Рішення

від 09.09.2008 по справі 2/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/101

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.09.08 р.                                                                                                    Справа № 2/101                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми “ВВВ” м. Донецьк   

про стягнення заборгованості в сумі  327995,78 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми “ВВВ” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк  

про стягнення  23147,70 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Блохіна Н.С. – за довір.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство “Донецька залізниця” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми “ВВВ” м. Донецьк про стягнення матеріального збитку у розмірі 327995,78грн.

Під час судового провадження, в порядку статті 22 ГПК України, розмір позовних вимог позивачем змінювався.

Остаточно, заявою від 07.07.08р. до прийняття рішення по справі, позивач змінив предмет позову, в якій просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 32324,08 грн., та додатково заявою від 09.09.08р. також штраф в розмірі 969,72грн. З приводу зазначеного клопотання, судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що матеріальний збиток був заподіяний йому внаслідок розкрадання запасних частин з центральної комори, яка охороняється  працівниками відповідача відповідно до договору про надання охоронних послуг № Д/В-06718 від 23.05.2006р. Як на правові підстави позову вказує на ст. 218, 225, 230 ГК України та ст. 526 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позову, позовні вимоги щодо стягнення матеріального збитку в розмірі 32324,078грн. не визнає, з огляду на те, що вироком Ясинуватського міського суду, який набрав законної сили, було встановлено, що винні особи повністю відшкодували збитки завдані позивачу. Відносно вимог позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 3% від суми спричиненого збитку в розмірі 969,72грн., то вказані вимоги відповідачем визнані в повному обсязі.

29.05.08р. відповідачем був поданий зустрічний позов про стягнення заборгованості в розмірі 23147,7грн.

Зустрічний позов був прийнятий судом та розглядається одночасно із первісним, згідно ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Зустрічний позов мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті за виконані послуги за договором надання охоронних послуг від 23.05.2006р., а саме п. 3.1. вказаного договору. Як на правові підстави позову позивач за зустрічним позовом посилається на ст. 193, 216, 629 ЦК України.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на позов, де позовні вимоги не визнає, з приводу їх недоведення належними доказами, просить суд акт № ОУ-0000013 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2007р. не брати до уваги з тих підстав, що він не може вважатися дійсним, оскільки саме в лютому 2007р. була здійснена крадіжка з центральної комори “Захід” вагонне депо Ясинувата ДП “Донецької залізниці” робітниками ТОВ ПКФ “ВВВ”, що є порушенням договірних зобов'язань та неналежним виконанням обов'язку останнього щодо охорони. Зазначені факти, на думку відповідача, підтверджено вироком Ясинуватського міськрайсуду Донецької області від 26.11.2007р., яким працівників ТОВ ПКФ “ВВВ” визнано винними у здійсненні крадіжки з центральної комори “Захід” вагонного депо Ясинувата ДП “Донецька залізниця”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2007р. провадження у справі зупинялось до вирішення кримінальної справи № 01-4211. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.2008р., провадження у справі було поновлено.

За клопотаннями сторін строк вирішення спору продовжувався.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення з приводу своїх вимог та заперечень.   

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2006р. між Державним підприємством “Донецька залізниця” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційною фірмою “ВВВ” (Виконавець) був укладений договір про надання охоронних послуг.

Предметом вказаного договору є надання послуг з охорони об'єкта за плату.  

Згідно до п. 1.2. договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснювати цілодобову охорону об'єктів перерахованих у Дислокаційній відомості. Охорона повинна здійснюватися у відповідності зі Схемою маршруту пересування охоронників по території вагонного депо Ясинувата.  

Відповідно до п. 2.1. договору Виконавець зобов'язаний забезпечити збереження матеріальних цінностей Замовника, що знаходяться на його території, перерахованих в Дислокаційній відомості. В разі втрати або крадіжки відповідальність наступає тільки після розслідування та встановлення ступені винності сторони.

6 лютого 2007р. на території позивача, що охороняється, було виявлено розкрадання нових запасних частин.

З приводу виявлення крадіжки 16.02.2007р. слідчим відділом Лінійного відділення на станції Ясинувата ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті порушено кримінальну справу № 01-4211 за фактом викрадення за ознаками злочину передбаченого                ст. 185 Кримінального кодексу України.

Вироком Ясинуватського міськрай суду Донецької області від 26.11.2007р. встановлено, що громадянами Голубєвим Р.Є., Вишенським Б.О., Постик І.С., Швачуна В.В., Безпалим П.П., Безпалим Г.П., Кузоватов Д.В. та Кузоватов Ю.В. здійснено крадіжку матеріальних цінностей з ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці, чим спричинено збиток ДП “Донецька залізниця” на загальну суму 33118,18грн.

Зокрема, зазначеним вироком суду встановлені наступні обставини кримінальної справи: 28 грудня 2006р., в період часу з 21:00 години до 22:00 години, Постика І.С. за попередньою змовою з Голубєвим Р.Є. та Вишинським Б.А. таємно проникли в приміщення ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці, розташоване в межах адміністративно-територіальної межі міста Ясинувата, звідки таємно викрали 30 метрів кабелю КГ 3х10+1х6, вартістю 26,47грн. за 1 погонний метр на суму 794,10грн., заподіявши Донецькій залізниці матеріальний збиток на вказану суму.

В ніч з 30 на 31 січня 2007р., в період часу з 21:30 години до 07:00 годин, Постика І.С. за попередньою змовою з Голубєвим Р.Є., Вишинським Б.А., Безпалим П.П. та неповнолітнім Безпалим Г.П. таємно проникли в приміщення ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці, розташоване в межах адміністративно-територіальної межі міста  Ясинувата Донецької області, звідки таємно викрали 140 зносостійких планок вартістю 50,18грн. за кожну на суму 7025,20грн., заподіявши Донецькій залізниці матеріальний збиток на вказану суму.

В ніч з 2 на 3 лютого 2007р., в період часу з 21:30 години до 07:00 години, Постика І.С. за попередньою змовою з Голубєвим Р.Є., Швачуновим В.В., Вишинським Б.А. та неповнолітнім Кузоватовим Д.В. та Кузоватовим Ю.В. таємно проникли в приміщення ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці, розташоване в межах адміністративно-територіальних межах міста Ясинувата Донецької області, звідки таємно викрали 106 фрикційних планок вартістю 129,6грн. кожна на суму 13737,60грн., заподіявши Донецькій залізниці матеріальний збиток на вказану суму.

В ніч з 5 на 6 лютого 2007р., в період часу з 23:00 години до 7:00 години, Постика І.С. по передній змові з Голубєвим Р.Є., Вишинським Б.А., Швачуновим В.В. та неповнолітнім Кузоватовим Д.В. таємно проникли в приміщення ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці, розташоване в межах адміністративно-територіальних межі міста Ясинувата Донецької області, звідки таємно викрали 50 фрикційних планок вартістю 129,60грн. кожна на суму 6480грн., 12 фрикційних клинів вартістю 319,44грн. кожна на суму 3833,28грн., 8 замків автосцепки вартістю 156грн. кожний на суму 1248грн., а всього на загальну суму 11561,28грн., заподівши Донецькій залізниці матеріальний збиток на вказану суму.

01 лютого 2007р. Постика І.С. та Голубев Р.А. втягнули неповнолітнього Кузоватова Д.В. та Кузоватова Ю.В. в злочинну діяльність, після чого спільно з ними в ніч з 2 на 3 лютого 2007р. та з 5 на 6 лютого 2007р. викрали з території вагонного депо 156 фрикційних планок, 12 фрикційних клинів та 8 замків автосцепки.

Крім того, відповідно до вироку суду речові докази по кримінальній справі: 156 фрикційних планок, 140 зносостійких планок, 12 фрикційних клинів та 8 замків автосцеплення, які долучені до матеріалів кримінальної справи та здані на відповідальне зберігання керівнику сектора матеріально-технічного забезпечення вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці Евдокімову Олександру Іллічу, а також 320 г мідного проводу, які долучені до матеріалів кримінальної справи та здані на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів ДВ на станції Ясинувата ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті підлягають поверненню вагонному депо Ясинувата Донецької залізниці.

Також вироком суду встановлено, що притягнуті в якості обвинувачених Кузоватов Ю.В., Постика І.С., Вишенський Б.А., Голубєвим Р.Є., які є працівниками відповідача добровільно відшкодували причинений збиток.

Факт добровільного відшкодування збитку підтверджується повідомленням № 235 від 05.12.2007р. на суму 1500грн., повідомленням № 235 від 05.12.2007р. на суму 1100грн., повідомленням № 247 від 06.12.2007р. на суму 1000грн., повідомленням № 270 від 19.12.2007р. на суму 1164,60грн.   

Відповідно до довідки Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25.02.2008р. № 02-41/57118  вирок суду в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувався та набрав законної сили.  

Приписами ст. 35 ГПК України визначено, що вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили,  є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З огляду на вказані обставини судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що матеріальний збиток, який було причинено робітниками Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірми “ВВВ” Державному підприємству “Донецька залізниця” відшкодований в повному обсязі. Зазначені обставини підтверджені та не заперечуються позивачем.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення збитків в сумі 32324,78 грн., які заподіяні відповідачем внаслідок неналежного невиконання зобов'язань, зміст яких обумовлений пунктами 1.2, 2.1, 4.1, 4.2 договору від 23.05.06р. про надання послуг охорони.

Розміром збитків позивач вважає 32324,78 грн. – вартість викрадених матеріальних цінностей – запасних частин із ангару вагонного депо Ясинувата Донецької залізниці.              Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди, сплата штрафних санкцій.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В силу статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування завданих збитків можливе за наявності обов'язкових умов, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність, наявність прямих дійсних втрат, причинно-наслідковий зв'язок між діянням та завданими втратами та вина.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Виходячи із складу правопорушення, позивачем доведена наявність всіх елементів цього правопорушення, а саме - всі складові частини збитків та вина відповідача підтверджується вироком Ясинуватського міськрай суду Донецької області від 26.11.2007р., яким встановлено, що громадянами Голубов Р.Є., Вишенський Б.О., Постик І.С., Швачун В.В., Безпалий П.П., Безпалий Г.П., Кузоватов Д.В. та Кузоватов Ю.В. умисними діями таємно викрадено майна, чим спричинено збиток ДП “Донецька залізниця” на загальну суму 33118,18грн.

У зв'язку з цим, позивачем доведено, що заявлені до стягнення збитки виникли та заподіяні внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором, внаслідок винних дій працівників відповідача та їх причинно-наслідковий зв'язок із спричиненими збитками.

Оцінюючи докази в їх сукупності та обґрунтування позивача стосовно стягнення заявленої суми збитків, а також, з урахуванням встановлених обставин справи стосовно повернення речових доказів – запасних частин, що були викрадені безпосередньо Вагонному депо Ясинувата Донецької залізниці, та грошове відшкодування на рахунок позивача у розмірі 4765 грн., суд вважає спричинені порушенням зобов'язання збитки, такими, що повністю відшкодовані винними особами.

У зв'язку з викладеними та враховуючи вказані обставини суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 32324,08грн.  

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 969,72грн., який складається з 3% від суми фактичного матеріального збитку, то суд виходить з наступного.

Згідно до п. 4.4. договору в разі спричинення матеріального збитку у зв'язку з неякісним наданням послуг з охорони об'єктів, вказаних у Дислокаційній відомості (Додаток № 1) Виконавець зобов'язується, окрім відшкодування матеріального збитку, сплатити штраф в розмірі 3% від суми причиненого матеріального збитку.

Перевіривши розрахунок матеріального збитку, суд знаходить його арифметично вірним.

Крім того, в частині заявлених вимог про стягнення штрафу в розмірі 969,72 грн., відповідач визнав позов.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази спричинення матеріального збитку, суд вважає, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі               ст. 78 ГПК України позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

 Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ВВВ” про стягнення заборгованості в розмірі 23147,7грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання послуг з охорони об'єкта, Замовник виплачує Виконавцю суму в розмірі 10508,58грн. на місяць, відповідно Кошторису витрат охоронних послуг (Додаток № 6), із розрахунку за кожний місць надання послуг, загальна сума за договором складає 252205,92грн.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку. Рахунок на оплату поточного місяця виставляється Виконавцем першого числа наступного місяця. Замовник оплачує послуги з охорони в продовж двадцяти банківських днів з моменту отримання рахунку та підписання акту виконаних робіт.

Згідно до п. 3.3. договору послуги з охорони об'єкта щомісячно закриваються актом виконаних робіт.

Позивачем за зустрічним позовом були виконані зобов'язання з охорони за договором. На підтвердження виконання цих послуг позивачем надані наступні документи:

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2006р., рахунок № СФ-35 від 03.05.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 34 від 31.05.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2006р., рахунок № СФ-043 від 01.06.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 42 від 30.06.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2006р., рахунок № СФ-0051 від 03.07.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 58 від 31.07.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2006р., рахунок № СФ-0063 від 01.08.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 71 від 31.08.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2006р., рахунок № СФ-0075 від 01.09.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 85 від 30.09.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2006р., рахунок № СФ-0088 від 02.10.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 96 від 31.10.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2006р., рахунок № СФ-0098 від 01.11.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 109 від 30.11.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2006р., рахунок № СФ-0108 від 01.12.2006р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 119 від 31.12.2006р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2007р., рахунок № СФ-002 від 01.01.2007р. на суму 10508,58грн., податкова накладна №1 від 31.01.2007р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2007р., рахунок № СФ-011 від 01.02.2007р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 9 від 28.02.2007р.

-          акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2007р., рахунок № СФ-021 від 01.03.2007р. на суму 10508,58грн., податкова накладна № 19 від 31.03.2007р.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані з обох сторін та скріплені печатками. Всього за період з травня 2006р. по березень 2007р. позивачем за зустрічним позовом було виконано послуг з охорони на загальну суму 115594,38грн.

Надані до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки є первинними документами у розумінні ст. 1 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, та статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Виходячи із змісту та форми вказаних первинних документів, суд дійшов висновку, що ними зафіксовані факти здійснення господарських операцій з охорони спірного об'єкту та приймаються судом як докази, що мають значення для правильного вирішення даного спору.   

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги охорони розрахувався в сумі 97814,64грн., що підтверджується банківськими платіжними документами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 17779,74грн.

Згідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 13.08.2008р. відповідачем за зустрічним позовом визнано заборгованість в розмірі 7271,16грн., щодо заборгованості яка виникла за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 28.02.2008р., то відповідач просить не брати  його до уваги з приводу невиконання зобов'язань щодо надання охоронних послуг у лютому 2007 року.

Зазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як було вище вказано, статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом договором за неякісне виконання умов договору передбачена сплата штрафу в розмірі 3% від суми причиненого матеріального збитку, стягнення якого задоволено судом за первинним позовом.

Також, судом встановлено, що за умовами пункту 5.4. договору - при невиконанні (неналежному виконанні) договору однією із сторін, інша сторона вправі в односторонньому порядку розірвати договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 10 днів.

Зазначене право відмовитись від зобов'язання та розірвати договір також визначені законом.

Як вбачається з матеріалів, справи виявлення крадіжки відбулось 06 лютого 2007 року, 16 лютого 2007 року було порушено кримінальну справу з цього приводу.

Отже у відповідача були всі підстави та достатньо часу, у тому числі із урахуванням попередження за 10 днів, для відмови від договору в односторонньому порядку.

Проте, судом встановлено, що на підтвердження виконання послуг з охорони за лютий 2007 року, відповідачем належним чином підписано акт здачі-приймання таких послуг, відповідач за невиконання умов договору позивачем договір не розірвав, та після порушення кримінального справи продовжував користуватися охоронними послугами позивача, підписував відповідні первинні документи та сплачував отримані послуги у спірному періоді, здійснюючи частково оплату, у тому числі й за спірний місяць.

З огляду на зазначене заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить ст. 193 Господарського кодексу України. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі  17779,74 грн. не представив.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за період з травня 2007р. по квітень 2008р. індекс інфляції в розмірі 5367,96грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати за первинним позовом підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 525, 526, 599, 610, 611, 615, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ДП “Донецька залізниця” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ВВВ” м. Донецьк про стягнення 33293,80грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма “ВВВ” (83000, м. Донецьк, пл. Конституції, 1, р/р 26008100400 в ЗАТ “Донгорбанк”                         м. Донецьк, МФО 334970, ЗКПО 31178660) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, р/р 260000000019 в АК “Експрес-Банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) штраф в розмірі 969,72грн., судові витрати: державне мито в розмірі 9,69грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 0,35грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма “ВВВ” до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення 23147,70грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260000000019 в АК “Експрес-Банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма “ВВВ” (83000, м. Донецьк, пл.. Конституції, 1, р/р 26008100400 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЗКПО 31178660) заборгованість в розмірі 17779,74грн., індекс інфляції в розмірі 5367,96грн., судові витрати: державне мито в розмірі 231,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя