Рішення

від 17.01.2012 по справі 2-6682/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6682/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року Рі вненський міський суд Рівнен ської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Ш вець А.Л.

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника від повідача - Целешюс Т.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Рі вне справу за позовом ОСОБА _1 до Товариства із обмежено ю відповідальністю «Адіпол» про стягнення грошових кошт ів за затримку розрахунку,

встановив:

В жовтні 2011 року в суд наді йшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою в ідповідальністю «Адіпол»пр о стягнення грошових коштів за затримку розрахунку, почи наючи із 15 листопада 2010 року по день винесення судового ріш ення 10 червня 2011 року , виходячи із середньоденної заробітн ої плати 143,81 грн., в сумі 20708 грн. 64 к оп.

В позовній заяві зазначено , що позивач, перебуваючи в тру дових стосунках з відповідач ем та працюючи на посаді дире ктора ТзВО «Адіпол» із 12 берез ня 2007 року, на підставі наказу № 1-к звільнений за власним баж анням із 14.11.2010 року за наказом в ідповідача №20 від 11 листопада 2010 року за ст.38 КЗпП України пр оте, в порушення ст. 116 КЗпП Укра їни, розрахунку він не отрима в, не виплачено заробітну пла ти та орендну плату згідно ук ладеного між ним та відповід ачем договору найму автомоб іля. Заборгованість відповід ача щодо нарахованої але не в иплаченої заробітної плати, орендних платежів, компенсац ії за невикористану відпустк у становить 7290,16 грн. Рішенням Р івненського міського суду в справі №2-4194 від 10 червня 2011 року його позовні вимоги задоволе ні повністю. Згідно ст.ст. 117,116 КЗ пП України, п.20 керівних роз' яснень Постанови Пленуму Вер ховного Суду України від 24.12.1999 р оку №13 «Про практику застосув ання судами законодавства пр о оплату праці», підлягає до с тягнення із відповідача на к ористь працівника середній з аробіток за весь час затримк и розрахунку, а при не проведе нні останнього до розгляду с прави - по день постановленн я рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьом у своєї вини.

Згідно письмових заперече нь відповідача на позовну за яву, позовні вимоги вважають ся безпідставними, такими, що не підлягають до задоволенн я з наступних підстав. Норма с татті 117 КЗпП України про стяг нення середнього заробітку з а час затримки розрахунку є с анкцією за винні дії роботод авця в сфері оплати праці. В ці й нормі зазначено, що відпові дальність підприємств наста є за наявності вини у такій не виплаті коштів. Позивачем не подано жодного доказу на під твердження наявності вини пі дприємства у повній невиплат і заробітної плати. Крім того , позивач будучи директором т овариства безпідставно допу стив збільшення заборговано сті по заробітній платі, в том у числі перед самим собою. Ста ном на дату звільнення в оста нній робочий день Позивач ви конував функції керівника пі дприємства, тобто був відпов ідальним за проведення розра хунків. Згідно вказаних бухг алтерських документів на дат у звільнення Позивача були н аявними кошти, які з вини по зивача не були спрямовані на проведення розрахунків при звільненні. Відповідно п.9 ч.1 с т.134 КЗпП України матеріальну відповідальність у повному р озмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству несе кері вник підприємства, винний у н есвоєчасній виплаті заробіт ної плати. Головний бухгалте р підприємства своєчасно про вела кінцевий розрахунок при звільненні позивача, тобто в останній робочий день напер едодні звільнення. Підстав д ля несвоєчасної виплати розр ахункових коштів по вині інш их працівників не було, а пози вач створив штучно собі забо ргованість по заробітній пла ті для отримання додаткових коштів від ТОВ «Адіпол». Післ я звільнення Позивач із вимо гою отримання заробітної пла ти до адміністрації підприєм ства не звертався, за адресою реєстрації не проживає, карт ковий зарплатний рахунок від сутній. Без особистої присут ності позивача провести кінц евий розрахунок не було можл ивим. Довідка, яка додається д о судової справи не відповід ає фактично виплаченій зароб ітній платі, так як позивач от римав її обманним шляхом, де в казані нараховані суми доход ів, в т.ч. і оренди автомобіля, без утримання податків. Сере дній заробіток позивача за д ва останні місяці перед звіл ьненням становив 2 042,31 грн., а ін ші суми коштів не є предметом дослідження в даній справі. П ри визначенні розміру відшко дування необхідно врахувати розмір спірної суми, істотно сті цієї частки порівняно із середнім заробітком працівн ика та інших обставин справи /п.20 керівних роз' яснень Пос танови Пленуму Верховного Су ду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судам и законодавства про оплату п раці»/. Позивачем вказані вим оги не враховані, так як стягу вана сума практично є в 10 разі в більшою ніж середній зароб іток позивача. За таких обста вин в діях відповідача відсу тня вина , що виключає можливі сть задоволення позовних вим ог відповідно до ст. 117 КЗпП Укр аїни. Крім того, позивач звер нувся до суду із порушенням в казаного ст. 233 ч.1 КЗпП України тримісячного строку зверне ння до суду.

