Рішення

від 20.12.2011 по справі 22/086-10/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 22/086-10/9-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16     тел. 239 72 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 22/086-10/9                                                                                                          20.12.2011 р.  

За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

До Приватного підприємства “ІНТЕРВАЛ-КС”

Про зобов'язання вчинити дії та стягнення 650221,20 грн.

                                                                                                       Суддя  Сокуренко Л.В.                                                                                                                                                   

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 2-04 від 16.12.2010 р.)

від відповідача:  не з'явився

експерт: не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Приватного підприємства “ІНТЕРВАЛ-КС” про зобов'язання Відповідача усунути недоліки в трьох напівпричепах ART-KENWARD 6, поставлених Позивачу за Договором про постачання товару № 119ТР-441 від 04 листопада 2009 року, здійснити їх ремонт за рахунок Відповідача та стягнення 650221,20 грн., з яких 594000,00 грн. - штраф та 56221,20 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2010 р. (суддя О.О.Третьякова) зупинено провадження у справі № 22/086-10 та призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судової експертизи.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями (автоматичний розподіл справ) від 16.02.2011р. справу № 22/086-10  передано до розгляду судді Сокуренко Л.В.

04.04.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського науково-дослідному інституту судової експертизи надійшло повідомлення № 6114/6115/10-18 від 15.03.2011 року про неможливість дачі висновку судової автотехнічної експертизи по справі № 22/086-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2011 р. справу № 22/086-10 прийнято до свого провадження суддею Сокуренко Л.В.; поновлено провадження у справі № 22/086-10 та призначено розгляд на 21.04.2011 р.

21.04.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 19.05.2011 р.

Ухвалою суду від 19.05.2011 року розгляд справи відкладено на 02.06.2011 р.; викликано в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.В.Юхименко, з метою дачі пояснень щодо обставин, які вплинули на те, що судова автотехнічна експертиза проведена не була. Явку експерта та повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

02.06.2011 року в судове засідання експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.В.Юхименко не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.05.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв'язку з цим ухвалою суду від 02.06.2011 року розгляд справи відкладено на 16.06.2011 р.; зобов'язано експерта виконати вимоги ухвали суду від 19.05.2011 р.

16.06.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 30.06.2011 р.

30.06.2011 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи клопотання відповідача та необхідність з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема, щодо поставки спірного товару належної якості у відповідності до Договору про постачання товару № 119ТР-441 від 04 листопада 2009 року, і вимагають спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. зупинено провадження у справі № 22/086-10/9-11 та призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судової експертизи, витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача - Приватне підприємство “ІНТЕРВАЛ-КС”.

Через загальний відділ господарського суду Київської області 19.08.2011 року надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз  №3666/11-16/7061/11-18 від 15.08.2011 року з проханням забезпечити виконання відповідачем попередньої оплати вартості експертного дослідження та клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Берегового С. В. та Юхименко А. В. про зобов'язання сторін надати у розпорядження експертів технічну документацію на об'єкти дослідження, а саме: керівництво з експлуатації, технологічні карти з обслуговування та ремонту досліджуваних причепів, технологічну документацію на ремонт напівпричепів; інформацію про конструкцію рам досліджуваних напівпричепів в т. ч. інформацію про марку сталі та її твердість; узгодити з експертами день та час проведення огляду; вирішити питання по доставці експертів на місце проведення огляду; надати для експертного дослідження напівпричепи ART-KENWERD 6, VIN–код № NP9ART609LT029695, VIN-код № NP9ART609LT029696, VIN-код № NP9ART609LT029697 з відповідними реєстраційними документами до нього; забезпечити належними умовами для проведення огляду вказаних ТЗ, а саме: вільним доступом до ТЗ (вільний простір з кожної сторони ТЗ не менше 6-7 м.), оглядом досліджуваного ТЗ в умовах СТО або спеціалізованого ремонтного підприємства з можливістю огляду нижньої частини напівпричепів та при потребі часткового розбирання силами та засобами спеціалістів СТО за рахунок зацікавлених по справі сторін (прошу визначити особу, на яку покладено виконання оплати за проведення таких робіт).

