Рішення

від 03.09.2009 по справі 22/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/353

03.09.09

За позовом   Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Запорізькій

                      області

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

про                 стягнення суми боргу, штрафних санкцій та зобовязання вчинити дії

                                                                                                                           суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        Леонова В.О. (довіреність № 19/1-1-2544/Мх від 25.11.2008р.);

від відповідача:    не з'явились;

В судовому засіданні 03.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (надалі Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Запорізькій області, позивач) звернулось до суду з позовом у якому просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(надалі ТОВ «МД Рітейл», відповідач) підписати акти виконаних робіт за листопад-грудень 2008р. включно, а також акт звірки розрахунків від 16.04.2009р.. В межах позову заявлені також вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4 770, 11 грн., суми пені у розмірі 577, 45 грн., суми 3% річних у розмірі 72, 24 грн., інфляційних збитків у розмірі 476, 23 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.09.2008р. між ТОВ “МД Рітейл” та Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Запорізькій області укладено договір на спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єкті, з реагуванням наряду міліції ДСО. На виконання умов договору позивачем були надані охоронні послуги, відповідач в свою чергу в порушення взятих на себе зобов'язань не оплатив у повному обсязі вартість отриманих послуг на суму 4 770, 11 грн., актів виконаних робіт та акту звірки не підписав. В зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних збитків, 3% річних та просить стягнути їх з відповідача разом із сумою боргу, окрім того, наявними вважає підстави для зобовязання відповідача підписати акти виконаних робіт та акту звірки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялись на всі відомі адреси підприємства. В тому числі на юридичну адресу ТОВ «МД Рітейл» (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 14.08.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.  

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2008р. між ТОВ «МД Рітейл»та Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Запорізькій області укладено договір № 12-10359/0 відповідно до умов якого останнє приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на об'єктах перерахованих в дислокації-розрахунку (додаток № 1) та зобов'язувалось здійснювати негайний виїзд та прибуття в технічно можливий термін наряду міліції при спрацюванні сигналізації та перезакриття об'єкту разом із замовником або його уповноваженою особою.

Додатком № 1 до договору є дислокація у якій визначено найменування охоронюваних приміщень, умови, порядок надання послуг з охорони.  

За умовами договору (п. 3.3) оплата за договором здійснюється замовником передоплатою платіжним дорученням до 5 числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Надання послуг з приводу оплати яких виник спір між сторонами, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12_УО-02232 від 30.11.2008р. на суму 3 480, 89 грн., № 12_УО-02364 від 31.12.2008р. на суму 1 289, 22 грн.. При виконанні договору позивачем також виписані податкові накладні № 12_0002831 від 30.11.2008р. на суму 3 480, 89 грн., № 12_0002955 від 01.12.2008р. на суму 1 289, 22 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виставлені на оплату рахунки-фактури № 12-12-10359/О/11 від 18.11.2008р., № 12-12-10359/О/12 від 03.12.2008р. відповідачем не оплачені, заборгованість за надані послуги становить 4 770, 11 грн., доказів на спростування визначеної суми боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови договору (п. 3.3) передбачають здійснення оплати передоплатою платіжним дорученням до 5 числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця.

Враховуючи наведене, строк виконання зобов'язань по оплаті за послуги надані згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12_УО-02232 від 30.11.2008р., № 12_УО-02364 від 31.12.2008р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, доказів які підтверджують неприйняття наданих послуг, виявлення недоліків у роботі, пред'явлення претензій тощо суду не надано.

Про необхідність сплати за послуги охорони згідно договору № 12-10359/о від 10.09.2008р. в сумі 4 770, 11 грн. позивач зазначав у претензії (вих. 86 від 16.04.2009р.), разом з якою супровідним листом за вих. 87 від 16.04.2009р. було направлено акти здачі-прийняття виконаних робіт, рахунки-фактури, дублікати податкових накладних, акт звірки по договору з проханням підписати та надіслати на адресу підприємства другі екземпляри фінансових документів. Доказом направлення відповідачу вказаних документів є поштовий чек № 8410 від 17.04.2009р. який в оригіналі міститься в матеріалах справи.

Оскільки розрахунків за надані послуги у повному обсязі відповідачем не проведено, доказів оплати наданих послуг станом на час вирішення спору суду не надано, суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі суми основного боргу 4 770, 11 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як про те погоджено сторонами у п. 3. 6 договору у випадку несвоєчасної оплати за договором, нараховується пеня у розмірі 10% від суми прострочення плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в періоді нарахування пені.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 405, 96 грн. за період прострочення з 06.09.2008р. по 05.03.2009р., який виконано у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за обліковою ставкою 12% встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців).

Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 476, 23 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 72, 24 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені вимоги про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт за листопад-грудень 2008р. включно, а також акт звірки розрахунків від 16.04.2009р.  задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання замовника за договором сторони визначили у розділі 5 серед положень якого відсутнім є обов'язок на підписання актів виконаних робіт та акту звірки. У зв'язку з чим, виходячи з положень договору, вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт та акт звірки не ґрунтується на умовах укладеного договору, таких зобов'язань для відповідача за договором не виникало.  

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів виконаних робіт, акту звірки. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які відносяться до підстав позову.  Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Акт звірки розрахунків за даним договором є підтвердженням факту визнання чи невизнання відповідної суми заборгованості підприємством, акти приймання-передачі за договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною виконання, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання підписати чи надати акт, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ по справі № 6/516 від 15.11.2007 року, постановою ВГСУ по справі № 6/517 від 03.10.2007 року та постановами ВСУ від 16.09.2008 року по справі № 6/554-35/357 та від 30.09.2008 року по справі № 42/388).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлені вимоги про зобов'язання підписати акти виконаних робіт, акту звірки не підлягають задоволенню, оскільки стаття 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів.

Позивачем не надано суду доказів того, що договором або законом встановлено такий спосіб захисту інтересів позивача, як обов'язок підписання актів виконаних робіт чи акту звірки. Вимога про підписання актів виконаних робіт та акту звірки спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

У п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вміщена відповідь на запитання чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, відмовляти в задоволенні такого позову або ж припиняти провадження у справі здійснено посилання на постанову Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 № 10/732 де викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Аналогічні питання порушені також і у п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".  

Враховуючи все вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 256, 66 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(юрид. адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська 29; адреса: 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях 190/1, п/р 2600015557 в філії «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335; п/р 26005013000433 в філії «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34482413) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька 15, р/р 26004060516801 у ПВ ЗРУ «Приватбанк»м. Запоріжжя, МФО 313399, ідент. код 08596891) 4 770, 11 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят гривень 11 копійок) основного боргу, 405, 96 грн. (чотириста п'ять гривень 96 копійок) пені, 476, 23 грн. (чотириста сімдесят шість гривень 23 копійки) інфляційних збитків, 72, 24 грн. (сімдесят дві гривні 24 копійки) 3% річних, 256, 66 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень 66 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                Р.І. Самсін

                                                                                 дата підписання рішення 08.09.2009