Рішення

від 24.01.2012 по справі 28/61-40/417

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/61-40/417

24.01.12

За позовом   Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех"

до                   Науково-виробничого колективного підприємства "Мітіс"

про                 стягнення  113 121,18 грн

            Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 09.02.10 р.     

від відповідача:    ОСОБА_2 - за довіреністю №1 від 01.01.12 р.,

                                ОСОБА_3 - за довіреністю №2 від 01.01.12 р.,

                                Дмитрук В.О. – керівник.

У судовому засіданні 24.01.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

   ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до науково-виробничого колективного підприємства "Мітіс" про стягнення 113 121,18 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року. Позивач зазначає, що відповідач протягом періоду травень 2009 року – вересень 2010 року, як власник квартир, користується житлово-комунальними послугами, заяву про відмову від користування послугами не подавав, скарг щодо обсягів та якості наданих послуг від відповідача не надходило, однак за житлово-комунальні послуги відповідач сплачує несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 113 121,18 грн. При цьому, позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо укладання договорів про надання житлово-комунальних послуг на основі типових договорів, однак відповідач проти укладення договорів заперечив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2010 № 05-5-23/13289 позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду (суддя Кирилюк Т.Ю.).

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" не погодившись із зазначеною ухвалою, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційного скаргою в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.11.2010 та направити справу на розгляд до місцевого суду на розгляд по суті.        

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 05-5-23/13289 скасовано, а справу № 05-5-23/13289 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.          

Науково-виробниче колективне підприємство "Мітіс" не погодившись із зазначеною постановою, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.11.2010 залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011 касаційну скаргу науково-виробничого колективного підприємства "Мітіс" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 та ухвалу господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 05-5-23/13289 без змін.            

02.03.2011 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 05-5-23/13289 були передані для розгляду судді Копитовій О.С.

14.04.2011 через загальний відділ суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач з посиланням на порушення відповідачем строків оплати за житлово-комунальні послуги в період з травня 2009 року по лютий 2011 року просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 152 829,94 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. В наданому суду відзиві відповідач зауважив на відсутності між сторонами договірних відносин по сплаті житлово-комунальних послуг. Відповідач вважає, що направлені йому на підписання позивачем проекти договорів не відповідають діючому законодавству, в зв'язку з чим, відповідач відмовився від їх підписання. З посиланням на ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відповідач зазначає, що без укладання договору, оплата за послуги стягуватися не може. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості здійсненим позивачем та вказує на безпідставне виставлення відповідачеві рахунків на оплату тепла та гарячої води із розрахунку встановлених тарифів без врахування показників встановленого в будинку лічильника та реального споживання теплової енергії. Відповідач наголошує, що позивачем протягом періоду в якому будинок знаходиться на обслуговуванні в ОСББ “Політех” жодного разу не було здійснено  перерахунку за спожиту відповідачем теплову енергію. Також безпідставними вважає відповідач вимоги позивача про стягнення з нього коштів за утримання житлового будинку і прибудинкової території, оскільки затвердження зазначених тарифів, на його думку, відбулось з порушенням Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.07.2006 року № 995. Відповідач вважає, що встановлення таких розцінок загальними зборами членів ОСББ “Політех” без участі власників квартир, які не є членами ОСББ, та проведення громадських слухань є незаконним.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.11 у справі № 28/61 (05-5-23/13289), що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.11,  у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.11 касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.11 та рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.11 у справі № 28/61 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

При цьому, приймаючи 25.10.11 постанову, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що відмовляючи в позові суди не з'ясували правовий статус позивача у спірних правовідносинах, не перевірили чи спожито відповідачем послуги за результатами здійснюваної позивачем господарської діяльності щодо забезпечення умов проживання та перебування осіб у житловому будинку № 145 по вул. Борщагівській у м. Києві відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків та правил як виконавцем у сфері житлово-комунальних послуг, чи має місце здійснення позивачем функцій колективного замовника в розумінні Закону України “Про об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку” з виникненням відповідних обов'язків відшкодування витрат у відповідача як власника приміщень у житловому будинку.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України справу № 28/61 за результатами автоматичного розподілу передано для нового розгляду  судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 08.11.11 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №28/61 до свого провадження, присвоїла справі №28/61-40/417 та призначила справу до розгляду на 24.11.11.

