Рішення

від 16.01.2012 по справі 34/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/204

16.01.12

За позовом   

Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс"

до

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Темп-13"    

про

стягнення заборгованості в сумі 141 872,02 грн.

                    Суддя

Сташків Р.Б.

Представники

від позивача:

ОСОБА_1., представник за довіреністю;

ОСОБА_2 представник за довіреністю;

від відповідача:

Білогородська Є.Я, (голова правління);

ОСОБА_3 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Темп-13" про стягнення заборгованості в сумі 141 872,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 на обслуговування будинку та прибудинкової території  на виконання умов якого позивач надавав відповідачу комунальні послуги, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з серпня 2009 року до грудня 2009 року рахується заборгованість в сумі 70 936,01 грн.

Також позивачем заявлена вимога по стягнення з відповідача пені в сумі 70 936,01 грн. на підставі Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Ухвалою суду від 19.10.2011 було порушено провадження у справі №34/204, розгляд справи було призначено на 09.11.2011.

Через відділ діловодства 09.11.2011 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.11.2011 було  оголошено перерву до 28.11.2011.

Ухвалою суду від 28.11.2011 розгляд справи було відкладено на 12.12.2011.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/204 на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 12.12.2011 розгляд справи відкладено на 23.12.2011.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з  15.12.2011 вийшов з лікарняного та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/204 на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 23.12.2011 розгляд справи було відкладено на 16.01.2012.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:  

01.07.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»(далі –позивача або Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоповерхового будинку «Темп-13»(далі –відповідач або Замовник) було укладено Договір № 1 на обслуговування будинку та прибудинкової території (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник (правління ОСББ) доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по обслуговуванню будинку № 16 по вулиці Голосіївській в м. Києві і прилеглої території на рівних умовах з державним (комунальним) житловим фондом.

Відповідно до пункту 9.1 Договору, даний договір дійсний з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2006 і може бути пролонгований на кожний наступний календарний рік за взаємною письмовою домовленістю сторін, якщо поступила письмові пропозиція однієї із сторін за два місяця до закінчення терміну дії договору, а інша сторона не заперечує проти такого продовження, тоді договір рахується пролонгованим на вказаний строк і на тих же умовах.

Згідно з Додатком №1 від 01.01.2008 до договору термін його дії був продовжений до 01.01.2009.

Відповідно до Додатку №2 від 01.01.2009 до договору термін його дії був продовжений до 31.12.2009.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата по цьому Договору проводиться „Замовником" не пізніше 20 числа наступного місяця на підставі рахунків, які надаються щомісячно „Виконавцем" та актів виконаних робіт, що складаються Замовником та Виконавцем не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Позивачем щомісячно виставлялися рахунки-фактури у яких відображалась вартість наданих послуг, розрахована на підставі діючих розпоряджень Київської міської державної адміністрації. Факт отримання зазначених рахунків-фактур підтверджується особистим підписом головного бухгалтера ОСББ «Темп-13» на цих рахунках-фактурах.  

З матеріалів справи вбачається, а саме з рахунка-фактури №32374917 №5 від 15 вересня 2009 року, що станом на серпень 2009 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 43 873,26 грн. в подальшому вказана заборгованість була відображена та врахована позивачем у виставлених рахунках-фактурах, які містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення №163 від 21.09.2009, №166 від 25.09.2009, №168 від 19.10.2009, №186 від 19.11.2009, №197 від 18.12.2009 на які посилається відповідач як на підставу виконання своїх зобов'язань перед відповідачем, і які містяться в матеріалах справи, разом з тим, судом враховано, що суми які були сплачені відповідачем по вказаним платіжним дорученням були зараховані в рахунок сплати вже наявної заборгованості яка існувала у відповідача перед позивачем, і були відображені позивачем у виставлених рахунках-фактури.  

Відтак, за період з 01.08.2009 по 31.12.2009 відповідач не належно виконував умови договору, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 70 936,01 грн.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” зазначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У розумінні пункту 2 та статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (частина 2 статті 13).

Згідно статті 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” істотними умовами договору на надання  житлово-комунальних послуг є найменування сторін, предмет договору, вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, порядок  перерахунків  розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання  або  надання  не  в  повному  обсязі, зниження їх якості, права та обов'язки сторін, порядок контролю та звіту сторін, порядок  вимірювання  обсягів та визначення якості наданих послуг, визначення точок розподілу,  в яких відбувається  передача послуг від виконавця/виробника споживачу, порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту), відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору, порядок вирішення спорів, строк дії договору, умови зміни, пролонгації, припинення дії договору, тощо. Договір  на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Відповідно до статті 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.

Відтак, вимога позивача по стягнення з відповідача за період з 01.08.2009 до 31.12.2009 основної заборгованості в сумі 70 936,01 грн. вважається судом законною та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 70 936,01 грн. на підставі статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

З преамбули Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»вбачається, що цей Закон встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Статтею 1 цього Закону, на яку посилається позивач, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Отже, вказана норма передбачає відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують згадані приміщення для провадження цієї діяльності.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі –ГК України) передбачено, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 83 ЦК України товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно зі статтею 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Відповідно до статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Відповідно до абзацу 7 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені на підставі статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»не підлягає задоволенню, оскільки дана норма не поширюється на відповідача, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, і відповідно не здійснює таку діяльність.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

 1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Темп-13» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 16, ідентифікаційний код 22893381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, буд. 7-А, ідентифікаційний код 32374917) 70 936 (сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 01 коп. основного боргу, 709 (сімсот дев'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позову відмовити.  

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Р.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 16.01.2012