Рішення

від 26.01.2012 по справі 5021/2817/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.12

          Справа № 5021/2817/2011.

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання: Душиної М.М.

розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп Мюзік Паблішинг»,

                    м. Київ,

до відповідачів: 1.Об'єднання професіональних футбольних клубів України                     

                           «Прем'єр-ліга», м. Київ,

                           2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Спорт

                           Промоушен», м. Київ,

                           3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-ліга»,

                           м. Київ,

                           4. Приватного підприємства «АБ Креатів», м. Київ,

про  стягнення 230400 грн.  компенсації за порушення авторського права

За участю представників сторін:

від позивача:           Семенович С.В.,

від відповідачів:     1. Натяглий П.М.,

                                2. не з'явився,

                                3. Натяглий П.М.,

                                4. Назаренко Є.О.

      Суть спору: позивач, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просить суд: 1. Стягнути солідарно з відповідачів Об'єднання професіональних футбольних клубів України “Прем'єр-ліга”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр-ліга” та Приватного підприємства “АБ Креатів” компенсацію за порушення авторського права в розмірі 153600 грн.; 2. Накласти на ТОВ “Прем'єр-ліга”на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача; 3. Стягнути з ТОВ “Медіа Спорт Промоушен” компенсацію за порушення авторського права у розмірі 76800 грн.; 4. Накласти на ТОВ “Медіа Спорт Промоушен” на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2009р. під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла” на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми, організацію якого проведено спільно відповідачами-1,3,4, - без дозволу позивача, як власника виключних майнових авторських прав на твір, здійснено публічне виконання твору «We are the champions”(автор: Freddie Mercury). Діями відповідача-2 було створено загрозу порушення авторських прав позивача на вказаний твір, оскільки відповідач-2 не надав АТЗТ “Українська незалежна ТВ-Корпорація”на виконання умов укладеного договору від 25.06.2009р. інформацію про музичні твори, які будуть використовуватись під час трансляції матчу 11.07.2009р. між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла”на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми в ефірі Телеканалу «Інтер».

           Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Сумської області від 12.12.2011 року до у часті у справі в якості відповідача-4 було залучено Приватне підприємство «АБ-Креатив» (вул. Каблукова, 13, кв. 12, м. Київ, код 33144591). Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 000676, наданого до суду 04.01.2012 року, відповідач-4 (вул. Каблукова, 13, кв. 12, м. Київ, код 33144591) зареєстрований під назвою Приватне підприємство «АБ Креатів». За таких обставин, відповідачем-4 у справі слід вважати – Приватне підприємство «АБ Креатів»  (вул. Каблукова, 13, кв. 12, м. Київ, код 33144591).

           Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОПФКУ “Прем'єр-Ліга”є неналежним відповідачем у справі, оскільки проведення матчів, в тому числі і за Суперкубок України, виконується маркетинговим партнером ОПФКУ “Прем'єр-Ліга”– ТОВ “Прем'єр-Ліга”на підставі Постанови засідання Дирекції ПЛ № 10 від 19.08.2008р. В свою чергу, ТОВ “Прем'єр-Ліга”03.07.2009 року уклало договір № 03/07/09/19 з ПП “АБ Креатів”, предметом якого стали зобов'язання останнього з комплексної організації і режисерсько-постановочним роботам при проведенні матчу за Суперкубок України з футболу 11.07.2009р. в м. Суми на стадіоні “Ювілейний”.

         Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву вказує на те, що відповідно до умов договору № 2-uan/2009 від 25.06.2009р. з АТЗТ “Українська незалежна ТВ-Корпорація” були передані права на телевізійну трансляцію матчу. Відповідач-2 не має жодного відношення до процесу організації матчу та не відповідає за музичні твори, що лунають на стадіоні “Ювілейний”. Відповідач-2 мав надати АТЗТ “Українська незалежна ТВ-Корпорація”інформацію про склад команд, суддів, тощо.

        Відповідач-3 у відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно п. 2.2.2 договору № 03/07/09/19 від 03.07.2009 року укладеного з ПП “АБ Креатів”,  виконавець (ПП «АБ Креатів») несе відповідальність перед замовником (ТОВ «Прем'єр-ліга») за строки та дії третіх осіб, залучених виконавцем до надання послуг в рамках договору, як за свої власні, тому ТОВ «Прем'єр-ліга» є неналежним відповідачем по справі і його вини в порушенні авторського права позивача немає.

        Відповідач-4 надав відзив на позовну, згідно якого вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач не має права на звернення до суду, факт порушення його прав не доведено, тому у задоволенні позову просить суд відмовити повністю.  

      Відповідач-2 про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину нез'явлення суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи у судове засідання від нього не надходило, ухвала про відкладення розгляду справи 16.01.2012р. відділенням пошти до суду не повернута, тому, оскільки відповідач-2 не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

     У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням поданого уточнення підтримав в повному обсязі. Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

11 липня 2009 року на стадіоні «Ювілейний» у м. Суми відбувся матч за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо» та ФК «Ворскла».

Позивач вказує на те, що під час матчу було використано твір «We are the champions» (автор: Freddie Mercury ) (надалі - Твір) y виконанні групи Queen.

Факт використання твору позивач підтверджує листом ВАТ «Спартак»» № 54 від 01.06.2010 р. у відповідь на лист позивача, як доказ використання Твору під час наведеного футбольного матчу (копія наявна в матеріалах справи); довідкою № 30 від 11.07.2009р. TOB «Контекст-Медіа» про надання інформаційного повідомлення, що здійснювалось шляхом пошуку у відкритих ЗМІ та записаного на електронному носії CD-R частини ефіру телевізійного матчу «Динамо-Ворскла», який транслювався на каналі «Інтер» 11.07.2009 року з 22:58:24 до 23:03:21 (копія наявна в матеріалах справи) з додатком: електронним носієм CD-R з записом частини ефіру телевізійного матчу «Інтер Суперкубок України. Динамо (Київ)–Ворскла (Полтава)» (наявний в матеріалах справи).

Факт використання твору під час матчу 11 липня 2009 року за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо» та ФК «Ворскла» на стадіоні «Ювілейний» відповідачами не заперечується.

Позивач стверджує, що на підставі угоди від 01.05.2003 року, укладеної з EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) і додаткових угод, він є суб'єктом авторського права, якому належать майнові права інтелектуальної власності на вказаний твір, в тому числі і шляхом надання ліцензій на публічне виконання і публічне сповіщення даного Твору.

Здійснюючи подання твору за допомогою спеціальних пристроїв на стадіоні, таким чином, що твір міг бути сприйнятий особами присутніми на стадіоні на час подання твору, відповідачі-1,3,4, як вказує позивач, без його дозволу як суб'єкта авторського права здійснили публічне виконання твору. Оскільки ОПФКУ «Прем'єр-ліга», ТОВ «Прем'єр-ліга» та ПП «АБ Креатів» брали участь в організації матчу спільно на підставі договірних відносин, позивач, керуючись ч. 1 ст. 1190 ЦК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року, ст.ст. 15,50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 426, 432, 452, 453 Цивільного кодексу України, вважає, що вказані відповідачі повинні сплатити компенсацію за порушення його авторського права солідарно.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 50  Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права є вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав.

        Діями відповідача-2, як стверджує позивач, було створено загрозу порушення авторських прав позивача на вищевказаний твір, оскільки відповідач-2 не надав АТЗТ “Українська незалежна ТВ-Корпорація” згідно умов укладеного договору від 25.06.2009р. інформацію про музичні твори, які будуть використовуватись під час трансляції матчу 11.07.2009р. між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла”на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми в ефірі Телеканалу «Інтер», чим позбавив АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація» можливості отримати у позивача дозвіл на публічне сповіщення твору та створив загрозу порушення авторських прав позивача.

Таким чином, як вбачається з наведених вище обставин, доведенню у даній справі підлягають факт наявності у позивача виключних майнових авторських прав на спірний твір, факт порушення відповідачами 1,3,4 виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єкту авторського права, виключні майнові авторські права на який належать позивачу, способом публічного виконання без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди, і факт вчинення відповідачем-2 дій, що створюють загрозу порушення авторських прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

           Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

            До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать аудіовізуальні твори, які, в свою чергу, є об'єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України).

