Постанова

від 23.11.2011 по справі 5/125-д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5/125-Д

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючого судді Вас илишин А.Р.

суддів Гу лова А.Г.

суддів Дужич С.П.

при секретарі Ткач Ю.В.

розглянувши апеляційну с каргу позивача на рішення го сподарського суду Житомирсь кої області від 13.10.11 р. у справі № 5/125-Д (суддя - Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Литовсь ке підприємство "Агромакс"

до Приватного підприє мства "Агромакс Трейд"

третя особа, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору на стороні Позива ча:

Закрите акціонерне товари ство "Галінта ір партнеряй".

про визнання недійсним и договорів купівлі-продажу

за участю представників ст орін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 . (дов. № 2 від 20.01.11 р.)

від третьої особи: не з'явив ся

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю "Спільне Українсько - Литовське підпр иємство "Агромакс" (надалі - Позивач), звернулось в господ арський суд Житомирської обл асті з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-5) до Приватного підприємств а "Агромакс Трейд" (надалі - Ві дповідач), в якій просить визн ати недійсними договорів куп івлі-продажу рухомого майна та договорів купівлі-продажу автомобіля.

Ухвалою господарського су ду Житомирської області від 19 січня 2011 року (т. 2, а.с. 41) залучено до участі у справі в якості третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сто роні Позивача Закрите акціон ерне товариство "Галінта ір п артнеряй" (надалі - Третя особа ).

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 24 лютого 2011 року (т . 2, а.с. 92-95,) у даній справі, з підст ав, вказаних у цьому рішенні у задоволенні позову відмовле но повністю.

Постановою Рівненського а пеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року у спра ві рішення господарського су ду Житомирської області від 24 лютого 2011 року залишено без з мін (т. 2, а.с.134-136), з підстав, вказан их у даній постанові.

Постановою Вищого господа рського суду України від 3 сер пня 2011 року ( т. 2, а.с. 164-167) з підстав вказаних у цій постанові у справі № 5 /125-Д п останову Рівненського апеля ційного господарського суду від 17 травня 2011 року та рішення господарського суду Житомир ської області від 24. лютого 2011 р оку скасовано, а справу № 5/125-Д передано на нови й розгляд до господарського суду Житомирської області.

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 13 жовтня 2011 року (т. 3, а.с. 166-170), з підстав, вказаних в цьому рішенні, у позові відм овлено.

Не погоджуючись із винес еним рішенням суду першої ін станції Позивач звернувся з апеляційною скаргою (т. 4, а.с. 3-14) до Рівненського апеляційног о господарського суду, в якій просить рішення господарськ ого суду Житомирської област і від 13 жовтня 2011 року у даній сп раві скасувати та прийняти н ове рішення, яким позовні вим оги Позивача задоволити повн істю.

Не погоджуючись з доводам и апелянта, Відповідач подав заперечення на апеляційну с каргу (т. 4, а.с. 25-26), в якому з підст ав, вказаних в цьому заперече нні просить рішення господар ського суду Житомирської обл асті від 13 жовтня 2011 року залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу без задоволення.

В судовому засіданні предс тавник Відповідача підтрима в доводи висвітлені у запере ченні на апеляційну скаргу

В судове засіданні 23 листоп ада 2011 року представник Позив ача та Третьої особи не з'явил ись. Водночас 18 листопада 2011 ро ку через канцелярію Рівненсь кого апеляційного господарс ького суду Позивач подав кло потання (т. 4, а.с. 23), в якому проси ть відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з немож ливістю взяти участь у даній справі.

Ознайомившись з вищеописа ним клопотанням, колегія суд у не бере його до уваги, оскіль ки Позивачем не вказано підс тав, з яких він не може взяти у часть в розгляді даної справ и та не додано жодного доказу на підтвердження доводів св ого клопотання, щодо неможли вості взяти участі в судовом у засіданні.

Крім того, Рівненський апел яційний господарський суд ві дхиляючи подане клопотання к онстатує факт необмеженості учасників сторін в судовому процесі...

Також, колегія суду врахову є, те, що про дату, час та місце р озгляду справи Третя особа п овідомлена належним чином, п ро що свідчать повідомлення про вручення поштових відпра влень (т. 4, а.с. 20).

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарс ького процесуального кодекс у України, колегія суддів виз нала за можливе здійснити ро згляд апеляційної скарги за відсутності представників П озивача та Третьої особи, за н аявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення пр едставника Відповідача, розг лянувши матеріали та обстави нами справи, апеляційну скар гу, заперечення на апеляційн у скаргу перевіривши юридич ну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дос лідивши правильність застос ування місцевим господарськ им судом при винесенні рішен ня норм матеріального та про цесуального права, колегія с уддів Рівненського апеляцій ного господарського суду дій шла висновку, що в задоволенн і апеляційної скарги слід ві дмовити, а оскаржуване рішен ня залишити без змін, виходяч и з наступного.

