Справа № 4-1616/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 27 вересня 2011 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді Квятковського М.С.
за участю секретаря Куденчук О.М.
прокурора Цемаха В.І.
скаржниці: ОСОБА_1
представника скаржниці: ОСОБА_2
слідчого Назарука О.Ю.
особи, відносно якої закрита справа: ОСОБА_3
його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за скаргою голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_5 від 22 червня 2011 року про закриття кримінальної справи відносно колишнього голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.1; 366 ч.1 КК України та про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього ж за ст.ст. 365, 366 КК України на підставі ст. 6 п.2 ч.1 КПК України,
В С Т А Н О В И В :
15.07.2011 року голова правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_1 звернулась в суд із скаргою про скасування постанови слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_5 від 22 червня 2011 року про закриття кримінальної справи відносно колишнього голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.1; 366 ч.1 КК України та відмову у порушенні кримінальної справи відносно нього за фактами перевищення ним влади і службових повноважень, а також вчинення службового підроблення, що заподіяло тяжких наслідків за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365, 366 КК України на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України, посилаючись на те, що у справі, в стадії досудового слідства не було вжито всіх необхідних заходів для повного і об’єктивного дослідження обставин справи.
Зокрема, не було враховано, що ОСОБА_3, працюючи на посаді голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»використав підроблені документи, відчужив належне ВАТ «Луцький райагропостач»майно, внаслідок чого товариству і акціонерам було спричинено шкоду у великих розмірах.
В судовому засіданні ОСОБА_6 та її представник –адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримали з обставин у ній викладених, прокурор Цемах В.І., слідчий Назарук О.Ю., особа, відносно якої винесена постанова та її представник –адвокат ОСОБА_7 скаргу заперечили і вважають її безпідставною.
Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи за №42-014-08, суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 236 –2 ч.3 КПК України, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні справи, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу та приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236 –6 ч.4 КПК України, перевіряє виконання органами досудового слідства вимог ст.ст. 213, 214 КПК України, та приймає одне з таких рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із наступного:
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України слідчий у даній справі вжив усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, та з урахуванням доказової бази діям ОСОБА_3 була надана належна правова оцінка та 22.06.2011 р. винесена обґрунтована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття порушеної кримінальної справи.
Зокрема, при винесенні постанови було враховано, що факт передачі майна ВАТ «Луцький райагропостач»в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ТОВ «Авгур»відбувся не з моменту засідання правління товариства 06.07.2001 р., на якому було погоджено питання передачі майна у заставу,
/Т.3 а.с. 57/
де вирішувалось це питання, а з моменту безпосереднього укладення ОСОБА_3 договору застави від 20.07.20001 р.,
/Т.3 а.с. 123 –125/
тобто тоді, коли уже діяв статут у новій редакції,
/Т.3 а.с. 61; 84/,
який давав ОСОБА_3, як голові правління, повноваження на укладення згаданого договору застави, оскільки в ході слідства встановлено, що 15.06.2001 р. на загальних зборах акціонерів ВАТ «Луцький райагропостач»було затверджено Статут товариства у новій редакції, у відповідності до п.п. 8.4.2 саме до компетенції Правління належало, зокрема, прийняття рішення про заставу майна, в тому числі основних засобів та майнових прав товариства. Лише після вказаних подій відбулося засідання правління ВАТ, оформлене протоколом №2 від 06.07.2001 р., підписаний ОСОБА_3 та секретарем Федонюк М.Г., на якому було прийнято рішення підтримати фірму ОСОБА_8 «Авгур»і виступити гарантом перед Українською територіальною інноваційною компанією для забезпечення повернення коштів по інноваційному договору та надати в заставу майно товариства, доручивши право підпису договору голові правління.
Надалі статут ВАТ в новій редакції /затверджений загальними зборами акціонерів товариства 15.06.2001 р/ 09.07.2001 р. був зареєстрований у Луцькій райдержадміністрації Волинської області, тобто вступив в законну силу.
/Т.3 а.с. 84/.
Уже після цього, 20.07.2001 р., голова правління ОСОБА_3, на підставі протоколу правління №2 від 06.07.2001 р., уклав договір застави, згідно якого ВАТ виступило майновим поручителем ОСОБА_8 фірми «Авгур»по її кредитних зобов’язаннях перед Українською державною інноваційною компанією, передаючи у заставу майно ВАТ на загальну суму 1 200 668 грн.
Тобто, лише з моменту укладення згаданого договору застави могли бути заподіяні негативні наслідки для ВАТ «Луцький райагропостач», а при укладенні згаданого договору застави голова правління даного товариства ОСОБА_3 свої службові повноваження не перевищував, оскільки станом на момент укладення договору застави –20.07.2001 р., він діяв згідно чинного, на той момент статуту товариства у новій редакції (зареєстрований 09.07.2001р.), згідно якого, рішення про передачу в заставу майна погодженню на загальних зборах акціонерів ВАТ «Луцький райагропостач», а також із спостережною радою товариства не потребувало, і повинно було прийматися лише на засіданні правління товариства, що і було зроблено.
Викладені обставини стали підставою для прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови від 23.10.2007 р. у справі №1/89 –77, якою скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2007 р. про визнання недійсним згаданого договору застави від 20.07.2001 р. та постановлено нове рішення, яким відмовлено в позові ВАТ «Луцький райагропостач»з даного приводу.
/Т.4 а.с. 414/.
Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 р. залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008 р.
/Т.4 а.с. 416/.
Крім того, на підставі рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 р. у справі №5/25 –38 звернуто стягнення на предмет застави по договору застави від 20.07.2001 р. на користь Української державної інноваційної компанії, а саме на майно ВАТ «Луцький райагропостач»: адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою Б-2 пл. 1308,9 м2, складу господарських товарів В -1 пл. 597,1 м2, склад металевий (модуль), Г –1 пл. 525,8 м2.
На виконання вказаного рішення суду 22.10.2007 р. відділом державної виконавчої служби Луцького РУЮ було відкрите виконавче провадження, 02.11.2007 р. державним виконавцем було описане і арештоване зазначене майно ВАТ «Луцький райагропостач», яке є предметом застави.
/Т.8 а.с. 84 –90/.
Рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 р. у справі №5/25 –38 з даного приводу за результатами розгляду апеляційної та касаційної скарги ВАТ «Луцький райагропостач»залишено в силу постановами Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р. та Вищого господарського суду України від 02.07.2008 р.
/Т.1 а.с. 270; Т.4 а.с. 410; 472; 475/.
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим було враховано, що предметами різних судових розглядів, починаючи з 2007 року, також були позови ВАТ «Луцький райагропостач»щодо визнання загальних зборів акціонерів ВАТ, від 15.06.2001 р. такими, що не відбулися, про визнання їх неправомочними, про визнання їх недійсними, а також про визнання недійсними протоколу засідання загальних зборів акціонерів ВАТ «Луцький райагропостач»№5 від 15.06.2001 р. та затвердженого ним статуту товариства у новій редакції, зареєстрованого 09.07.2001 р. Доводами позивачів у судах з даного приводу, в тому числі, був той факт, що довіреності на представлення інтересів даних акціонерів на цих загальних зборах відповідними акціонерами не підписувалися, а також були оформлені невірно. Однак, будь-які судові рішення, з даного приводу не свідчать про наявність, або ж не підтверджують відсутність у діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.1, 366 ч.1 КК України, вчинених ним при укладанні згаданого договору застави від 20.07.2011 р., оскільки в ході провадження досудового слідства не здобуто даних про причетність ОСОБА_3 до підроблення таких довіреностей, а також не виявилось можливим здобути будь-які дані про його обізнаність, станом на момент укладення договору застави у 2001 р., про факт підроблення довіреностей на право представлення ним інтересів акціонерів на загальних зборах, що відбулися 15.06.2001 р. Як убачається із матеріалів справи, 09.10.2009 року слідчим прокуратури Луцького району ОСОБА_9 було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_10 та інших службових осіб ВАТ «Луцький райагропостач», зокрема за фактом підробки ними довіреностей, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2; 366 ч.2 КК України, оскільки в ході розслідування не було встановлено даних про вчинення ними даних злочинів.
Аналізуючи наведене, те, що акціонери та засновники ВАТ «Луцький райагропостач»в ході слідства допитувались неодноразово, і їх показанням дана слідчим належна юридична оцінка, оцінка заставного майна призначалась, розслідування кримінальної справи тривало понад три роки і зібрати інші докази, які б могли вплинути на прийняття рішення не виявилось можливим, суд вважає, що слідчим прокуратури Волинської області 22.06.2011 р. була прийнята оскаржувана по даній справі постанова, яка відповідає вимогам Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2361; 2362; 2365; 2366 КПК України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_5 від 22 червня 2011 року про закриття кримінальної справи відносно колишнього голови правління ВАТ «Луцький райагропостач»ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.1; 366 ч.1 КК України, та про відмову у порушенні кримінальної справи відносно нього ж за ст.ст. 365; 366 КК України на підставі ст. 6 п.2 ч.1 КПК України залишити без задоволення.
На постанову, протягом семи діб з дня її винесення, може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області.
Головуючий
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2011 |
Оприлюднено | 26.12.2011 |
Номер документу | 20114039 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Тиха І. М.
Кримінальне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Квятковський М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні