ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 9/364 22.12.11
За позовом Ві дкритого акціонерного товар иства "Телевізійний завод "Сл авутич"
До Публ ічного акціонерного товарис тва "Київський радіозавод"
Про вст ановлення сервітуту на нерух оме майно
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача ОСОБА_1 (дов. №714/04 від 09.06.2011р.)
від відповідача ОС ОБА_2 (дов. №765/1235 від 29.06.2011р.)
В судовому засіданні 22.12.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК Украї ни оголошено вступну та резо лютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Відкрите акціонерне тов ариство "Телевізійний завод "Славутич" (далі по тексту - поз ивач) звернулося до Господар ського суду м. Києва з позовно ю заявою до Публічного акціо нерного товариства "Київськи й радіозавод" (далі по тексту - відповідач), у відповідності до якої просить суд:
- винести рішення, яким вста новити на користь Відкритого акціонерного товариства “Те левізійний завод “Славутич” (м. Київ, вул. Бориспільська, 9, к од ЄДРПОУ 24371637) або уповноважен их ним осіб сервітут щодо нер ухомого майна, яке належить н а праві власності Публічному акціонерному товариству "Ки ївський радіозавод" (м. Київ, в ул. Бориспільська,9, код ЄДРПОУ 30722314 ) на наступних умовах:
право безперешкодного та в ільного проїзду (в'їзд-виїзд) ч ерез в' їздні ворота з вул. Ве реснева на територію за адре сою м. Київ, вул. Бориспільська , 9 автомобільного транспорту ВАТ “Телевізійний завод “Сл авутич” та автотранспортних засобів проїжджаючих у ВАТ “ Телевізійний завод “Славути ч”, або до уповноважених ВАТ “ Телевізійний завод “Славути ч” осіб. Встановити сервітут на безоплатній основі. Встан овити сервітут з дня набранн я рішенням законної сили. Вст ановити сервітут без визначе ння строку, та випадки припин ення сервітуту, визначені чи нним законодавством.
- стягнути з Публічного акці онерного товариства "Київськ ий радіозавод” на користь Ві дкритого акціонерного товар иства “Телевізійний завод “С лавутич” витрати по сплаті д ержавного мита та витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.
В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що у зв' язку з реорганіза цією Київського радіозаводу , позивачу було передано част ину цілісного майнового комп лексу Державного підприємст ва “Виробниче об' єднання “К иївський радіозавод”, для пр оїзду до якого позивачем вик ористовуються автомобільні ворота, які належать відпові дачу. Як зазначає позивач для нормального функціонування підприємства необхідний пос тійний і безперешкодний допу ск автомобільного транспорт у до корпусів та цехів позива ча. Позовні вимоги вмотивова ні положеннями ст. ст. 181, 191, 401, 402, 403 ЦК України, ст. ст. 179, 181 ГК Україн и.
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 31.10.2011 року по зовну заяву прийнято до розг ляду, порушено провадження у справі №9/364, розгляд справи при значено на 06.12.2011 року.
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 06.12.2011 року ро згляд справи відкладено на 22.1 2.2011 року, у зв' язку з необхідн істю витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, необ хідністю надання представни ками сторін додаткових матер іалів та пояснень по справі, а також відмовлено у задоволе нні клопотання відповідача п ро залучення ТОВ “Правочин”, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору на стороні ві дповідача, в порядку ст. 27 ГПК У країни, з підстав викладених в ухвалі.
20.12.2011 року через відділ канце лярії Господарського суду мі ста Києва відповідачем подан о доповнення до відзиву на по зовну заяву, в якому просить с уд відмовити у задоволенні п озовних вимог повністю.
В судовому засіданні 22.12.2011 ро ку представником позивача на дано усні пояснення по справ і, підтримано позовні вимоги .
Представником відповідача надано додаткові матеріали, усні пояснення та заперечен ня по справі, в яких просить су д відмовити у задоволенні по зовних вимог.
Розглянувши подані матері али, заслухавши пояснення по вноважних представників сто рін, всебічно і повно з' ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд мі ста Києва -
ВСТАНОВИВ:
29 травня 1996 року Кабінето м Міністрів України прийнято постанову “Про реорганізаці ю держаного підприємств “Вир обниче об' єднання “Київськ ий радіозавод”№569, у відповідн ості до якої, вирішено провес ти в установленому порядку р еорганізацію Київського рад іозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплек су для створення на його базі нових підприємств згідно з д одатком.
