Рішення

від 22.06.2006 по справі 17/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 р.   Справа № 17/147   

За позовом:   Дочірнього підприємства "Фірма Леда",  м. Одеса,  пр. Шевченка, 31

до відповідача:ТзОВ "Р В С",  м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 198/70

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 42716 грн. 47 коп.

   Суддя  Неверовська Л.М.    При секретарі судового засідання    Нестеренко А.В.

Представники:                          

Від позивача:Блонський П.Ю. - юрисконсульт , (довіреність №161 від 15.05.2006 р.) (паспорт серія КЕ №473593 виданий Приморським РО УМВД України в Одеській області від 16 грудня 1996 року).

Від відповідача:Шелепін В.Б. - директор , (паспорт серія -СС №605792 виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 26.08.1998 року ).

Суть спору: подано позов про  спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 42716 грн. 47 коп.

          Позивач позов підтримав частково, в частині стягнення 35968 грн. 25 коп., в решті позовних вимог подав  клопотання про зменшення розміру позовних  вимог.

          Відповідач  позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне. Відповідно до затвердженої у судовому порядку мирової угоди на  відповідача покладався обов"язок по погашенні заборгованості в сумі 50568 грн. 24 коп. протягом  20 календарних днів з дня затвердження мирової угоди.  За  вказаний період відповідачем  визначений у мировій угоді борг сплачено частково у сумі 8200 грн. На даний час заборгованість  становить 35968 грн. 25 коп.

          Зі змісту статті 78 ГПК України випливає, що одним із засобів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка визначає права і обов'язки сторін щодо предмета позову та затверджується ухвалою суду.

          У  підпункті 3.9.6 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено, однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, чим і скористався позивач.

          Мирова угода є за своєю юридичною природою двостороннім правочином, яким учасниками спору узгоджено порядок виконання обов'язку ТзОВ "РВС" щодо сплати заборгованості по договору поставки № 58 від 25.12.2004 року. Тому зазначена мирова угода підлягає обов'язковому виконанню відповідно до загальних умов виконання зобов'язання.

          Як вже зазначалося, мирова угода затверджена судом 24.01.2006, є угодою про заміну одного зобов'язання, яке ґрунтується на договорі, іншим, підставою виникнення якого є мирова угода. Судове затвердження мирової угоди вказує на її подвійну правову природу через форми вираження. Так, юридичною формою виразу волевиявлення сторін є мирова угода, яка є нічим іншим, як господарським зобов'язанням. Ухвала суду, яка передає зміст даного зобов'язання та затверджує його, є по суті виконавчим документом.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів виконання  зобов»язання по оплаті  відповідач не подав,  доводів позивача не спростував. За наведених обставин вимоги про стягнення 35968 грн. 25 коп.., обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          В решті позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 6399 грн. 99 коп. та річних в сумі 348 грн. 23 коп. провадження слід припинити відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, в зв"язку з відмовою від позову в цій частини, яка прийнята судом відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.124 Конституції України,  ст.ст. 11, 509, 526, 530,  547, 625  Цивільного Кодексу України, ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ "РВС", м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 198/70                                                (ідентифікаційний код 32076568) на користь Дочірнього підприємства "Фірма Леда",  м. Одеса,  пр. Шевченка, 31  (ідентифікаційний код24761695) 35968 грн. 25 коп.,  359 грн. 68 коп.  витрат по сплаті державного мита, 99 грн.36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову провадження припинити..

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                Неверовська Л.М.

Рішення підписане 03.07.2006 р.      

Документ виготовлено в Діловодстві

Неверовська Л.М.