            У відповідності до ст. 435 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України від 23.12.1993р. № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» (надалі – Закон України) первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

            Закон України охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

             Відповідно до ст. 1 Закону України автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

            Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

            Відповідно до ч. 1 ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

            Відповідно до ч.ч. 1 – 3 статті 15 Закону України до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на  використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

             Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону України, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

             Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

            Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема,  публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ тощо.

            Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону України автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

 Позивачем на підтвердження того, що він є суб'єктом авторського права на Твір надано Угоду від 01.05.2003 року, укладену з EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями)  з додатками, згідно якої  EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED надала позивачеві виключне право на використання творів з каталогу, додаткову угоду до договору від 01.01.2009 року, якою сторони підтвердили, що позивач набув права на твір «We are the champions» (автор: Freddie Mercury), додаткові угоди від 30.06.2006р., 22.06.2009р., 01.07.2010р., якими продовжено строк дії Угоди від 01.05.2003 року.

Відповідно до пп. b) Угоди позивачеві надано виключне право збирати всі платежі з місцевих товариств, що займаються правами на публічне виконання, шляхом видачі ліцензій на публічне виконання (подання) на ліцензійній території, включаючи телетрансляцію. Для уникнення сумнівів ніякі приватні фірми чи компанії (крім позивача) не мають прав на публічне виконання і трансляційних прав. Відповідно до пп. d) угоди позивачеві надано виключне право передавати ліцензії на запис, відтворення та використання композицій в зв'язку з кінокартинами або телепродукцією.

Позивачем у першому судовому засіданні надавалися для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, в тому числі оригінал Угоди в повному обсязі з нотаріальним посвідченням перекладу та апостилем, та оригінали додаткових угод, які були досліджені та оцінені судом, в тому числі на наявність підписів та печаток сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Надані позивачем докази, а саме: угода між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р., додатки до наведеного договору від 30.06.2006 р. та від 22.06.2009 р. та додаткова угода до наведеного договору від 01.01.2009 р. свідчать, що позивач набув виключні майнові авторські права на спірний твір, а саме: «We are the champions», автором якого є Freddie Mercury.

При цьому судом встановлено, що угода між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р., строк якої продовжено додатковою угодою від 22.06.2009 року, станом на час проведення матчу 11.07.2009 року діяла.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що підстави вважати, що угода між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р. є недійсною – відсутні, угода є доказом того, що компанія EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED є правовласником виключних майнових авторських прав на музичний твір «We are the champions» (автор: Freddie Mercury) та передає такі права позивачу. Факт належності набуття EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED прав на твір «We are the champions», автором якого безпосередньо є Freddie Mercury, матеріалами справи не спростовується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведений факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на твір «We are the champions» (автор: Freddie Mercury).

За договором про організацію та проведення змагань серед клубів ОПФКУ «Прем'єр-ліга» сезону 2009/2010 років між Всеукраїнською спортивною громадською організацією «Федерація футболу України» (далі - ФФУ) та Об'єднання професіональних клубів України «Прем'єр-ліга» (далі-ПЛ) права на організацію матчу за Суперкубок України з футболу делеговані від ФФУ до ОПФКУ «Прем'єр-ліга».

          Відповідно до Статуту ОПФКУ «Прем'єр-ліга» виконує функції щодо спортивної організації матчу за Суперкубок. Проведення урочистостей, пов'язаних з проведенням матчів серед команд клубів ПЛ, в тому числі і за Суперкубок України, виконується маркетинговим партнером ОПФКУ «Прем'єр-Ліга» – ТОВ «Прем'єр-Ліга» на підставі Постанови засідання Дирекції ПЛ № 10 від 19.08.2008р.

           В свою чергу, ТОВ «Прем'єр-Ліга» при підготовці до організації матчу за Суперкубок України з футболу 2009 рік уклало договір № 03/07/09/19 від 03.07.2009 року з ПП «АБ Креатів», предметом якого стали зобов'язання останнього з комплексної організації і режисерсько-постановочним роботам при проведенні матчу за Суперкубок України з футболу 11.07.2009р. в м. Суми на стадіоні «Ювілейний».

