Рішення

від 15.12.2011 по справі 3/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/292

15.12.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»

До                  Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву              

                      (відповідач-1)             

                      Головного управління Державного казначейства у м. Києві (відповідач-2)

Про                стягнення 18 314,14 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача             ОСОБА_1. –по дов. № б/н від 18.10.2011

Від відповідача-1      ОСОБА_2. –по дов. № 52 від 11.11.2011

Від відповідача-2      ОСОБА_3. –по дов. № 05-04/702-22159 від 12.06.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 18 314,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.11.2009 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4630, за умовами якого позивач отримав в орендне користування приміщення площею 114,1 кв. м., розташоване в цокольному поверсі будинку № 3 по вул. А.Туполєва у м. Києві. Згідно п. 3.10. договору зобов‘язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж потрійна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди. На виконання згаданого пункту договору позивач сплатив відповідачу завдаток у розмірі 18 314,14 грн. згідно платіжного доручення № 658 від 07.12.2009. Проте, рішенням Святошинської районної в м. Києві ради від 12.11.2009 № 387 будинок, в якому знаходиться орендоване позивачем приміщення, було передано до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва, у зв‘язку з чим змінився орендодавець за договором оренди, про що було складено додаткову угоду та акт прийому-передачі від 01.10.2010. Новим орендодавцем виступало Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва. Згідно ч. 3 ст. 571 Цивільного кодексу України у разі припинення зобов‘язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. Через зміну сторони договору оренди, виконання відповідачем  його умов, в тому числі в частині внесення завдатку в рахунок плати за три останні місяці оренди, виявилось неможливим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 порушено провадження у справі № 3/292 та призначено її до розгляду на 17.11.2011.

Відповідач-1 у поданих в судовому засіданні 17.11.2011 запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Пунктом 3.6 договору встановлено, що перерахування орендної плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% - орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету , 30% - орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Фонд державного майна України є одним з органів, що здійснює контроль за справлянням (стягненням) платежів до Державного бюджету. Як вбачається з копій платіжного доручення № 658 від 07.12.2009, яким сплачено кошти в сумі 18 314,10 грн., одержувачем вказаних коштів є ВДК у Шевченківському районі міста Києва. Тобто кошти в сумі 18 314,10 грн. грн. були перераховані позивачем до державного бюджету, а не на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман». Відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України та Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до Державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейство України від 10.12.2002 № 226 (у редакції наказу Державного казначейство України від 14.12.2010 № 480) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 за № 12/18750, саме органи Державного казначейства здійснюють повернення помилково або надмірно зарахованих до Державного бюджету податків, зборів (обов‘язкових платежів) та інших доходів бюджетів          … За умовами договору наднормова сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок наступних платежів. Відповідно до роз‘яснень ФДМУ від 28.11.2007 № 10-16-18900 щодо виконання положень типового договору оренди у разі відсутності подальших платежів за договором оренди рішення щодо надлишково сплачених коштів приймається Державним казначейством України. Враховуючи викладене вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/292 від 17.11.2011, в зв‘язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений 01.12.2011.

Позивачем до відділу діловодства суду 21.11.2011 подано клопотання про заміну відповідача належним відповідачем –Управлінням Державного казначейства Шевченківського району м. Києва та про стягнення з належного відповідача коштів в розмірі 18 314,14 грн.

З огляду на те, що Управління Державного казначейства Шевченківського району     м. Києва не є тією особою, яка має відповідати за даним позовом судом в задоволенні заявленого позивачем клопотання було відмовлено.

Позивачем в судовому засіданні 01.12.2011 подано письмові пояснення, в яких просить суд стягнути коштів в розмірі 18 314,14 грн. з Управління Державного казначейства Шевченківського району м. Києва.

Відповідачем в судовому засіданні 01.12.2011 подано заперечення на позовну заяву, зміст яких повністю відповідає змісту заперечень, поданих в засіданні суду 17.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/292 від 01.12.2011 залучено до участі у справі іншим відповідачем Головне управління Державного казначейства у м. Києві, в зв‘язку з чим розгляд справи був відкладений на 08.12.2011.

Відповідачем-1 в судовому засіданні 08.12.2011 подано додаткові пояснення, в яких просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 08.12.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.12.2011.

Позивачем до відділу діловодства суду 15.12.2011 подано заяву про зміну позовних вимог та просить суд стягнути кошти в розмірі 18 314,14 грн. з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства м. Києва.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 15.12.2011 подано клопотання про заміну сторони Головного управління Державного казначейства у м. Києві його правонаступником –Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві. Клопотання мотивовано тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 28.03.2011 «Про ліквідацію урядових органів», наказу Міністерства фінансів України № 574 від 30.04.2011 «Про заходи щодо ліквідації Державного казначейства України», наказу Державного казначейства України № 116 від 05.05.2011 «Щодо ліквідації територіальний органів Державного казначейства України», органи Державного казначейства України ліквідовано. 12.12.2011 створено Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, яке є правонаступником прав та обов‘язків Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

Стосовно заявленого клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне

Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановлено утворити Державну казначейську службу України, поклавши на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Стаття 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися, шляхом : злиття, приєднання, поділу, перетворення.

Так у разі перетворення одного суб‘єкта господарювання в інший до новоутвореного суб‘єкта господарювання переходять усі майнові права і обов‘язки попереднього суб‘єкта господарювання.

Пунктом 5 вказаного Указу установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

В матеріалах справи наявна копії Положення про Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, що зареєстроване державним реєстратором Шевченківського району м. Києва 01.12.2011 та копія  серії АА № 416546 про державну реєстрацію юридичної особи –Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві 05.12.2011.

