Рішення

від 17.01.2012 по справі 5/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/246 17.01.12

За позовом Приватног о підприємства «Каралесс»

до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Агропромсервіс»

про стягнення 28 767,32 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА _1 за довіреністю № 231 від 15.12.2011 р .;

від відповідача: н е з' явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство « Каралесс» (далі - позивач) зв ернулось до господарського с уду міста Києва з позовом до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Агропромсервіс » (далі - відповідач) про стяг нення 29 767,32 грн., з яких: 23 908,00 грн. - основного боргу, 4 284,35 грн. - зби тків від інфляції, 1 574,97 грн. - 3% р ічних. Також позивач просить судові витрати по сплаті дер жавного мита та витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу покла сти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лався на не оплату відповіда чем вартості поставлених тов арів, що зумовило виникнення у Товариства з обмеженою від повідальністю «Агропромсер віс»заборгованості перед по зивачем та нарахування остан нім 3% річних та збитків від ін фляції.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 07.11.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/246, розгляд справи призначено на 06.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2011 р. не з' явився, вимоги ухвали господ арського суду міста Києва ві д 07.11.2011 р. про порушення провадж ення у справі № 5/246 не виконав, проте 05.12.2011 р. через від діл діловодства господарськ ого суду міста Києва надісла в клопотання у вигляді телег рами про відкладення розгляд у справи, в зв' язку з хворобо ю повноважного представника Товариства з обмеженою відп овідальністю «Агропромсерв іс».

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 06.12.2011 р. на під ставі ст. 77 Господарського про цесуального кодексу України розгляд справи відкладено н а 20.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2011 р. не з' явився, вимоги ухвали господ арського суду міста Києва ві д 07.11.2011 р. про порушення провадж ення у справі № 5/246 та ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2011 р. не викон ав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про час і місце проведення судового засідан ня повідомлений належним чин ом.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. п редставниками позивача пода но клопотання про продовженн я строку вирішення спору у сп раві № 5/246 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 20.12.2011 р. на під ставі ст. 69 Господарського про цесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 5/246 на п'ятнадц ять днів, розгляд справи відк ладено на 17.01.2012 р.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. п редставником позивача на під ставі ст. 22 Господарського про цесуального кодексу України було подано заяву про збільш ення позовних вимог, відпові дно до якої Приватне підприє мство «Каралесс»просить суд стягнути з відповідача 31 983,01 гр н., а саме: 23 908,00 грн. - основного боргу, 4 410,54 грн. - збитків від і нфляції, 1 703,79 грн. - 3% річних, 1 878,24 грн. - пені, 65,28 грн. - витрат, по в' язаних з пересиланням пош тової кореспонденції відпов ідачу.

Вказану заяву про збільшен ня розміру позовних вимог пр ийнято господарським судом в частині 23 908,00 грн. - основного боргу, 4 410,54 грн. - збитків від і нфляції та 1 703,79 грн. - 3% р ічних, отже має місце нова цін а позову, виходячи з якої вирі шується спір.

Вказане також викладено в п . 17 інформаційного листа Вищог о господарського суду Україн и № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі пита ння практики застосування но рм Господарського процесуал ьного кодексу України, поруш ені у доповідних записках пр о роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року

При цьому, розглянувши позо вні вимоги в частині стягнен ня з відповідача 1 878,24 гр н. - пені, 65,28 грн. - витрат, пов' язаних з пересиланням поштов ої кореспонденції відповіда чу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Госпо дарського процесуального ко дексу України, позивач вправ і до прийняття рішення по спр аві збільшити розмір позовни х вимог за умови дотримання в становленого порядку досудо вого врегулювання спору у ви падках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині , відмовитись від позову або з меншити розмір позовних вимо г. До початку розгляду господ арським судом справи по суті позивач має право змінити пр едмет або підставу позову шл яхом подання письмової заяви .

Предмет позову - це певна ма теріально-правова вимога поз ивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичн і обставини, на яких ґрунтуєт ься вимога позивача.

Зміна предмета позову озна чає зміну вимоги, з якою позив ач звернувся до відповідача.

Під збільшенням чи зменшен ням розміру позовних вимог с лід розуміти зміну кількісни х показників, в яких виражаєт ься позовна вимога (збільшен ня чи зменшення ціни позову, з більшення чи зменшення кільк ості товару тощо).

Під зміною розміру позовн их вимог не може розумітися з аявлення ще однієї чи кілько х вимог додатково до викладе них у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна пре дмета позову.

