Рішення

від 20.12.2011 по справі 11/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/398

20.12.11

За позовомКазенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка"  

допро   Міністерства оборони Українизобов‘язання виконати умови договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідачане з‘явились;Гладкий С.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Казенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка"  про зобов‘язання Міністерства оборони України виконати умови договору від 27.12.2007 №256/Т/15-07 прийнявши виконані роботи шляхом підписання двостороннього акту про виконані роботи №2 та оплатити їх вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №256/Т/15-07 щодо прийняття виконаних робіт та здійснення розрахунків за виконані роботи.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що строк дії вищевказаного договору закінчився 29.12.2007, позивач не надав відповідачу документів, передбачених п. 4.8 договору та необхідних для прийняття робіт та здійснення розрахунків, а тому у відповідача відсутні підстави приймати роботи та сплачувати позивачу кошти.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 20.12.2011, не забезпечив.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

          27.12.2007 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на виконання робіт з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (за кошти Державного бюджету України, за результатами проведення процедури закупівлі в одного учасника з комплексної утилізації 47417 од. 125 мм боєприпасів та їх елементів) №256/т/15-07.

За вказаним договором відповідач зобов'язався виконати роботи з комплексної утилізації боєприпасів та їх елементів, а позивач –прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.4 договору на виконавця покладено обов'язок по закінченню робіт, не пізніше терміну, зазначеного в календарному плані, готувати та надавати на затвердження замовнику акт про виконані роботи. Акт підписується повноважними представниками сторін, і з моменту його затвердження стає невід'ємним додатком до договору.

Виконавець зобов'язується виконати роботи у терміни та порядку, які визначаються даним договором у відповідності до технологічної документації (п. 3.1 договору).

Оплата виконаних за договором  робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Загальна вартість робіт становить 5326174,42 грн., в т.ч. ПДВ 887695,74 грн. (п. 4.1 договору).

Порядок розрахунку за договором  - це оплата за фактично виконані роботи по утилізації, у відповідності з затвердженим сторонами актом про виконані роботи, протягом 10 банківських днів з дати приймання виконаних робіт замовником (дати підписання акту про виконані роботи з вказанням суми виконаних робіт) на підставі належним чином оформлених документів, які передбачені договором, за умов надходження коштів на рахунок Міністерства оборони України  за відповідним кодом видатків (п. 4.7 договору).

Пунктом 4.8 договору сторони погодили, що при проведенні розрахунків за виконані роботи виконавець подає замовнику належним чином оформлений рахунок.

До рахунку обов'язково додаються наступні документи:

- акт про виконані роботи;

-          посвідчення представництва замовника №152 про виконані роботи та висновок визначення фактичних витрат підприємства;

-          протокол погодження договірної ціни на роботи з утилізації боєприпасів, складений на суму робіт, які підлягають оплаті.

У місячний термін після виконання всіх робіт по договору сторони проводять звірку взаєморозрахунків із складанням відповідного акту звіряння взаєморозрахунків. Зазначений акт, за відсутності суперечностей між сторонами, є свідченням виконання сторонами умов цього договору (п. 4.9).

Судом встановлено, що на виконання умов договору та в порядку, передбаченому цим договором, позивачем виконані, а відповідачем оплачені роботи з комплексної утилізації боєприпасів на загальну суму 4531396,07 грн. Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі копіями: акта про виконані роботи від 27.12.2007 №1; протоколу погодження договірної ціни від 27.12.2007. Факт виконання та оплати робіт по договору на суму 4531396,07 грн. сторонами повністю підтверджується та не оспорюється.

Оплата решти вартості передбачених договором робіт в розмірі 974778,35 грн. відповідачем не здійснювалась.

04.03.2010 та 31.08.2011 позивач направив відповідачу претензії, в яких вимагав сплатити заборгованість, посилаючись на акт перевірки стану виконання робіт за договором. Цим актом, копія якого знаходиться в матеріалах справи, складеним за участю представників позивача та відповідача, зафіксовано, що роботи за договором виконані в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору  від 27.12.2007.

Пунктами 4.7 - 4.9 цього договору чітко погоджений порядок здачі-приймання, а також оплати виконаних за договором робіт. Зокрема, передбачено, що оплата проводиться після надання виконавцем замовнику відповідного рахунку, до якого обов'язково додаються акт про виконані роботи, посвідчення представництва замовника №152 про виконані роботи та висновок визначення фактичних витрат підприємства, протокол погодження договірної ціни на роботи з утилізації боєприпасів, складений на суму робіт, які підлягають оплаті. Після отримання названих документів замовник зобов'язаний провести оплату виконаних робіт.

Судом встановлено, що документів, які визначаються договором як підстава оплати, а також підтверджують факт належного виконання робіт та їх обсяг, позивач відповідачу не надавав. Сторони підтвердили, що такі документи не складалися.

Позивачем додано до матеріалів справи  копії нарядів та актів приймання –передачі, які були складені позивачем на виконання умов договору № 274/Р/3-09, №270/9/97-07Р, №225/3/2-09М, які судом не приймаються в якості належних та допустимих доказів.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодних належних доказів в підтвердження виконання робіт по договору №256/Т/15-07 на суму  974778,35 грн.

Відповідно, відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив виконання зобов'язання. Обов'язку приймати роботи, підписати акт №2 та оплатити позивачу суму у розмірі 974778,35 грн. в силу положень договору у відповідача не виникало.

Крім того, п. 7.1 сторони обмежили строк дії договору в частині розрахунків за фактично виконані роботи до 29.12.2007.

Також судом враховується рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2011 по справі №11/97, яким відмовлено повністю у задоволенні позову  Казенному підприємству Шосткинський казенний завод "Зірка"  про стягнення з Міністерства оборони України заборгованості по договору № 256/Т/15-07 у розмірі 974778,35 грн. Вказане рішення залишено без зміг постановою Київського апеляційного господарського суду 06.07.2011 року. Під час розгляду справи №11/97 судом встановлено, що у Міністерства оборони України відсутній обов‘язок оплачувати роботи на суму 974778,35 грн. по договору №256/Т/15-07, оскільки позивачем не доведено складення тих документів, які визначені договором як підстава оплати, а також підтверджують факт належного виконання робіт та їх обсяг, а тому у відповідача не виник обов‘язок сплачувати позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені  рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як спонукання до виконання умов договору шляхом спонукання до підписання акту про виконання робіт.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про спонукання до виконання умов договору шляхом підписання акта про виконані роботи не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

 За приписами ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

 Отже, спонукання відповідача підписати акт не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правомірності своїх вимог позивач суду не довів, а тому позов задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 26.12.2011