Дослідивши клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз суд вважає за необхідне, для забезпечення належного виконання ухвали суду від 30.06.2011 року, ухвалою суду від 08.09.2011 р. клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Берегового С. В. та Юхименко А. В. задоволено; зобов'язано відповідача - Приватне підприємство “ІНТЕРВАЛ-КС” здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження по справі № 22/086-10/9-11; зобов'язано сторін для проведення експертного дослідження надати у розпорядження експертів Київському науково-дослідному інституту судових експертиз наступні документи та надати у розпорядження експертів технічну документацію на об'єкти дослідження, а саме: керівництво з експлуатації, технологічні карти з обслуговування та ремонту досліджуваних причепів, технологічну документацію на ремонт напівпричепів; надати інформацію про конструкцію рам досліджуваних напівпричепів в т. ч. інформацію про марку сталі та її твердість; узгодити з експертами день та час проведення огляду; вирішити питання по доставці експертів на місце проведення огляду;  надати для експертного дослідження напівпричепи ART-KENWERD 6, VIN–код № NP9ART609LT029695, VIN-код № NP9ART609LT029696, VIN-код № NP9ART609LT029697 з відповідними реєстраційними документами до нього; забезпечити належними умовами для проведення огляду вказаних ТЗ, а саме: вільним доступом до ТЗ (вільний простір з кожної сторони ТЗ не менше 6-7 м.), оглядом досліджуваного ТЗ в умовах СТО або спеціалізованого ремонтного підприємства з можливістю огляду нижньої частини напівпричепів та при потребі часткового розбирання силами та засобами спеціалістів СТО.

17.11.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу господарського суду Київської області надійшли супровідний лист та матеріали справи № 22/086-10/9-11 без виконання експертизи у зв'язку з несплатою за її проведення.

Враховуючи ту обставину, що відповідач ухиляється від здійснення оплати вартості робіт по виконанню експертизи, то ухвалою суду від 18.11.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.12.2011 р.

У судове засідання 08.12.2011р. представник відповідача не з‘явився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Представником позивача для всебічного та об'єктивного розгляду справи подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 08.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.; зобов'язано позивача надати документи –пропозиції Приватного підприємства “ІНТЕРВАЛ-КС” щодо участі у тендері на придбання причепів; оригінал (для огляду) та належним чином завірену копію (для долучення до матеріалів справи) рішення тендерної комісії (протокол) відповідно до якого було вирішено укласти договір про постачання товару № 119ТР-441 від 04.11.2009 р. саме з Приватним підприємством “ІНТЕРВАЛ-КС”; деталізований розрахунок збитків; докази неможливості експлуатації причепів; докази об'єму роботи в день поломки (транспортні накладні); зобов'язано відповідача надати письмове обґрунтування підстав несплати виставлених експертною установою рахунків на оплату вартості експертизи, а у випадку проведення  оплати – подати відповідні докази; письмові пояснення та заперечення по суті позовних вимог.

У судове засідання 20.12.2011р. представник відповідача вдруге, після поновлення провадження у справі, не з‘явився; про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач 2 жодного разу не з'явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач 2 про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Оскільки, справа № 22/086-10/9 вже відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача, який про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.09 р. між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(далі - Позивач) та ПП «ІНТЕРВАЛ-КС»(далі –Відповідач) укладено договір про постачання товару №119ТР-441 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Відповідач зобов'язується передати у власність Позивача протягом жовтня 2009 року –червня 2010 року «причепи, напівпричепи та контейнери (напівпричіп)»згідно специфікації, зазначеної в додатку №1 до Договору, а Позивач - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору назва та кількість товару зазначені у специфікації, яка наведена у додатку № 1 до даного договору; якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, діючим на території України стандартам. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника товару.

Передача товару відповідачем позивачу оформлюється шляхом складання сторонами акту прийому-передачі товару. Датою поставки товару визнається дата, вказана в акті прийому-передачі товару (п. 3.5 договору).

На виконання умов Договору, відповідачем було здійснено поставку, трьох напівпричепів ART KENWARD 6, один з яких знаходиться в експлуатації Кременчуцького ЛВУМГ філії «УМГ «Черкаситрансгаз» ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(далі –Кременчуцьке ЛВУМГ), два інших –у філії БМФ «Укргазпромбуд»ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»(далі –БМФ «Укргазпромбуд»).

Прийом-передача зазначених трьох напівпричепів ART KENWARD 6 підтверджується долученими до матеріалів справи Актами прийому-передачі товару № 42 від 11.12.2009 р., № 3 від 11.12.2009 р. та видатковими накладними № РН-0000024 від 11.12.2009 р. на суму 19800000, 00 грн. (2 шт.) та  № РН-0000025 від 11.12.2009 р. на суму 990000,00 грн. (1 шт.).

Позивачем оплачено отримані  за зазначеними документами напівпричепи ART KENWARD 6, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 29.01.2010 р. на суму 2970000,00 грн.

