Рішення

від 23.09.2008 по справі 17/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.09.08                                                                                           Справа№ 17/194

За позовною заявою: ТзОВ “Українська пивна компанія Львів”, с.Малехів

до відповідача: ТзОВ “Михась”, м. Львів

про  стягнення 1 356,55 грн.

                                                                                                       Суддя  У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: Височанська, Н.Й. —ю/к. (Довіреність № 9/ЮВ від 11.07.2008р.)    

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “Українська пивна компанія Львів”, с.Малехів до ТзОВ “Михась”, м. Львів про стягнення 1 356,55 грн..  

Ухвалою суду від 22.07.2008р.р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 09.09.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 09.09.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Спір розглядається в порядку ст.. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.02.2006р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 1306, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 8.9. Договору, термін дії Договору продовжено на невизначений термін.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 198,32 грн., з яких 96,00 грн. заставна вартість тари.

Факт поставки товару підтверджується Товарно-транспортною (видатковою) накладною № РНд-КПК21-03065 від 19.03.2008р. із підписами повноважних представників сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються Дорученням на постійне одержання матеріальних цінностей, що поставляються по кільцевих постачаннях продукції від 27.02.2006р.

Відповідно до п. 5.3. Договору, отриманий товар та заставну вартість тари відповідач зобов'язувався оплачувати протягом 7 календарних днів з моменту фактичного отримання товару, але в будь-якому випадку не пізніше дати постачання наступної партії товару.

Як зазначається у позовній заяві, вартості отриманого товару і тари відповідач у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у нього перед ТзОВ «Українська пивна компанія Львів»виникла заборгованість у розмірі 1 138,32 грн. (з яких. 1 102,32 грн. вартість товару; 36,00 грн. –вартість тари).

Відповідно до п. 6.3. Договору за прострочення платежу більш ніж на 5 днів відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, що становить 110,23 грн.

Окрім того, згідно п. 6.4. Договору та п. 59 Положення про поставку товарів народного споживання № 888 від 25.07.1988р. за порушення термінів повернення тари позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 300% вартості неповерненої тари, що становить 108,00 грн.  

Загальна сума позовних вимог із врахуванням штрафних санкцій становить                      1 356,55 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач договірних зобов'язань належно не виконав, вартості отриманого товару та заставну вартість тари не сплатив.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені наявними у справі матеріалами та не спростовані відповідачем, а тому позов  підлягає до задоволення.

У  відповідності  з п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене  та керуючись  ст.ст. 509, 526, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75,  82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “Михась” (79017, м. Львів, вул. Тарнавського, 104 Б. Код ЄДРПОУ 19337423, р/р № 26006012313 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”) на користь ТзОВ “Українська пивна компанія Львів” (Львівська обл., Жовківський р-н,               с. Малехів, вул. Нова, 20-А. Код ЄДРПОУ 33572610, п/п №  260010132297 в ЗАТ “БАНК НРБ” Львівське відділення, МФО 320627) 1 138,32 грн. боргу, 218,23 грн. штрафу, всього –1 356,55 грн.; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.           Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя