Постанова

від 14.12.2011 по справі 41/171

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011 № 41/171

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів: Смірнової Л.Г .

Чорної Л.В.

при секретарі Кривошея О.В.

за участю представників

від позивача: ОСО БА_1 дов. №27-10/10-01 від 27.10.2010 року

від відповідача: не з' явився

від третьої особи 1) ОСО БА_2 дов. №01-476-12 від 21.12.2010 року

від третьої особи 2: не з' явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Націона льної спілки художників Укра їни

на рішення Господа рського суду м. Києва

від 10.10.2011 рок у

у справі № 41/171 (гол овуючий суддя Спичак О.М., судд і Івченко А.М.,

Пригун ова А.Б.)

за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Центр розвитку

нерухом ості”

до Фонду д ержавного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач а - 1)Національна спілка художників України

2)Львівська обласна організація Національної сп ілки художників

Україн и

про визнан ня частково недійсним наказу Фонду державного майна

Україн и №1564 від 26.10.2010 року

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відп овідальністю “Центр розвитк у нерухомості” до Фонду держ авного майна України про виз нання частково недійсним нак азу Фонду державного майна У країни № 1564 від 26.10.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідач всупере ч норм закріплених в Констит уції України та інших нормат ивно - правових актів видав спірний наказ ФДМУ № 1564 від 26.10.2010 року, яким відновив чинність правомірно скасованого свід оцтва П-693 від 26.02.2004 року рішенням господарського суду м. Києва по справі № 3/215 від 24.07.2008 року.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 23.05.2011 року залуче но до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча - Національну спілку худо жників України.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 24.06.2011 року залуче но до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча - Львівську обласну орган ізацію Національної спілки х удожників України.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 10.10.2011 р. у справі № 41/171 позов задоволено повніст ю. Визнано недійсним наказ Фо нду державного майна України № 1564 від 26.10.2010 року в частині викл ючення пункту 1074 з додатку до н аказу Фонду державного майна України № 219 від 16.02.2010 року. Визна ти недійсним п. 2 наказу Фонду державного майна України № 1564 від 26.10.2010 року в частині чиннос ті Свідоцтва про власність № П-693 від 26.02.2004 року, виданого Наці ональній спілці художників У країни на Львівський художнь о - виробничий комбінат Худо жнього фонду УРСР. Стягн уто з Фонду державного майна України на користь Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Центр розвитку нерухомо сті” 85 грн. витрат по сплаті де ржавного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що рішенням господарського суду міста К иєва від 24.07.2008 року у справі №3/215, я ке залишено без змін постано вою Київського апеляційного господарського суду №3/215 від 01 .10.2008 року та постановою Вищого господарського суду України №3/215 від 24.02.2009 року було визнано н едійсним наказ ФДМУ №338 від 24.02.20 04 року.

Вищезазначеним рішенням в становлено, що наказ ФДМУ №338 в ід 24.02.2004 року на підставі якого було видано свідоцтво про вл асність № П-693 від 26.02.2004 року не ві дповідає чинному законодавс тву та порушує права позивач а.

Отже, оскільки рішеннями по справі № 3/215 встановлено непра вомірність дій фонду щодо ви дачі свідоцтва про власність № П-693 від 26.02.2004 року, зазначені рі шення чинні, факти встановле ні останніми не спростовані в загальному порядку, у зв' я зку з чим суд першої інстанці ї дійшов висновку, що спірний наказ фонду в частині віднов лення дії свідоцтва суперечи ть вищезазначеним положення м чинного законодавства, пор ушує права позивача, а тому пі длягає визнанню недійсним у відповідній частині.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, Фонд дер жавного майна України зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ив скасувати рішення Господа рського суду м. Києва від 10.10.2011 р . у справі № 41/171 та прийняти нове рішення, яким відмовити в поз ові повністю.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 09.11.2011 року апеляційну скаргу Фонду державного майна Укра їни на рішення Господарськог о суду м. Києва від 10.10.2011 р. у спра ві № 41/171 повернуто без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 97 ГПК Укра їни.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, Націона льна спілка художників Украї ни звернулась до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення Господарського суду м. К иєва від 10.10.2011 р. у справі № 41/171 та п рипинити провадження по спра ві.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Скаржник ствердж ує, що позовні вимоги щодо виз нання частково недійсним нак азу Фонду державного майна У країни № 1564 від 26.10.2010 року мають о знаки публічно-правового спо ру та підлягають розгляду в п орядку адміністративного су дочинства. Крім цього, апелян т зазначає, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно не може вважатись акто м державного чи іншого орган у, оскільки не має обов' язко вого характеру, не породжує п рава та обов' язків для пози вача.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 09.11.2011 року апеляційну скаргу Національної спілки художни ків України прийнято до пров адження та призначено до роз гляду в судовому засіданні н а 23.11.2011 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України у зв' язку з за доволенням клопотання треть ої особи 1 та неявкою представ ників відповідача і третіх о сіб, колегією суддів ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи б уло відкладено на 14.12.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України, в судовому засіда нні 14.12.2011 року було оголошено пе рерву на 10 хвилин.

Представник Національної спілки художників України в судовому засіданні апеляцій ної інстанції вимоги апеляці йної скарги підтримав, проси в апеляційну скаргу задоволь нити, рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 року у спр аві № 41/171 скасувати, припинити провадження по справі.

Представник позивача в суд овому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів третьої особи 1, викла дених в апеляційній скарзі, п росив суд відмовити в задово ленні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Го сподарського суду м. Києва ві д 10.10.2011 року у справі № 41/171.

Представники відповідача та третьої особи 2 в судове зас ідання 14.12.2011 року не з' явились , будучи належним чином повід омленими про час та місце про ведення судового засідання п о розгляду апеляційної скарг и.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенці ї про захист прав людини і осн овоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щод о його цивільних прав та обов 'язків має право на судовий ро згляд упродовж розумного стр оку.

Обов'язок швидкого здійсне ння правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розу мність тривалості судового п ровадження оцінюється в зале жності від обставин справи т а з огляду на складність спра ви, поведінки сторін, предмет у спору. Нездатність суду ефе ктивно протидіяти недобросо вісно створюваним учасникам и справи перепонам для руху с прави є порушенням ч. 1 ст. 6 дано ї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Єв ропейського суду з прав люди ни від 08.11.2005р. у справі «Смірнов а проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'я влення в засідання господарс ького суду представників обо х сторін або однієї з них спра ва може бути розглянута без ї х участі, якщо неявка таких пр едставників не перешкоджає в ирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судо вого процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та т ретя особа 2 не скористались с воїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та вихо дячи з того, що явка сторін не визнавалася обов' язковою с удом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені стат ті 22 ГПК України) є правом, а не обов' язком сторони, Київськ ий апеляційний господарськи й суд дійшов висновку про мож ливість розгляду апеляційно ї скарги по суті в судовому за сіданні 14.12.2011 року за відсутно сті представників відповіда ча та третьої особи 2.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників позивача та третьої особи 1, перевіривш и правильність застосування господарським судом при при йнятті оскарженого рішення н орм матеріального та процесу ального права, Київський апе ляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Центр розвитку нерухо мості”(позивач) набув право в ласності на земельну ділянку , що розташована за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 9 що підтв ерджується актом на право вл асності на земельну ділянку серія ЯА № 422450 від 04.04.2005 року та До говором купівлі - продажу зе мельної ділянки від 25.03.2005 року.

На виконання Закону Україн и “Про професійних творчих п рацівників та творчі спілки” , постанов Кабінету Міністрі в України від 10.07.1998 № 1058 “Про пере дачу нерухомого майна творчи м спілкам” та від 27.09.200 № 1474 “Про в несення змін і доповнень до п останови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 № 1058”та згідно з Порядком передачі нерухом ого майна у власність творчи м спілкам, затвердженим спіл ьним наказом Міністерства ек ономіки України, Фонду держа вного майна України та Мініс терства юстиції України від 18.08.1998 № 110/1639/45/5, Фонд державного май на України прийняв наказ № 338 в ід 24.02.2004 (далі - наказ № 338) “Щодо п ередачі Львівського художнь о-виробничого комбінату Худо жнього фонду УРСР у власніст ь Національної спілки художн иків України”.