Додатком до постанови Каб інету Міністрів України від 29.05.1996р. №569 затверджено перелік п ідприємств, створюваних на б азі державного підприємства “Виробниче об' єднання “Ки ївський радіозавод”, а саме: Київський радіозавод, Телевізійний завод, Прила добудівний завод “Елмс”, Зав од швейних машин, Підприємст во “Контур”, Дослідно експер иментальний завод, Завод “Ме дінструмент”, Деревообробни й завод “Явір”, Науково-техні чний комплекс “Курс”, Інстру ментальний завод, Ремонтно-м еханічний завод “Модуль”, Ав тотранспортне підприємство “Надія”, Підприємство “Енер гетик”, Проектно-будівельний комплекс “Схід”, Торгово-вир обнича фірма “Схід”, Комбіна т харчування, Підприємство “ Здоров' я”, Підприємство “Пе рспектива”, Завод телевізійн их вузлів.
Наказом Міністерства Маши нобудування, військово-проми слового комплексу і конверсі ї України від 26.06.1996р. №119Д створен о на базі цехів 302, 333, 336, 344, 358,360, 379, 384 від діл 714, 775, 880, 392, 393, 37/7, КБ4, 840/Т ВО “Київсь кий радіозавод” державне під приємство Телевізійний заво д “Славутич”, надавши йому пр ава юридичної особи.
Наказом Фонду державного м айна України “Про створення відкритого акціонерного тов ариства “Телевізійний завод “Славутич” від 21.10.1998р. №49-АТ, зат верджено план приватизації м айна державного підприємств а “Телевізійний завод “Славу тич” м. Київ. Перетворено держ авне підприємство “Телевіз ійний завод “Славутич”у відк рите акціонерне товариство “ Телевізійний завод “Славути ч”. Затверджено акт передачі нерухомого майна у власніст ь відкритому акціонерному то вариству “Телевізійний заво д “Славутич”, згідно з додатк ом до цього наказу.
До матеріалів справи позив ачем додано належним чином з асвідчену копію реєстраційн ого посвідчення №009788, виданого позивачу 28.01.2005 року Київським м іським бюро технічної інвент аризації та реєстрації права власності на об' єкти нерух омого майна, яким посвідчено , що майновий комплекс розташ ований в м. Києві по вул. Борис пільській, 9 зареєстрований з а Відкритим акціонерним това риством “Телевізійний завод “Славутич”на праві колектив ної власності на підставі на казу Фонду державного майна України №419-НТ від 21.10.1998р.; акту пе редачі нерухомого майна у вл асність.
Як зазначає позивач у позов ній заяві, відповідно до схем и розміщення корпусів, для пр оїзду до корпусів ВАТ “Телев ізійний завод “Славутич” поз ивач використовує автомобіл ьні ворота з вул. Вереснева, що знаходяться у власності ПАТ “Київський радіозавод”. Вла сних автомобільних воріт для в' їзду на територію позива ч не має, що перешкоджає норма льному функціонуванню підпр иємства, оскільки позивачу н еобхідний постійний та безпе решкодний допуск автомобіль ного транспорту до корпусів та цехів позивача.
Як на те посилається позива ч у позовній заяві, 26.09.2011 року по зивач звернувся до відповіда ча з листом №714/399, яким направле но для підписання Договір пр о встановлення сервітуту на нерухоме майно (доказів на пі дтвердження направлення заз наченого листа відповідачу н е надано). За твердженням пози вача, відповідь або підписан ий проект договору відповіда чем не направлено.
На підставі ст. ст. 401-403 ЦК Укра їни позивач просить суд вине сти рішення, яким встановити на користь ВАТ “Телевізійни й завод “Славутич” або уповн оваженим ним осіб, сервітут щ одо майна, яке належить на пра ві власності ПАТ “Київський радіозавод” на умовах: права безперешкодного та вільного проїзду (в'їзд-виїзд) через в' їздні ворота з вул. Вереснева на територію за адресою м. Киї в, вул. Бориспільська, 9 автомо більного транспорту ВАТ “Тел евізійний завод “Славутич” т а автотранспортних засобів п роїжджаючих у ВАТ “Телевізій ний завод “Славутич”, або до у повноважених ВАТ “Телевізій ний завод “Славутич” осіб. Вс тановити сервітут на безопла тній основі з дня набрання рі шенням законної сили без виз начення строку, та передбачи ти випадки припинення сервіт уту, визначені чинним законо давством.
Заперечуючи проти задовол ення позовних вимог, відпові дач у відзиві на позовну заяв у та усних поясненнях надани х в судовому засіданні, посил ається на те, що потреби позив ача щодо безперешкодного та вільного проїзду на територ ію за вул. Бориспільська, 9 мож уть бути забезпечені іншим ш ляхом, оскільки крім воріт, що належать відповідачу, існую ть два в' їзди, які належать і ншим особам; безперешкодне т а вільне користування в' їзн ими воротами не може розгляд атись окремо від користуванн я автомобільними шляхами та пішохідними доріжками на тер иторії.
При цьому відповідач зазна чає, що не заперечує проти укл адення угоди на користування позивачем в' їзними воротам и, прохідною, сервітуту на кор истування автомобільними до рогами та пішохідними доріжк ами, на загальних умовах та на платній основі.
Оцінивши наявні в справі д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а всебічному, повному і об' є ктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ и в їх сукупності, керуючись з аконом, суд приходить до висн овку, що заявлені позовні вим оги не підлягають задоволенн ю, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цив ільного кодексу України, одн им із видів речових прав на чу же майно є право користуванн я (сервітут).
У відповідності до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може б ути встановлене щодо земельн ої ділянки, інших природних р есурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інши х осіб, які не можуть бути задо волені іншим способом.
Сервітут може належати вла сникові (володільцеві) сусід ньої земельної ділянки, а так ож іншій, конкретно визначен ій особі (особистий сервітут ) (ч. 2 ст. 401 ЦК України).
За приписами статті 401 Цивіл ьного кодексу України, право користування чужим майном (с ервітут) може бути встановле не щодо земельної ділянки, ін ших природних ресурсів (земе льний сервітут) або іншого не рухомого майна для задоволен ня потреб інших осіб, які не мо жуть бути задоволені іншим с пособом. Сервітут може належ ати власникові (володільцеві ) сусідньої земельної ділянк и, а також іншій особі, конкрет но визначеній особі (особист ий сервітут). Таким чином, серв ітут - це право обмеженого кор истування чужим майном.
Потреба встановлення серв ітуту виникає у тих випадках , коли власник майна не може за довольнити свої потреби будь - яким іншим способом.
Отже, підставою встановлен ня сервітуту є відсутність у будь - якої особи, у тому числі і у власника майна, можливост і задовольнити свої потреби іншим способом, як встановле ння права користування чужим майном - сервітуту.
Статтею 404 Цивільного кодек су України, визначено правов і підстави користування чужи м нерухомим майном, а саме, пра во користування чужою земель ною ділянкою або іншим нерух омим майном полягає у можлив ості проходу, проїзду через ч ужу земельну ділянку, прокла дання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і тр убопроводів, забезпечення во допостачання, меліорації тощ о. Право користування чужим м айном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
У відповідності до ч. 1 ст. 402 Ци вільного кодексу України, се рвітут може бути встановлени й договором, законом, заповіт ом або рішенням суду.
У разі недосягнення домовл еності про встановлення серв ітуту та про його умови спір в ирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановле ння сервітуту ( ч. 3 ст. 402 ЦК Украї ни).
Оскільки, відповідно до ст . ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сто рона повинна підтвердити под аними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень, обов' язок підтвердит и належними доказами наявніс ть законних підстав вимагати встановлення сервітуту на н ерухоме майно, покладається саме на позивача.
Зі змісту статті 401 Цивільн ого кодексу України можна зр обити висновок, що сервітут м оже бути встановлений в інте ресах особи, яка його вимагає лише за умов, якщо її потреби у користуванні чужим майном не можуть бути задоволені ін шим способом. Норми глави 32 ЦК України присвячені праву ко ристування чужим майном викл ючно в речовому сенсі. Від так , даному праву - сервітуту прит аманні усі перераховані речо вим правам ознаки (абсолютні сть, право слідування тощо), а також ряд ознак іманентних с аме цьому праву на чуже майно , основною з яких є обмежени й характер користування.
При встановлені сервітуту чітко визначається обсяг ко ристування, спосіб користува ння та час користування. Напр иклад, якщо це буде проїзд і ві дповідно встановлення права проїзду сусідньою земельною ділянкою, то тут у будь-якому випадку повинно бути визначе но місце проїзду і супутні об ов'язки пов'язані зі здійснен ням такого проїзду, як-то не за смічення, не заподіяння шкод и, тощо. При цьому, зміст сер вітуту повинен чітко визначи тись законом. На відміну ві д зобов'язальних прав корист ування зміст яких може визна чатись договором, сервітутні права з огляду на їх речовий х арактер визначаються законо м як за змістом, так і за обсяг ом.
За таких обставин, основним и ознаками права сервітуту є обмежений характер права ко ристування (тільки для задов олення потреб щодо користува ння іншим майном ), чітке визна чення обсягу прав та встанов лення змісту цього права зак оном.
У позовній заяві позивач п росить суд встановити сервіт ут на свою користь щодо нерух омого майна, яке належить від повідачу на праві власності на умовах - права безкоштовн ого та вільного проїзду (в' ї зд-виїзд) через в' їздні воро та з вул. Вереснева на територ ію за адресою м. Київ, вул. Бори спільська, 9 автомобільного т ранспорту позивача, або упов новажених позивачем осіб для доступу до нерухомого майна , що належить позивачеві на п раві власності.
Тобто, позивач просить вст ановити сервітут щодо нерух омого майна - в'їзних воріт, як і належать на праві власност і відповідачу. При цьому, суд з азначає, що для забезпечення здійснення правомочностей позивача як власника нерухом ого майна він вказує, що йому н еобхіден саме проїзд по земе льній ділянці.
Право безперешкодного та в ільного проїзду автомобільн ого транспорту, відноситься до земельного сервітут, яке р егулюється ч. 2 ст. 404 Цивільного кодексу України, ст. 99 Земельн ого кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 404 ЦК України, особа має право вима гати від власника (володільц я) сусідньої земельної ділян ки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої з емельної ділянки надання зем ельного сервітуту.
У відповідності до ст. 99 ЗК Ук раїни, власники або землекор истувачі земельних ділянок м ожуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзд у на транспортному засобі по наявному шляху; в) право пр окладання та експлуатації лі ній електропередачі, зв'язку , трубопроводів, інших лінійн их комунікацій; г) право прокл адати на свою земельну ділян ку водопровід із чужої приро дної водойми або через чужу з емельну ділянку; ґ) право відв оду води зі своєї земельної д ілянки на сусідню або через с усідню земельну ділянку; д) пр аво забору води з природної в одойми, розташованої на сусі дній земельній ділянці, та пр аво проходу до природної вод ойми; е) право поїти свою худоб у із природної водойми, розта шованої на сусідній земельні й ділянці, та право прогону ху доби до природної водойми; є) п раво прогону худоби по наявн ому шляху; ж) право встановлен ня будівельних риштувань та складування будівельних мат еріалів з метою ремонту буді вель та споруд; з) інші земельн і сервітути.
За таких обставин, суд зазна чає, що позивачем невірно обр ано спосіб захисту оскільки встановлення сервітуту щодо нерухомого майна не може заб езпечити проїзд по земельній ділянці для забезпечення мо жливості користування іншим нерухомим майном.
Крім того, суд звертає увагу , що відповідно до статті 401 ЦК У країни встановлення сервіт уту можливо лише в тому випа дку, коли потреби особи, яка п росить про встановлення серв ітуту, не можуть бути задовол ені будь-яким іншим способом .
Дана обставини щодо неможл ивості задовольнити потреби щодо користування майном в і ншій спосіб входить до предм ету доказування у справах пр о встановлення сервітуту, од нак позивачем у даній справі в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України таких доказів не над ано.
Натомість відповідач, запе речуючи проти позову, вказав , що крім в' їзних воріт, які належать ПАТ “Киїський радіо завод”, доступ до об'єктів не рухомості, які розташовані з а адресою: м. Київ, Бориспільск а, 9 може бути забезпечений че рез інші в' їзні ворота.
Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що позо вні вимоги Відкритого акціон ерного товариства “Телевізі йний завод “Славутич” задово ленню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК Укр аїни, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних в имог відмовити повністю.
2. Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.
Суддя Г.П. Бондаренко
Дата підписання рішення 2 7.12.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2011 |
Оприлюднено | 05.01.2012 |
Номер документу | 20532884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні