Ухвала

від 04.10.2011 по справі 11-625/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-625/11Головуючий по 1 інстанції Категорія : ст.ст. 185 ч.2,187 ч.2, 190 ч.2 КК України Безверхий І.В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиба Ю.В. суддівТапала Г.К., Швидкого Д.М. з участю прокурораЄмєльянової О.В. засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора м.Черкаси який брав участь у справі ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2011 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 01.02.2002 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.142 ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі;

- 05.09.2007 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі

- ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08.11.2007 р. вирок Придніпровського районного суду від 05.09.2007року, змінено та пом'якшено призначене ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України і засуджено до двох років позбавлення волі.

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.185 ч.2, 187 ч.2, 190 ч.2, 70 КК України і засуджено: за с. 185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, за ст.187 ч.2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, за ст.190 ч.2 до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено у вигляді дев'яти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Вказаним вироком вирішено цивільні позови:

- потерпілого. ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 1645,29 (одну тисячу шістсот сорок п'ять) грн. 29 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 3000,00 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 судові витрати понесені при проведенні судової трасологічної експертизи в сумі 187 грн.80 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувач ГУДКУ у Черкаській області МФО 854018.

Вирішена доля речових доказів.

в с т а н о в и л а :

Встановленим вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 07.02.2010 року близько 01.30 год., спільно з невстановленими в ході досудового слідства особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи біля нічного клубу „Елвіс", що по вул. Смілянська, 21 в м. Черкаси, із застосуванням фізичного насильства, у вигляді нанесення удару кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_8, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: травми голови зі струсом головного мозку, забоями з набряками, крововиливами та раною м'яких тканин обличчя, крововиливами під білкові оболонки обох очей, які згідно висновку судово-медичної експертизи за № 151/64 від 02.04.2010р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого відкрито, з корисливих мотивів, викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_8, а саме: золоту каблучку вартістю 200 грн.; гаманець вартістю 80 грн.; грошові кошти в сумі 230 грн.; мобільний телефон «Нокіа 1112», вартістю 319 грн.; пластикову платіжну картку «Приват Банк»; сім картку, вартістю 25 грн. в результаті чого завдав матеріальну шкоду вказаному потерпілому на загальну суму 854 грн.

Він же, повторно, 01.12.2009 року близько 03 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні бару «Велком», що розташований на перехресті вул. Ільїна - Енгельса в м. Черкаси, шляхом зловживання довірою, а саме: під виглядом надання допомоги у виклику карети «швидкої допомоги», отримав від потерпілого ОСОБА_9 мобільний телефон «Самсунг Д 900», вартістю 1600 грн., після чого скориставшись тим, що увага потерпілого була спрямована на інших осіб, поклав телефон до своєї кишені та покинув приміщення бару, і таким чином заволодів мобільним телефоном потерпілого, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 1600 грн.

Він же, повторно, 17.12.2009 року в період часу з 07.30 год. до 17.00 год., перебуваючи в домоволодінні АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав золоту каблучку вартістю 800 гривень та золоту каблучку вартістю 600 гривень, що на праві власності належать потерпілій ОСОБА_10, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1400 грн.

В поданих апеляціях:

- помічник прокурора, який брав участь в судовому засіданні не оспорюючи доведеність та кваліфікацію дії підсудних просив скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2011 року та постановити новий вирок яким визнати винними: ОСОБА_6 та призначити покарання за ст.187 ч.2 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст..185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.70 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- в апеляції засудженого ОСОБА_6 ставиться питання про пом'якшення обвинувачення із застосуванням ст.69 КК України та призначити покарання 6 років позбавлення волі. Не заперечуючи доведеності та правильності кваліфікації його дій за всіма епізодами, ОСОБА_6 вважає що судом неналежно враховано ступінь його вини по епізоду розбійного нападу, що потягло за собою призначення занадто суворого покарання. Крім того суд першої інстанції неповністю досліджені всі обставини справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції з наведених у ній підстав та заперечила проти задоволення апеляції засудженого, пояснення засудженого про підтримання поданої ним апеляції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що обидві апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини у вчиненні зазначених у вироку злочинів передбачених. 185 ч.2 ст. 190 ч.2 при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, ніким включаючи апелянтів не оспорюються.

Незважаючи на часткове визнання вини засудженого за ч.2 ст. 187 КК України висновок суду про доведеність вини засудженого за цим епізодом при обставинах, встановлених судом у вироку та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, зокрема показаннями самого ОСОБА_6С, в яких він частково визнав вину за цим епізодом, показанням потерпілого ОСОБА_8 про обставини вчиненого щодо нього злочину, даними усної заяви потерпілого, даними протоколу явки з повинною підсудного ОСОБА_6 від 8.02.2010 року з якого вбачається, що ОСОБА_6 на час його затримання повністю визнавав вину за цим епізодом, даними протоколу огляду речових доказів, даними особистого огляду від 7.02.2010 року ОСОБА_6 в ході якого у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено платіжну кредитну картку, яка видана на потерпілого ОСОБА_8, яка була викрадена 7.02.2010 року у потерпілого ОСОБА_8, даними перегляду відеозапису внутрішньої обстановки в торгових залах магазину «Сільпо» від 25.03.2010 року, даними протоколу свідки ОСОБА_11 в ході досудового слідства, який був оголошений в судовому засіданні, вказаним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2. ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.2. 187 КК України ніким з апелянтів не оспорюються і колегія суддів з вказаним висновком погоджується.

При призначенні покарання суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінально відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, характеризуючи дані ОСОБА_6, врахував пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини і прийшов вірного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в ізоляції останнього від суспільства і правильно визначив вид та міру покарання в межах санкцій статей, за яким визнано винним ОСОБА_6 За вказаних обставин колегія судді не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженому та застосування ст. 69 КК України.

За правилами ст. 70 КК України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання, що і було цілком вірно зроблено судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного колегія суддів також не знаходить і підстав для задоволення апеляції прокурора, оскільки судом першої інстанції при винесенні вироку враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного який не працює, раніше неодноразово судимий, по місцю проживання характеризується негативно, його негативний стан здоров'я, а також кількість вчинених засудженим злочинів. Також при призначені покарання судом було враховано пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини і суд прийшов вірного висновку, призначивши покарання засудженому у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Суд при вирішенні питання про цивільний позов потерпілого і з урахуванням характеру та тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, подальшого лікування потерпілого, ступеню його моральних страждань та переживань, викликаних протиправними діями засудженого, правильно з дотриманням вимог закону задовольнив заявлений цивільний позов потерпілого частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміну вироку суду, тому апеляції прокурора та засудженого слід залишити без задоволення.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли обов'язкове скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,--

у х в а л и л а :

Апеляції прокурора м. Черкаси, який брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_6, залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2011 року - без змін.

Головуючий :

Судді :