За ствердженням позивача, в процесі експлуатації Кременчуцьким ЛВУМГ напівпричепу ART KENWARD 6, а саме: при завантаженні 23.02.10 р. трубоукладача Комацу Д355С на вказаний напівпричіп, останній не витримав навантаження і був пошкоджений.

Обставини та перелік пошкоджень відображені в акті службового розслідування від 27.02.10 (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, завантажування трубоукладача проводилось на горизонтальному майданчику з бетонним покриттям у відповідності з інструкцією. Напівпричіп-платформа отримав пошкодження через невідповідність конструктивних елементів навантаженням, вказаним в паспорті на виріб заводом-виробником.

Крім того, в акті від 27.02.2010 р. вказано про те, що внаслідок пошкодження напівпричепу ART KENWARD 6 було деформовано:

-          осі правого відкидного трапа;

-          задньої поперечної балки, правого заднього лонжерона платформи, поздовжнього правого бокового профіля на довжині 4,7 м;

-          стінки внутрішнього коробу висувної рами платформи.

    При огляді трубоукладача D 355C державний номер 0689ФД встановлено наступне:

Трубоукладач частково розібраний (зняті стріла, контр вантажі) і приведений в придатний для транспортування стан. Завантажування трубоукладача проводилось на горизонтальному майданчику з бетонним покриттям.

Згідно технічного паспорту до напівпричепу ART KENWARD 6 його вантажопід'ємність становить 69 тон, а вага трубоукладача D 355C при перевезенні згідно технічних умов складає 42,780 кг, тобто вказані обставини виключають перенавантаженість напівпричепу ART KENWARD 6.

З пояснень позивача вбачається, що завантаження трубоукладача D 355C на напівпричіп ART KENWARD 6 здійснювалось Кременчуцьким ЛВУМГ з метою його подальшого перевезення на об'єкти газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», водночас деформація напівпричепу призвела до неможливості здійснити перевезення трубоукладача D 355C до необхідного місця призначення.

Крім того, в ході обстеження двох напівпричепів ART KENWARD 6, які надійшли для експлуатації структурного підрозділу Позивача - БМФ «Укргазпромбуд», були виявлені тріщини на місцях зварювання лонжеронів з рамою з лівої та правої сторін, розриви над інструментальними ящиками у передніх частинах напівпричепів, про що були складені відповідні акти обстеження технічного стану напівпричепів ART KENWARD 6 від 03.03.10 та від 17.03.10 (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

При діагностуванні даних напівпричепів ART KENWARD 6 на сервіс-центрі ТОВ «АВАНТІ Груп»виявлено заводський дефект ланцюга живлення АВС, витік повітря з крана гальмівної системи, підклинювання гальмівних колодок двох задніх осей.

Якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, діючим на території України стандартам. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника товару (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.8 договору відповідач забезпечує за власний рахунок усунення обґрунтованих претензій, що виникають у позивача, у зв'язку з некомплектністю, невідповідністю вимогам по якості товару. Усунення дефектів або зміна товару здійснюється відповідачем у порядку, встановленому наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 року № 721 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, та іншими чинними нормативно-правовими актами».

Враховуючи наявність вказаних недоліків товару, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №3574/6-003 від 26.03.10 (належним чином засвідчена копія претензії з доказом направлення на адреси відповідача долучена до матеріалів справи), в якій позивач просить відповідача усунути недоліки в трьох напівпричепах ART KENWARD 6 та здійснити їх ремонт за рахунок відповідача, а також вказує на необхідність сплати відповідачем  штрафу в розмірі 594 000 грн. відповідно до п.6.3 договору №119ТР-441 від 04.11.09.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Про ухилення від виконання договірних зобов'язань по ремонту спірних напівпричепів, на думку позивача, свідчить лист відповідача №1083 від 24.03.10, в якому зазначається про те, що  представник ПП «ІНТЕРВАЛ-КС» не брав на себе зобов'язань щодо гарантійного ремонту напівпричепів з подальшим наданням в 3-денний термін гарантійного листа, на підставі чого відповідач відмовився підписати протокол наради з питань технічного стану напівпричепів ART KENWARD 6 від 19.03.10, яка відбулась в приміщенні ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»за участю, в тому числі, заступника директора ПП «ІНТЕРВАЛ-КС»Цибуленка А.В.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачем в даному випадку було здійснено поставку неякісного товару, оскільки недоліки у вказаних напівпричепах виникли до їх поставки позивачу і не пов'язані з порушенням ним правил експлуатації даного товару та просить суд зобов'язати відповідача усунути недоліки в трьох напівпричепах ART KENWARD 6, поставлених ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України» за договором №119ТР-441 від 04.11.09 р.  шляхом здійснення їх ремонту за рахунок ПП «ІНТЕРВАЛ-КС».

