Рішення

від 18.09.2008 по справі 13/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.08                                                                                 Справа № 13/125

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтехнологія»м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуделіт»

про стягнення 111519 грн. 22 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаГордієнко Т.О. дов. б/н від 29.07.2008 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 80000 грн. 00 коп., втрат від інфляції 27738 грн. 40 коп., 3 % річних –3780 грн. 82 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору № 5 від 20 листопада 2006 року на виконання робіт з перепрофілювання недобудованого гуртожитку під житловий будинок за адресою м. Алчевськ, вул. Волгоградська 163А позивач здійснив попередню оплату в сумі 80 000 грн. 00 коп., факт здійснення оплати підтверджується платіжним дорученням № 315  від 23 листопада 2006 року, та № 348 від 05 грудня 2006 р.

Відповідач в порушення умов договору до виконання робіт в встановлені розділом 6 договору строки не приступив.

Згідно п. 12.1. договору у випадку невиконання відповідачем зобов'язань за договором дія договору припиняється.

Незважаючи на припинення договору, відповідач одержані за ним кошти позивачу не повернув.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 80000 грн. втрати від інфляції 27738 грн. 40 коп., 3 % річних –3780 грн. 82 коп. нараховані з січня 2007 року по червень 2008 р.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –1115 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуделіт»Луганська область, місто Кіровськ, квартал 60 лет Октября будинок 4 ідентифікаційний код 33449904 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтехнології»м. Дніпропетровськ, вул. Червоно заводська 5-А ідентифікаційний код 31824870 кошти в сумі 111519 грн. 22 коп., державне мито у сумі –1115 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

23 вересня  2008 р.