Рішення

від 21.08.2008 по справі 43/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/91

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.08.08 р.                                                                                                    Справа № 43/91                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

Присекретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП”, с. Софіївська Борщагівка, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 80 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ауксутіс Е.С. за дов. б/н від 18.06.2008р.

від відповідача: Балтуцька О.М. за дов. №2 від 30.07.2008р.

В судовому засіданні брали участь:

                                                             Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 11.08.2008р. по 21.08.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:                       

Товариство з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП”,                   с. Софіївська Борщагівка, Київська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 80 000,00 грн.

Заявою б/н від 06.08.2008р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ” заборгованість за Договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008 року купівлі-продажу цінних паперів, у розмірі 340 000, 00 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б78/0906/012 від 09.06.2008р., в частині сплати вартості цінних паперів. Як на правові підстави заявленого позову посилається на приписи ст.ст.526, 527, 530, 599 ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №Б78/0906/012 від 09.06.2008р. купівлі-продажу цінних паперів, акт прийому-передачі цінних паперів від 09.06.2008р., акт звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 20.06.2008р., виписки про обіг на рахунку в цінних паперах №№003313, 003251 за період з 09.06.2008р. по 09.06.2008р., правоустановчі документи.

Відповідач проти стягнення заборгованості у сумі 340 000, 00 грн. заперечив з підстав, викладених у відзиві б/н від 11.08.2008р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповілача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП” (продавець), від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення №Б78/0906/011 від 09.06.2008р. діє Товариство з обмеженою відповідальністю “КИЇВФІНАНСКОНСУЛЬТАНТ” (повірений), та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б78/0906/012 від 09.06.2008р., за яким позивач (продавець за договором) взяв на себе зобов'язання передати у власність цінні папери – акції іменні прості у кількості 136 000 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн., на загальну суму 340 000, 00 грн., а покупець прийняти зазначені цінні папери та сплатити їх вартість не пізніше 09.06.2008р. (пункти 1.1., 1.2., 2.1. договору).

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

На виконання умов наведеного договору, позивачем було передано відповідачу у власність цінні папери - акції іменні прості у кількості 136 000 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн., що підтверджено актом прийому-передачі цінних паперів від 09.06.2008р., виписками про обіг на рахунку в цінних паперах №№003313, 003251 за період з 09.06.2008р. по 09.06.2008р.

          Таким чином, унаслідок фактичної передачі позивачем у власність відповідача обумовлених договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008р. цінних паперів, та фактичним прийняттям останнім цих паперів, відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України між сторонами виникли цивільні зобов'язання.

При цьому, відповідно до пункту 2.1. відповідач зобов'язався в повному обсязі сплатити вартість цінних паперів не пізніше 09.06.2008р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати настав, але відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів.

Між тим, відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належно.

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить ст.599 ЦК України. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

Проте, всупереч вищеназваних умов договору №Б78/0906/012 від 09.06.2008р. купівлі-продажу цінних паперів та норм діючого законодавства, ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, грошові кошти у сумі 340 000, 00 грн. на рахунок позивача не перерахував. Внаслідок чого на момент подачі позову у ТОВ “МІНЕРАЛІНВЕСТ” перед ТОВ “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП” виникла заборгованість у розмірі 340 000, 00 грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт передачі позивачем у власність відповідача цінних паперів, підтверджено актом прийому-передачі цінних паперів від 09.06.2008р., підписаного уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача та засвідченого фірмовими печатками юридичних осіб, а також виписками про обіг на рахунку в цінних паперах №№003313, 003251 за період з 09.06.2008р. по 09.06.2008р.

Водночас, згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.06.2008р., підписаного уповноваженими особами як позивача, так і відповідача без заперечень та з прикладанням фірмових печаток підприємств, відповідач ТОВ “МІНЕРАЛІНВЕСТ” визнав заборгованість за договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008р. у сумі 340 000, 00 грн.

Від так, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за продані йому цінні папери, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 340 000, 00 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву б/н від 11.08.2008р. та відповідно до яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такими засобами доведення є письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

Згідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач скористався наданим йому правом (ст.59 ГПК України), надав відзив на позовну заяву, у якому проти стягнення заборгованості у сумі 340 000, 00 грн. заперечив з підстав того, що при укладанні договору №Б78/0906/012 від 09.06.2008р. останній сподівався на отримання інвестицій, і до теперішнього часу їх не отримав, в зв'язку з чим сплатити вищеназвану суму позивачу відповідач не має можливості.

У розумінні ст.59 Господарського процесуального кодексу України відзив – це процесуальний документ, у якому відповідач викладає свої заперечення проти позову та їх матеріально-правові й процесуальні підстави. Разом з відзивом відповідач подає і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Зі змісту відзиву б/н від 11.08.2008р. вбачається, що відповідачем визнано факт передачі йому у власність цінних паперів у кількості 136 000 шт. на загальну суму 340 000, 00 грн. та факт прострочення виконання взятого на себе зобов'язання зі сплати вартості цінних паперів.

Водночас, під час розгляду справи представник відповідача підтвердив наявність у ТОВ “МІНЕРАЛІНВЕСТ” заборгованості перед ТОВ “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП” у розмірі 340 000, 00 грн.

Отже, враховуючи положення ст.ст.4-3, 32, 33, 34, 43, 59 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає заперечення відповідача, оскільки такі не підтверджені відповідачем, не відповідають законодавству та фактичним обставинам справи.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП”, с. Софіївська Борщагівка, Київська область, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за Договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008 року купівлі-продажу цінних паперів, у розмірі 340 000, 00 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП”, с. Софіївська Борщагівка, Київська область, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за Договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008 року купівлі-продажу цінних паперів, у розмірі 340 000, 00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНЕРАЛІНВЕСТ” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27; код ЄДРПОУ 31304979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ ПІ БІЗНЕС ГРУП” (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Гагаріна, 28; код ЄДРПОУ 34902913) заборгованість за Договором №Б78/0906/012 від 09.06.2008 року купівлі-продажу цінних паперів, у розмірі 340 000, 00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 400, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.08.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 примірники:

1– позивачу;

1– відповідачу;

1– до справи.