У судове засідання 24.11.11 представник позивача не з'явився, представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи та витребування у позивача додаткових документів, суд частково задовольнив вказане клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 20.12.11.

У судове засідання 20.12.11 представники сторін з'явились. Позивач подав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначає, що згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом, відповідно до ч.5 ст.22 вказаного закону у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Позивач стверджує, що з метою виконання своїх обов'язків щодо належної експлуатації Житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників ОСББ «Політех» було укладено низку договорів про надання житлово-комунальних послуг з виконавцями (постачальниками) таких послуг.

Стосовно повноважень голови правління позивач звертає увагу, що згідно п.4.7 Статуту ОСББ «Політех» правління зі свого складу обирає голову правління і його заступника та секретаря. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання  та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своє компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Позивач зазначає, що відповідач заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило. На підтвердження надання позивачем житлово-комунальних послуг у будинку № 145 по вул. Борщагівській в м. Києві на суму, що стягується за період заборгованості з травня 2009 по лютий 2011, останній посилається також на копії актів приймання-передачі товарної продукції за договором на постачання електричної енергії, теплової енергії у гарячій воді, питної води, за договором на вивезення побутових відходів, за договором про надання послуг з обслуговування будинку, а також на довідки АТ «УкрСиббанк» про розрахунки позивача з постачальниками.

Відповідач в судовому засідання надав письмові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 25.10.11, в яких зазначив, що враховуючи відсутність між позивачем та відповідачем договірних відносин, на правовідносини, що є предметом судового спору, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не поширюється. Крім того, відповідач вважає, що визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На думку відповідача, в сфері житлово-комунальних послуг позивач може виступати лише у ролі споживача – як колективний замовник. Проте, враховуючи, що жодного договору з мешканцями будинку, яким би вони уповноважували позивача здійснювати управління будинком по вул. Борщагівській, 145 позивачем не надано, то позивач не може виступати ні управителем будинку, ані колективним замовником, у зв'язку з чим у відповідача не виникло відповідних обов'язків відшкодування позивачу витрат як власника приміщень у житловому будинку.

Крім того, відповідач вважає, що встановлений позивачем тариф на послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території, встановлений протоколом зборів членів ОСББ «Політех», є необґрунтованим та протиправним, оскільки доказів про затвердження вказаного тарифу органом місцевої влади позивачем не надано.

Враховуючи викладене, відповідачем фактично визнається, що позивачем було надано  реальні послуги на загальну суму 22 499,91 грн, що включає 13 530,78 грн за спожитий теплоносій у гарячій воді (опалення та споживання гарячої води) з урахуванням показників будинкових засобів обліку теплової енергії,  1 332, 16 грн та 1 665,20 грн за споживання холодної води в кв. № 11 та № 12 відповідно, 3 048,45 грн та 2 923,32 грн –плата за обслуговування будинку та прибудинкової території (кв. № 11 та № 12).

Представники сторін подали заяву про продовження строків розгляду спору та клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання сторін, ухвалою суду від 20.12.11 було продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву в судовому засіданні до 17.01.12.

В судове засідання представники сторін з'явились, представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що керуючись ст.. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», на основі Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.03 № 141, уклало відповідні договори з 10 власниками нежитлових приміщень  та договори з 172 власниками житлових приміщень. ОСББ «Політех» неодноразово пропонувало відповідачу укласти на основі Типового договору відповідні договори, що підтверджується листами позивача № 04/09/09 від 04.09.09, № 06/10/09 від 06.10.09, № 16/06/10 від 16.06.10, № 01/09/10 від 01.09.10, № 02/09/10 від 02.09.10.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на неправомірність нарахування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території виходячи з затверджених загальними зборами ОСББ тарифів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів, зокрема: приймати рішення щодо надходження та витрат коштів об'єднання, встановлювати розміри платежів та зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів. Відповідно до пп.5 п.5.2 Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя плата за утримання будинку встановлюється згідно рішення загальних зборів членів об'єднання.

