Постанова

від 22.12.2011 по справі 33/304

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011 № 33/304

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Буравл ьова С.І.

суддів:

при секретарі Горголь І .С.

за участю представників:

позивача - Кучинська О.А .;

відповідача - Дмітрішин Д.М.;

третьої особи 1 - не з' яви лися;

третьої особи 2 - не з' яви лися;

третьої особи 3 - Шевчук М .О.

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлін ня виробничо - технічної ко мплектації «Спецпромтехнік а»

на рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2011

у справі № 33/304 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Уп равління виробничо - техніч ної комплектації «Спецпромт ехніка»

до Акціонерного банку «Б анк Регіонального Розвитк у»

треті особи

1. ОСОБА_5;

2. Товариство з обмеженою ві дповідальністю «Енергокомп лекс»;

3. Національний банк України

про визнання недійсними кр едитного договору № 14/14/1-1-130 від 07 .08.2008, договорів іпотеки від 07.08.2008 та додаткових договорів до н их

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою від повідальністю «Управління в иробничо - технічної компле ктації «Спецпромтехніка» (да лі - позивач) звернувся до го сподарського суду з позовом до Акціонерного банку «Бан к Регіонального Розвитку» (далі - відповідач) про визна ння недійсними кредитного до говору № 14/14/1-1-130 від 07.08.2008, договорі в іпотеки від 07.08.2008 та додаткови х договорів до них.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 13.07.2010 порушено пр овадження у справі № 33/304, а тако ж залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не з аявляють самостійних вимог н а предмет спору на стороні по зивача, ОСОБА_5 (далі - тре тя особа-1) та Товариство з обм еженою відповідальністю «Ен ергокомплекс» (далі - третя особа-2).

Рішенням господарського с уду м. Києва від 04.04.2011 в позові ві дмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2011 позивач подав апеляці йну скаргу, в якій просить оск аржуване рішення скасувати т а прийняти нове про задоволе ння позовних вимог.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 16.05.2011 порушено апеляці йне провадження у справі № 33/304.

В засіданні Київсько го апеляційного господарськ ого суду 24.05.2011 оголошено перерв у.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 31.05.2011 залучено до учас ті у справі в якості третьої о соби без самостійних вимог н а предмет спору на стороні ві дповідача - Національний ба нк України (далі - третя особ а-3), а розгляд справи відкладе но.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 05.07.2011 розгляд справи відклад ено.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 14.07.2011 у справі № 33/304 було призначено судову - почерк ознавчу експертизу та зупине но провадження у справі.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 14.11.2011 провадження у сп раві № 33/304 поновлено.

09.11.2011 до відділу діловод ства Київського апеляційног о господарського суду надійш ли матеріали справи № 33/304 та по відомлення № 6528/11-11 Київського н ауково-дослідного інституту судових експертиз про немож ливість надання висновку у з в' язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 14.11.2011 провадження у сп раві № 33/304 поновлено.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.12.2011 розгляд справи відклад ено на 22.12.2011.

На адресу суду 22.12.2011 від предс тавника позивача надійшло кл опотання про припинення пров адження у справі, яке залишен о колегією суддів без задово лення оскільки відсутні зако нні підстави для такого прип инення на даній стадії та пре дмет даного спору не вичерпа но.

Представник третьої особи -1 та третьої особи-2 в судове за сідання не з' явилися та не п овідомили суд про причини не явки, хоча були належним чино м повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Неявка в судове засідання з азначених представників не п ерешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призве де до затягування розгляду с карги, а тому постанова прийм ається за наявними в справі м атеріалами.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши мат еріали справи, заслухавши по яснення представників сторі н та третьої особи-3, суд встан овив:

27.07.2008 відбулися загальні збо ри Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Управління виробничо - технічної комп лектації «Спецпромтехніка» , що оформлені протоколом № 22, в ідповідно до якого вирішено укласти кредитний договір з відповідачем на суму 700 000,00 дола рів США та уповноважено ОСО БА_6 на підписання кредитно го договору, додаткових угод та інших необхідних угод, пов ' язаних з отриманням позива чем кредитної лінії.

На виконання зазначеного в ище рішення між акціонерним банком «Банк Регіональног о Розвитку» та Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Управління виробничо - т ехнічної комплектації «Спец промтехніка» 07.08.2008 було укладе но кредитний договір № 14/14/1-130 (да лі - Договір), відповідно до ум ов якого банк відкриває пози чальнику відновлювальну кре дитну лінію без безумовних з обов' язань щодо надання гро шових коштів, з можливістю на дання позичальнику в її межа х кредитів у гривнях, доларах США, євро та російських рубля х, що надалі іменуються креди ти, а позичальник зобов' язу ється використати кредити на цілі, зазначені в п.1.5. цього до говору, своєчасно та в повном у обсязі виплачувати банку п роценти за користування кред итами, виконати інші умови ць ого договору і своєчасно пов ернути кредити банку (п. 1.1 Дого вору).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зм іст договору становлять умов и (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства.

Виходячи із змісту укладен ого між сторонами договору, о станній за своєю правовою пр иродою є кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), за умовами як ого банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобо в'язується надати грошові ко шти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов лених договором, а позичальн ик зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На думку позивача спір між с торонами виник внаслідок тог о, що всупереч п. 8.2 Статуту зазн ачений Договір не був затвер джений ні зборами учасників товариства ні директором тов ариства, що є підставою для ви знання недійсними спірного Д оговору, договорів іпотеки т а додаткових договорів, які є похідними від кредитного до говору.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори уклад аються за правилами, встанов леними Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом, іншими нормативно - право вими актами щодо окремих вид ів договорів.

Стаття 203 ЦК України встанов лює умови чинності правочині в, а саме: законність змісту пр авочину, наявність у сторін н еобхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об' єктивно вираженого волевияв лення учасника правочину, йо го адекватність внутрішній в олі, відповідність форми вчи неного правочину вимогам зак ону, спрямованість волі учас ників правочину на реальне д осягнення обумовленого ним ю ридичного результату.

Підставою недійсності пра вочину відповідно до ст. 215 ЦК У країни є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього К одексу.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 7 пос танови «Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними» від 06.11.2009 № 9 правочи н може бути визнаний недійсн им лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, пере дбачених законом.

Відповідно до п. 8.2. Статуту п озивача, зареєстрованого 08.02.200 7, до виключної компетенції зб орів учасників належать в то му числі затвердження догово рів (угод), укладених на суму, щ о визначається Зборами учасн иків, якщо таку суму не встано влено, то таке затвердження н е потрібно, та вважається, що ц е повноваження делеговано ди ректору товариства.

Збори учасників товариств а вважаються повноважними, я кщо на них присутні Учасники (представники учасників), що в олодіють в сукупності більш як 60 відсотками голосів (п. 8.3 Ст атуту).

Кредитний договір № 14/14/1-1-130 від 07.08.2008 року від імені позивача п ідписано ОСОБА_6.

Відповідно до висновку № 9673/1 0-11 судово-почеркознавчої експ ертизи за матеріалами господ арської справи № 33/304 від 28.02.2011 під пис від імені ОСОБА_5 в ряд ку «Секретар зборів учасникі в» у протоколі № 22 Зборів учас ників ТОВ «Управління виробн ичо-технічної комплектації « Спецпромтехніка» від 27.07.2008 вик онаний ОСОБА_5.

Матеріали справи не містят ь доказів того, що протокол то вариства № 22 від 27.07.2008 визнано не дійсним в установленому зако ном порядку.

Також відсутні докази того , що довіреність на представн ицтво інтересів позивача О СОБА_6 недійсна, або відклик ана в установленому законом порядку станом на дату підпи сання оспорюваного договору .

Згідно з п. 9.3 Роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 12.03.1999 за № 02-5/111 «Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням уг од недійсними» за загальним правилом передбачені устано вчими документами обмеження повноважень особи щодо укла дення угод у порівнянні з виз наченими у довіреності, зако ні не повинні впливати на від носини підприємства, установ и, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особ ами. Винятком є випадки, коли с торона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження . Наприклад, продавець, уклада ючи договір, підписаний гене ральним директором акціонер ного товариства, знає про від повідні обмеження повноваже нь, оскільки є акціонером тов ариства і брав участь у загал ьних зборах, якими затвердже но статут.

В таких випадках угода може бути визнана недійсною за по зовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але з аявник повинен довести, що др уга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеж ення.

Відповідно до п. 9.4. роз' ясне ння Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 за № 02-5/111 та ст. 41 З акону України «Про господарс ькі товариства» до компетенц ії загальних зборів акціонер ного товариства віднесено за твердження договорів (угод), у кладених на суму, що перевищу є вказану в статуті товарист ва.

Цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх зат вердження. Тому якщо господа рським судом буде з'ясовано, щ о установчими документами ак ціонерного товариства право органу цього товариства на у кладення договору не обмежен о, тобто такий орган підписав договір без порушення надан их йому повноважень, то сам ли ше факт незатвердження догов ору після його підписання не може бути підставою для визн ання договору недійсним.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів » визначено, що судам необхід но враховувати, що в пункті «і » частини п'ятої статті 41 Зако ну про господарські товарист ва до компетенції загальних зборів віднесено затверджен ня договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в устан овчих документах товариства право виконавчого органу то вариства на укладення догово ру не обмежено, факт незатвер дження договору після укладе ння не зумовлює його недійсн ості.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 24.10.2008 № 13 при вирішенні с порів щодо визнання недійсни ми правочинів, укладених вик онавчим органом господарськ ого товариства, рішення зага льних зборів про обрання яко го на посаду визнано у судово му порядку недійсним, судам н еобхідно керуватися частино ю третьою статті 92, статтею 241 Ц К. Зокрема, у відносинах із тре тіми особами обмеження повно важень щодо представництва ю ридичної особи не має юридич ної сили, крім випадків, коли ю ридична особа доведе, що трет я особа знала чи за всіма обст авинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності ма йнового обороту і загальнопр ийнятим стандартом у світові й практиці, зокрема відповід но до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовар иств від 09 березня 1968р.