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Положення ст.679 ЦК України передбачають, що продавець відповідає за недоліки товару, що виникли до передання товару покупцеві.

Умовами договору встановлено, що відповідач, як постачальник, забезпечує за власний рахунок усунення обґрунтованих претензій, що виникають у позивача, у зв'язку з некомплектністю, невідповідністю вимогам по якості товару.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку виникнення протягом гарантійного строку недоліків у поставленому за даним договором товару, позивач звертається за усуненням таких недоліків до відповідача.

Протягом гарантійного строку усі вузли і деталі товару, несправність яких виникла у результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалів, з яких виготовлені такі вузли і деталі, ремонтуються за рахунок відповідача, а у випадку неможливості ремонту –замінюються на нові (п.4.4 Договору).

Положення ст. 678 ЦК України передбачають, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, в тому числі, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання 08.12.2011 р. та 20.12.2011 р. не з'явився; жодних доказів щодо того факту, що недоліки у спірних напівпричепах виникли з вини позивача і пов'язані з порушенням ним правил експлуатації даного товару відповідачем не надано; доказів визнання договору недійсним суду не надано; відзиву або будь-яких інших заперечень щодо позовних вимог також не надав та не надіслав.

Як вбачається з пояснень позивача, позивачем після призначення автотоварознавчої експертизи у справі № 22/086-10 було отримано лист господарського суду Київської області від 06.12.2010 №22/086-10, в якому зазначалось про необхідність задоволення та виконання сторонами у справі №22/086-10 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо надання, в тому числі, всієї нормативно-технічної та експлуатаційної документації на об'єкти дослідження - напівпричепи ART KENWARD 6.

Позивачем вищезазначені вимоги експерта були виконані в повному обсязі, що підтверджується відповідними листами філій Позивача: лист УМГ «Черкаситрансгаз»№7816/22 від 15.12.2010 та лист БМФ «Укргазпромбуд»№2892/08 від 24.12.2010 (копії долучені до матеріалів справи).

Надання у розпорядження експерта даних щодо марки сталі, з якої виготовлено раму досліджуваних напівпричепів, та значення її твердості, не представлялось можливим для позивача в силу відсутності у нього даних з цього приводу.

На думку позивача, оскільки постачальником напівпричепів ART KENWARD 6 згідно договору №119ТР-441 від 04.11.09 є відповідач, то саме він мав можливість надати вищезазначені відомості щодо марки сталі та її твердості експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Суд звертає увагу на той факт, призначену ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої було вдруге доручено Київському науково-дослідному інституту судової експертизи, відповідач не оплатив (витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача - Приватне підприємство “ІНТЕРВАЛ-КС”) і підстав несплати також не зазначив.

Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.  

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»про зобов'язання відповідача усунути недоліки в трьох напівпричепах ART KENWARD 6, поставлених ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»за договором № 119ТР-441 від 04.11.09 р.  шляхом здійснення їх ремонту за рахунок ПП «ІНТЕРВАЛ-КС»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 594000, 00 грн. штрафу на підставі п. 6.3 спірного договору.

Відповідно до п.6.3 договору за порушення відповідачем умов даного договору щодо якості або комплектності товару відповідач  сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % вартості неякісного або некомплектного товару.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2).

Таким чином із вказаної норми вправа вбачається, що пеня та штраф, визначені для можливості їх самостійного застосування із різним порядком їх обчислення.

Аналогічна правова позиція щодо одночасного застосування пені та штрафу викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.09.09 р. у справі № 12/25-09.

Згідно приписів ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1).

Згідно специфікації на товар, яка є Додатком №1 до договору та його невід'ємною частиною, вартість одного напівпричепа ART KENWARD 6 становить 990 000 грн. (в тому числі ПДВ –165 000 грн.).

Вартість трьох таких напівпричепів складає відповідно 2 970 000 грн., за таких умов сума штрафу становить 594 000 грн.: 2 970 000грн. (3 * 990 000 грн. (в тому числі ПДВ–165 000 грн.) *20% / 100 = 594 000 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 594 000, 00 грн. штрафу на підставі п. 6.3 спірного договору також підлягають задоволенню.

Крім штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 56 221, 20 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок поставки останньому неякісного товару.

Згідно ч.3 ст.678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Зміст вказаного положення ст.678 ЦК України свідчить про те, що покупець (Позивач) має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок продажу товару неналежної якості.

Приписами ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, в тому числі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі, додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. по справі №6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.

Зазначена позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007р. по справі № 16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006р. по справі № 43/543.