Відповідач в судовому засідання надав довідку про перерахування коштів за надані комунальні послуги та утримання будинку по вул. Борщагівській, 145 на суму 52 710,07 грн з травня 2009 по вересень 2011, а саме платіжні доручення № 657 від 02.09.09 на суму 5 143,34 грн. (кв. № 168), № 52 від 27.01.10 на суму 10 961,26 грн (кв. 139), № 410 від 13.05.10 на суму 8 175,15 грн (кв. 157), № 701 від 18.08.10 на суму 9 726,66 грн (кв. 145), № 989 від 28.09.11 на суму 18 703,66 грн (кв. 12).

У судовому засіданні було оголошено перерву до 24.01.12 та зобов'язано відповідача надати докази оплати комунальних послуг за спірний період у спірних квартирах.

20.01.12 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про врахування в рішенні суду того факту, що відповідач частково сплатив суму заборгованості, а саме 13 301,93 грн заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг по квартирі № 12, отже сума боргу відповідно зменшилась та станом на 20.01.12 становить 139 528,01 грн.

У судове засідання 24.01.12 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору, позивач позов підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням клопотання від 20.01.12, відповідач проти позову заперечував в повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Політех” (надалі ОСББ “Політех”, позивач) зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2005р. про що свідчить відповідне Свідоцтво про його державну реєстрацію. Діє позивач відповідно до статуту ОСББ “Політех” затвердженого установчими зборами 18.02.05 (протокол № 1).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ОСББ “Політех” об'єднання створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 145 по вул. Борщагівській в м. Києві відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку».

Пунктом 2.2. Статуту передбачено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.     

Відповідно до п.2.2 Статуту завданням та предметом діяльності об'єднання є:

- належне утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання;

- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;

- здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

15 серпня 2005 року Науково-виробниче колективне підприємство “МІТІС” (відповідач) передало, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Політех” (позивач) прийняло на баланс житловий будинок № 145 по вулиці Борщагівській в місті Києві, що підтверджується копією акта приймання-передачі з балансу на баланс від 15.08.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та АЕК “Київенерго” 28.12.2005 року було укладено договір про постачання електричної енергії № 40375, 15.08.2005 року було укладено договір на  постачання теплової енергії у гарячій воді № 45441080, 25.10.2005 року позивачем було укладено договір з ВАТ «АК “Київводоканал” № 06045/4-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 01.11.2007 року позивачем укладено договір з ДП “Фірма “Альтфатер Київ” на вивезення твердих побутових відходів, 01.01.2009 року, 01.01.2010 та 01.01.2011 року укладено з ФОП ОСОБА_4 договори про надання послуг, 16.08.2005 року укладено з ЗАТ “ОТІС” договір на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів № D2 4М 0118, 28.12.2009 року з ТОВ “МАЙСТЕРЛІФТ” на виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів № 28-12/2009.

Протягом періоду з травня 2009 по лютий 2011 позивач отримував надані послуги (виконані роботи) у відповідності з укладеними договорами та належним чином сплачував за них, що підтверджується наявними в матеріалах справи:

- актами приймання-передачі товарної продукції за договором про постачання електричної енергії № 40375,

- актами приймання-передачі товарної продукції за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 45441080,

- актами виконаних робіт за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06045/4-09,

- актами виконаних робіт за договором на вивезення твердих побутових відходів № 1091,

- актами здачі приймання робіт (надання послуг) за договором про надання послуг з обслуговування будинку,

- актами приймання виконаних робіт за договором на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів № D2 4М 0118,

- актами здачі приймання робіт (надання послуг) за договором на виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів № 28-12/2009.

В матеріалах справи наявні докази оплати позивачем наданих послуг (виконаних робіт) за вказаними договорами, а саме довідка АТ «УкрСиббанк» від 21.10.10 № 135-23-24/126 про платежі за вказаними договорами з рахунку позивача за період з 01.01.09 по 15.10.10 та довідка АТ «УкрСиббанк» від 04.04.11 № 135-18-14/186 про платежі за вказаними договорами з рахунку позивача за період з 01.10.10 по 01.03.11.