Вищий господарський суд Ук раїни в п. 3.7 роз'яснення № 02-5/289 ві д 18.09.1997 р. "Про деякі питання прак тики застосування Господарс ького процесуального кодекс у України" (з подальшими зміна ми) зазначав: зміна предмета п озову означає зміну матеріал ьно-правової вимоги до позив ача. Зміна підстави позову оз начає зміну обставин, якими п озивач обґрунтовує свою вимо гу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав по зову не допускається. Під з більшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільше ння суми позову за тією ж вимо гою, яку було заявлено у позов ній заяві.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, я кі не були зазначені у тексті позовної заяви. У п. 3 інфор маційного листа № 01-8/1228 від 02.06.2006 р . "Про деякі питання практики з астосування норм Господарсь кого процесуального кодексу України, порушені у доповідн их записках про роботу госпо дарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України з азначив, що під збільшенням р озміру позовних вимог (части на друга статті 22 ГПК) слід роз уміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було за явлено у позовній.

Тому збільшення розміру п озовних вимог не може бути по в'язано з пред'явленням додат кових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві .

Таким чином, з наведеного вб ачається, що пред' явивши сп очатку до стягнення суму осн овного боргу, 3% річних та збит ків від інфляції, позивач не в праві пред'являти додаткові позовні вимоги, про які не йшл ося в позовній заяві, а саме, щ одо стягнення з відповідача пені та витрат, пов' язаних з пересиланням поштової корес понденції відповідачу.

При цьому, суд додатково від значає, що витрати, пов' язан их з пересиланням поштової к ореспонденції відповідачу н е є судовими витратами в розу мінні ст. 44 Господарського про цесуального кодексу України , оскільки у відповідності до вказаної статті що судові ви трати складаються з державно го мита, сум, що підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, призначеної господ арським судом, витрат, пов'яза них з оглядом та дослідження м речових доказів у місці їх з находження, оплати послуг пе рекладача, адвоката, витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з роз глядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господ арського процесуального код ексу України позивач, прокур ор чи його заступник зобов'яз ані при поданні позову надіс лати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї докум ентів відповідно до кількост і відповідачів та третіх осі б листом з описом вкладення.

Копії позовної заяви та дод аних до неї документів повин ні надсилатися до подання по зовної заяви до суду, виходяч и з того, що відповідно до ст. 57 Господарського процесуальн ого кодексу України до позов ної заяви додаються, зокрема , документи, які підтверджуют ь відправлення відповідачев і копії позовної заяви і дода них до неї документів.

Копії позовної заяви та дод аних до неї документів надси лаються поштою, кур'єрською д оставкою або вручаються наро чним під розписку.

Невиконання вимоги щодо на діслання сторонам копії позо вної заяви та відсутніх у них документів, що додані до позо вної заяви, є відповідно до ст . 63 Господарського процесуаль ного кодексу України підстав ою для повернення позовної з аяви без розгляду.

Таким чином, з наведеного вб ачається, що надсилання пози вачем на адресу відповідача копії позовної заяви та дода них до неї документів є обов' язком особи, яка звертається з позовом до суду.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. п редставником позивача підтр имано свої збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 17.01.2012 р. не з' явився, вимоги ухвали господ арського суду міста Києва ві д 07.11.2011 р. про порушення провадж ення у справі № 5/246 та ухвал господарського суду м іста Києва від 06.12.2011 р. та 20.12.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про час і місце проведення судового з асідання повідомлений належ ним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому відпові дні процесуальні документи н адсилаються господарським с удом згідно з поштовими рекв ізитами учасників судового п роцесу, наявними в матеріала х справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно зі статте ю 93 Цивільного кодексу Україн и) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальни х документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Слід також зазначити, що вищ езгаданий інформаційний лис т відправляє до пункту 4 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України № 01-8/1228 в ід 02.06.2006 р. «Про деякі питання пр актики застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у 2005 роц і»(із змінами від 08.04.2008 р.), в яком у зазначається, що примірник и повідомлень про вручення р екомендованої кореспонденц ії, повернуті органами зв'язк у з позначками «адресат вибу в», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов 'язку щодо повідомлення учас ників судового процесу про в чинення цим судом певних про цесуальних дій.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.07.1997 р. із змінами «Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України» ).

Відомості про місцезнаход ження відповідача є правомір ними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, що поданий позивачем, та Спеціальним ви тягом з ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України справа розглядаєт ься за наявними в ній матеріа лами.

В судовому засіданні 17.01.2012 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємство м «Каралесс» (далі - Постачаль ник) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс»(далі - Поку пець) товар на підставі насту пних документів, належним чи ном завірені копії яких наяв ні в матеріалах справи:

- рахунків-фактур: № СФ-0000094 від 04.06.2009 р., № СФ-0000111 від 23.06.2009 р., № СФ-0000117 в ід 01.07.2009 р., № СФ-0000144 від 29.07.2009 р., № СФ-000015 3 від 07.08.2009 р. (на загальну суму 36 736, 50 грн.);

- видаткових накладних: № РН -0000094 від 04.06.2009 р., № РН-0000110 від 24.06.2009 р., № Р Н-0000120 від 06.07.2009 р., № РН-0000150 від 10.08.2009 р., № РН-0000151 від 11.08.2009 р., на загальну суму 36 736,50 грн.