Позивач підтримав повніст ю позовні вимоги в суді. Додат ково пояснив, що не заперечує тих доводів заперечення від повідача, що середньоденна з аробітна плата його без відр ахувань податків складає 94,99 г рн., як зазначено довідкою від повідача. Додатково пояснив, що напередодні звільнення б ула затримка виплати заробіт ної плати працівникам, в тому числі йому, кошти надійшли за 2 тижні до звільнення, але бул и використані на податки, пог ашення іншої заборгованості по зарплаті працівників, на в иробництво. Він не зміг розра хуватись із собою забрати ос танні гроші тому, що чекали на дходження на рахунки коштів достатніх для погашення заб оргованості заробітної плат и, які мали надійти в листопад і 2010 року. Він захворів та звіль нився по стану здоров»я, оста нній робочий день його 14.11.2010 рок у був неділею, після чого він х ворів, мав сімейні проблеми і обставини, які потребували к оштів, неодноразово звертавс я з приводу їх отримання до ві дповідача в усному порядку, с тягував заборгованість в суд овому порядку, яка не виплаче на по теперішній час. Вважає з аперечення відповідача цині чної поведінкою, такими, що не можуть бути прийняті до уваг и та наявною реальну можливі сть відповідача для своєчасн ого погашення його заборгова ності по заробітній платі. Пр осить повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримал а надані суду заперечення в п овному обсязі. Додатково поя снила, що по Статуту товарист ва директор одноособово є ви конавчим органом, в них має мі сце сезонне виробництво, піс ля звільнення позивача надхо дили якісь кошти, але під замо влення, що не могло бути викор истано не за призначенням. Із грудня по квітень місяці вир обництво зупиняється, у разі задоволення позовних вимог про стягнення коштів із відп овідача на користь позивача, на підприємство чекає банкр утство. Крім того, пояснила, що оскільки вимоги не стосують ся заробленої плати а середн ього заробітку за затримки р озрахунку, фактично компенса ційні виплати, то повинні бут и застосовані положення про тримісячний строк звернення до суду. Просить відмовити в п озові.

Оцінюючи пояснення, дослід женні надані в справі докази , встановлені обставини, суд п рийшов до висновку, що позовн і вимоги підлягають до частк ового задоволення з наступни х підстав.

