Рішення

від 16.01.2012 по справі 11/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/422

16.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Масінвест-Україна"

допро   Товариства з обмеженою відповідальністю "Оффіціна"визнання договору найму поновленим, визнання права оренди майна

Колегія суддів у складі:  суддя Смирнова Ю.М. - головуючий

суддя Якименко М.М.

суддя Ковтун С.А.

Представники:

від позивачавід відповідачаГребенченко О.А. - представникКошурова А.В. - директор, Костинчук   П.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Масінвест-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оффіціна" про визнання договору найму №3-07 нежитлового приміщення від 20.04.2007 поновленим на 2 роки 10 місяців з 01.03.2010 до 11.01.2013.

Позивач заявою від 17.11.2011 доповнив позовні вимоги та просить суд також визнати за ним право користування (оренди) нежитловим приміщенням площею 369,2 кв.м, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 5/2, літера "А", яким позивач користується на підставі договору найму № 3/07 від 20.04.2007.

Доповнення позовних вимог було прийнято судом, тому спір розглядається в межах первісних вимог та вимог, доповнених  заявою від 17.11.2011.

Позов обґрунтований тим, що після закінчення строку дії договору найму від 20.04.2007, а саме після 01.03.2010, відповідач не вимагав повернення нежитлового приміщення, тому на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України договір є поновленим на строк, який був раніше встановленим договором, тобто до 11.01.2013. Однак відповідач звернувся до позивача з вимогою повернути орендоване приміщення у зв‘язку із закінченням строку дії договору 30.09.2011, посилаючись при цьому на угоду № 3 від 30.12.2009. Позивач вважає, що відсутні правові підстави вважати договір припиненим з 30.09.2011, оскільки угода №3 є неукладеною в розумінні ст. 210, ч. 3 ст. 640, ст. 794 Цивільного кодексу України. На думку позивача, вказаною угодою було збільшено строк дії договору оренди до 4 років і 5 місяців, тому така додаткова угода підлягала нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. За таких обставин, позивач просить визнати договір від 20.04.2007 поновленим та визнати за позивачем право користування орендованим приміщенням.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що договір від 20.04.2007 не підлягав нотаріальному посвідченню, тому і угода № 3, якою вносилися зміни до цього договору, нотаріального посвідчення не потребувала і була правомірно укладена в письмовій формі, в якій укладався договір. Таким чином, відповідач вважає, що строк дії договору закінчився 30.09.2011. Оскільки 18.10.2011 року на адресу позивача відповідачем була надіслана вимога про звільнення приміщення, договір оренди від 20.04.2007 припинив свою дію 30.09.2011, і з цього часу позивач втратив статус орендаря.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

20.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оффіціна", як наймодавцем (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Масінвест-Україна", як наймачем (позивач) укладено договір найму № 3-07 нежитлового приміщення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування на правах оренди нежитлове приміщення площею 369,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 5/2, літера "А" та належить на праві власності наймодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2003, посвідченого державним нотаріусом Барановою Т.І. за № 385 та зареєстрованого в БТІ за № 462-п.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування вказане вище нежитлове приміщення, що підтверджується відповідним актом від 20.04.2007.

Відповідно до п. 11.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 2 років та 10 місяців та 10 днів до 01.03.2010.

30.12.2009 між позивачем та відповідачем укладено угоду №3 про внесення змін (доповнень) до договору найму № 3-07 від 20.04.2007. В угоді сторони погодили продовжити строк дії договору № 3/07 до 30.09.2011. Цією ж угодою сторони змінили редакцію п. 4.1, п. 7.3.4 договору та встановили, що після закінчення строку дії даного договору чи при достроковому його припиненні наймач протягом 10 календарних днів з дати закінчення (припинення) договору звільняє орендоване приміщення та повертає приміщення наймодавцю.

Позивач зазначає, що угода № 3 збільшила строк дії договору найму до 4 років та 5 місяців, і, оскільки сторони не дотрималися вимог про її нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію, угода є неукладеною.   

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 11.1 договору останній діє протягом 2 років та 10 місяців та 10 днів.

Згідно зі ст. ст. 209, 210 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.  Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Судом встановлено, що договір найму № 3/07 укладений 20.04.2011 строком на 2 роки та 10 місяців та 10 днів, тобто в момент укладення вказаного договору строк його дії не перевищував 3 роки. Відповідно, вказаний договір не підлягав обов‘язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов‘язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов‘язання змінюються з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни (ст. 653 Цивільного кодексу України).

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чине випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода №3 укладена в письмовій формі. В такій же формі був укладений договір №3/07.

Посилання позивача на те, що додаткова угода потребувала нотаріального посвідчення та державної реєстрації судом відхиляються, оскільки угода про зміну строку дії договору була укладена сторонами тільки  30.12.2009 і строк дії договору був встановлений до 30.09.2011. Тобто, в момент укладання додаткової угоди №3 строк дії договору не перевищував 3 роки, тому додаткова угода №3 в момент укладення також не потребувала нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Отже, строк дії договору № 3/07 з урахуванням додаткової угоди № 3 закінчився 30.09.2011.  

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди) то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що орендодавець відмовиться від продовження його дії та вимагатиме повернення йому майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у передбачений законодавством строк, а саме листом від 18.10.2011 (який отримано позивачем 25.10.2011) повідомив відповідача про закінчення строку дії договору та вимагав звільнити приміщення.

Отже, з огляду на наявність заперечень з боку відповідача, як наймодавця, на поновлення договору найму № 3/07, договір припинився 30.09.2011 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З припиненням договору оренди позивач втратив статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням позивач не надав, то вимоги позивача про визнання договору № 3/07 поновленим та визнання за позивачем права користування нежитловими приміщеннями, орендованими на підставі вказаного договору, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в позові  судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя

Ю.М.Смирнова

Суддя

М.М.Якименко

Суддя

С.А.Ковтун

Дата підписання рішення: 17.01.2012