Постанова

від 21.08.2008 по справі 32/329

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/329

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.08.2008                                                                                           № 32/329

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача – Корнійко В.В., дов.№ 3061/01Р від 21.11.2006

від відповідача 1 – не з'явився,

від відповідача 2 –  Рябенко С.Д., дов.б/н від 16.06.2008

від третьої особи – не з'явився,

 розглянувши  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "ЦК-Глобал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.07.2008

 у справі № 32/329  

 за позовом                               Голосіївської районної в м.Києві ради

 до                                                   1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "ЦК-Глобал"

                                                  2. Комунального торговельно-закупівельного підприємства "Тургор"

 третя особа відповідача           Київська універсальна біржа

 про                                                  визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.07.2008 № 32-15338 у справі № 32/329 заяву Голосіївської районної в місті Києві Ради про вжиття запобіжних заходів до подання позову задоволено: накладено арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група „ЦК-Глобал”,  розташоване за адресою: м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Промислова,5 згідно переліку (а.с.15).

Ухвала мотивована тим, що неприйняття господарським судом запобіжних заходів зробить  можливим ТОВ „Інвестиційна група „ЦК-Глобал” відчужити наявне у нього майно на користь інших суб'єктів господарювання, тоді як заявник скарги має намір оскаржити підстави набуття згаданого майна.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою,  Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група „ЦК-Глобал” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.  Свої доводи заявник обґрунтовує тим, що ухвала була прийнята судом з порушенням норм процесуального права та чинного законодавства України, а саме: встановлених нормами ст.16 Господарського процесуального кодексу України правил підсудності справ господарським судам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2008 № 32/329 було порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначений на 21.08.2008.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 № 01-23/1/4 змінено склад суду. Розгляд даної справи здійснюється колегією суддів у складі: Зеленін В.О. – головуючий суддя, судді: Синиця О.Ф., Смірнова Л.Г.

          Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, з приводу якого між сторонами виник спір, належало до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва та перебувало у господарському віданні Товариства з обмеженою відповідальністю „Тургор”.

          Голосіївська районна в м. Києві Рада звернулася до Господарського суду м. Києва з заявою про вжиття запобіжних заходів. Підставою такого звернення стало укладення  договору купівлі-продажу нежилих будівель (об'єктів нерухомого майна), розташованих в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області по вул. Промисловій, 5, між приватним підприєцем Шпатаковим В.І., діючим в інтересах КТЗП „Тургор” (продавець) та  ТОВ ВКФ „Анатоль+”, діючим в інтересах ТОВ „Інвестиційна група „ЦК-Глобал” (покупець). Голосіївська районна в м. Києві Рада вважає, що вищезазначений договір укладено з порушенням чинного законодавства України та прав територіальної громади Голосіївського району м. Києва, в зв'язку з чим має намір його оскаржити.

Зазначене нерухоме майно (надалі – «нерухоме майно»), відповідно до матеріалів справи, знаходиться у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області за адресою: вул. Промислова, 5 та складається з наступних будівель та споруд:

          04.07.2008 Господарський суд м. Києва задовольнив подану заяву про вжиття запобіжних заходів до подання позову та наклав арешт на майно, яке знаходиться в  м. Вишневому по вул. Промисловій, 5.

          08.07.2008 Голосіївською районною в м. Києві Радою було направлено до Господарського суду м. Києва позовну заяву, в якій просить задовольнити її позовні вимоги, а саме: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2006, укладений на біржі, та витребувати нерухоме майно з незаконного володіння ТОВ „Інвестиційна група „ЦК-Глобал”.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2008  вищезгадана позовна заява прийнята до розгляду  і порушено провадження у справі № 32/329.

          Колегія суддів, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з  огляду на таке.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про вжиття запобіжних заходів, зазначив в ухвалі про існування обставин, які дають підстави вважати, що відповідач-2, як власник спірного нерухомого майна, може здійснити кроки, направлені на його відчуження чи будь-яким іншим способом перешкоджати відновленню законного стану речей у спірному питанні.

Проте, зазначений висновок суду першої інстанції є таким, що не ґрунтується на обставинах справи та не підтверджується наявними у ній доказами.

          Право на звернення до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову надано особі, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (ст.431 Господарського процесуального кодексу України).  

Статтею 433 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до заяви про вжиття запобіжних заходів, відповідно до яких, така заява повинна містити, зокрема, обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Таким чином, заявник у своїй заяві повинен надати до суду докази необхідності вжиття судом запобіжних заходів, а також докази того, що невжиття таких заходів судом призведе до порушення прав та інтересів заявника.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу  України встановлено вичерпний перелік видів доказів у господарському процесі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов‘язок надання доказів певних обставин покладається на особу, яка посилається на такі обставини як на підставу своїх вимог.  

З огляду на це, Голосіївська районна у місті Києві Рада, подаючи до суду заяву про вжиття запобіжних заходів, зобов‘язана була надати до суду докази необхідності вжиття таких заходів судом.

Зазначений висновок поділяється також Вищим господарським судом України у п.4 Інформаційного листа «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів» від 20.04.2007  №  01-8/251.

У заяві Голосіївської районної у місті Києві Ради зазначено лише про те, що у останньої є всі підстави вважати, що ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ», як власник спірного майна, може здійснити кроки, направлені на його відчуження чи будь-яким іншим способом перешкоджати відновленню законного стану речей у спірному питанні. Проте, доказів того, що відповідачем-2 здійснюються або мають наміри у майбутньому бути здійснені будь-які дії стосовно нерухомого майна, визначеного позивачем у заяві, останнім до господарського суду не надано, і у матеріалах справи такі докази відсутні. Зокрема, позивачем не надано до суду жодних доказів того, що відповідачем-2 здійснюються дії, направлені на відчуження такого майна на користь третіх осіб (не надано будь-яких попередніх договорів, проектів таких договорів, протоколів про наміри тощо).

Так само, позивачем у заяві про вжиття запобіжних заходів не доведено, які саме конкретні обставини та/або дії відповідача-2 свідчать про наявність у останнього намірів щодо відчуження майна на користь будь-яких третіх осіб.

Таким чином, твердження позивача щодо наявності у нього підстав вважати, що невжиття запобіжних заходів призведе до порушення його прав та інтересів, не ґрунтується на відповідних доказах, і є лише власною, нічим не підтвердженою думкою позивача.

З огляду на це, суд, вирішуючи питання про вжиття запобіжних заходів, повинен був здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності застосування таких заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника, ймовірності настання обставин, визначених у ст.431 Господарського процесуального кодексу України, а також запобігання порушенню у зв‘язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Проте, Господарським судом м. Києва під час прийняття оскаржуваної ухвали не було надано належної правової оцінки обґрунтованості вимог заявника наданими доказами у справі, чим було порушено норми ст.ст.431, 433, 434 Господарського процесуального кодексу  України.

А тому, колегія суддів Київський апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням суду першої інстанції про наявність підстав, що обумовлюють необхідність вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на нерухоме майно та визнає його таким, що є необґрунтованим та непідтвердженим наявними у справі доказами, а отже, є помилковим.

Колегія суддів також не погоджується з мотивами, якими керувався Господарський суд м. Києва, приймаючи зазначену заяву про вжиття запобіжних заходів до свого провадження.

Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів визначається ст.434 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої заява про вжиття запобіжних заходів підлягає розгляду господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про судоустрій України» місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. З огляду на це, юрисдикція зазначених господарських судів поширюється на територію, відповідно, Автономної Республіки Крим, відповідних областей, а також міст Києва та Севастополя.

Відповідно до Додатку № 2 «Мережа та кількісний склад суддів господарських судів України» до Указу Президента України від 11.07.2001 № 511/2001 в Україні діють, Господарський суд Київської області та Господарський суд міста Києва, юрисдикція яких поширюється, відповідно, на Київську область та на місто Київ.

У своїй заяві про вжиття запобіжних заходів позивач просив здійснити такі запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно, належне відповідачу-2.

У заяві позивача про вжиття запобіжних заходів зазначено місцезнаходження нерухомого майна – м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Промислова, 5.

Таким чином, майно, щодо якого позивач просить вжити запобіжних заходів, розташовано на території Київської області, а не міста Києва.

А отже, судом, юрисдикція якого поширюється на територію, у межах якої знаходиться нерухоме майно, щодо якого позивач просить вжити запобіжних заходів, є саме Господарський суд Київської області, а не Господарський суд міста Києва.

Тому, відповідно до ст.434 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про вжиття запобіжних заходів мала бути подана та підлягала розгляду по суті виключно Господарським судом Київської області, у районі діяльності якого розташовано спірне майно, а не Господарським судом міста Києва.

