Рішення

від 12.12.2011 по справі 35/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/357

12.12.11

За позовом           Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до                    Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району" м. Києва

про                    стягнення 10 715,03 грн.  

Суддя  Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача:                 ОСОБА_1. –предст. за довір.;   

Від відповідача:             ОСОБА_2 –предст. за довір.  

У судовому засіданні 12.12.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району" м. Києва про стягнення 53 707,07 грн., з яких: 42 992,04 грн. –сума основного боргу, 20,26 грн. –інфляційних втрат, 583,70 грн. –3% річних, 7 101,63 грн. –пені, 3 009,44 грн. –штрафу та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011 порушено провадження у справі №35/357, розгляд справи призначений на 21.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2011.

У судовому засіданні 12.12.2011 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 20,26 грн. –інфляційних втрат, 583,70 грн. –3% річних, 7 101,63 грн. –пені, 3 009,44 грн. –штрафу. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 10 715,03 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позов, в якому просить припинити провадження у справі, посилаючись на те, що борг відповідачем сплачено у повному обсязі.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (далі –позивач) та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району" м. Києва (далі –відповідач) було укладено договір № 251434 про надання послуг з газопостачання бюджетним споживачам (далі –договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати послуги з газопостачання, тобто поставити природний газ та протранспортувати його до вузла обліку газу відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах договору такі послуги (п. 1.1. договору).

Сторонами погоджено обсяг газопостачання в 2011 році у загальній кількості 23,0 тис.м.куб.   

На виконання умов договору позивач протягом січня, лютого, березня, квітня та серпня 2011 року поставляв відповідачу природний газ та надавав послуги його з транспортування, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі послуг з газопостачання:

-          від  31.01.2011 на поставку 6,000 тис. куб.м. на суму 18 562,61 грн.

-          від 28.02.2011 на поставку 5,700 тис. куб.м. на суму 17 634,48 грн.

-          від  31.03.2011 на поставку 4,600 тис. куб.м. на суму 14 231,33 грн.

-          від  30.04.2011 на поставку 2,060 тис. куб.м. на суму 7 133,60 грн.

-          від  31.08.2011 на поставку 0,500 тис. куб.м. на суму 2034,47 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач частково оплатив поставлений природний газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42 992,04 грн.

В ході розгляду справи позивача уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 20,26 грн. –інфляційних втрат, 583,70 грн. –3% річних, 7 101,63 грн. –пені, 3 009,44 грн. –штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу на суму 42 992,04 грн. у встановлені договором строки.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача 20,26 грн. –інфляційних втрат, 583,70 грн. –3% річних, 7 101,63 грн. –пені, 3 009,44 грн. –штрафу.  

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, як передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначеного та згідно із нижченаведеним розрахунком суду, розмір пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг з газопостачання становить             2 923,42 грн.:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

1958.16

26.02.2011 - 26.08.2011

182

7.7500 %

151.34

17634.48

26.03.2011 - 26.09.2011

185

7.7500 %

1385.39

14231.33

26.04.2011 - 04.10.2011

162

7.7500 %

979.04

7133.60

26.05.2011 - 04.10.2011

132

7.7500 %

399.87

2034.47

26.09.2011 - 04.10.2011

9

7.7500 %

7.78

2923,42

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2923,42 грн. згідно із розрахунком суду.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, процентів річних та штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню  у розмірі 20,26 грн., про стягнення процентів річних - у розмірі 583,70 грн., штрафу –у розмірі 3009,44 згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати наданих послуг у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення його від обов'язку своєчасно їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 6 536,82 грн.  

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються  на  позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району" м. Києва (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 5, ідентифікаційний код 03359090) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4Б, ідентифікаційний код 03346331) 20,26 грн. (двадцять гривень 26 коп.) - інфляційних втрат, 583,70 грн. (п'ятсот вісімдесят три гривні 70 коп.) –процентів річних, 2 923,42 грн. (дві тисячі  дев'ятсот двадцять три гривні 42 коп.) –пені, 3 009,44 грн. (три тисячі дев'ять гривень 44 коп.) –штрафу, 65,37 грн. (шістдесят п'ять гривень 37 коп.) –державного мита та 143,97 грн. (сто сорок три гривні 97 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                  М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 19.12.2011