Встановлено сукупністю до сліджених в справі доказів, з окрема трудових книжок пози вача ОСОБА_1, б/н виданої 06 с ерпня 1970 року та серії НОМЕР _1 від 11.11.2010 року, та пояснень с торін, що позивач перебував в трудових стосунках із відпо відачем, працюючи із 05.05.2003 року по 07.03.2007 року на посаді голови п равління та із 12.03.2007 року по 14.11.2010 р оку на посаді директора ТзОВ «Адіпол». Звільнений із займ аної посади наказом відпові дача №20 від 11.11.2010 року за власни м бажанням згідно ст. 38 КЗпП Ук раїни. В порушення ст.ст. 47,116 КЗ пП України, належні при звіль ненні позивачу розрахунков і кошти, в тому числі заборгов ана заробітна плата, компенс ація невикористану відпустк у та плата за оренду автомобі ля, своєчасно виплачені не бу ли, що не заперечується відп овідачем.

Відповідно до положень ст.11 6 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприє мства, установи, організації , проводиться в день звільнен ня. Якщо працівник в день звіл ьнення не працював, то зазнач ені суми мають бути виплачен і не пізніше наступного дня п ісля пред' явлення звільнен им працівником вимоги про ро зрахунок. При нарахуванні су м, належні працівникові при з вільненні, власник або уповн оважений ним орган повинен п исьмово повідомити працівни ка перед виплатою зазначених сум.

Згідно рішення Рівненсько го міського суду від 10 червня 2011 року в справі №2-4194/2011 за позово м ОСОБА_1 до ТзОВ «АДІПОЛ» про стягнення заборгованост і, позовні вимоги задоволені повністю, із ТзОВ «АДІПОЛ»на користь позивача стягнуто 7290 ,16 грн. заборгованості по заро бітній платі, компенсації за невикористану відпустку та платі за оренду автомобіля. З а змістом рішення суду вбача ється, що між сторонами був ві дсутній будь-який спір про су му заборгованості коштів на користь позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК Ук раїни, обставини, встановлен і судовим рішенням у цивільн ій, господарській або адміні стративній справі, що набрал о законної сили, не доказують ся при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі ос оби або особа, щодо якої встан овлені ці обставини.

Таким чином, встановлено, що в порушення вищенаведених положень чинного законодавс тва позивач, будучи звільнен им із роботи 14 листопада 2010 рок у, не отримав нараховані йому при звільненні розрахункові кошти, зокрема заборгованіс ть заробітної плати та компе нсацію за невикористану відп устку при відсутності спору про їх розмір до ухвалення су дового рішення 10.06.2011 року.

Згідно ст.117 КзПП України, у р азі невиплати з вини власник а або уповноваженого ним орг ану належних звільненому пра цівникові сум у строки, зазна чені в статті 116 КЗпП України, п ри відсутності спору про їх р озмір, підприємство повинно сплатити працівникові його с ередній заробіток за весь ча с затримки по день фактичног о розрахунку.

Відповідно до положе нь ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на які вона посилаєть ся, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків в становлених ст. 61 цього Кодекс у.

Посилання відповідача в своїх запереченнях і довод ах в суді на порушення позива чем при виконанні обов' язкі в директора положень ст.15 Зако ну України «Про оплату праці »та передбачену законом у в ц ьому випадку матеріальну і а дміністративну відповідаль ність вважаються безпідстав ними, оскільки фактично відп овідач звільнений із роботи 14.11.2010 року, в неділю, що є загальн им вихідним днем, що унеможли влювало одержання ним заборг ованості заробітної плати са ме в цей день, наступного дня п овноваження позивача, як дир ектора, були припинені, відпо відно він не міг забезпечити виплату розрахункових кошті в, заборгованості заробітної плати та компенсацію, викори стовуючи власні повноваженн я, після звільнення в період з атримки розрахунку із 15 листо пада 2010 року до 10 червня 2011 року, на оплату якого заявлені поз овні вимоги.

Заперечення відповідача по суті свого змісту є супере чним, з яких не вбачається дов оди і посилання на докази пов ажних причин невиплати забор гованості коштів позивачу за означений період, проте наяв ні доводи про недоведеність саме таких причин позивачем, що суперечить положенню чин ного законодавства. На підст аві чого, в який спосіб та з як ою метою позивачем можуть і п овинні бути доведені поважн і причини невиплати йому заб оргованості розрахункових к оштів відповідачем представ ник відповідача не вказала.

Оцінюючи надані та дослідж ені в судовому засіданні док ази в їх сукупності, відповід но до положень ст.10 ч.3, ст. 60 ч.1 ЦПК України, судом не встановлен о належних допустимих доказі в поважних об' єктивних прич ин не виплати розрахункових коштів при відсутності спору про їх розмір для позивача із наступного дня після його зв ільнення та до ухвалення суд ового рішення про стягнення заборгованості на користь по зивача. Суд прийшов до виснов ку, що об' єктивні причин не в иплати розрахункових коштів позивачу не підтверджені на лежними допустимими доказам и в порядку ст.ст. 57-60 ЦПК Україн и.

За наведених обставин, вва жається доведеною безпосере дня вина власника чи уповнов аженого органу відповідача в затримці виплати розрахунко вих коштів позивачу та підт вердженою передбачені ст. 117 К ЗпП України підстави для стя гнення працівникові його сер еднього заробітку за весь ча с затримки розрахунку із 15 лис топада 2010 року по 10 червня 2011 рок у.

Доводи відповідача про пор ушенням позивачем вказаного ст. 233 ч.1 КЗпП України тримісяч ного строку звернення до суд у із позовом оцінюються, як бе зпідставні, оскільки вимоги про виплату середнього зароб ітку за час затримки розраху нку регулюються положеннями ст.ст. 116,117 КЗпП України, що чинн им законодавством віднесено до глави УІІ КЗпП України «О плата праці».

Згідно положень ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення зак онодавства про оплату праці працівник має право звернут ися до суду з позовом про стяг нення належної йому заробітн ої плати без обмеження будь-я ким строком. Такі вимоги, в сил у положень ст. 238 КЗпП України, м ожуть бути задоволені органо м, який розглядає спір, без об меження будь-яким строком.

При дослідженні наданого п озивачем розрахунку коштів д о позовної заяви та пояснень сторін, суд приймає до уваги з а згодою позивача доводи від повідача в частині розміру с ередньоденного заробітку по зивача за останні два місяці , який підлягає до видачі на ру ки, і становить 94,99 грн., що на 144 дн ів затримки розрахунку, скла дає в загальній сумі за весь час затримки розрахунку 13 678,56 г рн., та приймається судом до ув аги.

Судові витрати в справі за п озовом звільненого від таки х витрат позивача, у відповід ності ст.88 ЦПК України, компе нсуються за рахунок відповід ача.

На підставі викладеного, ст . ст. 116,117, 232,233 КЗпП України, керуюч ись ст.ст. 10,11,57-61,88,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК Ук раїни, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Товариства із о бмеженою відповідальністю « Адіпол», ідентифікаційний ко д 34892785, на користь ОСОБА_1 се редній заробіток за час затр имки розрахунку із 15 листопад а 2010 року по 10 червня 2011 року в су мі 13 678 грн. 56 коп.

Стягнути із Товариства із обмеженою відповідальністю «Адіпол», ідентифікаційний код 34892785, судовий збір в розмір і 188 грн. 20 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФ О 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /ко д з ЄДРПОУ/ 22586331.

Рішення може бути ос каржене до апеляційного суду Рівненської області через м ісцевий суд поданням апеляці йної скарги в десятиденний с трок з дня проголошення ріше ння, а для осіб які брали участ ь у справі але не були присутн і у судовому засіданні під ча с проголошення рішення - прот ягом десяти днів з дня отрима ння копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінче ння строку подання апеляційн ої скарги, якщо апеляційну ск аргу не було подано. У разі по дання апеляційної скарги ріш ення, якщо його не скасовано, н абирає законної сили після р озгляду справи апеляційним с удом.

Суддя Рівненського мі ського суду Н.Ю.Музичук