ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2011 р. Справа № 5023/8491/11
вх. № 8491/11
Суддя господарського суд у Светлічний Ю.В.
при секретарі судового зас ідання Ліпчанська В.В.
за участю представників ст орін:
позивача - ОСОБА_1 довір еність №01-29/238 від 10.02.10 р., ОСОБА_2 довіреність №01-29/230 від 10.02.10 р.;
3-ї особи < Текст > відповідач а - не з"явився; 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за поз овом Публічного акціонерн ого товариства "Регіон-Банк" м. Харків 3-я особа < Текст >
до Приватного підприєм ства "Меркурий Плюс", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне т овариство "Регіон-Банк" (пози вач) звернувся до господарсь кого суду Харківської област і із позовною заявою щодо стя гнення з відповідача суму за боргованості за кредитом у р озмірі 342 889,81 грн., заборгованост і по відсоткам у розмірі 48 698,21 гр н., шрафні санкції - пеня за про строчення сплати кредиту та відсотків, згідно п. 4.1. Кредитн ого договору 4 576, 37 грн., інфляцій ні у розмірі 4 576,37 грн. та судові витрати.
Присутні представники поз ивача у судовому засіданні п ідтримали заяву про уточненн я позовних вимог, в якій позив ач користуючись правами нада ними йому ст. 22 ГПК, просить ст ягнути з відповідача суму за боргованості 408 390,03 грн. у тому ч ислі: суму заборгованості за кредитом 342 889,81 грн.; суму заборг ованості по відсоткам 48 698,21 грн .; штрафні санкції - пеня за прострочення сплати креди ту та відсотків , згідно п.4.1. Кр едитного договору 4 576,37 грн. , штрафні санкції згідно ст . 625 ЦКУ з урахуванням індексу і нфляції - 12 225,64 грн. та судові вит рати у вигляді сплаченого де ржавного мита у розмірі 4 083,90 гр н. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судо вого процесу у розмірі 236,00 грн.
Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 2 2 Господарського процесуальн ого кодексу України позива ч вправі до прийняття ріше ння по справі збільшити роз мір позовних вимог за умови дотримання встановленого по рядку досудового врегулюва ння спору у випадках, передба чених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись в ід позову або зменшити розмі р позовних вимог. До початк у розгляду господарським суд ом справи по суті позивач м ає право змінити предмет або підставу позову шляхом пода ння письмової заяви, суд прий має заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сто рін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Присутні представники поз ивача у судовому засіданні п ідтримали подані заяви про з абезпечення позову , які ними надані через канцелярію гос подарського суду 21 жовтня 2011 ро ку за вх.№ 32595 та 27 жовтня 2011 року з а вх.№32966, які судом прийняті 14.11.11 р. до розгляду та долучені до матеріалів справи. У поданих заявах про забезпечення поз ову позивач просить: накласт и арешт на рухоме майно, що нал ежить ПП "Меркурій плюс" (код Є ДРПОУ 32563029) на праві власності, в тому числі на : нерухоме майно - будинок (Гуртожиток) цегляни й літ. "А-2", загальною площею 894 кв .м., розташований за адресою: Х арківська область, Красногра дський район, м. Красноград, ву л. Щучки, буд. 117. Також позивач п росить накласти арешт на гро шові кошти у сумі 408 390,03 грн., що мі стяться або будуть надходити на рахунки, які належать відп овідачу, а саме: рахунок №26005058325300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005; рахунок №26009010040205 в АТ "Банк Зол оті Ворота" м. Харків, МФО 351931; ра хунок №2600230123266 у відділенні №12 ПА Т КБ "Актив Банк", МФО 300852; №26003023426 в П АТ "Східно - Український Банк " Грант, МФО 351607; №260086172 в ПАТ "Мегаба нк", МФО 351629.
Розглянувши заяву позивач а про вжиття заходів до забез печення позову, суд відмовля є у його задоволенні з наступ них підстав.
Відповідно до інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, с уд, при вирішенні питання про забезпечення позову має зді йснити оцінку обґрунтованос ті доводів заявника щодо нео бхідності вжиття відповідни х заходів з урахуванням тако го:
розумності, обґрунтованос ті і адекватності вимог заяв ника щодо забезпечення позов у; забезпечення збалансовано сті інтересів сторін, а також інших учасників судового пр оцесу; наявності зв'язку між к онкретним заходом до забезпе чення позову і предметом поз овної вимоги, зокрема, чи спро можний такий захід забезпечи ти фактичне виконання судово го рішення в разі задоволенн я позову; імовірності утрудн ення виконання або невиконан ня рішення господарського су ду в разі невжиття таких захо дів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких захо дів прав та охоронюваних зак оном інтересів осіб, що не є уч асниками даного судового про цесу.
