ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/433
11.01.12
За позовом Акціонерного комерційного банку «Східно - Європейський банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Автомаркет"
про стягнення 32 876,71 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –представник за довір.;
від відповідача: не з»явились.
В судовому засіданні 11.01.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Автомаркет" про стягнення з відповідача 32 876,71 грн. несплачених відсотків за кредитним договором №0001-121/2008 від 24.09.2008, та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2011 порушено провадження у справі №35/433, розгляд справи призначено на 12.12.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 №35/433, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 11.01.2011.
У судовому засіданні 19.09.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 21.09.2011.
Представники відповідача в судові засідання не з»явились, про поважність причин нез»явлення суд не повідомили, вимог ухвал суду не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв, клопотань не подали, хоча належним чином повідомлені про дати та час судових засідань.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
23.09.2008 між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" (далі –позивач-банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Автомаркет" (далі –відповідач-позичальник) було укладено кредитний договір №0001-121/2008 кредитної лінії (далі –Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору позивач відкриває відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 3 800 000,00 грн. строком з 24.09.2008 по 23.09.2010 із сплатою 19,0% відсотків річних у гривні.
Згідно п.2.1 Кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту відповідачу з позичкового рахунку, відкритого за Договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту.
Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів році, враховуючи день надання та не враховуючи день погашення кредиту. У випадку, якщо день надання кредиту збігається з днем погашення кредиту розрахунок процентів здійснюється як за один повний день.
11.12.2008 між сторонами було укладено Додатковий договір №01 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони погодили доповнити п.1.1 Кредитного договору наступним:
Позивач встановлює відповідачу ліміт кредитування по відкличній відновлювальній кредитній лінії, відкритій на поповнення обігових коштів, у розмірі 4 800 000,00 грн. з 11.12.2008 по 23.09.2010 та встановлює відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі: 5,0% річних строком з 01.12.2008; 10,0% річних строком з 01.04.2009.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з банківського рахунку коштів по позичковому рахунку, наданої до матеріалів справи.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо сплати нарахованих процентів станом на 23.09.2010 у розмірі 32 876,71 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п.3.3.1 Кредитного договору відповідач зобов»язаний забезпечити сплату відсотків за користування кредитом по останній робочий день кожного місяця, але не пізніше 23.09.2010.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з наданих суду доказів, станом на 01.11.2011 у відповідача наявна заборгованість розмірі 32 876,71 грн. –несплачених відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ході розгляду справи відповідач не надав належних та допустимих доказів сплати процентів за користування кредитними коштами.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Автомаркет" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 5, ідентифікаційний код 32981087) на користь Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (юридична адреса: 01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 17/5; фактична адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф.1, ідентифікаційний код 19364130) 32 876,71 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 71 коп.) –відсотків за користування кредитними коштами, 1 411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) - судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 12.01.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2012 |
Оприлюднено | 16.01.2012 |
Номер документу | 20752431 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні