Рішення

від 21.12.2011 по справі 31/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11                                                                                           Справа№ 31/48

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 31/48

за позовом:Регіонального віддання Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача:Комунального підприємства „Ринок „Левада”, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДТГО „Львівська залізниця”, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Червоноградської міської ради,  м. Червоноград Львівської області

про:стягнення 43976,78 грн. неустойки

за зустрічним позовом:Комунального підприємства „Ринок „Левада”, м. Червоноград Львівської області

до відповідача за зустрічним позовом:Регіонального віддання Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

про:визнання недійсним договору оренди № 59 від 26.07.2004 р.

                                                                                Головуючий суддя Артимович В.М.,

                                                                                судді Кітаєва С.Б., Гутьєва В.В.

                                                                                Секретар: Яремчук С.М.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивача: Жуган І.О. –представник;

від відповідача: Петрина В.Ф.  –представник;

від третьої особи-1: Шевчишин І.З. –представник;

від третьої особи-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, надалі –позивач або відповідач за зустрічним позовом, до Комунального підприємства „Ринок „Левада”, м. Львів, надалі –відповідач або позивач за зустрічним позовом, про стягнення неустойки в сумі 43976,78 грн. за договором оренди № 59 від 26.07.2004 р. за період із 01.09.2009 р. по 31.03.2009 р.

Ухвалою суду від 12.05.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 09.06.2010 р. Також вказаною ухвалою залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів, надалі – третя особа-1.

У відзиві на позовну заяву, поданому суду 08.06.2010 р., відповідач за первісним позовом заперечив повністю первісні позовні вимоги, вказавши, що об'єкт оренди не є нерухомим майном.

В письмовому поясненні від 26.05.2010 р. третя особа-1 позовні вимоги позивача за первісним позовом підтримала повністю.

Через канцелярію суду відповідачем подано зустрічну позовну заяву до позивача за первісним позовом про визнання недійсним договору оренди № 59 нерухомого державного майна від 26.07.2004 р. Також у вказаному зустрічному позові відповідач просить суд залучити до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Червоноградську міську раду. В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач вказує, що договір оренди № 59 суперечить вимогам ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст.ст. 181, 190 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим він укладений з порушенням ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу є підставою для визнання правочину недійсним.

Ухвалою суду від 01.07.2010 р. зустрічну позовну заяву прийнято до провадження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 р. у прийнятті до провадження апеляційної скарги позивача за первісним позовом на ухвалу суду від 01.07.2010 р. відмовлено.

Місцевим господарським судом ухвалою від 15.09.2010 р. залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Червоноградську міську раду, м. Червоноград Львівської області, надалі –третя особа-2.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом просить суд відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні його позовних вимог в даній справі.

Ухвалою суду від 23.09.2010 р. провадження у даній справі зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На адресу суду Волинським відділенням Львівського НДІ судових експертиз надіслано матеріали справи та повідомлення про неможливість дачі висновку у даній справі.

Судом ухвалою від 26.01.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.02.2011 р.

Згодом ухвалою суду від 17.02.2011 р. провадження у даній справі зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи з експертизи судом ухвалою від 25.05.2011 р. поновлено провадження у даній справі та призначено справу до колегіального розгляду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Кітаєва С.Б. та Морозюк А.Я.

Зважаючи на відсутність суддів Морозюка А.Я. автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Кітаєва С.Б. та Гутьєва В.В.

Ухвалою суду від 12.07.2011 р. провадження у даній справі зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. При цьому на вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: яке фактичне місцезнаходження частини привокзального майданчика станції Червоноград загальною площею 3296,4 кв.м., яка була предметом оренди згідно договору оренди № 59 нерухомого державного майна від 26.07.2004 р.; чи є частина привокзального майданчика станції Червоноград загальною площею 3296,4 кв.м., яка була предметом оренди згідно договору оренди № 59 нерухомого державного майна від 26.07.2004р., частиною нерухомого майна, належного на праві державної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.04.2007 р., виданого на підставі рішення виконкому Червоноградської міської ради від 23.03.2007 р. № 93 ?

19.10.2011 р. на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково –дослідного інституту судових експертиз № 7794 від 30.09.2011 р., у зв'язку з чим ухвалою від 21.10.2011 р. судом поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 03.11.2011 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 03.11.2011 р., 11.11.2011р.,  25.11.2011 р. та 12.12.2011 р.

Відповідач за первісним позовом 08.11.2011 р. подав письмове клопотання, в яких надав пояснення по суті спору з врахуванням висновку експертизи, вказавши, що фактичним місцезнаходженням орендованого майна є м. Червоноград, вул. Б.Хмельницького, 53, та зазначивши, що асфальтобетонне покриття не є нерухомим майном в розумінні Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на яке підлягає державній реєстрації, затв. наказом Мін'юсту України від 14.04.2009 р. за № 660/5.

У запереченні на зустрічну позовну заяву третя особа-1 навела доводи, зокрема, про те, що орендоване майно є частиною нерухомого майна, належного державі на праві власності згідно свідоцтва про право власності, виданого 05.04.2007 р. виконкомом Червоноградської міської ради. Також до зустрічних позовних вимог третя особа-1 просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Позивач за первісним позовом 25.11.2011 р. подав письмові пояснення у справі, в яких позивач навів доводи в обґрунтування первісних позовних вимог та заперечив зустрічні позовні вимоги.

05.12.2011 р. позивач за зустрічним позовом надав клопотання, в яких навів доводи щодо предмету первісного та зустрічного позову, зокрема, ствердив, що третя особа-1 незаконно користується земельною ділянкою під ринком, а позивач за первісним позовом не мав належного обсягу цивільної дієздатності при укладенні оскаржуваного договору, оскільки згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо нерухомого майна.

На виконання вимог ухвали суду КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»листом від 09.12.2011 р. надало суду копії матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: м. Червоноград, вул. Б.Хмельницького, 55.

Третьою особою-1 через канцелярію суду 21.12.2011 р. подано письмові пояснення, в яких третя особа вказала на те, що вона є постійним землекористувачем земельної ділянки під об'єктом оренди згідно договору № 59, на підтвердження чого додала копії державних актів на право постійного користування земельною ділянкою. Також третя особа-1 у поясненнях просить суд застосувати наслідки пропуску відповідачем за первісним позовом строку позовної давності оскарження договору оренди № 59.

В засіданні суду 21.12.2011 р з'явилися представники позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та третьої особи-1. Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився,хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті. Представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях у справі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити та застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. Так, представник позивача ствердив, що договір оренди № 59 припинив чинність 10.01.2008 р. у відповідності до п. 10.7 договору, ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та на підставі заяви позивача № 3/11-187 про припинення дії договору, скерованої 15.01.2008 р. на адресу відповідача.

Представник відповідача за первісним позовом в засіданні суду 21.12.2011 р. проти позову заперечив, просив суд задоволити зустрічний позов. Навів доводи про те, що частина привокзального майданчика станції Червоноград, яка була предметом оренди, як асфальтний майданчик (асфальтне покриття) не є нерухомим майном, а відтак, не являється об'єктом оренди, передбаченим ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду державного і нерухомого майна”, а тому Фонд державного майна, його регіональне відділення не може являтись орендодавцем такого майна. При укладенні оспорюваного договору оренди позивачем, на думку відповідача, не додержано вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Представник третьої особи-1 підтримує первісний позов, у задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити. У письмових запереченнях на зустрічну позовну заяву за № ДНЮ –226 від 09.11.2011 р. ДТГО „Львівська залізниця” проти вимог та доводів, викладених в зустрічній позовній заяві КП „Ринок „Левада” заперечує повністю. Третя особа-1 зазначає, що частина привокзального майданчика станції Червоноград належить державі та знаходиться на балансі ДТГО „Львівська залізниця”, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 05.04.2007 р. виконавчим комітетом Червоноградської міської ради. Вищевказаний об'єкт є частиною майнового комплексу залізничного вокзалу. Крім цього, ДТГО „Львівська залізниця” є постійним користувачем земельної ділянки, на якій  розміщене вищезазначене нерухоме майно відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 125 від 11.11.1999 р., виданого Червоноградською міською радою 11.10.1999р.

В судовому засіданні 21.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 26.12.2011 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та третіми особами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються первісні і зустрічні позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем за первісним позовом, як орендодавцем, та відповідачем за первісним позовом, як орендарем, 26.07.2004 р. укладено договір оренди № 59 нерухомого державного майна, а саме: частини привокзального майданчика станції Червоноград, загальною площею 4540 кв. м., що розміщене за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 25, та перебуває на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу Львівської державної залізниці.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з актом прийому-передачі від 26.07.2004 р., підписаного на підставі договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, а саме: частину привокзального майданчика станції Червоноград загальною площею 4540 кв. м., що розміщене за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 25, та перебуває на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу Львівської державної залізниці.