Адекватність заходу до заб езпечення позову, що застосо вується господарським судом , визначається його відповід ністю вимогам, на забезпечен ня яких він вживається. Оцінк а такої відповідності здійсн юється, зокрема, з урахування м співвідношення права (інте ресу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення а решту, або майнових наслідкі в заборони відповідачеві вчи няти певні дії.
Ретельно дослідивши підст ави, викладені в заяві в обґру нтування забезпечення позов у, суд дійшов висновку про те, що заяви позивача не обґрунт ована належними доказами та позивачем не доведено, що нев життя заходів до забезпеченн я позову може утруднити чи зр обити неможливим виконання р ішення господарського суду.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився , свого повноважного предста вника не направив, про дату, ча с та місце розгляду справи бу в повідомлений належним чино м, але відзив на позов та витре бувані судом документи не на дав.
Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни обов' язок доказування і подання доказів покладено н а сторони, суд згідно із статт ею 75 Господарського процесуа льного кодексу України розгл ядає справу за наявними мате ріалами.
Розглянувши матеріал и справи та вислухавши поясн ення представника позивача г осподарським судом встановл ено наступне.
11 серпня 2008 року між АКРБ "Регі он-банк" в особі директора філ ії №1 АКРБ "Регіон-Банк" (станом на день подання позову назву Банку змінено на АТ "РЕГІОН-БА НК") та Приватним підприємств ом "Меркурій плюс" (надалі - Від повідач ) було укладено Догов ір кредиту № 06-7/2-08 , відповідно д о якого Банк відкрив Відпові дачу кредитну лінію з ліміто м у сумі 600 000,00 (шістсот тисяч гри вень) на поповнення обігових коштів підприємства, із спла тою 24 (двадцять чотири) відсот ка річних терміном з 11.08.2008 року по 07.08.2009 року.
Потім додатковими угодами №№1 - 20 до Договору кредиту № 06-7/2-0 8 від 11.08.2008 р. оформлювалось нада ння кредитних коштів, змінюв ались відсоткові ставки, стр ок повернення кредиту було з мінено на "17" грудня 2010 року та зм еншено суму ліміту кредитува ння до 500 000 гривень. В забезпече ння зобов"язань по кредиту пр ийнято в іпотеку нерухоме ма йно, яке належить іпотекодав цю ТОВ "Інтер-ДОК", та поруку фі зичної особи
Позивач свої зобов"язання за вищевказаним договором ви конав, а саме відкрив позичковий рахунок №20628001 10215 та перераховував позичков і кошти на підставі заяв Відп овідача , що підтверджується випискою з особового (позичк ового) рахунку №2062800110215.
Згідно п 3.2.1. вищенаведеного Договору кредиту, Відповідач зобов'язаний використати кр едит на зазначені у договорі цілі та забезпечити його пов ернення згідно умов договору кредиту, сплатити нарахован і відсотки та комісії.
Але, Відповідачем не викону вались його зобов'язання від носно повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за вказа ним кредитним договором. Умо ви Договору кредиту № 06-7/2-08 від 1 1.08.2008 р. не виконані, кредит не по вернутий до Банку, утворилас я прострочена заборгованіст ь по сплаті відсотків, що є пря мим порушенням ст.525 Цивільног о кодексу України щодо недоп устимості односторонньої ві дмови від зобов'язання або зм іни його умов.
Згідно ст. 509 Цивільного код ексу України, ст.173 Господарсь кого кодексу України зобов'я зання є правовідношення, в як ому одна сторона (боржник) зоб ов`язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов'язку .
Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодек су України.
Названі норми передбачают ь, що господарські зобов'язан ня можуть виникати безпосере дньо з господарського догов ору та інших угод, передбачен их законом, а також угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарськ ого кодексу України та ст. 525 Ци вільного кодексу України одн остороння відмова від викона ння зобов'язань, крім випадкі в, передбачених законом не до пускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільно го кодексу України встановле но, що зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного ко дексу України, порушенням зо бов'язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов`язання (неналежне виконан ня).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивіл ьного кодексу України, яка мі стить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконув атися належним чином відпові дно до закону, інших актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов`язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов`язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно відлягає вико нанню у цей строк (термін).
Відповідачу були надіслан і позивачем письмові вимоги, а саме: № 02-9/69 від 20.03.2009р.; № 06-10/68 від 11.03. 2010р.; № 06-10/380 від 23.11.2010 року , в яких Бан к зазначав, що у Відповідача п еред Банком існує заборгован ість як за основною сумою кре диту, так і по сплаті відсоткі в, пені та штрафних санкцій та просив своєчасно дотримуват ись умов Договору кредиту, по силаючись на те, що у разі неви конання цих умов, Банк , керуюч ись п. 3.3.13 вищезазначеного кред итного договору, змушений ви магати дострокового погашен ня кредиту та інших нарахува нь за ним, вимагати від Поручи теля та майнового поручителя відшкодування збитків, завд аних Банку внаслідок невикон ання Позичальником умов Дого вору кредиту, але відповідач на вказані вимоги не відреаг ував та суму боргу не сплатив .