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб‘єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов‘язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов‘язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

З урахуванням вищезазначеної норми, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для заміни відповідача-2 - Головного управління Державного казначейства у м. Києві на Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Відповідач-2 у поданих в судовому засіданні 15.12.2011 запереченнях просить в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовити, оскільки повернення коштів можливе за умови надання Головному управлінню наступних документів: заяви платника, подання Регіонального фонду державного майна України по м. Києву, платіжних доручень, які підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету. Пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі-Порядок виконання), зокрема, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів. Відповідно до п. 19 Порядку виконання безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з          відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Пунктом 11 розділу 1 Порядку повернення зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов‘язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.

В судовому засіданні 15.12.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (ст. 5 Закону).

24.11.2009 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»(орендар) було укладено договір оренди № 4630 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежиле приміщення (надалі - майно), загальною площею 114,10 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 3, цокольний поверх будинку, що перебуває на балансі Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2009 і становить 581 400,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину-складу для торгівлі непродовольчими товарами.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що, в зв‘язку зі зміною орендодавця переданого йому в оренду майна, сплачений позивачем завдаток у розмірі трикратної базової орендної плати, який вноситься за три останні місяці оренди в розмірі 18 314,14 грн. має бути повернутий позивачу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна від балансоутримувача.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 24.11.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно загальною площею 114,10 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 3, цокольний поверх будинку.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.11.2009 до 24.10.2012.

Відповідно до п. 3.10. договору зобов‘язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж потрійна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за користування за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –березень 2009 року –8 721,00 грн.

За умовами п. 3.6. договору орендна плата перераховується орендарем у співвідношенні : 70% до державного бюджету та 30% балансоутримувачу.

Як свідчать матеріали справи позивач згідно платіжного доручення № 658 від 07.12.2009 перерахував до державного бюджету завдаток в розмірі 18 314,10 грн.

Сплачений позивачем до державного бюджету завдаток в розмірі 18 314,10 грн. розрахований з урахуванням п. 3.6. договору, а саме : 8 721,00 грн. (базова орендна плата) : 100%  х 70%  х 3 місяці = 18 314,10 грн.

З наявного в матеріалах справи листування сторін вбачається та не заперечується сторонами, що рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 387 від 12.11.2009 будинок № 3 по вул. Академіка Туполева разом із нежитловими приміщення з державної власності переданий у комунальну власність територіальної громади Святошинського району м. Києва та прийнятий на баланс Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

01.10.2010 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(орендодавець, балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»(орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди № 4630 нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.11.2009 згідно якої сторони прийшли згоди викласти вказаний договір в редакції зазначеній в додатку № 1 до цієї угоди.

Також 01.10.2010 між сторонами складений акт прийому-передачі нежитлового приміщення площею 114,10 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Академіка Туполева, 3 з новим орендодавцем орендарю.

При цьому термін дії договору залишився чинним до 24.11.2012.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Стаття 770 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов‘язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Згідно п. 10.5. договору реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).

Отже, у орендаря, в зв‘язку зі зміною власника майна переданого в оренду, виник обов‘язок по сплаті орендної платі новому орендодавцю.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов‘язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать та не заперечується відповідачем-1, що позивач належним чином виконував покладені на нього договірні зобов‘язання по сплаті орендної плати.

Так, позивачем подано акт звірки взаєморозрахунків, складений між відповідачем-1 та позивачем станом на 01.02.2011, з якого вбачається, що за даними  позивача у період договірних відносин з РВ ФДМУ по м. Києві (з листопада 2009 року по вересень 2010 року) орендна плата сплачена в повному обсязі та сальдо складає 18 314,14 грн. (розмір завдатку).

В цьому ж акті за даними РВ ФДМУ по м. Києві залишок коштів складає 18 212,74 грн. при цьому останнім нараховано до сплати орендну плату за 1 (один) день жовтня 2010 року в сумі 101,40 грн., яка на думку відповідача-1 згідно п. 3.11. договору має бути сплачена позивачем, оскільки приміщення повернуто з орендного користування 01.10.2010 (що викладено в листі відповідача-1 № 30-05/6120 від 08.04.2011).

Суд не погоджується з твердженнями відповідача-1 про нарахування орендної плати за 1 (один) день жовтня 2010 року, оскільки пункт 3.11. договору встановлює, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно, тобто до 30.09.2010.

Поняття завдатку визначає стаття 570 Цивільного кодексу України згідно якої завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов‘язання і на забезпечення його виконання.

Стаття 570 Цивільного кодексу України в якості умови втрати/стягнення суми завдатку називає порушення зобов‘язання.

Оскільки, під порушенням зобов‘язання ст. 610 Цивільного кодексу України розуміє невиконання або неналежне виконання зобов‘язання, втрата завдатку може мати місце і в разі порушення стороною зобов‘язання якихось його окремих умов.

Проте, як встановлено судом, позивач належним чином виконував основний обов‘язок орендаря та борг по сплаті орендної плати у період договірних відносин з відповідачем-1 перед відповідачем-1 відсутній.

Пункт 3 статті 571 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення зобов‘язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Оскільки, в зв‘язку зі зміною власника та відповідно орендодавця майна зобов‘язання про зарахування завдатку в рахунок оплати орендної плати за три останні місяці оренди не може бути виконане за обставин, за які жодна із сторін не відповідає, господарський суд приходить до висновку, що завдаток в розмірі 18 314,10 грн. підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в розмірі 18 314,10 грн., оскільки саме цю суму сплачено в якості завдатку платіжним дорученням № 658 від 07.12.2009.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 25, 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити заміну відповідача-2 - Головного управління Державного казначейства у          м. Києві його правонаступником –Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»(м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 3, код ЄДРПОУ 32774610) 18 314 (вісімнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 10 коп. завдатку.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Роман»(м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 3, код ЄДРПОУ 32774610) 183 (сто вісімдесят три) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 20.12.2011.