З урахуванням викладеного , колегія суддів погоджуєтьс я з висновком суду першої інс танції про те, що сам лише факт незатвердження договору піс ля його підписання не може бу ти підставою для визнання до говору недійсним.

Позивачем не доведено існу вання будь-яких обмежень на у кладення оспорюваного креди тного договору, а також того, щ о друга сторона знала чи пови нна була знати про існуючі об меження.

Також позивачем не надано д оказів того, що підписуючи ос порюваний договір особа, яка вчинила правочин, не мала нео бхідного обсяг цивільної діє здатності, а волевиявлення у часника правочину не було ві льним та не відповідало його внутрішній волі.

Суд першої інстанції дійшо в вірного висновку стосовно безпідставності тверджень п озивача відносно того, що ост анньому стало відомо про укл адений договір після отриман ня від банку вимоги про викон ання договірних зобов' язан ь, оскільки при настанні тимч асових фінансових труднощів позивач неодноразово зверта вся до відповідача з проханн я відстрочити виконання кред итних зобов' язань за оспорю ваним договором, що підтверд жується листами № 121 від 23.02.2009 та № 4289 від 24.06.2009, підписаними ОСОБ А_5

Також позивачем листом № 17 в ід 12.01.2009 погоджено передачу від повідачем в заставу НБУ майн ових прав по кредитному дого вору № 14/14/1-1-130 від 07.08.2008.

В свою чергу матеріали спра ви містять виписки по особов ому рахунку позивача, відпов ідно до яких позивач виконув ав свої зобов' язання за осп орюваним договором та здійсн ював оплату встановлених дог овором платежів.

З урахуванням наведеного, к олегія суддів погоджується з висновком суду першої інста нції про відсутність правови х підстав для визнання недій сним кредитного договору № 14/1 4/1-1-130 від 07.08.2008.

В забезпечення виконання з обов' язань за даним кредитн им договором між відповідаче м та ОСОБА_5 були укладені договори іпотеки від 07.08.2008, дод атковий договір до нього № 1 ві д 14.01.2009.

Також, між відповідачем та т овариством з обмеженою відпо відальністю «Енергокомплек с» було укладено договір іпо теки від 07.08.2008 та додатковий дог овір до нього № 1 від 14.01.2009.

Стосовно вимог позивача пр о визнання недійсними догово рів іпотеки від 07.08.2008 та додатко вих договорів до них, колегія зазначає наступне.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 7 пос танови «Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними» від 06.11.2009 № 9, правочи н може бути визнаний недійсн им лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, пере дбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зміст даних іпотечни х договорів містить усі істо тні умови, зокрема: відомості про іпотекодавця; зміст та ро змір основного зобов' язанн я, строк і порядок його викона ння та/або посилання на право чин, у якому встановлено осно вне зобов' язання; опис пред мета іпотеки, достатній для й ого ідентифікації та/або йог о реєстраційні дані та інші в ідомості.

Однією з загальних засад ци вільного законодавства згід но зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Волевиявлення іпотекодавц я підтверджується наявністю на іпотечних договорах підп ису керівника, закріпленою п ечаткою товариства.

Враховуючи викладене, коле гія суддів погоджується з ви сновком суду першої інстанці ї про безпідставність вимог позивача як на підставу визн ання іпотечних договорів нед ійсним, та про дотримання від повідачем при укладенні оспо рюваного договору всіх полож ення чинного законодавства.

Оскільки додаткові догово ри є похідними від іпотечних договорів, визнання останні х недійсними спричиняє недій сність всіх похідних від них додаткових договорів.

Враховуючи відсутність пр авових підстав для визнання іпотечних договорів від 07.08.2008 н едійсними, та оскільки вищен азвані додаткові договори до них є похідними від іпотечни х договорів, колегія суддів п огоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ви моги позивача про визнання н едійсними вищеназваних дода ткових договорів до договорі в іпотеки від 07.08.2008 є необґрунто ваними.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и встановлено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у встановленому зак оном порядку встановлює наяв ність чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Колегія суддів також врахо вує, що відповідно до ст. 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо пок ладено на сторони.

Позивачем не доведено обст авин, наявність яких відпові дно до положень чинного зако нодавства є підставою для ви знання недійсними кредитног о договору № 14/14/1-1-130 від 07.08.2008, догов орів іпотеки від 07.08.208 та додатк ових договорів до них.

Доводи, наведені в апеляцій ній скарзі, колегією суддів в ідхиляються, оскільки не спр остовують обставин, що на під ставі належних та допустимих доказів встановлені судом п ершої інстанції.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку про ві дсутність правових підстав д ля зміни чи скасування рішен ня господарського суду м. Киє ва від 04.04.2011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господ арського процесуального код ексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Управління виробничо - технічної комплектації « Спецпромтехніка» залишити б ез задоволення, а рішення гос подарського суду м. Києва від 04.04.2011 у справі № 33/304 - без змін.

2. Матеріали справи № 33/304 повер нути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя

Судді