Постанова

від 02.12.2011 по справі 22/353

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2011 № 22/353

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Чорног уза М.Г

суддів:

секретар судового засід ання: Марвано А.Т.,

в судове засідання з' явил ись представники:

від позивача: ОСОБА_1., до віреність від 06.11.2011 року,

від відповідача: не з' явив ся,

розглянувши апеляційні ск арги товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Ліз инг» та фірми «Т.М.М.» - товар иства з обмеженою відповідал ьністю,

на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року,

у справі № 22/353 (суддя Самсін Р. І.),

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю «Ла ска Лізинг», м.Київ,

до фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальніст ю, м.Київ,

про стягнення заборговано сті та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ласка Лізинг» звернул ось до господарського суду м іста Київа з позовною заявою до фірми «Т.М.М.» - ТОВ про стягн ення заборгованості, неустой ки, інфляційних витрат та 3% рі чних (а.с. 2-5).

Рішенням господарського с уду міста Києва від 03 жовтня 2011 року по справі № 22/353 позов задо волено частково, присуджено до стягнення з фірми «Т.М.М.» - Т ОВ на користь ТОВ «Ласка Лізи нг» 361 828 грн. 48 коп. заборгованос ті по сплаті лізингових плат ежів та 3 824 грн. 33 коп. судових ви трат. В інший частині позову в ідмовлено (а.с. 130-134).

Не погоджуючись із вказани м рішенням місцевого господа рського суду, відповідач зве рнувся до Київського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою в якій п росить скасувати рішення гос подарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року по справі № 22/353 в частині стягнення коштів та прийняти нове рішення, яки м в задоволенні позовних вим ог відмовити.

Апеляційна скарга мотивов ана неправомірністю розраху нків за договором фінансовог о лізингу в іноземній валюті , а також невідповідністю зая вленого предмету спору обста винам справи з огляду на ст.ст . 640 та 655 Цивільного кодексу Укр аїни.

Ухвалою апеляційного госп одарського суду від 24 жовтня 2 011 року апеляційну скаргу відп овідача прийнято до провадже ння та призначено розгляд сп рави за участю представників сторін на 08 листопада 2011 року.

Позивач також звернувся до Київського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, в якій просить змі нити рішення господарського суду міста Києва, а саме задов ольнити позовні вимоги в час тині стягнення неустойки, ін дексу інфляції за час простр очення, а також трьох процент ів річних від простроченої с уми, з урахуванням висновків експертизи.

Апеляційна скарга мотивов ана порушенням місцевим госп одарським судом норм матеріа льного права, а саме ст. ст. 230 та 625 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 28 жовтня 2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та об' єднано ро згляд апеляційних скарг пози вача та відповідача по справ і № 22/353 в одне провадження.

У судовому засіданні 08 лист опада 2011 року, у відповідності до ст. 77 Господарського проце суального кодексу України, б уло оголошено перерву до 02 гру дня 2011 року.

Сторони не скористались св оїми процесуальними правами щодо подачі відзивів на апел яційні скарги один одного.

Відповідач не забезпечив я вку свого представника у суд ове засідання 02 грудня 2011 року, про причини неявки колегію с уддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, ч ас та місце розгляду справи б ув повідомлений належним чин ом, що підтверджується підпи сом уповноваженого представ ника на розписці про перерву в судовому засіданні 08 листоп ада 2011 року.

Враховуючи, що ухвалою про п ризначення справи до розгляд у сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засіда ння їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК У країни, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з т ого, що у розгляді справи огол ошувалась перерва, представн ики сторін мали можливість н адати необхідні докази та сф ормулювати свою позицію відн осно спору, скаржнику була на дана можливість подати суду додаткові докази, поданих ма теріалів достатньо для розгл яду апеляційної скарги та ви рішення спору по суті. Неявка відповідача в судове засіда ння не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявни м у справі матеріалами.

Представник позивача у суд овому засіданні 02 грудня 2011 рок у підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти до водів та вимог апеляційної с карги відповідача, просив зм інити рішення господарськог о суду міста Києва та задовол ьнити позовні вимоги в части ні стягнення неустойки, інде ксу інфляції за час простроч ення, а також трьох процентів річних від простроченої сум и, з урахуванням висновків ек спертизи.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГП К України, в судовому засідан ні 02 грудня 2011 року, було оголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови Київського апеляційного господарськог о суду.

Згідно з частиною першою ст атті 99 ГПК України, в апеляцій ній інстанції справи перегля даються за правилами розгляд у цих справ у першій інстанці ї з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділ і. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку фактичних обставин даної господарської справи та повн оту їх встановлення, досліди вши правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального та матеріа льного права встановила наст упне.

15 березня 2007 року між ТОВ «Лас ка Лізинг» (лізингодавець) та фірмою «Т.М.М.»-ТОВ (лізингоод ержувач) було укладено догов ір фінансового лізингу № 689/03/2007 (надалі-Договір) (а.с. 21-30).

Відповідно до п. 1.1 Договору л ізингодавець зобов' язував ся придбати у свою власність транспортний засіб у відпов ідності зі встановленою лізи нгоодержувачем специфікаці єю і передати його без наданн я послуг по управлінню та тех нічній експлуатації лізинго одержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володін ня та користування за плату, а лізингоодержувач зобов' яз увався прийняти його на умов ах договору.

Виконуючи умови Договору п озивач надав у користування відповідача автомобілі МАЗ 5 55102-223 в кількості 10 одиниць, що пі дтверджується видатковими н акладними № РН-0000198 від 05.06.2007р., № РН -0000182 від 24.05.2007р., № РН-0000144 від 28.04.2007р., № Р Н-0000161 від 11.05.2007р., № РН-0000177 від 23.05.2007р., № РН-0000189 від 31.05.2007р., довіреностями серії ЯНУ № 409061 від 05 червня 2007р., с ерії ЯНО № 837870 від 27 квітня 2007р., се рії ЯНЮ № 464107 від 11 травня 2007р., сер ії ЯНЮ № 464306 від 22 травня 2007р., залу ченими до матеріалів справи (а.с. 33-46).

Відповідно до п.2.3 Договору в артість Майна, що передаєтьс я Лізингоодержувачу складає суму еквівалентну 364 680,00 у.о, в то му числі ПДВ в розмірі 20% - 60 780,00 у.о ., виражена в гривнях України.

Умовами п.7.1 договору сторон и погодили, що валютою догово ру є умовна одиниця. Під умовн ою одиницею розуміється сума , відображена в гривнях та дор івнює одному Долару США по ку рсу згідно з п. 7.1.1 договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначе ні такі поняття:

- "Курс1" - курс, встановлений Н БУ для одного Долара США стан ом на 17.12.2007;

- "Курс2" курс, встановлений НБ У для одного Долара США на дат у, визначену для проведення ч ергового лізингового платеж у згідно з додатком №1 до догов ору (графіку внесення платеж ів).

Відповідно до п. 7.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривн ях, розраховується як додато к суми лізингового платежу в ідображеної в "у.о." згідно з "Гр афою 3" Додатку №1 до договору н а відповідну дату проведення платежу та "Курсу2". При цьому в погашення вартості майна ві дноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як д одаток відповідної суми в "у.о .", зазначеної в "Графі 4" додатка № 1 та "Курсу1".

Згідно п. 7.4 Договору лізинго одержувач зобов' язується в носити на розрахунковий раху нок лізингодавця авансові пл атежі, вказані в Додатку №1 до договору. Сума авансового пл атежу, що підлягає сплаті в гр ивні, розраховується як пров едення суми авансового плате жу, вказаного в Додатку №1 до д оговору та курсу НБУ, встанов леного для одного Долара США на дату, встановлену для здій снення такого авансового пла тежу. Для авансових платежів застосовується курс НБУ вст ановлений для одного Долара США на дату, встановлену для в несення такого авансового пл атежу, але не нижче курсу НБУ н а дату підписання даного дог овору. Авансові платежі внос яться протягом трьох банківс ьких днів починаючи з відпов ідної дати, встановленої для проведення платежу відповід но до Додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 7.5. Договору лізингові платежі нараховую ться за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожн ий період строку фінансового лізингу зазначений в додатк у № 1 до Договору.

В силу положень п. 7.6 договору , порядок і строки внесення гр ошових сум в рахунок оплати л ізингових платежів вказані в графіку внесення платежів; в несення грошових сум раніше строків, встановлених графік ом внесення платежів не тягн е за собою зміну умов договор у, в тому числі, в частині розм іру лізингових платежів і ст років їх внесення за виключе нням випадку, передбаченого п. 7.12 договору.

Сторони підписали та скріп или печатками товариств граф ік внесення платежів (а.с. 20).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону Укра їни «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов' яз аний своєчасно сплачувати лі зингові платежі.

Відповідно до ст. 16 цього ж За кону, сплата лізингових плат ежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лі зингові платежі можуть включ ати: а) суму, яка відшкодовує ч астину вартості предмета ліз ингу; б) платіж як винагороду л ізингодавцю за отримане у лі зинг майно; в) компенсацію від сотків за кредитом; г) інші вит рати лізингодавця, що безпос ередньо пов' язані з виконан ням договору лізингу.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України ви значено, якщо у зобов' язанн і визначено грошовий еквівал ент в іноземній валюті, сума, щ о підлягає сплаті у гривнях, в изначається за офіційним кур сом відповідної валюти на де нь платежу, якщо інший порядо к її визначення не встановле ний договором або законом чи іншим нормативно-правовим а ктом.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК Украї ни, договір є обов' язковим д ля виконання сторонами, а зоб ов' язання мають виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 762 Цивільного кодек су України визначено, що за ко ристування майном з наймача справляється плата, розмір я кої встановлюється договоро м найму. Плата за користуванн я майном може вноситися за ви бором сторін у грошовій або н атуральній формі. Форма плат и за користування майном вст ановлюється договором найму . Плата за користування майно м вноситься щомісячно, якщо і нше не встановлено договором . Наймач звільняється від пла ти за весь час, протягом якого майно не могло бути використ ане ним через обставини, за як і він не відповідає.

Згідно графіку внесення лі зингових платежів та з ураху ванням вимог п. 7.8 Договору від повідач зобов' язаний був сп латити лізингові платежі за 33, 34, 35, 36, 37, 38 періоди, що за графіком внесення платежів становить 54 756,24 у.о., а за розрахунком позив ача у гривневому еквіваленті - 439 188 грн. 19 коп.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 11 жовтня 2010 р оку у справі № 22/353 призначено с удову будівельно-технічну ек спертизу (а.с. 82-83).

За результатами експертно го дослідження Київським нау ково-дослідним інститутом су дових експертиз складено вис новок № 10639/10-19/5598/11-19/218/11-25 від 29 червня 2011 року, відповідно до якого но рмативно та документально пі дтверджено нарахування плат ежів за 33-38 періоди в сумі 435 190 гр н. 73 коп. (а.с. 89-94).

Експертним висновком тако ж встановлено, що відповідач сплатив позивачеві грошові кошти за спірний період у роз мірі 73 362 грн. 25 коп. Тобто, сума за боргованості відповідача пе ред позивачем за 33-38 періоди ск ладає 361 828 грн. 48 коп. (435 190,73 грн. - 73 362,25 грн.).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми осн овного боргу підлягають част ковому задоволенню, зокрема з відповідача слід стягнути 361 828 грн. 48 коп.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду відхиляє твердження в ідповідача щодо неправомірн ості розрахунків за договоро м фінансового лізингу в іноз емній валюті з огляду на наст упне.

В силу ст. 524 ЦК України зобов 'язання має бути виражене у гр ошовій одиниці України - гр ивні. Сторони можуть визначи ти грошовий еквівалент зобов 'язання в іноземній валюті.

При цьому, відповідно до ст. 533 ЦК України, виконуватися гр ошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні в изначено грошовий еквівален т в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу , якщо інший порядок її визначення не встановлен ий договором або законом чи і ншим нормативно-правовим акт ом.

Відтак, сторони, визначивши у договорі фінансового лізи нгу грошовий еквівалент зобо в' язання в іноземній валюті , не порушили вищенаведені но рми матеріального права. Зак онодавчими актами визначено національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, о днак вони не містять заборон и на вираження у договорі гро шових зобов' язань в іноземн ій валюті, визначення грошов ого еквіваленту зобов' язан ня в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку г рошового зобов' язання у вип адку зміни курсу НБУ націона льної валюти України по відн ошенню до іноземної валюти.

У постанові Верховного Суд у України від 04 липня 2011 року по справі № 12/149 зазначено, що поло ження чинного законодавства хоч і визначають національн у валюту України як єдиний за конний платіжний засіб на те риторії України, однак не міс тять заборони на вираження у договорі грошових зобов'яза нь в іноземній валюті, визнач ення грошового еквівалента з обов'язання в іноземній валю ті, а також на здійснення пере рахунку грошового зобов'язан ня у випадку зміни НБУ курсу н аціональної валюти України п о відношенню до іноземної ва люти.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-прав ової відповідальності у вигл яді застосування господарсь ких санкцій є вчинене учасни ком господарських відносин п равопорушення у сфері господ арювання. Одним з видів госпо дарських санкцій, згідно ч.2 ст .217 ГК України, є штрафні санкці ї, до яких віднесена пеня (ч.1 ст .230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК Укра їни, у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому дог овором.

Відповідно до п. 9.5. Договору у випадку, якщо лізингоодерж увач (Відповідач) у встановле ні Договором строки не здійс нює оплату встановлених Дого вором платежів, то лізингода вець (Позивач) вправі вимагат и сплати неустойки у розмірі 0,25% від суми простроченого пла тежу за кожний день простроч ення в перші п' ять днів прос трочення та 0,5% від суми простр оченого платежу за кожний де нь прострочення платежу, поч инаючи з шостого дня простро чення, а лізингоодержувач (Ві дповідач) зобов' язується її сплатити.

Крім того, відповідно до ч.2 с т.625 ЦК України, боржник, який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, на вимогу кред итора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Зважаючи на ту обставину, що позивач при розрахунку пені , 3% річних та інфляційних взяв за основу невірно визначені суми основної заборгованост і, місцевий господарський су д в ухвалах від 29 липня 2011 року т а від 19 серпня 2011 року позивача було зобов' язано надати ро зрахунки пені, 3% річних та інф ляційних з урахуванням боргу підтвердженого висновком ек сперта (а.с. 111-112, 124-125).

Позивач не виконав вимоги г осподарського суду міста Киє ва, викладені в ухвалах від 29 л ипня 2011 року та від 19 серпня 2011 ро ку та не надав мотивованого р озрахунку пені, 3% річних та ін фляційних втрат.

У пункті 18 Листа Вищого госп одарського суду України від 11 квітня 2005 року № 01-8/344 зазначено , що Господарський суд у розгл яді справи не зобов'язаний зд ійснювати "перерахунок" замі сть позивача розрахованих ос таннім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щ одо прийняття судового рішен ня за результатами обговорен ня усіх обставин справи та ча стини 1 статті 43 ГПК стосовно в себічного, повного і об'єктив ного розгляду в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності суд повинен пер евірити обґрунтованість і пр авильність здійсненого пози вачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення п омилкове - зобов'язати позива ча здійснити перерахунок від повідно до закону чи договор у або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перера хунку необхідні додаткові ма теріали, суд витребує їх у поз ивача, а в разі неподання ним т аких матеріалів - з урахуванн ям обставин конкретної справ и залишає позов (в частині стя гнення відповідних спірних с ум) без розгляду на підставі п ункту 5 частини 1 статті 81 ГПК аб о відмовляє в задоволенні по зову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позо вних вимог.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом, у по зивача, при отриманні ухвали виник процесуальний обов' я зок по виконанню вимог суду, я кі є обов' язковими до викон ання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, однак вимоги суду по зивачем не виконані, і через ї х невиконання, з огляду на ст. 33 ГПК України заявлена позива чем до стягнення сума пені, 3% р ічних та інфляційних втрат є необґрунтованою. Суд не є зоб ов' язаним здійснювати розр ахунок вказаних вище сум в об ґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазна чені вимоги перед судом не до ведені належними засобами до казування.

Отже, суд першої інстанції п равомірно відмовив позиваче ві у задоволенні позовних ви мог в частині стягнення з від повідача трьох відсотків річ них, інфляційних та пені.

Наведеним вище спростовую ться твердження позивача про порушення місцевим господар ським судом норм матеріально го права, а саме ст. ст. 230 та 625 ЦК У країни.

Слід наголосити, що позивач не наводить жодної поважної причини неможливості поданн я розрахунків пені, 3% річних т а інфляційних втрат на вимог у господарського суду міста Києва.

Судова колегія відхиляє по силання відповідача на ст.ст . 640 та 655 Цивільного кодексу Укр аїни з огляду на те, що між сто ронами укладено договір фіна нсового лізингу, а не договір купівлі-продажу.

Беручи до уваги те, що до фак тичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтова но і правильно застосовані н орми матеріального та процес уального права, колегія судд ів дійшла висновку, що в задов оленні скарги апелянта необх ідно відмовити.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду стосовно встановлен их обставин і правові наслід ки є вичерпними, відповідают ь дійсності і підтверджуютьс я достовірними доказами, дос лідженими в судовому засідан ні.

З огляду на вищевикладене к олегія суддів апеляційного г осподарського суду дійшла ви сновку, що місцевий господар ський суд виконавши всі вимо ги процесуального закону і в себічно перевіривши обстави ни, вирішив спір у відповідно сті з нормами матеріального права, в рішенні господарськ ого суду міста Києва повно ві дображені обставини, що мают ь значення для даної справи, в исновки суду про встановлені обставини і правові наслідк и є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослі дженими в судовому засіданні .

Рішення господарського су ду міста Києва від 03 жовтня 2011 р оку по справі № 22/353 підлягає за лишенню без змін.

Апеляційні скарги товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Ласка Лізинг» та фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеж еною відповідальністю на ріш ення господарського суду міс та Києва від 03 жовтня 2011 року за доволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, с т. 105 ГПК України, Київський апе ляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю «Ласка Лізинг» на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 рок у у справі № 22/353 залишити без за доволення.

2. Апеляційну скаргу фі рми «Т.М.М.» - товариства з об меженою відповідальністю на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 рок у у справі № 22/353 залишити без за доволення.

3. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 03 жов тня 2011 року по справі № 22/353 залиш ити без змін.

4. Справу № 22/353 повернути до господарського суду міст а Києва.

Постанова апеляційного го сподарського суду набирає за конної сили з дня її прийнятт я.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено протяг ом 20 днів до Вищого господарсь кого суду України у порядку, п ередбаченому ст. 109 ГПК Україн и.

Головуючий суддя

Судді