На зазначеній обставині наголошує також Вищий господарський суд України, в п.8 Інформаційного листа «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів» від 20.04.2007 № 01-8/251 вказуючи на те, що у вирішенні питання про місце розгляду зазначеної заяви слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребовування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії.

Якщо заяву помилково подано до господарського суду, який не уповноважений її розглядати, то це виключає можливість такого розгляду, і суд з посиланням на частину першу ст.434 Господарського процесуального кодексу України повертає відповідну заяву з винесенням про це належним чином мотивованої ухвали.

З огляду на це, оскільки позивачем було подано заяву про вжиття запобіжних заходів до Господарського суду м. Києва, який не є згідно з ч.1 ст.434 Господарського процесуального кодексу України судом, повноважним розглядати таку заяву, то Господарський суд м. Києва повинен був повернути таку заяву позивачу з винесенням належним чином мотивованої ухвали. Натомість, Господарським судом м. Києва заяву позивача було прийнято до розгляду, задоволено, про що винесено ухвалу про вжиття запобіжних заходів від 04.07.2008, чим порушено норми ч.1 ст. 434 Господарського процесуального кодексу України.

          За таких умов, оскаржувана ухвала  була винесена судом першої інстанції з порушенням встановлених Господарським процесуальним кодексом України правил щодо підсудності. Отже,  ухвала Господарського суду м. Києва від  04.07.2008  № 32-15338 є незаконною та підлягає скасуванню.

          Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Необхідно також зазначити, що Київський апеляційний господарський суд не погоджується з мотивами, якими керувався Господарський суд м. Києва, приймаючи ухвалу від 11.07.2008, порушуючи провадження у справі № 32/329 та призначаючи справу до розгляду по суті, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів поданої позивачем позовної заяви, спір між останнім  та відповідачем-1, відповідачем-2 виник та існує з приводу нерухомого майна, яке відповідач-2 придбав на підставі відповідного договору, і яке, станом на момент розгляду справи, знаходиться у власності відповідача-2. Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих будівель та витребування майна, набутого відповідачем-2, з незаконного, на думку позивача, володіння, позивач фактично вимагає повернення такого майна від відповідача-2 назад у свою власність.

Таким чином, фактично, спір між позивачем та іншими сторонами господарської справи №32/329 виник та існує з приводу нерухомого майна та з приводу його витребування (повернення) з незаконного, на думку позивача, володіння відповідача-2.

Згідно з ч.2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України для спорів щодо витребування майна з чужого незаконного володіння встановлено виключну підсудність, а саме: такі справи підлягають розгляду виключно господарським судом за місцезнаходженням такого майна.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням нерухомого майна є місто Вишневе Київської області, а не місто Київ.

Тому, відповідно до вищезазначеної норми Кодексу позовна заява мала бути подана та підлягає розгляду по суті виключно Господарським судом Київської області, у районі діяльності якого розташовано спірне майно.

У зв‘язку з цим, порушення Господарським судом міста Києва провадження у справі               № 32/329 та призначення її до розгляду по суті є неправомірним та суперечить ст.16 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що вимоги відповідача-2, викладені у апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про вжиття запобіжних заходів та ухвала про порушення провадження у справі мають бути скасовані з припиненням провадження у справі, оскільки Господарський суд міста Києва, приймаючи дані ухвали, припустився порушень норм процесуального права та зробив ряд висновків, які не відповідають обставинам справи, що стало наслідком прийняття неправомірних ухвал у справі.

Нормами ст.104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо  рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2008 № 32-15338 про вжиття запобіжних заходів у справі № 32/329  та ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 про порушення провадження у справі підлягають скасуванню, а провадження у справі № 32/329 підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст.99, 101, п.2 ст.103, ст.ст.104, 105 Господарського процесуального коде ксу України,  Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група „ЦК-Глобал” на ухвалу Господарського суду м. Києва від  04.07.2008   № 32-15338 у справі  № 32/329  задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від  04.07.2008   № 32-15338 у справі  № 32/329 скасувати.

3. Ухвалу  про порушення провадження у справі Господарського суду м. Києва від 11.07.2008  у справі № 32/329 скасувати.

4. Провадження у справі № 32/329 припинити.

5. Матеріали справи № 32/329 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 26.08.08 (відправлено)