  Пунктом 2.2.2 договору № 03/07/09/19 від 03.07.2009 року сторони визначили, що виконавець (ПП «АБ Креатів») несе відповідальність перед замовником (ТОВ «Прем'єр-ліга») за строки та дії третіх осіб, залучених виконавцем до надання послуг в рамках договору, як за свої власні.

           Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010, № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які, залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову відповідальність.

            Факт публічного виконання Твору під час матчу 11 липня 2009 року за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо» та ФК «Ворскла» на стадіоні «Ювілейний» підтверджується наявними у справі доказами: листом ВАТ «Спартак»» № 54 від 01.06.2010 р. у відповідь на лист позивача, довідкою № 30 від 11.07.2009р. TOB «Контекст-Медіа» про надання інформаційного повідомлення, що здійснювалось шляхом пошуку у відкритих ЗМІ та записаного на електронному носії CD-R частини ефіру телевізійного матчу «Динамо-Ворскла», який транслювався на каналі «Інтер» 11.07.2009 року з 22:58:24 до 23:03:21, та не заперечується відповідачами 1,2,3.

 Стосовно тверджень  відповідача-4 (ПП «АБ-Креатив»), що використання твору під час проведення матчу не можна вважати публічним виконанням, оскільки використання твору, про який йдеться у даній справі, є публічним показом, необхідно зазначити, що  відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

            Публічним показом є будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності);

 Згідно приписів статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», різниця між публічним показом і публічним виконанням полягає у тому, що показ здійснюється безпосередньо або на екрані, в той час як виконання здійснюється безпосередньо (у живому виконанні) або за допомогою будь-яких пристроїв і процесів.

           Наявними у справі матеріалами підтверджується, що обов'язок та відповідальність за проведення комплексної організації і  режисерсько-постановочних робіт матчу за Суперкубок України з футболу 11.07.2009р. в м. Суми на стадіоні «Ювілейний» покладено на ПП «АБ Креатів» (відповідач-4).

           Відповідно пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року, № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», згідно яких відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

             Фактично відповідачем ПП «АБ Креатів» не доведено належними засобами доказування правомірність використання ним без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди 11.07.2009 р. під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла” на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми  твору «We are the champions» (автор: Freddie Mercury), виключні майнові права на який належать позивачеві.

            В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надавав відповідачу-4 право на використання Твору та не укладав з ним ліцензійного (авторського) договору, об'єктом якого є спірний твір, розмір та порядок виплати авторської винагороди сторонами не встановлювався, і відповідно авторська винагорода позивачу не сплачувалась.

 Відповідно до ч. 3 ст. 15 В Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема,  публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ тощо.

         Частиною 5 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Частиною 2 статті 32 вказаного Закону України встановлено, що використання твору будь – якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 –25 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

         З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що використання твору «We are the champions» (автор: Freddie Mercury) 11.07.2009 р. під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла” на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми  було здійснено відповідачем-4 без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди, що є порушенням виключних майнових авторських прав позивача.

        Враховуючи викладені обставини, спростовується матеріалами справи факт порушення авторських прав позивача відповідачами ОПФКУ «Прем'єр-ліга» і ТОВ «Прем'єр-Ліга».

        Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за порушення його авторського права неправомірним використанням об'єкту авторського права способом публічного виконання є обґрунтованими до відповідача-4, які підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

         Передбачені статтею 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав, зазначений перелік не є вичерпним. Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону України, зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

          У постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що при вирішенні відповідних спорів, судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб»єкта авторського права і (або) суміжних прав.

            Таким чином, підставою для стягнення компенсації за порушення майнового авторського права і (або) суміжних прав може бути використання спірного музичного твору без виплати авторської винагороди.

           Відповідач-4, як особа, що мала намір використовувати спірний музичний твір, зобов'язаний був здійснювати таке використання відповідно до вимог ч. 3 ст. 418, ст.ст. 443, 445 Цивільного кодексу України.

          Як встановлено судом та не заперечується відповідачем-4, авторський договір, об'єктом якого був би спірний твір, з позивачем не укладався, розмір та порядок виплати авторської винагороди не встановлювався, і відповідно авторська винагорода позивачу не сплачувалась.

          Відповідно  до статті 52  Закону  України, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема,  подавати позови про виплату компенсацій.

          Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

          При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

           В  п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 04.06.2010, № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено,  що відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону «Про  авторське  право  і  суміжні   права», суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

           При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

          Позивач визначає компенсацію за порушення його авторських прав за публічне виконання твору без його дозволу та без виплати винагороди у розмірі 160 мінімальних заробітних плат, що складає 153600 грн., які на думку позивача підлягають виплаті солідарно відповідачами 1,3,4.

          Позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за порушення майнових  авторських прав мотивовані  тим, що використання Твору  відбулося без дозволу позивача, як суб'єкта авторського права, та без  виплати авторської  винагороди.

          Розмір компенсації за порушення його майнових авторських  прав  позивач визначає враховуючи розмір передбачуваних збитків та обґрунтовує тим, що твір є всесвітньовідомим добревпізнаним світовим хітом, можливості відновлення стану, який існував до порушення не існує, оскільки твір вже використано та серед відвідувачів стадіону він буде асоціюватись з певною футбольною командою чи стадіоном.

         Судом  встановлено,   що  відповідно  до  положень ст. 52  Закону  України  «Про  авторське право  і  суміжні  права» у  випадку  порушення  авторських  або  суміжних  прав,  особа може  звернутися  з  позовом  або  про  відшкодування  збитків, або  про  стягнення  доходу,  отриманого  порушником    внаслідок порушення  ним    авторського  права (суміжних   прав), або  про виплату компенсації.

         При  цьому, компенсація,  яка  визначається  судом стягується  замість відшкодування  збитків  або  стягнення  доходу. Право  на  стягнення  компенсації  за  порушення  авторських  або  суміжних  прав  надано  особі,  права  якої порушено,  саме  з  огляду  на  те,  що   у  випадку  порушення   авторських  або суміжних  прав іноді неможливо  остаточно визначити  розмір  збитків  або  розмір  доходу,  отриманого  порушником    внаслідок    порушення  ним    авторського права (суміжних   прав).

          Отже,   суд не  зобов'язаний  визначати  розмір  компенсації,  яка  підлягає стягненню  з  порушника, з  огляду  на  розмір  збитків, заподіяних  таким порушенням   або  розміру доходу,  отриманого  порушником    внаслідок порушення  ним    авторського  права (суміжних   прав).

         Визначаючи  розмір  компенсації,  суд   виходить  з  того, що компенсація,  яка  підлягає  стягненню  повинна бути адекватною порушенню та  розраховуватися  з  урахуванням  загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

         Виходячи з фактичних обставин справи, суд приймає до уваги, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення його прав відповідачем-4, при цьому відповідальність відповідачів 1 та 3 спростована матеріалами справи та позивачем не доведена, у зв'язку з чим співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої відповідачем-4 неправомірним використанням об‘єкта авторського права шкоди, є необгрунтованим, тому заявлений позивачем розмір компенсації суд визначає  не адекватним порушенню та таким,  що розрахований з  порушенням  загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

         Необхідно зазначити, що фактичні обставини справи свідчать про використання твору під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла” на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми, при цьому умисний характер наміру відповідача-4 позивачем суду не доведено.

        Судом враховано, що відповідно  до  положень Закону  України  «Про  авторське право  і  суміжні  права»  розмір  компенсації  за  порушення  авторського  права  не  може  бути  меншим  10 мінімальних заробітних плат.

         За  таких обставин,  суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги  про  стягнення з  відповідача-4  компенсації  за порушення права на  публічне сповіщення Твору підлягають  задоволенню  частково,  в  розмірі 10  мінімальних  заробітних  плат за  порушення,  що станом на момент вирішення спору по суті складає  10730,00 грн.

          Статтею 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282 –VI, встановлено мінімальну заробітну плату у термін з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. у розмірі 1073,00 грн. на місяць.

          В той же час, згідно ч. 3 ст. 52 Закону  України  «Про  авторське право  і  суміжні  права» суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

           Судом встановлено, що відповідач-4 порушив виключні майнові авторські права на твір, які  належать  позивачу,  при  цьому в  ході  розгляду  справи,  факт порушення  прав позивача  не визнав, тому суд дійшов висновку постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 від суми, присудженої судом на користь позивача, що складає 1073 грн, які підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

          Стосовно правомірності вимог позивача до відповідача-2, діями якого, як стверджує позивач, було створено загрозу порушення його авторських прав на вищевказаний твір.

          Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 50 Закону України «Про  авторське право  і  суміжні  права» порушенням авторського права є вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав.

          Позовні вимоги до відповідача-2 позивач обґрунтовує тим, що відповідач-2 не надав АТЗТ “Українська незалежна ТВ-Корпорація” згідно умов укладеного договору від 25.06.2009р. інформацію про музичні твори, які будуть використовуватись під час трансляції матчу 11.07.2009р. між ФК “Динамо”та ФК “Ворскла”на стадіоні “Ювілейний” у м. Суми в ефірі Телеканалу «Інтер», чим позбавив АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація» можливості отримати у позивача дозвіл на публічне сповіщення твору та створив загрозу порушення авторських прав позивача.

          В підтвердження своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2011 року у справі № 39/261 за позовом позивача до АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація» про стягнення компенсації за неправомірне публічне сповіщення твору в ефірі телеканалу «Інтер» під час трансляції футбольного матчу 11.07.2009 року на стадіоні «Ювілейний» у м. Суми, проте доказів в підтвердження факту набрання даним судовим рішенням законної сили станом на момент вирішення спору по суті позивачем не надано.

          Разом з цим, судом встановлено, що відповідач-2, як власник комерційних прав на Матч на підставі договору № 15 від 20.05.2009 року, укладеного з ТОВ «Прем'єр-ліга» за погодженням з ОПФК «Прем'єр-ліга», згідно договору № 2 uаn/2009 від 25.06.2009 року передав право на трансляцію матчу 11.07.2009 року на стадіоні «Ювілейний» у м. Суми АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація».

          Предметом договору є тільки права на телевізійний показ (трансляцію) матчу.

             З умов договору вбачається та спростовується вищевикладеними обставинами справи, що відповідач-2 не має жодного відношення до процесу організації Матчу та не відповідає за музичні твори, що можуть бути використані під час проведення матчу, відповідно до п. 6.4 договору відповідач-2 мав надати інформацію про склад команд, суддів та інше.

              Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

  Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, при цьому надані позивачем докази не є підтвердженням факту порушення відповідачем-2 його авторських прав в розумінні норми п. д) ч. 1 ст. 50 Закону України «Про  авторське право  і  суміжні  права», і не являються достатніми доказами в обґрунтування позову, тому у задоволенні позовних вимог до відповідача-2  – суд відмовляє.

   Відповідно до вимог ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача-4 підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «АБ Креатів» (03065, м. Київ, вул. Каблукова, 13, кв. 12, код 33144591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп Мюзік Паблішинг» (01001, м. Київ, вул.. Заньковецької, 8, кв. 26, код 32381678) 10730 грн. 00 коп. компенсації за порушення авторського права.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «АБ Креатів» (03065, м. Київ, вул.. Каблукова, 13, кв. 12, код 33144591) в доход державного бюджету України (отримувач Державний бюджет м. Суми, ОКПО 37970593, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, рахунок  31119106700002, код ЄДРПОУ 23636315) штраф у розмірі 1073 грн. 00 коп.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «АБ Креатів» (03065, м. Київ, вул.. Каблукова, 13, кв. 12, код 33144591) в доход державного бюджету України (отримувач Державний бюджет м. Суми, ОКПО 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, рахунок  31213206700002, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ 23636315, код платежу 22030001) судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

5.          В задоволенні решти позовних вимог та до інших відповідачів -  відмовити.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                            М.С.ЛУЩИК

Повне рішення складено та підписано 30.01.2012 року.