Слід зазначити, що договір оренди № 59 нерухомого державного майна від 26.07.2004 р. та акт прийому-передачі від 26.07.2004 підписані повноважним представником орендаря без жодних зауважень та скріплені відтиском його печатки.

27.11.2007 р. між орендодавцем та орендарем укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 № 59, відповідно до якого п. 1.1 розділу „Предмет договору” викладено у наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, а саме: частину привокзального майданчика станції Червоноград, загальною площею 3296,4 кв. м., що розміщене за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 25, та перебуває на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу Львівської державної залізниці”. 27.11.2007 р. між балансоутримувачем –третьою особою-1 та орендарем підписано відповідний акт повернення майна.

Договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 № 59, зміни до акту приймання-передачі від 26.07.2004 р., підписані сторонами 27.11.2007 р. без жодних зауважень з боку орендаря, в тому числі щодо визначення предмету договору.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.7 договір оренди він діє з моменту підписання строком до 31.12.2004р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що договір пролонговувався неодноразово, у т.ч. у 2007 р., що також підтверджується договором про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. № 59 тощо.

У відповідності до п. 10.7 договору оренди позивач повідомив відповідача заявою від 15.01.2008р. про припинення договору оренди нерухомого державного майна від 26.07.2004 р. № 59 із 10.01.2008 р. Строк повідомлення при цьому був дотриманий позивачем. У відповідності з п. 10.10 договору оренди чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. З врахуванням наведеного, договір припинив чинність у вказану дату.

04.02.2009 р. господарським судом Львівської області прийняте рішення у справі № 21/68 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, до Комунального підприємства „Ринок „Левада”, м. Львів про зобов'язання повернути орендоване майно, виселення та стягнення неустойки, за участю третьої особи - ДТГО „Львівська залізниця” та за зустрічним позовом КП „Ринок „Левада” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про спонукання до продовження дії договору оренди на новий термін, за результатами розгляду якої задоволено первісні позовні вимоги, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відтак, наведені вище факти встановлені також рішенням господарського суду Львівської області від 04.02.2009 р. у справі № 21/68, яке набрало законної сили і висновки якого щодо встановлених фактів мають преюдиціальне значення в даній справі згідно вимог ст. 35 ГПК України, оскільки сторони спору у цій справі виступали позивачем і відповідачем у справі № 21/68.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.12.2009 р. у справі № 22/240 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, до Комунального підприємства „Ринок „Левада”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ДТГО „Львівська залізниця” позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення із Комунального підприємства „Ринок „Левада” 52956,10 грн. неустойки.

У відповідності до п. п. 2.4., 2.5 договору оренди № 59 у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу в тижневий термін аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. При цьому, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Однак, як випливає з матеріалів справи, відповідач свого договірного обов'язку не виконав, майно балансоотримувачу не повернув.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. З матеріалів справи вбачається, що розмір неустойки, яка підлягає стягненню з позивача за період з 01.09.2009 по 31.03.2010 становить 43976,78 грн. Відповідно, первісний позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди № 59 нерухомого державного майна від 26.07.2004 р., то суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що при укладенні договору оренди № 59 від 26.07.2004 р. позивачем за первісним позовом не додержано вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину. Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Оскільки, на думку відповідача, асфальтний майданчик не являється нерухомим майном, то позивач за первісним позовом не міг бути його орендодавцем.

Твердження позивача за зустрічним позовом є помилковими та спростовуються матеріалами справи, зокрема самим договором оренди від 26.07.2004 р. за № 59. Предметом оренди згідно даного договору оренди є нерухоме державне майно, а саме: частина привокзального майданчика станції Червоноград, що розміщене за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 25, та перебуває на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень, структурного підрозділу Львівської державної залізниці (п. 1.1 договору оренди). Як передбачено п. 1.2 договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення автостоянки  - площа 3540 кв.м., здійснення торгівлі непродовольчими товарами (крім товарів дитячого асортименту) –площа 1000 кв.м.

У відповідності до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу).

Аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати, що об'єкт оренди згідно договору оренди № 59 - частина привокзального майданчика є частиною майнового комплексу залізничного вокзалу та належить на праві державної власності на підставі свідоцтва про право власності нерухоме майно від 05.04.2007 р., виданого на підставі рішення виконкому Червоноградської міської ради від 23.03.2007 р. за № 93. Відповідно до даного свідоцтва залізничний вокзал включає в себе будівлю залізничного вокзалу, А-1, 560,6 кв. м., посадочну платформу, І, посадочну платформа, ІІ, платформу, ІІІ, платформу погрузочну, т тупікова, ІV, та автостоянку, V. Вказане свідоцтво зареєстроване 05.04.2007 р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно ДКП «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Із висновку № 7794 судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2011 р. вбачається, що об'єкт оренди знаходиться на земельній ділянці у м. Червонограді Львівської області по вул. Б.Хмельницького, 53. Помилка сторін договору оренди № 59 в адресі об'єкта оренди, що полягає у неправильному зазначенні номера частини привокзального майданчика –м. Червоноград, Б.Хмельницького, 25 замість правильної адреси - м. Червоноград, Б.Хмельницького, 53, не спростовує того, що об'єкт оренди є частиною нерухомої речі –залічничного вокзалу, а не окремою рухомою річчю, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом. Крім того, ні сторонами спору, ні третіми особами не подано суду доказів присвоєння частині привокзального майданчика адреси: м. Червоноград, Б.Хмельницького, 25.

Відтак, покликання відповідача за первісним позовом на п. 2.2 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затв. наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 р. за № 660/5, є безпідставним.

Посилання представника КП „Ринок „Левада” на те, що при укладенні договору оренди йому було невідомо про яке саме майно йшлося у договорі спростовується матеріалами справи  № 21/68 та  тим, що договір пролонговувався неодноразово, у т.ч. у 2007 р., що також підтверджується договором про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. № 59 тощо. Неодноразове пролонгування договору оренди, його виконання сторонами спору, подання відповідачем у даній справі зустрічного позову у справі № 21/68 про спонукання до продовження дії договору оренди на новий термін свідчать про наявність вільного волевиявлення сторін договору оренди № 59 на його укладення та спрямованість договору оренди на реальне настання правових наслідків, обумовлених таким договором.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про незаконне користування ДТГО „Львівська залізниця” земельною ділянкою, на якій розміщене орендоване нерухоме майно, то слід зазначити, що дана земельна ділянка належить третій особі на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим на підставі рішення Червоноградської міської ради № 147 від 14.06.2007 р.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктами оренди за цим законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Згідно ст. 5 вказаного закону орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

У зв'язку з вищенаведеним позивач за первісним позовом у даній справі правомірно виступив орендодавцем державного нерухомого майна - частини привокзального майданчика залізничного вокзалу. Отже, у позивача за первісним позовом при укладенні договору оренди № 59 був належний обсяг цивільної дієздатності, а тому доводи позивача за зустрічним позовом про невідповідність договору оренди нормам ст.ст. 4, 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст.ст. 181, 190 Цивільного кодексу України судом відхиляються.

Позивач та третя особа-1 при розгляді спору по суті наполягали на застосуванні позовної давності до зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (ст. 257 Цивільного кодексу). Як встановлено нормою ст. 261 Цивільного кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проаналізувавши зустрічні позовні вимоги та матеріали справи, суд вважає, що відповідач за первісним позовом повинен був дізнатись про порушення свого права внаслідок невідповідності договору нормам чинного законодавства в день його укладення 26.07.2004 р. Відтак, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання недійсним договору оренди № 59.

Відповідно до приписів ст. 267 Цивільного кодексу України позовна даність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач за зустрічним позовом вважає підставою визнання договору оренди недійсним те, що договір суперечить нормам цивільного законодавства. Проте, позивач за зустрічним позовом довідався або повинен був довідатись про порушення свого права при укладенні договору та підписанні акту прийому-передачі орендованого майна, тобто 26.07.2004 р.  Таким чином, перебіг строку позовної давності сплив 26.07.2007 р. Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною вимогою лише 24.06.2010 р., тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що заяви про застосування позовної давності зроблені позивачем та третьою особою-1, а також те, що відповідач за первісним позовом пояснень та доказів щодо поважності причин пропущення позовної давності суду не подав, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 181, 182, 203, 215, 256, 261, 267, 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 32, 33, 34, 35, 42, 43, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Регіонального віддання Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Комунального підприємства „Ринок „Левада” (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 32355339) на користь Регіонального віддання Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3; код ЄДРПОУ 20823070; одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок № 31114092702002, код рахунку 22080200) неустойку в сумі 43975,78 грн.

3. Стягнути із Комунального підприємства „Ринок „Левада” (80100, м. Червоноград, вул. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 32355339) в дохід державного бюджету України державне мито в сумі                439,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

          Головуючий суддя                                                                      В.М. Артимович

Судді                                                                                           В.В. Гутьєва

С.Б. Кітаєва