Пунктом 1 наказу № 338 було зат верджено висновок комісії по передачі нерухомого майна у власність Національної спіл ки художників України стосов но визначення належності Льв івського художньо-виробничо го комбінату Художнього фонд у УРСР (приміщення та фундаме нт окремої будівлі - пам' ят ки історії та культури підпр иємства громадської організ ації “Львівський художньо ви робничий комбінат”Львівськ ої обласної організації Наці ональної спілки художників У країни), який розташований за адресою: м. Львів, пл. Міцкевич а, 9, Національній спілці худож ників України.

На виконання пункту 2 наказу № 338, 26 лютого 2004 року Національн ій спілці художників України було видано свідоцтво № П-693 пр о право власності на Львівсь кий художньо-виробничий Худо жнього фонду УРСВ (приміщенн я та фундамент окремої будів лі - пам' ятки історії та ку льтури підприємства громадс ької організації “Львівськи й художньо-виробничий комбін ат” Львівської обласної орга нізації Національної спілки художників України).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 24.07.2008 року у справі №3/215, яке залишено без з мін постановою Київського ап еляційного господарського с уду №3/215 від 01.10.2008 року та постано вою Вищого господарського су ду України №3/215 від 24.02.2009 року, нак аз ФДМУ №338 від 24.02.2004 року визнано недійсним.

16.12.2010 року Фондом державного майна України видано наказ № 219 про скасування свідоцтв пр о власність, виданих з переви щенням ФДМУ своїх повноважен ь.

З додатку до наказу ФДМУ від 16.02.2010 року № 219, а саме рядка № 1074 вб ачається, що свідоцтво Львів ського художньо - виробничо го комбінату Художнього фонд у УРСР № П-693 від 26.02.2004 року було с касовано.

В подальшому, у зв'язку з тим , що в додаток до наказу ФДМУ в ід 16.02.2010 N 219 “Про скасування свід оцтв про власність” на думку відповідача були помилково включені свідоцтва про власн ість підприємств Національн ої спілки художників України , Національної спілки композ иторів України, Національної спілки письменників України , Національної спілки кінема тографістів України, Націона льної спілки архітекторів Ук раїни та Національної спілки театральних діячів України, які Фонд державного майна Ук раїни видав відповідно до За кону України від 07.10.97 N 554/97-ВР “Про професійних творчих працівн иків та творчі спілки” та пос танови Кабінету Міністрів Ук раїни від 10.07.98 N 1058 “Про передачу нерухомого майна України тво рчим спілкам”, наказом ФДМУ № 1564 від 26.10.2010 року було виключено пп. 929 - 931, 932 - 940, 942 - 944, 946 - 948, 950 - 961, 981-1080 з додат ка до наказу ФДМУ від 16.02.2010 N 219, до переліку яких ввійшов спірни й пункт (п. 1074), а свідоцтва про вл асність, видані підприємства м, зазначеним у додатку до цьо го наказу було визнано чинни ми.

Позивач стверджує, що відпо відач всупереч норм закріпле них в Конституції України та інших нормативно - правових актів видав спірний наказ ФД МУ № 1564 від 26.10.2010 року, яким віднов ив чинність правомірно скасо ваного свідоцтва П-693 від 26.02.2004 ро ку рішенням господарського с уду м. Києва по справі № 3/215 від 24.07.2008 року.

У зв' язку з вищезазначени м, позивач звернувся до госпо дарського суду м. Києва з поз овом про визнання недійсним наказу Фонду державного майн а України № 1564 від 26.10.2010 року в час тині виключення пункту 1074 з до датку до наказу Фонду держав ного майна України № 219 від 16.02.2010 року та визнання недійсним п . 2 наказу Фонду державного май на України № 1564 від 26.10.2010 року в ча стині чинності Свідоцтва про власність № П-693 від 26.02.2004 року, ви даного Національній спілці х удожників України на Львівсь кий художньо - виробничий ко мбінат Художнього фонду УРСР .

Оцінюючи докази за своїм вн утрішнім переконанням, що ґр унтується на їх безпосереднь ому, всебічному, повному і об' єктивному дослідженні в судо вих засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сук упності, та враховуючи їх вза ємний зв' язок, Київський ап еляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляцій на скарга задоволенню не під лягає, а рішення суду першої і нстанції прийнято з дотриман ням норм матеріального і про цесуального права, є законни м і обґрунтованим з наступни х підстав.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами і менем України і є обов'язкови ми до виконання на всій терит орії України.

Пунктом 9 частини 3 статті 129 К онституції України визначен о, що основними засадами судо чинства є обов'язковість ріш ень суду.

Відповідно до статті 4-5 ГПК У країни господарські суди зді йснюють правосуддя шляхом пр ийняття обов'язкових до вико нання на усій території Укра їни рішень, ухвал, постанов. Рі шення і постанови господарсь ких судів приймаються іменем України. Невиконання вимог р ішень, ухвал, постанов господ арських судів тягне відповід альність, встановлену цим Ко дексом та іншими законами Ук раїни. Усі судові рішення вик ладаються у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 ста тті 35 ГПК України обставини, в изнані господарським судом з агальновідомими, не потребую ть доказування. Факти, встано влені рішенням господарсько го суду (іншого органу, який ви рішує господарські спори), за винятком встановлених рішен ням третейського суду, під ча с розгляду однієї справи, не д оводяться знову при вирішенн і інших спорів, в яких беруть у часть ті самі сторони. Факти, я кі відповідно до закону вваж аються встановленими, не дов одяться при розгляді справи. Таке припущення може бути сп ростовано в загальному поряд ку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Пр о незалежність судової влади ” від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що з а змістом частини п'ятої стат ті 124 Конституції України судо ві рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються за конними, доки вони не скасова ні в апеляційному чи касацій ному порядку або не переглян уті компетентним судом в інш ому порядку, визначеному про цесуальним законом, в межах п ровадження справи, в якій вон и ухвалені. Виключне право пе ревірки законності та обґрун тованості судових рішень має відповідний суд згідно з про цесуальним законодавством. О скарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності с удів і суддів щодо розгляду т а вирішення справи поза пере дбаченим процесуальним зако ном порядком у справі не допу скається, і суди повинні відм овляти у прийнятті позовів т а заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України ”П ро виконання рішень та засто сування практики Європейськ ого суду з прав людини” встан овлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенці ю та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європей ського суду з прав людини одн им з основних елементів верх овенства права є принцип пра вової певності, який серед ін шого передбачає, що рішення с уду з будь-якої справи, яке наб рало законної сили, не може бу ти поставлено під сумнів (див . рішення Суду у справах: Sovtransavto Hold ing v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603 /02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформ аційного листа Вищого господ арського суду України „Про К онвенцію про захист прав люд ини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європей ського суду з прав людини” ві д 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33 - 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України” одн им з основоположних аспектів верховенства права є принци п юридичної визначеності, зг ідно з яким у разі остаточног о вирішення спору судами їхн є рішення, що набрало законно ї сили, не може ставитися під с умнів (див. справу „Брумареск у проти Румунії”, п. 61). Принцип юридичної визначеності вима гає поваги до принципу res judicata, то бто поваги до остаточного рі шення суду. Згідно з цим принц ипом жодна сторона не має пра ва вимагати перегляду остато чного та обов'язкового до вик онання рішення суду лише з од нією метою - домогтися повтор ного розгляду та винесення н ового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2008 року Товари ство з обмеженою відповідаль ністю “Центр розвитку нерухо мості” звернулося до господа рського суду м. Києва з позово м до Фонду державного майна У країни, треті особи - Націон альна спілка художників Укра їни, Регіональне відділення фонду державного майна Украї ни по Львівській області, Льв івська обласна організація Н аціональної спілки художник ів України, Державна служба о хорони культурної спадщини п ри Міністерстві культури і т уризму України, Львівська мі ська рада, Обласне підприємс тво Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентариза ції та експертної оцінки”, Уп равління охорони історичног о середовища Львівської міс ької ради про визнання недій сним наказу Фонду державного майна України № 338 від 24.02.2004 “Щод о передачі Львівського худож ньо-виробничого комбінату Ху дожнього фонду УРСР у власні сть Національній спілці худо жників України”.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 24.07.2008 року у справі №3/215, яке залишено без з мін постановою Київського ап еляційного господарського с уду №3/215 від 01.10.2008 року та постано вою Вищого господарського су ду України №3/215 від 24.02.2009 року бул о визнано недійсним наказ ФД МУ №338 від 24.02.2004 року.

Вищезазначеним рішенням в становлено, що наказ ФДМУ №338 в ід 24.02.2004 року на підставі якого було видано свідоцтво про вл асність № П-693 від 26.02.2004 року не ві дповідає чинному законодавс тву та порушує права позивач а.

Статтею 19 Конституції Украї ни визначено, що правовий пор ядок в Україні ґрунтується н а засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушени й робити те, що не передбачено законодавством. Органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування, їх посад ові особи зобов'язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Згідно з частиною 1 статті 78 З К України право власності на землю - це право володіти, кор истуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 4 статті 373 ЦК Україн и власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до частини 2 стат ті 328 ЦК України право власнос ті вважається набутим правом ірно, якщо інше прямо не випли ває із закону або незаконніс ть набуття права власності н е встановлена судом.

Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь -яких порушень його прав на зе млю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням п рава володіння земельною діл янкою, і відшкодування завда них збитків.

Статтею 21 ЦК України визнач ено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт інд ивідуальної дії, виданий орг аном державної влади, органо м влади Автономної Республік и Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суп еречить актам цивільного зак онодавства і порушує цивільн і права або інтереси. Суд визн ає незаконним та скасовує но рмативно-правовий акт органу державної влади, органу влад и Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовр ядування, якщо він суперечит ь актам цивільного законодав ства і порушує цивільні прав а або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного, що оскільки рішення ми по справі № 3/215 встановлено н еправомірність дій Фонду щод о видачі свідоцтва про власн ість № П-693 від 26.02.2004 року, зазначе ні рішення чинні, факти встан овлені останніми не спростов ані в загальному порядку, то с пірний наказ фонду в частині відновлення дії свідоцтва с уперечить вищезазначеним по ложенням чинного законодавс тва, порушує права позивача.

Таким чином, вимоги позивач а щодо визнання недійсним на казу Фонду державного майна України № 1564 від 26.10.2010 року в част ині виключення пункту 1074 з дод атку до наказу Фонду державн ого майна України № 219 від 16.02.2010 р оку та визнання недійсним п. 2 наказу Фонду державного майн а України № 1564 від 26.10.2010 року в час тині чинності Свідоцтва про власність № П-693 від 26.02.2004 року, ви даного Національній спілці х удожників України на Львівсь кий художньо - виробничий ко мбінат Художнього фонду УРСР є обґрунтованими, а отже пра вомірно задоволені судом пер шої інстанції.

Щодо тверджень апелянта пр о те, що позовні вимоги щодо ви знання частково недійсним на казу Фонду державного майна України № 1564 від 26.10.2010 року мають ознаки публічно-правового с пору та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 ста тті 22 Закону України "Про судо устрій України" та статті 1, 41, 12 Г ПК України господарські суди розглядають справи в порядк у позовного провадження, кол и склад учасників спору відп овідає вимогам статті 1 цього Кодексу, а правовідносини, з я ких виник спір, мають господа рський характер.

Спірні правовідносини вин икли у зв'язку із прийняттям в ідповідачем Наказу № 1564 від 26.10.2 010 року. Дана справа не має озна к адміністративного спору (с пір про право).

Отже, посилання апелянта в а пеляційній скарзі про те, що с пір повинен був розглядатись за нормами КАС, є безпідстав ними .

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, що викладені в п.1 постан ови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним т оді, коли суд, виконавши всі ви моги процесуального законод авства і всебічно перевіривш и обставини, вирішив справу у відповідності з нормами мат еріального права, що підляга ють застосуванню до даних пр авовідносин. Обґрунтованим в изнається рішення, в якому по вністю відображені обставин и, що мають значення для даної справи, висновки суду про вст ановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відпо відають дійсності і підтверд жуються достовірними доказа ми, дослідженими у судовому з асіданні.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що рішення госп одарського суду м. Києва у спр аві № 41/171 від 10.10.2011 року відповіда є зазначеним вимогам, оскіль ки ґрунтуються на всебічному , повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, підстав для його скасув ання не вбачається.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги поклада ються на Національну спілку художників України (апелянта ).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Націона льної спілки художників Укра їни залишити без задоволення , рішення Господарського суд у м. Києва від 10.10.2011 року по справ і №41/171 залишити без змін.

Матеріали справи № 41/171 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Чорн а Л.В.