Вказані видаткові накладн і підписано повноважним пред ставника сторін та скріплено печатками підприємств. Крім того, в матеріалах справи ная вні довіреності відповідача на отримання матеріальних ц інностей від позивача.

З письмових пояснень позив ача вбачається, що перше усне замовлення роблять технолог и заводів відповідача по тел ефону начальнику відділу про даж позивача: замовлялась пе вна кількість товару конкрет ного виду. Далі, начальник від ділу продажу позивача оформл ювала рахунок-фактуру і відп равляла факсом на центральни й офіс Товариства з обмежено ю відповідальністю «Агропро мсервіс», який підтверджував (або відхиляв) замовлення пис ьмово через доручення, в яком у вказана кількість замовлен ого товару. На підставі доруч ення начальник відділу прода жу Приватного підприємства « Каралесс»виписувала видатк ові накладні, податкові накл адні по два екземпляри, один з яких залишається у замовник а, а другий, завірений мокрою п ечаткою разом з оригіналом д оручення повертався позивач у. Оформлені таким чином доку менти разом з товаром надава лися Покупцю.

Згідно з наявними в матеріа лах справи банківськими випи сками по особовому рахунку п озивача, відповідачем сплаче но за поставлений товар 12 828,50 гр н.

Наявні у матеріалах справи видаткові накладні та банкі вські виписки по особовому р ахунку позивача, що підтверд жують здійснені відповідаче м часткові проплати містять посилання лише на рахунки-фа ктури, при цьому останні не мі стять жодного посилання на Д оговір поставки № 007-09 від 04.06.2009 р., укладений між сторонами, том у суд дійшов висновку, що мате ріали позовної заяви свідчат ь про те, що поставка по вказан им спірним накладним здійсню валась за усною домовленістю сторін, а отже договір постав ки (купівлі-продажу) у формі єд иного документу не складався .

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарсь кого кодексу України визначе но, що зміст господарського д оговору становлять умови дог овору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встан овлення, зміну або припиненн я господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обо в'язкові умови договору відп овідно до законодавства. Гос подарський договір вважаєть ся укладеним, якщо між сторон ами у передбачених законом п орядку та формі досягнуто зг оди щодо усіх його істотних у мов. Істотними є умови, визнан і такими за законом чи необхі дні для договорів даного вид у, а також умови, щодо яких на в имогу однієї із сторін повин на бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господ арського кодексу України, до пускається укладення господ арських договорів у спрощени й спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телег рамами, телефонограмами тощо , а також шляхом підтвердженн я прийняття до виконання зам овлень, якщо законом не встан овлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення д аного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного ко дексу України.

Враховуючи зазначене, судо м встановлено, що між сторона ми був укладений договір пос тавки у спрощений спосіб шля хом підписання між сторонами видаткових накладних. Відта к, між сторонами виникли прав овідносини, які підпадають п ід правове регулювання параг рафа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівл я-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Циві льного кодексу України, за до говором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у вс тановлений строк (строки) тов ар у власність покупця для ви користання його у підприємни цькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особист им, сімейним, домашнім або інш им подібним використанням, а покупець зобов'язується при йняти товар і сплатити за ньо го певну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Циві льного кодексу України, за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного ко дексу України, продавець зоб ов'язаний передати товар пок упцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає зм оги визначити цей строк, - відп овідно до положень статті 530 ц ього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивіль ного кодексу України, покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар за ціною, встановленою у до говорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є о платним, відтак одним із осно вних обов'язків покупця є опл ата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товар у за його кількісну одиницю. Ц іна товару, як правило, визнач ається у договорі за згодою с торін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплат ити товар після його прийнят тя або прийняття товаророзпо рядчих документів на нього, я кщо договором або актами цив ільного законодавства не вст ановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний спла тити продавцеві повну ціну п ереданого товару.

Проте, відповідач, в порушен ня покладеного на нього чинн им законодавством України об ов' язку по сплаті отриманог о товару в повному обсязі не в иконав, сплативши лише 12 828,50 грн ., що підтверджується банківс ькими виписками по особовому рахунку позивача (належним ч ином завірені копії яких ная вні в матеріалах справи), внас лідок чого у відповідача вин икла заборгованість перед по зивачем в розмірі 23 908,00 грн.

Враховуючи зазначені обст авини, зокрема відмову відпо відача в добровільному поряд ку виконати взяті на себе дог овірні зобов' язання з оплат и товару, позивач вирішив зве рнутись за захистом свої пра в та охоронюваних законом ін тересів до суду.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.

Відповідачем не надано суд у належних та допустимих док азів на підтвердження відсут ності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стяг нення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивіль ного кодексу України, якщо ст рок (термін) виконання боржн иком обов'язку не встановле ний або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредито р має право вимагати його вик онання у будь-який час. Боржни к повинен виконати такий обо в'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщ о обов'язок негайного викона ння не випливає із договору а бо актів цивільного законода вства.

На виконання вищевказаних норм права позивач звернувс я до відповідача з претензію № 153 від 12.10.2010 р. (надіслана на дві адреси відповідача 12.10.2010 р. відп овідно до відбитку поштового штемпеля на описах вкладенн я в цінний лист, та отримана ві дповідачем 15.10.2010 р. та 19.10.2010 р. за ад ресою: м. Київ, вул. Ахматової, 47 , оф. 1, у відповідності до наявн их в матеріалах справи повід омлень про вручення поштовог о відправлення). Відповідач в ідповіді на вказану вимогу н е надав, жодних дій спрямован их на врегулювання даного сп ору не вчинив, існуючу заборг ованість не погасив.

Таким чином, судом встановл ено, що станом на час зверненн я з даним позовом до суду забо ргованість відповідача стан овить 23 908,00 грн., яку останнім не погашено станом на час прийн яття судового рішення.

Зважаючи на встановлені фа кти та вимоги вищезазначених правових норм, а також врахов уючи, що відповідач в установ леному порядку обставини, як і повідомлені позивачем, не с простував, господарський суд дійшов висновку, що позов в ч астині стягнення основного б оргу нормативно та документа льно доведений, та підлягає з адоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь пози вача підлягає стягненню 23 908,00 г рн. заборгованості за постав лений товар.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільно го кодексу України стягнути з відповідача на свою корист ь 1 574,97 грн. - 3% річних та 4 284,35 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір процентів річних ви значається сторонами в догов орі. Якщо сторони в договорі н е передбачили сплату процент ів річних та їх розмір, підляг ають сплаті три проценти річ них від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, передбачене законом пр аво кредитора вимагати сплат и боргу з урахуванням індекс у інфляції та процентів річн их в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майно вого права та інтересу, суть я ких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знеці нення грошових коштів внаслі док інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати ) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної пр авової позиції дотримується Вищий господарський суд Укр аїни у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у по станові № 3-12г10 від 08.11.2010 р. ).

Судом встановлено, що прос трочення відповідачем по вик онанню свого обов' язку зі с плати грошових коштів за пос тавлений товар настало з 23.10.2010 р . (дата отримання відповідаче м претензії № 153 від 12.10.2010 р. (15.10.2010 р.) + 7 днів (у відповідності до при писів ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Проте, здійснений позивач ем розрахунок інфляційних вт рат та 3 % річних є невірним, оск ільки позивачем визначено по чаток прострочення відповід ачем зобов' язання з оплати товару - 05.07.2009 р., та не врахован о здійснених відповідачем ча сткових проплат.

Згідно з приписами п. 18 Інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України "Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р . з огляду на вимоги частини 1 с татті 47 ГПК України щодо прийн яття судового рішення за рез ультатами обговорення усіх о бставин справи та частини 1 ст атті 43 ГПК стосовно всебічног о, повного і об'єктивного розг ляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупно сті, суд повинен перевірити о бґрунтованість і правильніс ть здійсненого нарахування с ум штрафних санкцій, річних, з битків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здій снити перерахунок відповідн о до закону чи договору або зр обити це самостійно.

Таким чином, здійснивши пер ерахунок, суд дійшов висновк у, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 734 ,92 грн. - 3 % річних та 1 291,04 грн. - з битків від інфляції.

Згідно зі ст. 44 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, до судових витрат відн есені державне мито, суми, що п ідлягають сплаті за проведен ня судової експертизи, призн аченої господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом т а дослідженням речових доказ ів у місці їх знаходження, опл ата послуг перекладача, адво ката, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та інших витрат , пов'язаних з розглядом справ и.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, судові витрати у відп овідності до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни покладаються на сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити час тково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «А гропромсервіс»(02152, м. Киї в, вул. Березняківська, б. 30-А, кв . 206; ідентифікаційний код 31307965) на користь Приватного підприєм ства «Каралесс»(03150, м. Київ, вул . Червоноармійська, б. 55, літ Б; і дентифікаційний код 32917100) 23 908 (дв адцять три тисячі дев' ятсот вісім) грн. 00 коп. - основного б оргу, 734 (сімсот тридцять чотир и) грн. 92 коп. - 3% річних, 1 291 (одну т исячу двісті дев' яносто одн у) грн. 04 коп. - збитків від інф ляції та судові витрати в заг альному розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 93 коп.

3. В іншій частині в позові ві дмовити.

4. Після вступу рішення в зак онну силу видати наказ.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя В.С . Ломака

Повне рішення складено 19.01.2012 р.