Ухвала

від 18.04.2007 по справі 22ц-614/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-614/2007 р

Справа № 22ц-614/2007 р.                                                           Головуючий у 1-ій інстанції

Категорія 20                                                                                   суддя Фісунов А.Л.

Доповідач суддя Повєткін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 квітня 2007 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого

судді:                                    Перцової

В.А.

Суддів:                                               Козлова С.П., Повєткіна В.В.

При секретарі:                                    Білоус A.M.

Розглянув у.

відкритому судовому засіданні і М.Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення

Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 жовтня 2006 ро­ку

за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про

стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

Встановив :

Рішенням

Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 жовтня 2006 року ОСОБА_1.

відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стяг­нення матеріальної та

моральної шкоди (а.с.45-46).

В апеляційній скарзі (а.с.51-52) ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального іпроцесуального права, просить рішення суду

скасувати і справу на­правити на новий розгляд, оскільки суд:

не встановив невідому особу, яка з'вилася до суду замість відповідача,

якого вона особисто знає;

невірно вказав у рішенні, що позивачка заявила, що відповідач, що знаходить­ся у суді, не та особа, спричинила їй тілесні ушкодження,

в той час, як вона неодноразово говорила суду, що це не відповідач;

не залучив до участі у справі

належного відповідача;

не допитав свідка позивачки її дочку

ОСОБА_3;

безпідставно послався на постанову про відмову в порушенні кримінальної

спра­ви, оскільки суду надано лист прокурора про

скасування цієї постанови.

Перевіривши законність

і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої

інстанції, апе­ляційний суд вважає, що скарга є необгрунтованою і не підлягає

задоволенню з на­ступних підстав.

Постановлюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що: у позивачки виявлені тілесні

ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, але

доказів, що їх позивачці спричинив відповідач немає, оскільки

по факту спричинення позивачці тілесних ушкоджень постановою від 28 жовтня 2005 року в порушенні кримінальної

справи відмовлено, а позивачка у су­довому засіданні вказала, що відповідач,

який знаходився у залі суду, є не тією особою, яка спричинила їй тілесні

ушкодження.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та

матеріалам справи.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог

і заперечень.

Як вбачається зі

справи, позивачкою не надано суду першої інстанції будь-яких доказів на

підтвердження того, що тілесні ушкодження їй спричинені відповідачем.

2

Згідно з протоколом судового засідання від 03-04 жовтня 2006 року з

пояснень позивачки вбачається, що відповідачОСОБА_2., який знаходиться в

судовому засіданні, не та людина, яка

спричинила їй тілесні ушкодження (а.с.44).

Висновки суду першої інстанції повністю відповідають поясненням позивачки у

судовому засіданні.

Зважаючи на те, що позив був заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а в судовому

засіданні позивачка вказала, що ОСОБА_2. тілесні ушкодження їй не причиняв, у суда першої інстанції були відсутні підстави для залучення до

учас­ті у справі у якості відповідача невідомої суду іншої особи.

Як вбачається, з протоколу судового засідання від 23 лютого та 03-04 жовтня

2006 року, (а.с.18-19,44).

Зауваження на протоколи судових

засідань позивачкою не подавалися.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не була у якості свідка опитана ОСОБА_3, а суд першої інстанції зробив неправильні ви­сновки стосовно заяви позивачки у судовому засіданні про особу, яка

знаходилась у суді замість відповідача, не можуть бути прийняті до

уваги.

Не можуть бути визнані підставою для скасування рішення суду і посилання

позивачки на скасування прокурором постанови органів міліції про відмову в пору­шенні

кримінальної справи.

Згідно зі ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими' засо­бами доказування.

На час ухвалення судового рішення доказів вини відповідача у скоєнні

злочину проти позивачки суду надано не було.

Не надано таких доказів і суду

апеляційної інстанції.

У суді апеляційної інстанції позивачка пояснила, що присутній у

засіданніОСОБА_2., особу якого перевірено за паспортом, не та людина, яка

спричини­ла їй тілесні ушкодження.

Тому доводи апеляційної скарги позивачки щодо необґрунтованості рішення

суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав нале­жну оцінку доказам по справі і постановив законне і

обгрунтоване рішення про від­мову у задоволенні позовних вимог.

Порушень матеріального- та процесуального права при ухваленні рішення судом

першої інстанції не допущено.

Тому підстав для скасування або

зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу­ального

кодексу України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -

відхилити.

Рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 04 жовтня 2006 ро­ку -

залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з

моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до

Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання законної сили.