За ствердженням позивача, неможливість експлуатації вказаних напівпричепів призводить до того, що позивач, з метою підтримання належного стану роботи газотранспортної системи України, змушений орендувати напівпричепи у інших суб'єктів господарювання, що призводить до додаткових фінансових витрат з боку позивача, які є його збитками.

Грошові кошти в сумі 56 221,20 грн., що сплачені позивачем фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 за автопослуги по перевезенню трубоукладчика «КОМАЦУ»(підтверджується платіжним дорученням № 514 від 30.03.2010 р. на суму 56800,80 грн.) напівпричепом по маршруту МГ «Комарно-Дроздовичі»с.Чижки –МГ «Прогрес» с.Олександрівка –МГ «АЧБ»Богородчанського ЛВУМГ, є додатковими витратами, які був змушений понести Позивач внаслідок порушення зобов'язання відповідачем.

Вищезазначена сума збитків складається із вартості:

-          автопослуг по перевезенню трубоукладчика «КОМАЦУ»напівпричепом по маршруту Чижки –Олександрівка згідно заявки №35 від 26.03.10 та рахунку №53 від 26.03.10, що становить 28 690,20 грн. (копії заявки та рахунку наявні в матеріалах справи);

-           автопослуг по перевезенню трубоукладчика «КОМАЦУ»напівпричепом по маршруту Олександрівка –Отинія згідно заявки №36 від 26.03.10 та рахунку №54 від 26.03.10, що становить 28 110,80 грн. (копії заявки та рахунку наявні в матеріалах справи).

В якості підтвердження неможливості експлуатації напівпричепів ART KENWARD 6, поставлених відповідачем за договором №119ТР-441 від 04.11.09, позивачем долучено  листом філії Позивача –БМФ «Укргазпромбуд»№676/02 від 29.03.10, в якому вказується про те, що напівпричепом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 було здійснено перевезення трубоукладчика «КОМАЦУ»по маршруту МГ «Комарно-Дроздовичі»с.Чижки –МГ «Прогрес»с.Олександрівка –МГ «АЧБ»Богородчанського ЛВУМГ для виконання ремонтних робіт на дільниці обслуговування Барського ЛВУМГ МГ «Прогрес»26.03.2010 (копія листа долучена до матеріалів справи).

Таким чином, позивач вважає, що у випадку справності напівпричепів ART KENWARD 6, які знаходились у філії Позивача –БМФ «Укргазпромбуд», позивач не користувався б послугами третьої особи з перевезення напівпричепом трубоукладчика «КОМАЦУ»на об'єкти газотранспортної системи позивача.

Позивач, в обґрунтування наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення на суму  56 221,20 грн. зазначає наступне:

1)          відповідач безпідставно ухиляється від усунення недоліків поставленого товару (наявність протиправної поведінки);

2)          у зв'язку з виявленими недоліками позивач змушений був скористатись автопослугами по перевезенню трубоукладчика напівпричепом іншого суб'єкта господарювання при здійсненні господарської діяльності Позивача, що призводить до додаткових витрат, що понесені позивачем у сумі 56 221,20 грн.;

3)          саме внаслідок протиправної поведінки відповідача щодо невиконання умов договору по усуненню виявлених дефектів, позивач позбавляється можливості належно та безперешкодно експлуатувати напівпричепи ART KENWARD 6 при здійсненні своєї господарської діяльності;

4)          відповідач не мав правових та інших підстав для неналежного виконання (невиконання) Договору в цій частині (наявність вини).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача 56 221, 20 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок поставки останньому неякісного товару підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 678 –680 ЦК України, ст. ст. 224-225 ГК України,  ст. ст. 1, 2, 12, 22, 54 –57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.      Позов задовольнити повністю.

2.     Зобов'язати Приватне підприємство «ІНТЕРВАЛ-КС»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська,19, код ЄДРПОУ 34361700) усунути недоліки в трьох напівпричепах ART KENWARD 6 з номерами шасі NP9ART609LT029695, NP9ART609LT029696 та NP9ART609LT029697, поставлених Дочірній компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз,9/1, код ЄДРПОУ 30019801) за договором № 119ТР-441 від 04.11.09 р., шляхом здійснення їх ремонту за рахунок ПП «ІНТЕРВАЛ-КС».

3.      Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕРВАЛ-КС»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська,19, код ЄДРПОУ 34361700)  на користь Дочірної компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз,9/1, код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 594 000 (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 56 221 (п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять одна) грн. 20 коп. збитків та судові витрати: державне мито у сумі 6 587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

         Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписано 29.12.2011 р.