Позивач зазначає, що відповідач користувався та на даний час користується житлово-комунальними послугами, заяву про відмову від користування послугами не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, однак за житлово-комунальні послуги сплачує несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього склалась заборгованість по оплаті послуг по квартирам 11, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186 в розмірі 139 528,01 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.

 Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до ст. 12, 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Як вбачається зі статей 1, 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 09.11.2001, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

В одному житловому комплексі може бути створено тільки одне об'єднання.

Об'єднання може  бути  створене  в  будинку  будь-якої  форми власності з числа тих,  хто приватизував або придбав квартиру,  а також  власника  будинку  або його уповноваженої особи,  власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень (ч.1 ст.6 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”).

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено з 10 власниками нежитлових та 172 власниками житлових приміщень в будинку 145 по вул. Борщагівській договори відносин власників житлових та нежитлових приміщень та управителя. Зміст вказаних договорів відповідає Типовому договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого наказом Держжитокомунгоспу України від 27.08.03 № 141 (далі – Типовий договір).

Відповідно до п. 4.1. Типового Управитель зобов'язується здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та загальним майном власників. Проводити контроль за дотриманням власниками приміщень норм протипожежної безпеки та правил користування газовими і електроприладами, надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій", якою затверджений повний склад витрат підприємств житлового господарства, пов'язаний з утриманням будинків і прибудинкових територій (при потребі - розшифрувати), вчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, письмово доводити до відома власника приміщення встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них, своєчасно та якісно надавати послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у правовий статус позивача у спірних правовідносинах є неоднаковим залежно від змісту укладених ним цивільно-правових угод, а саме: позивач виступав, з одного боку, як колективний замовник (споживач) в договорах з АЕК “Київенерго”, ВАТ «АК “Київводоканал”, ДП “Фірма “Альтфатер Київ”, ФОП ОСОБА_4, ЗАТ “ОТІС”  та ТОВ “МАЙСТЕРЛІФТ”, та, з іншого боку, в якості виконавця житлово-комунальних послуг у відносинах з власниками приміщень в будинку 145 по вул. Борщагівській.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Типового договору укладення Договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком, коли власник і управитель є однією й тією самою особою. У разі відмови власника приміщення укладати Договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна управитель має право звернутись до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Частиною 5 статті 22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначено, що у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Частиною 8 цієї статті вказано, що відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Для забезпечення   виконання   власниками   приміщень  своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати відшкодування  збитків,  заподіяних  неподільному та загальному майну об'єднання з вини власника або  інших осіб, які користуються його власністю; вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”).

Утримання і ремонт приміщень,  які перебувають  у  власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник приміщення  зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання,  утримання,  реконструкцію, реставрацію, капітальний  ремонт  приміщень  або  їх  частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна,  що перебуває  у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання (ч.ч. 1, 2, 3, ст. 23 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”).

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” за наявності  технічної  можливості  проведення поквартирного обліку споживання  водо-,   тепло-,   газо-,  електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати  кошти  безпосередньо  на  рахунки підприємств,  організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом. Кошти, що сплачуються  власниками  приміщень  за  надані  їм комунальні послуги,  можуть  згідно з укладеними   договорами надходити  на  рахунок  об'єднання  для  накопичення  і наступного перерахунку підприємствам,  організаціям, які надають ці послуги.

Перерахування коштів  підприємствам,  організаціям,  які  надають послуги,  здійснюється щомісячно у визначений день  відповідно  до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Власники квартир,  приміщень,  що не  обладнані   приладами обліку,  зобов'язані  укласти договір про обслуговування та оплату комунальних  послуг  з  управителем  незалежно  від   членства   в об'єднанні. Відмова від  укладення  договору,  від  оплати  рахунків  або несплата рахунків не допускається.  Такі  дії  є  порушенням  прав інших  членів  об'єднання  і  підставою  для звернення до суду про стягнення  заборгованості  із  плати  по  відповідних  рахунках  у примусовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами не надавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг не заявляв. Відповідачем не надано доказів, що ним як власником житлових приміщень, щодо яких існує заборгованість (квартири 11, 12, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186), було укладено прямі договори безпосередньо  з підприємствами,  організаціями, які надають ці послуги (АЕК “Київенерго”, ВАТ «АК “Київводоканал” тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем як власником житлових приміщень споживались послуги за результатами здійснюваної позивачем господарської діяльності щодо забезпечення умов проживання та перебування осіб у житловому будинку № 145 по вул. Борщагівській у м. Києві відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків та правил як виконавцем у сфері житлово-комунальних послуг, що в свою чергу є підставою для виникнення у відповідача обов'язку відшкодовувати відповідні витрати позивача.

Як вбачається з матеріалів справи листами № 04/0909 від 04.09.09, № 06/10/09 від 06.10.09, № 16/06/10 від 16.06.10, № 01/09/10 від 01.09.10, № 02/09/10 від 02.09.10 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договори про надання житлово-комунальних послуг на основі Типового договору, проте відповідач вказані договори не підписав, направивши свої заперечення листами № 15 від 16.01.06, № 369 від 28.12.07, № 41 від 17.03.10. Тобто, на даний час, між сторонами триває спір щодо укладення господарського договору.

Відповідно до вимог ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає, що враховуючи норми ст. 360 ЦК України, ст..22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 30.10.08 у справі № 17/295-06).

Відповідно до ч. І ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Оскільки позивач утримує житловий будинок на балансі, здійснює його експлуатацію та  надає власникам приміщень житлово-комунальні послуги, він зобов'язаний надавати такі послуги відповідачу незалежно від укладення останнім договору.

Статтею 181 ГК України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач, як він вважає, безпідставно (за відсутності договору з позивачем) отримав житво-комунальні послуги, а повернути їх неможливо, то за аналогією застосування ч.2 ст. 1213 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

Стосовно заперечень відповідача про необґрунтованість нарахувань позивача за споживання тепла та гарячої води та відсутність перерахунку плати за опалення, суд зазначає наступне.

ОСББ «Політех» на підставі договору № 4541080 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.05 оплачує фактичне відвантаження теплової енергії у гарячій воді, що встановлюється за показами лічильника та фіксується у щомісячний актах приймання-передавання товарної продукції. Власники здійснюють оплату за опалення за затвердженими органами місцевого самоврядування тарифами. Оскільки суми вартості фактично відвантаженої (спожитої) та оплаченої за тарифами теплової енергії не є тотожними, позивач щорічно здійснює перерахунок плати за опалення. Різниця між вартістю оплаченої за тарифами та фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за рішенням загальних зборів ОСББ «Політех»відповідно до п.4 ч.8 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» включається до дохідної частини бюджету на наступний рік, за рахунок чого встановлюється знижений тариф на утримання будинку та прибудинкової території (копії бюджетів ОСББ «Політех» за 2009, 2010, 2011 роки, витяги з протоколів зборів членів ОСББ «Політех» від 18.03.11 № 10, від 12.02.10 № 9 та від 05.02.09 № 8 знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів, зокрема, приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання, встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Згідно з п.п. 5 п.5.2 Типовому договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого наказом Держжитокомунгоспу України від 27.08.03 № 141, плата за утримання будинку встановлюється згідно рішення загальних зборів членів об'єднання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач законно та обґрунтовано здійснював нарахування відповідачеві за споживання тепла та гарячої води та тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до рішень загальних зборів членів об'єднання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 28.09.11 було частково погашено заборгованість, а саме 13 301,93 грн заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг по квартирі № 12 за період з травня 2009 по лютий 2011, отже сума боргу відповідно зменшилась та станом на 24.01.12 становить 139 528,01 грн. Керуючись п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 13 301,93 грн заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в сумі 139 528,01 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Припинити провадження у справі № 28/61-40/417 в частині стягнення 13 301,93 грн.

3. Стягнути з Науково-виробничого колективного підприємства «Машини, інформаційні технології і системи» («МІТІС»)  (03083 м. Київ, просп. Науки, 76, код ЄДРПОУ 13668308) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» (03056 м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 33492064) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 139 528 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн 01 коп., 1 528 (одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) грн 30 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.01.2012 р.