ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/416
18.01.12
За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в
інтересах держави в особі Аграрного фонду
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ Грейн”
про стягнення 24 882 685,28 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури: ОСОБА_1 –по дов. №220 вих. 11 від 19.12.2011р.
Від позивача: ОСОБА_2 –дов. № 200 від 10.10.2011 р.
Від відповідача: не з‘явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ Грейн” збитків в розмірі 24 882 685, 28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо зберігання зерна відповідно до умов договору складського зберігання зерна № 440/10 від 30.07.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. порушено провадження у справі № 36/416, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 19.12.2011р. за участю представників сторін та прокуратури.
У дане судове засідання представник прокуратури не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача надав документи по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.11.2011 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд справи відкласти на 18.01.2012р.
В судовому засіданні представником прокуратури подана заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме прокурор просить стягнути з відповідача 24 907 145, 76 грн., що становлять збитки.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 18.01.2012 року підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач в судове засідання 18.01.2012р. повторно представника не направив, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.11.2011р. та ухвалі від 19.12.2011р. про відкладення розгляду справи не виконав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ. Ухвалу суду про порушення провадження у справі представник відповідача отримав 06.12.2011р., ухвалу про відкладення 27.12.2011р.Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань п
Між Аграрним фондом (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Грейн»(далі відповідач) були укладені договори складського зберігання зерна від 30.07.10 №440/10 та від 19.05.11 № 230/11.
На виконання даних договорів відповідачу було передано на зберігання 15 000 тонн кукурудзи З класу врожаю 2010 року. Відповідно до вказаних договорів строк зберігання зерна до пред'явлення вимоги поклажодавця (позивача).
Зерновий склад, відповідно до ч. 1 ст. 961 ЦК України, на підтвердження прийняття товару видає один із складських документів, зокрема це складська квитанція.
Відповідно до вищевказаних договорів відповідач прийняв від позивача на зберігання 15 000 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2010 року, що підтверджується наступними складськими квитанціями:
АУ № 300211 від 25.10.10 (фізична вага 3000 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2010 року);
АУ № 300219 від 28.10.10 (фізична вага 12000 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2010 року).
Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Згідно частини другої статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вжити всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Статтею 944 Цивільного кодексу України визначено, що зберігану заборонено без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», наказу Міністерства аграрної політики України»від 07.06.10 № 298 «Про проведення спільних перевірок Аграрним фондом та Держконтрольсільгоспродом наявності зерна державного інтервенційного фонду, продуктів переробки та заставного зерна», комісією в складі директора Черкаського регіонального відділення Аграрного фонду Волинця Л.Л., держінспектора Черкаської обласної ДХІ Ільїної Т.О., оперуповноваженого в ОВС УБОЗ Зубіцького М.П., оперуповноваженого УБОЗ Любіна А.Ю. було проведено перевірку наявності кількісного та якісного стану зберігання зерна Аграрного фонду на TOB «Топ-Грейн».
За результатами перевірки складено Акт від 05.07.11, згідно якого встановлено нестачу зерна кукурудзи в кількості 14 591,306 тонн.
03.12.2011р. був складений протокол інвентаризації об'єкта цінового регулювання, який належить Аграрному Фонду, відповідно до якого встановлено наявність у TOB «Топ-Грейн»кукурудзи 2010 року в кількості 393, 520. В протоколу інвентаризації встановлено недостачу кукурудзи в кількості 14 606, 48 тонн, в результаті чого державі в особі Аграрного фонду були завдані збитки.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позов прокуратури підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, –у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст.623 ЦК України, для стягнення збитків.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і неодержаних доходах.
Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно п. 1. ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
При розгляді справи судом встановлено, що в ході перевірки наявності зерна закупленого до державного інтервенційного фонду та відповідності його кількісним показникам, що зберігається на складі відповідача, було встановлено нестачу зерна кукурудзи в кількості 14 606,48 тонн, в результаті чого державі в особі Аграрного фонду були завдані збитки, акт перевірки від 05.07.2011р.
Відповідно до частини першої статті 950 Цивільного Кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Керуючись пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.96 № 116, яким встановлено механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей,
Розрахунок загальної вартості зерна:
14 606,48 т. (кукурудза 3 класу) х 1 612,00 грн/т. (мінімальна інтервенційна ціна) = 23 545 645,76 грн.
Згідно договору складського зберігання зерна від 30.07.2010р. №440/10, позивачем перераховано протягом 2011 року на поточний рахунок відповідача кошти за оплату наданих послуг по зберіганню кукурудзи 3 класу в сумі 1 090 250, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №684 від 18.03.11;
Згідно договору складського зберігання зерна від 19.05.2011р. № 230/1 позивачем перераховано протягом 2011 року на поточний рахунок відповідача кошти за плату наданих послуг по зберіганню кукурудзи 3 класу в сумі 271 250,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1870 від 16.06.2011р.
Таким чином, загальна сума коштів сплачених позивачем відповідачу за надання послуг по зберіганню відповідно до вищезазначених договорів складського зберігання зерна складає 1 361 500 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків заподіяних неналежним виконанням умов договорів складського зберігання зерна від 30.07.10 №440/10 та від 19.05.11 № 230/11 сумі 24 882 685, 28 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідач належних доказів на спростування обставин повідомлених позивачем суду не надав.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ Грейн»
(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 13 оф. 5, фактична адреса: 20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул.. Гоголя,19, код ЄДРПОУ 36692034) на користь Аграрного фонду України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 33642855) збитки в сумі 24 907 145 грн. 76 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Топ Грейн»
(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 13 оф. 5, фактична адреса: 20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул.. Гоголя,19, код ЄДРПОУ 36692034) в доход Державного бюджету України 56 460 грн. 50 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
19.01.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2012 |
Оприлюднено | 23.01.2012 |
Номер документу | 20949869 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні