривень, яку викрали з контори ОСОБА_10, і яка належить останньому. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сіли в автомобіль і, зателефонувавши ОСОБА_9, щоб той виходив до АЗС на в'їзді в місто Городня поїхали у вказане місце. Забравши ОСОБА_11 в автомобіль, всі учасники скоєного злочину поїхали до м. Чернігова, а потім в лісовий масив за смт. Михайло-Коцюбинський Чернігівського району, де вчотирьох вивантажили сейф. Потім ОСОБА_5 відвіз ОСОБА_8. та ОСОБА_9 в м. Чернігів і, повернувшись разом зі ОСОБА_7, відкрили сейф і вилучили з нього гроші. Після цього сейф закопали в лісі. В подальшому ОСОБА_5 розділив частину грошей між всіма учасниками скоєння злочину. Під час скоєння злочину потерпілому ОСОБА_13 завдано тілесних ушкоджень в вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин обличчя та голови, саден зап'ястку, які згідно висновку експерта №1477 від 14.09.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Даними злочинними діями потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальних збитків на загальну суму 20550 гривень.

В апеляціях:

- адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5,. не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій її підзахисного, просить вирок суду змінити, внаслідок суворості призначеного покарання. Посилається на те, що, обираючи міру покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі помякшуючі обставини, а саме ОСОБА_5 визнав свою вину, розкаявся в скоєному, не вводив суд в оману, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_10 матеріальну та моральну шкоду, вибачився перед потерпілими, за місцем проживання характеризується позитивно, що на той час він був єдиним годувальником і на його утриманні знаходилося двоє дітей та жінка, має хвору матір-пенсіонерку, наявність в матеріалах справи послужного списку та атестаційного листа, згідно яких ОСОБА_5 до 2010 року мав постійне місце роботи, а також думку потерпілих, які просили не позбавляти волі засуджених, внаслідок чого, призначене судом покарання вважає занадто суворим, а тому просить його змінити та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України та не пов'язане з позбавленням волі;

- захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, не погоджуючись з вироком суду, просить переглянути кримінальну справу та знизити ОСОБА_5 призначену міру покарання. Просить врахувати його щире каяття, що його мати за станом здоровя потребує його допомоги, оскільки вона перенесла тяжку операцію, що він має на утриманні дружину та двох дітей. Посилається на те, що ОСОБА_5 вчинив злочин в звязку з скрутним матеріальним становищем, оскільки на проведення операції його матері вони позичили гроші під відсотки і грошей не вистачало навіть на продукти харчування;

- адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_9, не погоджуючись з кваліфікацією дій його підзахисного та в частині призначеного покарання, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_9 з ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Доводи апеляції зводяться до того, що згідно показань всіх учасників злочину, між ними була домовленість на вчинення крадіжки, а не на грабіж або розбійний напад. ОСОБА_9 була відведена роль лише повідомляти інших учасників злочину про рух автотранспорту, а тому він не міг бачити охоронця і тим більше своїми діями сприяти у вчиненні грабежу. Крім того, просить при призначені покарання врахувати незадовільний стан здоровя його підзахисного, те, що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом та дружину, яка не працює у звязку з доглядом за дитиною, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, повне відшкодування потерпілій стороні завданої шкоди, позицію потерпілих, які просили не позбавляти волі ОСОБА_9.

Вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не оскаржений.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити їх апеляції і призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.69 КК України, адвоката ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_9, які підтримали апеляцію захисника щодо ОСОБА_9 і просили задовольнити її з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково, а апеляція адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.

Засуджений ОСОБА_9 як на досудовому слідстві, так у судовому засіданні суду першої інстанції свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав, а визнав себе винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і показував, що наприкінці липня 2010 року ОСОБА_8 познайомив його зі своїм знайомим ОСОБА_5, під час розмови вони йому сказали, що треба знайти ще одного чоловіка для роботи. Згодом він зателефонував ОСОБА_7 і запропонував йому приїхати, на що останній погодився. Після приїзду ОСОБА_7, вони зустрілись вчотирьох та під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що на одному з підприємств є гроші, які можна викрасти. 01.08.2010 року, в другій половині дня йому подзвонив ОСОБА_8 і сказав виходити до політехнічного інституту. На автомобілі ВАЗ білого кольору підїхали ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і вони вчотирьох поїхали до м. Городня. Коли на вулиці вже було темно, на вїзді до Городні біля АЗС його висадили з машини, ОСОБА_5 дав мобільний телефон для того, щоб він звязувався з ОСОБА_8 і повідомляв останнього про рух автотранспорту. Він звязався з ОСОБА_8, після чого пішов до колодязя, де повинен був знаходитись. Через декілька годин йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, щоб він підходив до АЗС. Підійшовши до АЗС, він сів в автомобіль і всі вони поїхали до Чернігова. По дорозі, під час розмови, він дізнався, що ОСОБА_5 зі ОСОБА_7 витягнули сейф і завантажили його в багажник автомобіля. Через декілька днів ОСОБА_8 передав йому гроші, приблизно 2400 гривень, пізніше він дізнався, що ОСОБА_7 також отримав від ОСОБА_5 частину грошей. Залишок грошей ОСОБА_5 обіцяв віддати пізніше.

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що влітку 2010 року йому подзвонив знайомий ОСОБА_8, який запропонував зустрітись. Під час зустрічі ОСОБА_8 розповів, що в Городні є особа на імя ОСОБА_10, який приймає гриби та ягоди по високих цінах і у нього в офісі є сейф, в якому знаходиться багато грошей, та запропонував вчинити крадіжку грошей, повідомивши, що на даній території вдень знаходиться охоронець. Приблизно через три дні знову відбулась зустріч з ОСОБА_8, під час якої він познайомився з ОСОБА_14. Під час розмови ОСОБА_8 сказав, що у сейфі повинно бути біля 200000 гривень, але треба ще одного чоловіка і ОСОБА_14, сказав, що у нього є така людина. ОСОБА_14 звязався з ОСОБА_7 і домовився з ним про його приїзд в м. Чернігів. Після приїзду ОСОБА_7, ввечері, вони зустрілись вчотирьох і ОСОБА_8 розповів про фірму ОСОБА_10, місце розташування сейфа, план приміщень, а також, що на території є охоронець. Через день, він та ОСОБА_7 поїхали в Городню, подивились цю організацію і повернулись. Ввечері під час розмови з ОСОБА_8 вони домовились, що він візьме автомобіль у свого знайомого ОСОБА_15, купить два мобільні телефони, а ОСОБА_8 купить стартові пакети. 1 серпня 2010 року він з ОСОБА_8 взяли автомобіль, зателефонували ОСОБА_7 та ОСОБА_9, домовились з ними про місце зустрічі, забрали їх і поїхали до Городні. Доїхавши до Городні, заїхали до лісосмуги, дочекавшись сутінок поїхали до автозаправки. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 дали мобільні телефони, після чого ОСОБА_9 вийшов з машини та пішов до колодязя, щоб наглядати, чи буде в їх бік рухатись якийсь транспорт, в разі появи автомобіля повинен був своєчасно про це повідомити. Залишивши машину на дорозі, він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли на територію, де розташований офіс, сховались в кущах та чекали поки з території не виїдуть всі машини. Він був одягнутий у все чорне, а ОСОБА_7 натягнув на голову шапочку з прорізями. Коли на території погасло світло, він зі ОСОБА_7 перелізли через паркан, а ОСОБА_8 залишився, щоб своєчасно повідомляти їх в разі небезпеки. Вони підійшли до будинку, а коли зайшли у коридор, то за дверима почули звуки і зрозуміли, що там знаходиться охоронець. Він відчинив двері, а ОСОБА_7 зайшов до кімнати, навалився охоронцю на груди та тримав його, а він правою рукою наніс охоронцю удар по голові для того, щоб останній не чинив опору. ОСОБА_7 тримав охоронця за руки, а він електричним дротом з телевізору звязав охоронцю ноги, а потім шнуром, мабуть з кипятильника, звязав охоронцю руки і поклали на тапчан. Коли запитали де ключі від кабінетів, охоронець сказав, що їх немає. Потім ОСОБА_7 розібрав мобільний телефон охоронця і поклав його на стіл. Цвяходером та зубилом вони зламали двері до сусідньої кімнати де знаходився сейф. Витягнувши сейф до воріт, ОСОБА_7 пішов наглядати за охоронцем, а він пішов до ОСОБА_8 і наказав йому підїхати на автомобілі до воріт. Втрьох завантажили сейф у багажник автомобіля, подзвонили ОСОБА_9, якого забрали біля автозаправки і через Чернігів поїхали в напрямку с. Слабина, де в лісі вивантажили сейф. Він відвіз ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Чернігова, а сам повернувся в ліс до ОСОБА_7 Він відчинив сейф, там було близько 20000 гривень та буклети. Цвяходером вирили яму поклали сейф і закидали його гілками дерев, після чого повернулись до Чернігова і повернули автомобіль власнику. На прохання ОСОБА_7 він дав йому 600 гривен, а через деякий час віддав 1800 гривень. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він віддав 4800 грн.