Рівненським апеляційни м господарським судом встано влено, що 19 березня 2009 року між П озивачем та Відповідачем укл адено договір купівлі-продаж у рухомого майна (т. 1, а.с. 24; надалі - Договір 1). З гідно пункту 1 даного Договор у 1: Позивач передав у власніст ь (продав), а Відповідач прийня в у власність (купив) розбірни й модуль - склад, який знаход иться в м. Шепетівка Хмельниц ької області, пров. Кірова, № 18-б , та зобов'язався сплатити за н ього грошову суму, вказану в п ункті 2.1 цього Договору.

Договір 1 підписаний повнов ажними представниками сторі н, скріплений печатками, посв ідчений приватним нотаріусо м Житомирського міського нот аріального округу та зареєст рований в реєстрі відповідно за № 2780.

Відповідно до пункту 2.1 Дого вору 1: продаж вчинено за домов леністю сторін за 109 700 грн. 00 коп ., в тому числі ПДВ, які Відпові дач зобов'язується перерахув ати на розрахунковий рахунок Позивача до 20 червня 2010 року вк лючно.

Крім того, 19 березня 2009 року мі ж Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-про дажу автомобіля (т. 1, а.с. 26; надал і - Договір 2), згідно пункту 1 Д оговору 2: Позивач зобов'язавс я передати належний йому тов ар (автомобіль ГАЗ 3309 "фургон - С , 2007 року випуску № шасі НОМЕР _1, № кузова НОМЕР_2) у влас ність Відповідача, а Відпові дач зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умова х Договору 2. Дани й Договір підписаний уповнов аженими представниками стор ін та скріплений печатками.

Пунктом 4.1 Договору 2: ціну то вару, що продається за Догово ром 2 (вантажний автомобіль ГА З 3309 "фургон - С, 2007 року випуску № шасі НОМЕР_1, № кузова НО МЕР_2), а саме 45 000 грн. 00 коп., в том у числі ПДВ 20 % 7 500 грн. 00 коп.. За цим же пунктом Договору 2 Відпові дач зобов'язався перерахуват и кошти на розрахунковий рах унок Позивача до 19 червня 2010 ро ку.

Відповідно до статті 655 Циві льного кодексу України: за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну суму.

Враховуючи вищеописане, ко легія суду приходить до висн овку, що за умовами оспорюван их Договору 1 та Договору 2 Від повідач повинен був сплатити Позивачу за придбані розбір ний модуль-склад і автомобіл ь кошти в загальній сумі 154 700 гр н. 00 коп..

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи (а саме: пла тіжне доручення № 118 від 30 липня 2010 року на суму 109 700 грн. 00 коп. (т. 2 а .с.80), платіжне доручення № 120 ві д 30 липня 2010 року на суму 45 000 грн. 00 коп. (т. 2 а.с.79)), колегія суду вст ановила, що на виконання умов Договору 1 та Договору 2 Відпо відачем перераховано на кори сть Позивача 154 700 грн. 00 коп..

Дослідивши акти приймання -передачі від 19 березня 2010 року (т. 1, а.с. 25, 27), колегія суду приход ить до висновку, що на виконан ня умов Договору 1 та Договору 2, Позивачем було реально пере дано у власність Відповідача розбірний модуль-склад та ав томобіль.

Враховуючи вищевказане, Рі вненський апеляційний госпо дарський суд констатує факт того, що: оспорюваний Договір 1 нотаріально посвідчений та зареєстрований; розбірний м одуль-склад та автомобіль пе редані Позивачем Відповідач у; кошти Відповідачем Позива чу сплачені у повному обсязі ... Усе вищевказане на перекона ння колегії суду свідчать пр о те, що оспорювані Договір 1 т а Договір 2 були вчинені для на стання реальних правових на слідків за договором купівлі -продажу майна, які передбача ють, перехід права власності на майно до Відповідача, з вра хуванням вимог статті 655 Цивіл ьного кодексу України.

В силу дії пункту 24 Постан ови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнанн я правочинів недійсними": для визнання правочину фіктивни м необхідно встановити наявн ість умислу обох сторін прав очину; ... якщо сторонами не вчи нено будь-яких дій на виконан ня такого правочину, суд ухва лює рішення про визнання пра вочину недійсним без застосу вання будь-яких наслідків; у р азі якщо на виконання правоч ину було передано майно, таки й правочин не може бути квалі фікований як фіктивний

Відповідно до статті 203 Ци вільного кодексу України: зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також інтересам держави і с успільства, його моральним з асадам суспільства; особа, як а вчиняє правочин, повинна ма ти необхідний обсяг цивільно ї дієздатності; волевиявленн я учасника правочину має бут и вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин ма є вчинятися у формі, встановл еній законом; правочин має бу ти спрямований на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України: підставою н едійсності правочину є недод ержання в момент вчинення пр авочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су.

Статтею 92 Цивільного кодекс у України передбачено, що: юр идична особа набуває цивільн их прав та обов'язків і здійсн ює їх через свої органи, які ді ють відповідно до установчих документів та закону.

В силу дії пункту 2 статті 207 Ц ивільного кодексу України пр авочин вважається таким, що в чинений у письмовій формі, як що він підписаний його сторо ною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноважен ими на це її установчими доку ментами, довіреністю, законо м або іншими актами цивільно го законодавства, та скріплю ється печаткою.

Пунктом 3 статті 92 Цивільног о кодексу України передбаче но, що: орган або особа, яка від повідно до установчих докуме нтів юридичної особи чи зако ну виступає від її імені, зобо в'язана діяти в інтересах юри дичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати с воїх повноважень; у відносин ах із третіми особами обмеже ння повноважень щодо предста вництва юридичної особи не м ає юридичної сили, крім випад ків, коли юридична особа дове де, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла н е знати про такі обмеження.

Колегія апеляційного госп одарського суду звертає уваг у на те, що від імені Позивача оспорювані Договори укладе ні та підписані ОСОБА_2 - ди ректором Позивача на момент підписання оспорюваних прав очинів.

Відповідно до частини 2 стат ті 145 Цивільного кодексу Украї ни встановлено, що: у товарист ві з обмеженою відповідальні стю створюється виконавчий о рган (колегіальний або одноо собовий), який здійснює поточ не керівництво його діяльніс тю і є підзвітним загальним з борам його учасників; викона вчий орган товариства може б ути обраний також і не зі скла ду учасників товариства.

Також, частиною 3 статті 145 Ци вільного кодексу України: ко мпетенція виконавчого орган у товариства з обмеженою від повідальністю, порядок ухвал ення ним рішень і порядок вчи нення дій від імені товарист ва встановлюються цим Кодекс ом, іншим законом і статутом т овариства.

Згідно статті 62 Закону Укра їни "Про господарські товари ства": дирекція (директор) вирі шує усі питання діяльності т овариства, за винятком тих, що належать до виключної компе тенції загальних зборів учас ників; дирекція (директор) діє від імені товариства в межах , встановлених даним Законом та установчими документами.

Пунктом 11.1 Статуту Позивача , передбачено, що: директор тов ариства в межах своєї компет енції, відповідно до чинного законодавства і цього стату ту, зокрема: розпоряджається майном, що безпосередньо нал ежить товариству, враховуючи фінансові кошти; без доручен ня діє від імені товариства, п редставляє його в усіх устан овах, підприємствах і органі заціях як в Україні, так і за к ордоном; укладає різного род у угоди (без обмеження предме ту) й інші юридичні акти, в раз і якщо вартість предмету уго ди не перевищує 20% статутного фонду товариства, видає дору чення, відкриває в банках роз рахунковий і інші рахунки то вариства, затверджує посадов і оклади, штатний розклад; осо бисто приймає рішення щодо п ридбання і відчуження основн их засобів товариства, отрим ання і надання кредитів, в раз і якщо вартість предмету уго ди не перевищує 20 % статутного фонду товариства.

Згідно пункту 5.1 Статуту: на ч ас укладення оспорюваних пра вочинів статутний фонд Позив ача становив 160529,04 доларів США а бо 810671,65 грн..

Враховуючи вищеописане, ко легія суду зауважує, що дирек тор Позивача особисто вправі була відчужувати майно у вип адку, якщо його вартість не пе ревищує 162134 грн. 33 коп. .

З огляду на вищевказане та н а те, що майно за договором 1 та Договором 2 було продано за 109 7 00 грн. 00 коп., та за 45 000 грн. 00 коп., Рі вненський апеляційний госпо дарський суд приходить до ви сновку, що укладаючи оспорюв ані договори директор Позива ча не перевищила повноважен ь на їх укладення, оскільки д іяла у межах повноважень від повідно до установчих докуме нтів Позивача.

Відповідно до пункту 9 роз'я снення Вищого арбітражного с уду України "Про деякі питанн я практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними" від 12 березня 1999 ро ку № 02-5/11 зазначено, що: письмова угода укладається шляхом ск ладання документа, що визнач ає її зміст, і підписується ос обою, від імені якої вона укла дена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснован их, зокрема, на законі, довірен ості, установчих документах; для укладення угод юридично ї особи не потребують довіре ності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законо м, іншим правовим актом або ус тановчими документами.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме: мат еріали нотаріальної справи, надані приватним нотаріусом Житомирського міського нота ріального округу (т. 1, а.с. 153-162; т. 3, а.с. 117-153), які містят ь копії протоколу № 1 загальни х зборів засновників Позивач а від 15 березня 2010 року (т. 3, а.с.134), а також, протокол позачергов их зборів акціонерів Третьої особи від 10 березня 2010 року (т. 1, а.с. 158 - 159; т. 3, а.с. 146-150) та д овіреність № У7-73-1 від 10 березня 2010 року (т. 1, а.с. 161 на звороті; т. 3, а .с. 144-145), Рівненський апеляційни й господарський суд приходит ь до висновку, що засновником Позивача з часткою у статутн ому капіталі позивача 98,15 % прий нято рішення про відчуження Позивача, зокрема, розбірний модуль-склад, за ціною 109 700 грн. 00 коп.. Право підпису договорі в купівлі-продажу доручено д иректору Позивача.

Колегія суду зауважує, що пе реклад вищезазначених докум ентів (протоколу позачергови х зборів акціонерів Третьої особи від 10 березня 2010 року та д овіреності № У7- 73-1 від 10 березня 2010 року) з литов ської мови засвідчений печат кою перекладача та посвідчен ий нотаріусом м. Каунаса.

В той же час, в наданих предс тавником Позивача копії прот околу позачергових зборів акціонерів Третьої особ и від 10 березня 2010 року та довір еності № У7-73-1 (т. 1, а.с. 46-48), вказано з начно вищі ціни на майно, щодо якого прийнято рішення про п родаж, взагалі викладені рос ійською мовою, та не мають буд ь-яких відміток щодо офіційн ого перекладу з литовської к опії вказаних документів з в ідмітками щодо перекладу (т. 2, а.с. 7-12) містять лише печатки пе рекладача (при цьому, не на док ументах, а на окремих сторінк ах). При цьому копія протоколу позачергових зборів засновн иків Позивача від 17 березня 201 0 року (т. 1, а.с. 49-50), в якому йдеться про уповноваження директора ОСОБА_2 на укладення дого ворів купівлі-продажу майна, в тому числі розбірного моду лю-складу за ціною 119 600 грн. 00 коп. була подана суд у за відсутності будь-яких ві дміток про офіційний перекла д з литовської мови...

Крім того, дослідивши доказ и, наявні в матеріалах справи , колегія суду зауважує, що а н і суду першої інстанції, а ні с уду апеляційної інстанції По зивача не подані оригінали в ищезазначених документів, а наявні в матеріалах справи д окази, котрі надані представ ником Позивача мають ознаки підроблення, однак, дослідже ння справжності вказаних док ументів, обставин їх виготов лення за відсутністю оригіна лів, без перевірочних дій на т ериторії Литви не є можливим , проведення такої перевірки знаходиться за межами компе тенції МВС України.

Враховуючи вищеописане, Рі вненський апеляційний госпо дарський суд, не вважає докум енти, подані представником П озивача, належними доказами у справі. Крім того, згідно ная вних у справі нотаріально по свідчених заяв ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБ А_5. (т. 2, а.с. 36-38) підтверджується , що згідно отриманих кур'єрсь кою поштою рішення та довіре ності засновників Позивача, та у відповідності до зазнач еної ним ціни, керівником Поз ивача й було укладено спірні Договір 1 та Договір 2.

Водночас, Рівненський апел яційний господарський суд зв ертає увагу на те, що рішення з агальних зборів засновників Позивача, які відбулися 15 бер езня 2010 року та оформлені прот околом № 1, вже було предметом оскарження у справі № 11/28-К за п озовом Третьої особи до Пози вача за участю Відповідача т а ОСОБА_5., про визнання нед ійсним рішення загальних збо рів від 15 березня 2010 року. Поста новою Вищого господарського суду України від 13 липня 2011 рок у у справі № 11/28-К (т. 3, а.с. 104-105) залиш ено без змін постанову Рівне нського апеляційного господ арського суду від 19 квітня 2011 р оку (т. 3, а.с. 101-103), якою рішення суд у першої інстанції (т. 3, а.с. 93-94) ск асовано та ухвалено нове ріш ення про відмову у задоволен ні позову, з підстав недоведе ності позивачем факту поруше ння його прав чи інтересів ос каржуваним рішенням зборів.

