Рішення

від 20.12.2011 по справі 17/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/392

20.12.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”

до              відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова”

про              стягнення  30 872,26 грн.

Представники:

від позивача:      ОСОБА_1. –представник за довіреністю № 01/042-487 від 12.12.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2.  - представник за довіреністю № 292 від 22.07.2011 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” до відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова”  про стягнення 30 872,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  27.12.2005 року між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»укладено договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум                 № 91-017/06-03. Предметом договору перестрахування є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів).

Відповідно до п. 1.3. договору перестрахування, його дія розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Відповідно до п. 2.14 договору перестрахування, відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

Протягом 2006 року між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»і страхувальниками укладалися договори добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов яких були застраховані визначені в них транспортні засоби.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.4.1 договору перестрахування, позивач зобов'язався передавати, а відповідач - приймати від позивача в перестрахування частину відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору на умовах, викладених в розділі 2 цього договору.

Згідно з умовами п. 3.2.2 договору перестрахування, позивач один раз на місяць надає відповідачу рахунки - бордеро премій та рахунки - бордеро збитків. Вказані рахунки після їх підписання є невід'ємними частинами Договору.

У відповідності до п. 4.2 договору перестрахування, відшкодування відповідачем своєї частки збитків позивачу здійснюється шляхом оплати складеного позивачем рахунку бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що врегульовані позивачем за звітний період (місяць) і в яких відповідач, згідно з умовами договору, зобов'язаний прийняти участь.

Так, між позивачем та відповідачем підписано рахунок - бордеро збитків № 24, який, відповідно до умов п. 4.2. договору перестрахування, відповідач повинен сплатити у строки, зазначені в п. 4.2 та п. 4.3.5 договору перестрахування.

Відповідач, відповідно до умов договору перестрахування, повинен був відшкодувати позивачу свої частки страхового відшкодування збитків у таких сумах: п. 9 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_3., договір страхування № 06\02-005- 00069 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 1109,11 грн.; п. 18 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_4., договір страхування № 06\05-133-23600 - частка ВАТ «СК «Нова» склала 1777,34 грн.; п. 21 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_5., договір страхування № 06-КЛЛ23-135-00147 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 551,90 грн.; п. 22 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_6., договір страхування № 06-2\05-133-30020 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 536,89 грн.; п. 23 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_7., договір страхування №06\05-133-22410-частка ВАТ «СК «Нова»склала 17161,23 грн.

Всього по вищезазначеним пунктам рахунку - бордеро збитків частка відповідача складає  21 136,47 грн.

У відповідності до п. 3.4.3 договору перестрахування, відповідач зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку - бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку - бордеро збитків.

12.05.2009 року товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» направлено відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Нова» лист з вимогою сплатити частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 24 за грудень 2007 року. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В порушення зазначених вимог законодавства відповідач зобов'язання, передбачене договором перестрахування та рахунка-бордеро збитків № 24 не виконав.

Таким чином відповідно до вищевикладеного, товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернувся до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»21 136,47 грн. заборгованості за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-03 від 27.12.2005 року, 3 846,82 грн. пені, 1 471,45 грн. 3 % річних та 4 417,52 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі № 17/392, розгляд справи призначено на 02.11.2011 року.

Розпорядженням В.о. керівника апарату господарського суду м. Києва № 04-1/1275 від 31.10.2011 року, у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу № 17/392 передано для здійснення повторного автоматичного розподілу.    

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.11.2011 року, справу № 17/392 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.11.2011 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях 21.11.2011 року та 12.12.2011 року оголошено перерви до 12.12.2011 року та до 20.12.2011 року відповідно.

В судове засідання 20.12.2011 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача надав пояснення по суті справі, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»21 136,47 грн. заборгованості за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-03 від 27.12.2005 року, 3 846,82 грн. пені, 1 471,45 грн. 3 % річних та 4 417,52 грн. інфляційних витрат, а також 308,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2005 року товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(перестрахувальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»(перестраховик) укладено договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-03, предметом якого є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування  перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої нам за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах «Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06», змін та доповнень до Правил страхування.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування», перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до п. 1.3. договору перестрахування, його дія розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Згідно п. 2.14 договору перестрахування, відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.4.1 договору перестрахування, перестрахувальник зобов'язався передавати, а перестраховик - приймати від перестрахувальника в перестрахування частину відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору на умовах, викладених в розділі 2 цього договору.

Згідно з умовами п. 3.2.2 договору перестрахування, перестрахувальник один раз на місяць надає перестраховику рахунки - бордеро премій та рахунки - бордеро збитків. Вказані рахунки після їх підписання є невід'ємними частинами Договору.

У відповідності до п. 4.2 договору перестрахування, відшкодування відповідачем своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється шляхом оплати складеного позивачем рахунку бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що врегульовані позивачем за звітний період (місяць) і в яких відповідач, згідно з умовами договору, зобов'язаний прийняти участь.

На підставі договору перестрахування між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» підписано рахунок - бордеро збитків № 24 за грудень 2007 року, у відповідності до умов якого перестраховик зобов'язаний відшкодувати перестрахувальнику свої частки страхового відшкодування збитків, а саме:

- п. 9 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_3., договір страхування № 06\02-005- 00069 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 1109,11 грн.;

- п. 18 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_4., договір страхування № 06\05-133-23600 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 1777,34 грн.;

- п. 21 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_5., договір страхування № 06-КЛЛ23-135-00147 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 551,90 грн.;

- п. 22 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_6., договір страхування № 06-2\05-133-30020 - частка ВАТ «СК «Нова»склала 536,89 грн.;

- п. 23 рахунку - бордеро збитків № 24 - ОСОБА_7., договір страхування №06\05-133-22410-частка ВАТ «СК «Нова»склала 17161,23 грн.

Всього по вищезазначеним пунктам рахунку - бордеро збитків частка відповідача складає  21 136,47 грн.

У відповідності до п. 3.4.3 договору перестрахування, перестраховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку - бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку - бордеро збитків.

12.05.2009 року товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» направлено відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Нова» лист з вимогою сплатити частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 24 за грудень 2007 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до Списку зрупованих поштових відправлень № 586 від 14.07.2010 року, відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»на адресу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»направлено заяву про зарахування зустрічних вимог № 1405/1/3-10 від 14.07.2010 року, яка була отримана останнім 16.07.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02002 14720638.

Відповідно до заяви про зарахування зустрічних вимог, відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова», на підставі п. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України, заявила про зарахування зустрічних однорідних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»та відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»в односторонньому порядку на підставі зобов'язань за договором № 91/017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді екседенту сум від 27.12.2005 року. Серед інших, заявою зараховано вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»перед відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»по виплаті відшкодування згідно бордеро-збитків № 24, а саме:

- по пункту 23 –в наслідок настання страхового випадку, який мав місце 19.12.2006 року, страхувальник ОСОБА_7. Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»за зазначеним страховим випадком  складає 17 161,23 грн.;

- по пункту 22 - в наслідок настання страхового випадку, який мав місце 17.09.2007 року, страхувальник ОСОБА_6. Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»за зазначеним страховим випадком  складає 536,89 грн.;

- по пункту 9 - в наслідок настання страхового випадку, який мав місце 18.08.2007 року, страхувальник ОСОБА_3., Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»за зазначеним страховим випадком  складає 1 109,11 грн.;

- по пункту 18  в наслідок настання страхового випадку, який мав місце 09.09.2007 року, страхувальник ОСОБА_4., Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»за зазначеним страховим випадком  складає 1 777,34 грн.;

- по пункту 21 - в наслідок настання страхового випадку, який мав місце 27.11.2006 року, страхувальник ОСОБА_5., Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»за зазначеним страховим випадком  складає 551,90 грн.,

Відповідно до статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з ч. 3 статті 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе, часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей).;

3) строк виконання щодо таких вимог настав.

З огляду на вищевикладене, зобов'язання відповідача за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцедента сум № 91-17/06-03 від 27.12.2005 року перед позивачем в розмірі 21 136,47 грн., на підставі рахунку - бордеро збитків № 24 за грудень 2007 року, припинились зарахуванням зустрічним однорідних вимог.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що станом на день звернення позивача з позовом до суду зобов'язання відповідача за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцедента сум № 91-17/06-03 від 27.12.2005 року перед позивачем в розмірі 21 136,47 грн., на підставі рахунку - бордеро збитків № 24 за грудень 2007 року, припинились зарахуванням зустрічним однорідних вимог,  тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий                   

Дата підписання рішення: 26.12.11.2011 року