Свої показання ОСОБА_5 підтвердив під час відтворення обставин та обстановки події (т.1 а.с.239-246), та під час огляду місця події 25.11.2010 року вказав місце знаходження сейфу, який вони викрали з офісу ( т.1 а.с.247-25).

Засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в середині липня 2010 року йому зателефонував ОСОБА_9 та запропонував роботу, на що той погодився. Приїхавши до м. Чернігова вони зустрілись, під час розмови ОСОБА_5 розповів, що ОСОБА_8, знає де є сейф з грошима, який можна викрасти, але там є охоронець. Через два дні вони зі ОСОБА_5 поїхали до Городні, щоб оглянути територію, де знаходиться сейф. В день, коли вони домовились скоїти крадіжку, йому зателефонував ОСОБА_5, забрав його на вулиці, потім по дорозі забрали ОСОБА_9 Перед Городнею в лісопосадці вони дочекались сутінків, як стемніло поїхали до обєкту, а перед ґрунтовою дорогою висадили ОСОБА_9, щоб він дивився за дорогою, та попереджав про небезпеку телефоном. Вони проїхали далі, залишили автомобіль, і втрьох направились до місця, де в кущах чекали поки виїдуть останні автомобілі. ОСОБА_8 з телефоном залишився у кущах біля паркану. Зайшовши на територію приміщення ФОП ОСОБА_10, ОСОБА_5 відчинив ліві двері і побачив на тапчані охоронця, він підійшов до нього, схопив його руками, і тримав, але несподівано ОСОБА_5 наніс охоронцю удар кулаком в голову, хоча домовленості про це не було. Потім ОСОБА_5 проводом від телевізора звязав охоронцю ноги та руки. На запитання де ключі, охоронець сказав, що їх немає. Він розібрав мобільний телефон охоронця і поклав на стіл. Вдвох, за допомогою цвяходеру, зубила та молотка вони зламали металеві двері, які вели до іншої кімнати, зайшовши туди взяли сейф і потягли його до воріт. ОСОБА_5 сходив за ОСОБА_8, вони підїхали на машині, втрьох завантажили сейф у багажник та поїхали до Чернігова. По дорозі, біля заправки, забрали ОСОБА_9, в автомобілі він розповідав, що вони повинні були здійснити крадіжку грошей, а насправді вийшло пограбування. Доїхали до лісу, вивантажили сейф. ОСОБА_5 відвіз ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до Чернігова. Коли ОСОБА_5 повернувся, вони вирішили закопати сейф, але двері сейфу відчинились, всередині були гроші, близько 20000 гривень та буклети. Вони забрали гроші, цвяходером викопали яму, опустили сейф та ковдру, закидали гілками дерев. Потім віддали автомобіль власнику. Ввечері ОСОБА_5 дав йому 2400 гривень, і сказав, що інші віддасть пізніше. Через три дні він поїхав додому. Під час першої зустрічі ОСОБА_8 розповідав, що у сейфі повинно бути десь 200000 гривень. Коли вони заходили до приміщення ФОП ОСОБА_10, у нього на голові була вдягнута маска з прорізями.

Свої показання про обставини скоєння злочину, які він давав під час досудового слідства та в суді першої інстанції, ОСОБА_7 підтвердив під час відтворення обставин та обстановки події 05.12.2010 року (т.2 а.с.50-52).

Засуджений ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що влітку 2010 року, він потрапив зі своїм знайомим на підприємство, де працює ОСОБА_10, і побачив, як жінка з сейфу брала гроші, яких там було багато. Згодом він розповів ОСОБА_5, що спілкувався з заможними людьми. ОСОБА_5 став більше цікавитися цією інформацією, а потім запропонував йому скоїти крадіжку грошей з цього підприємства, на що він погодився. Згодом вони зустрілись разом зі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 і під час розмови заговорили про скоєння крадіжки грошей. Потім він дізнався, що ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_9 скоїти крадіжку. До міста приїхав ОСОБА_7 і під час сумісної зустрічі ОСОБА_5 повідомив, що на території є охоронець. 01 серпня 2010 року за ним заїхав ОСОБА_5, дорогою вони забрали ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і поїхали до Городні. Приїхавши, ОСОБА_5 нагадав, що кому робити, роздав мобільні телефони. ОСОБА_9 вийшов і ОСОБА_5 наказав останньому бути біля колодязя та наглядати за дорогою і по телефону дзвонити ОСОБА_8, а вони втрьох заїхали на польову дорогу, залишили автомобіль та пішли до підприємства ОСОБА_10. Дочекавшись, коли з території виїдуть всі автомобілі ОСОБА_5 наказав йому тримати звязок з ОСОБА_9, разом з ОСОБА_7 через паркан проникли на територію, підприємства з якого домовились викрасти гроші. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були відсутні десь години півтори-дві, після чого підійшов ОСОБА_5 і наказав підїхати автомобілем до воріт підприємства. Підїхавши до воріт, вони загрузили сейф у багажник автомобіля, поїхали і по дорозі забрали ОСОБА_9 Коли вони повертались до Чернігова то між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла суперечка і він зрозумів, що в приміщенні в той час хтось був, а через декілька днів ОСОБА_5 при зустрічі розповів, що в тому будинку дійсно був охоронець, але все нормально. Згодом ОСОБА_5 дав йому 2400 гривень та ще 2400 гривень для передачі ОСОБА_9

Потерпілий ОСОБА_13 у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що він працює охоронцем у ОСОБА_16 на підприємстві. В приміщенні, яке належить ОСОБА_16, знаходиться і кабінет приватного підприємця ОСОБА_10. В ніч з 01 на 02 серпня 2010 року він заступив на чергування. Після 23-ї голини ОСОБА_10 з дружиною поїхали. Десь близько 01-ї години ночі, почув якийсь шум, почав підійматись, щоб перевірити, і в цей час в кімнату заскочили два чоловіки, перший був в масці, вхопив його за руки та тримав, а другий наніс йому удар кулаком у скроню. Потім вони шнурами від телевізору та кипятильнику звязали йому руки та ноги, скотчем заклеїли рота. Потім він почув, що ці чоловіки зламали двері і потягли щось важке. Через 20 хвилин він пішов до медичного складу, де інший охоронець розвязав йому руки, потім поїхав додому, звідки подзвонив ОСОБА_10 та до міліції.

Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_17 у судовому засіданні показали, що 01.08.2010 року, після 00 годин, вони закінчили прийом ягід та поїхали з Городні. Близько 03.30-03.50 години ночі 02.08.2010 року їм подзвонив охоронець ОСОБА_13 та повідомив, що на базі винесли сейф, після чого ОСОБА_10 подзвонив в міліцію, вони зібрались та поїхали до Городні. Приїхавши до офісу, вони побачили, що вхідні двері та двері у кімнату були зламані, крім цього зник сейф, в якому було приблизно 20000 гривень.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні підтвердив, що на початку серпня, близько 3-ї години ночі, перебуваючи на робочому місці охоронця медичних складів, почув стук у двері. Коли він ввімкнув світло, то побачив чоловіка із звязаними руками та заклеєним скотчем ротом. Він розвязав руки, віддав шнур, яким були звязані руки, чоловік пішов на свій обєкт, а через годину приїхали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що коли він приїхав до офісу, то побачив зламані двері, і що з кімнати зник сейф.

Показаннями свідка ОСОБА_20, які він давав в ході досудового слідства, підтверджується факт того, що за фотознімком він впізнав ОСОБА_5, який 31.07.2010 року придбав у нього два мобільні телефони (т.1 а.с.114-115).

З показів свідка ОСОБА_15, які він давав у судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що 01 серпня 2010 року він дозволив ОСОБА_5 взяти автомобіль ВАЗ 2105, а наступного дня автомобіль йому повернули.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив той, факт, що під час роботи в міліції, проїжджаючи через Городню разом з ОСОБА_8, у службових справах, до м. Щорс, він заходив разом з ним до свого знайомого ОСОБА_10 в м. Городня.

З протоколу огляду місця події від 02.08.2010 року вбачається, що в ніч з 01.08.2010 року на 02.082010 року було здійснено проникнення до офісу ОСОБА_10 шляхом пошкодження вхідних металевих дверей та викрадено сейф з грошима (т. 1 а. с. 18-24).

Згідно висновку судово-медичного експерта у потерпілого ОСОБА_13 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв мяких тканин обличчя та голови, саден запястку, котрі виникли від дії тупих твердих предметів, могли утворитись 02.08.2010 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (т.1 а. с. 66-67).

Винність засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується також протоколом огляду електричних двожильних шнурів та відрізку скотчу, які були вилучені під час огляду місця події (т.1 а.с.175), протоколом огляду сейфу, в якому знаходились гроші та який належить ПП ОСОБА_10 (т.1 а.с.188), протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_9, де він розповів, яким чином запросив ОСОБА_7 до Чернігова і як вони вчотирьох вчинили викрадення сейфу з грошима з підприємства ОСОБА_10 (т.2 а.с.131-134), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8, де він розповів, як вони вчотирьох зустрілись та домовились вчинити викрадення грошей в ПП ОСОБА_10 в м. Городні і як вчинили дану крадіжку ( т. 2 а. с. 191-196).

Доводи адвоката ОСОБА_3 про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, що завдало значної шкоди потерпілому є безпідставними, оскільки матеріалами справи доведено, що всі засуджені домовлялись здійснити грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, так як згідно показань інших засуджених в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що всім учасникам злочину було відомо місце та розташування сейфу, та те, що офіс охороняється охоронцем, ці обставини були відомі всім засудженим під час спілкування та підготовки до вчинення злочину. Крім цього всі засуджені готувалися до скоєння цього злочину заздалегідь, оскільки підготували для використання маски, темний одяг з капюшонами, щоб скрити обличчя, скотч, щоб звязати охоронця та заклеїти йому рот. Це свідчить про обізнаність всіх учасників групи про те, що будуть викрадати майно відкрито.

У звязку з цим, доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що між усіма учасниками злочину була домовленість на вчинення крадіжки, і відповідно невірну кваліфікацію дій ОСОБА_9 судом, не заслуговують на увагу.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 27 ч.5, 186 ч. 3 КК України. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.

Дії ОСОБА_5, судом правильно кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до приміщення.

Дії ОСОБА_9 судом правильно кваліфіковані за ст.27 ч.5 ст. 186 ч. 3 КК України, як пособництво у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення.

Що стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_9, то вона призначена з дотриманням ст. 65 КК України, судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, даних, які характеризують особу засудженого, думку потерпілих, а також з врахуванням того, що ОСОБА_9 з дружиною та допомагає утримувати двох дітей, одна з яких є інвалідом, обставин, що помякшують покарання - щире каяття сприяння розкриттю хворіє на ряд тяжких хвороб, що підтверджується випискою з медичної картки, проживає злочину, відшкодування збитків потерпілим, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. З урахуванням всіх, наведених вище обставин, суд першої інстанції ОСОБА_9 обґрунтовано застосував ст. 69 КК України, призначивши більш мяке покарання ніж передбачено законом.

На думку колегії суддів призначене засудженим ОСОБА_9 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Всі обставини, на які посилаються засуджений ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції, судом при призначенні покарання враховані, підстав для перекваліфікації дій засудженого та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України колегія суддів не знаходить.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_5, на думку колегії, суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем останньої роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку, яка хворіє та потребує його допомоги, обставини, що помякшують його покарання винним себе визнав та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілим завдану матеріальну та моральну шкоду, а також думку потерпілих, які в суді першої інстанції просили суворо не карати засуджених. Обставин, що обтяжують покарання засудженого ОСОБА_5, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного і обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи ОСОБА_5, колегія суддів вважає можливим призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто більш мякого, ніж передбачено законом.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б притягли за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_4 задовольнити частково.

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2011 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ст.187 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

В решті цей же вирок щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

СУДДІ:

АНТИПЕЦЬ В.М. ТРЕЙТЯК О.П. ЗАБОЛОТНИЙ В.М.