Враховуючи вищевказане, ко легія суду приходить до висн овку, що на час укладення оспо рюваних Договору 1 та Договор у 2 чинним є рішення загальних зборів засновників Позивач а від 15 березня 2010 року, якому п овністю відповідають дії О СОБА_2 при укладенні Догово ру 1 та Договору 2.

Також, колегія суду зауважу є, що Позивач є самостійною юр идичною особою, яка має свої о ргани управління відповідно до статуту і ніяким чином не п ідпорядковується Третій осо бі, а тому Позивач вправі визн ачати ціну за домовленістю с торін відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України. Колегія суду наголошує на то му, що замовником оцінки майн а за даним звітом був не Позив ач...

Враховуючи вищеописане у д аній судовій постанові, коле гія суду приходить до виснов ку, що спірний правочин не пот ребував наступного схваленн я, оскільки укладений предст авником Позивача з належним обсягом повноважень та у від повідності до волевиявлення Позивача.

Колегія суду констатує, що в ід імені Відповідача Договір 1 та Договір 2 укладені та підп исані представником ОСОБА _6., яка діяла на підставі дов іреності від 19 березня 2010 року (т. 1 а.с. 28, т. 3, а.с. 132).

Відповідно до статті 627 Цив ільного кодексу України: від повідно до статті 6 цього Коде ксу сторони є вільними в укла денні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього Кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості.

Згідно частини 3 статті 6 Ци вільного кодексу України: ст орони в договорі можуть відс тупити від положень актів ци вільного законодавства і вре гулювати свої відносини на в ласний розсуд; сторони в дого ворі не можуть відступити ві д положень актів цивільного законодавства, якщо в цих акт ах прямо вказано про це, а тако ж у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів ци вільного законодавства випл иває з їх змісту або із суті ві дносин між сторонами.

В силу дії частини 3 статті 2 38 Цивільного кодексу України : представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інте ресах або в інтересах іншої о соби, представником якої він одночасно є, за винятком коме рційного представництва, а т акож щодо інших осіб, встанов лених законом.

Частиною 3 статті 92 Цивільно го кодексу України передбач ено, що: орган або особа, яка ві дповідно до установчих докум ентів юридичної особи чи зак ону виступає від її імені, зоб ов' язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісн о і розумно та не перевищуват и своїх повноважень; у віднос инах із третіми особами обме ження повноважень щодо предс тавництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випа дків, коли юридична особа дов еде, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла н е знати про такі обмеження.

Враховуючи вищеописані но рми законодавства, колегія с уду зауважує, що правочин має вчинятися в інтересах сторо ни, яку представляють, з метою забезпечення інтересів цієї особи представнику забороне но вчиняти представницький п равочин у своїх інтересах аб о в інтересах іншої особи, пре дставником якої він одночасн о є. Отже, вказана норма встано влює заборону на укладення п равочину, в якому один предст авник одночасно виступає від імені декількох контрагенті в.

Дослідивши зміст осопорюв аних Договору 1 та Договору 2, к олегія суду приходить до вис новку, що спорювані Договір 1 т а Договір 2 укладені в інтерес ах Позивача та не порушують й ого прав та інтересів. Крім то го, оспорювані договори укла дені з урахуванням інтересів обох сторін (Позивача як прод авця, Відповідача як покупця ), при цьому, від імені Позивач а договори підписані директо ром, а від імені Відповідача у повноваженим представником .

Враховуючи усе вищевказан е, колегія апеляційного госп одарського суду приходить до висновку, що оспорювані Дого вір 1 та Договір 2 не суперечат ь приписам статей 238 Цивільног о кодексу України, оскільки п ри їх підписанні представник и Позивача та Відповідача ді яли в межах наданих їм повнов ажень.

Враховуючи вищеописане, ко легія суду не бере до уваги до води Позивача, викладені в ап еляційній скарзі, як безпідс тавні та такі, що усім вищевка заним у даній судовій постан ові спростовуються матеріа лами справи.

Враховуючи усе заз начене вище у даній судовій п останові, Рівненський апеляц ійний господарський суд зали шає рішення господарського с уду першої інстанції без змі н, а апеляційну скаргу без зад оволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГП К України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду Житомирської області від 13 жовтня 2011 р. у справі № 5/125-Д залишити без змін , а апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Спільне Українсько-Лит овське підприємство "Агромак с" - без задоволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної і нстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протя гом двадцяти днів з дня набра ння постановою апеляційного господарського суду законно ї сили.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Дужич С.П.

01-12/16722/11 16722/11