В силу ст. 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.
Враховуючи вказані обстав ини та те, що відповідач не над ав суду жодного доказу, який б и спростовував наявність заб оргованості перед позивачем , хоча мав можливість скорист уватись своїми процесуальни ми правами та надати докумен ти в обґрунтування своєї поз иції по справі, суд дійшов вис новку про те, що позовні вимог и позивача в частині стягнен ня коштів в сумі 342 889,81 грн. (забор гованість за кредитом) та 48 698,21 грн. (заборгованість по відсо ткам), правомірні та обґрунто вані, такі, що не спростовані в ідповідачем, тому підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 4 576,37 грн. пені та інфляційні у р озмірі 12 225,64 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено , що учасники господарських в ідносин несуть господарсько -правову відповідальність за правопорушення у сфері госп одарювання шляхом застосува ння до правопорушників госпо дарських санкцій на підстава х і в порядку, передбачених ц им Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарськ ого кодексу України у сфері г осподарювання застосовують ся такі види господарських с анкцій: відшкодування збиткі в; штрафні санкції; оперативн о-господарські санкції та ад міністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому Код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов'язаний сплатит и у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов'язання.
Також, відповідно до п. 4.1. вищ енаведеного Договору кредит у, у разі виникнення простроч еної заборгованості, простро чення сплати відсотків, а так ож порушення строків поверне ння кредиту, Позичальник спл ачує Банку пеню у розмірі 0,5 % ві д несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення , але не більш подвійної облік ової ставки НБУ, що діє у цей п еріод.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Циві льного кодексу України неуст ойкою (штрафом, пенею) є грошов а сума або інше майно, які бор жник повинен передати кред иторові у разі порушення бо ржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сно виконаного грошового з обов'язання за кожен день п рострочення виконання.
Відповідно до п.6 ст.232 Господ арського кодексу України, на рахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або договор ом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.
Відповідно до ст.3 Закону Ук раїни „Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого пла тежу та не може перевищувати подвійної облікової ставк и Національного банку Укра їни, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільно го кодексу України, боржник я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене зако ном право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням і ндексу інфляції та процентів річних є способами захисту й ого майнового права та інтер есу, суть яких полягає у відшк одуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення гр ошових коштів внаслідок інфл яційних процесів та отриманн і компенсації (плати) від борж ника за користування утримув аними ним грошовими коштами, належними до сплати кредито рові.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивіль ного кодексу України, якщо По зичальник своєчасно не повер нув суму позики, він зобов'яза ний сплатити грошову суму ві дповідно до ст.625 ЦК України.
Перевіривши нарахування п ені та інфляційних суд прихо дить до висновку, що дане нара хування не суперечить вимога м чинного законодавства, інт ересам сторін та підлягає за доволенню.
Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на відповіда ча з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституц ії України, ст.509, 526, 530, 1049 Цивільно го кодексу України, ст. 3 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и "Про державне мито", ст.ст. 1, 4, 12, 15, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, суд -
ВИРІШИВ:
1. Прийняти уточнення п озовних вимог та розгляд спр ави продовжити з урахуванням цих змін.
2. У задоволенні заяв позива ча про забезпечення позову в ідмовити.
3. Стягнути з Приватного під приємства "Меркурий Плюс" (м. Х арків вул. Олексіївська, буд. 2 7, код ЄДРПОУ 32563029, рахунок №26001410116149 в ХЦВ АТ "РЕГІОН-БАНК", МФО 351254) н а користь Публічного акціоне рного товариства "Регіон-Бан к" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна 4, М ФО 351447, р/р 29092022 в АТ "РЕГІОН-БАНК", МФ О 351254, код ЄДРПОУ 09620081) суму заборг ованості 408 390,03 грн. у тому числі : суму заборгованості за кред итом 342 889,81 грн.; суму заборгован ості по відсоткам 48 698,21 грн.; штрафні санкції - пеня за пр острочення сплати кредиту та відсотків , згідно п.4.1. Кредитн ого договору 4 576,37 грн. , штр афні санкції згідно ст. 625 ЦКУ з урахуванням індексу інфляці ї - 12 225,64 грн., державне мито у розм ірі 4 083,90 грн. та витрати на інфор маційно - технічне забезпече ння судового процесу у розмі рі 236,00 грн.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Светлічний Ю.В.
Справа №5023/8491/11
Повне рі шення складене 09 грудня 2011 року .
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2011 |
Оприлюднено | 22.12.2011 |
Номер документу | 19978259 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні