Постанова

від 17.04.2012 по справі 5021/2817/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 року Справа № 5021/2817/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

при секретарі Березка О.М.

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився

1-го відповідача -не з'явився

2-го відповідача -не з'явився

3-го відповідача -не з'явився

4-го відповідача -ОСОБА_1, довіреність № 3/1 від 19.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 4-го відповідача -Приватного підприємства "АБ Креатів", м. Київ (вх. №668С/3-10) на рішення господарського суду Сумської області від 26 січня 2012 року по справі № 5021/2817/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг", м.Київ

до Об'єднання професійних футбольних клубів України "Прем'єр-ліга", м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Спорт Промоушен", м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-ліга", м. Київ

Приватного підприємства "АБ Креатів", м. Київ

про стягнення 230400,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому, після уточнень, просив: стягнути солідарно з відповідачів Об'єднання професійних футбольних клубів України "Прем'єр-ліга" та Приватного підприємства "АБ Креатів" компенсацію за порушення авторського права в розмірі 153600,00 грн.; накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-ліга" штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача, стягнувши його на користь Державного бюджету України; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Спорт Промоушен" компенсацію за порушення авторського права у розмірі 76800,00 грн.; накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Спорт Промоушен" штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача, стягнувши його на користь Державного бюджету України.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 січня 2012 року (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "АБ Креатів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" 10730,00 грн. компенсації за порушення авторського права. Стягнуто з Приватного підприємства "АБ Креатів" в доход державного бюджету України штраф у розмірі 1073,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "АБ Креатів" в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 1609,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог та до інших відповідачів відмовлено.

Приватне підприємство "АБ Креатів" з рішенням господарського суду не погодилось, надіслало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26 січня 2012 року по справі №5021/2817/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" відмовити. Також відповідач просить судові витрати пов'язані з розглядом справи покласти на позивача. Підставою для скасування рішення суду заявник скарги зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на відсутність доказів на підтвердження того, що позивач володіє виключним майновим правом на твір аre the champions», автором якого є Freddie Mercury. Крім того, зазначає, що позивачем не обґрунтовано і не доведено, хто з відповідачів і у якій формі здійснював публічне виконання твору; посилається на необґрунтованість розміру компенсації та правомірність використання твору

Представник позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі його представника.

Крім того, позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення -без змін.

Представник 4-го відповідача -Приватного підприємства "АБ Креатів" через канцелярію суду надав пояснення по справі, в яких підтримує свою позицію викладену в апеляційній скарзі.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та 1-й, 2-й, 3-й відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розгляд апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 10.04.2012 року за відсутності представників позивача та 1-го, 2-го, 3-го відповідачів.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника ПП "АБ Креатів", колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 11 липня 2009 року на стадіоні «Ювілейний»у м. Суми відбувся матч за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо»та ФК «Ворскла».

Позивач вказує на те, що під час матчу було використано твір e аre the champions»(надалі - твір) у виконанні групи Quееп.

Факт використання твору позивач підтверджує листом ВАТ «Спартак»»№ 54 від 01.06.2010 р. у відповідь на лист позивача, як доказ використання твору під час наведеного футбольного матчу (копія наявна в матеріалах справи); довідкою № 30 від 11.07.2009р. ТОВ «Контекст-Медіа»про надання інформаційного повідомлення, що здійснювалось шляхом пошуку у відкритих ЗМІ та записаного на електронному носії СБ-К частини ефіру телевізійного матчу «Динамо-Ворскла», який транслювався на каналі «Інтер»11.07.2009 року з 22:58:24 до 23:03:21 (копія наявна в матеріалах справи) з додатком: електронним носієм СБ-К з записом частини ефіру телевізійного матчу «Інтер Суперкубок України. Динамо (Київ)-Ворскла (Полтава)»(наявний в матеріалах справи).

Факт використання твору під час матчу 11 липня 2009 року за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо»та ФК «Ворскла»на стадіоні «Ювілейний»відповідачами не заперечується.

Позивач стверджує, що на підставі угоди від 01.05.2003 року, укладеної з EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) і додаткових угод, він є суб'єктом авторського права, якому належать майнові права інтелектуальної власності на вказаний твір, в тому числі і шляхом надання ліцензій на публічне виконання і публічне сповіщення даного твору.

Здійснюючи подання твору за допомогою спеціальних пристроїв на стадіоні, таким чином, що твір міг бути сприйнятий особами присутніми на стадіоні на час подання твору, відповідачі-1,3,4, як вказує позивач, без його дозволу як суб'єкта авторського права здійснили публічне виконання твору. Оскільки ОПФКУ «Прем'єр-ліга», ТОВ «Прем'єр-ліга»та ПП «АБ Креатів»брали участь в організації матчу спільно на підставі договірних відносин, позивач, керуючись ч. 1 ст. 1190 ЦК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»від 04.06.2010 року, ст.ст. 15,50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 426, 432, 452, 453 Цивільного кодексу України, вважає, що вказані відповідачі повинні сплатити компенсацію за порушення його авторського права солідарно.

Як стверджує позивач, діями відповідача -ТОВ «Медіа Спорт»Промоушен»було створено загрозу порушення авторських прав позивача на вищевказаний твір, оскільки 2-й відповідач не надав АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація" згідно умов укладеного договору від 25.06.2009р. інформацію про музичні твори, які будуть використовуватись під час трансляції матчу 11.07.2009р. між ФК "Динамо" та ФК "Ворскла" на стадіоні "Ювілейний" у м. Суми в ефірі Телеканалу «Інтер», чим позбавив АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація»можливості отримати у позивача дозвіл на публічне сповіщення твору та створив загрозу порушення авторських прав позивача.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, доведенню у даній справі підлягають факт наявності у позивача виключних майнових авторських прав на спірний твір, факт порушення відповідачами -ОПФКУ «Прем'єр-ліга», ТОВ «Прем'єр-ліга»та ПП «АБ Креатів»виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єкту авторського права, виключні майнові авторські права на який належать позивачу, способом публічного виконання без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди, і факт вчинення відповідачем -ТОВ «Медіа Спорт»Промоушен»дій, що створюють загрозу порушення авторських прав позивача.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виключні майнові авторські права на твір належать позивачу, що підтверджується наданими позивачем копіями договору між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р., додатками до наведеного договору від 30.06.2006 р. та від 22.06.2009 р. та додатковою угодою до наведеного договору від 01.01.2009 р.

Зокрема, згідно договору між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р. (надалі договір від 01.05.2003 р.), EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED надала позивачеві виключне право на використання творів з каталогу, в тому числі і шляхом надання ліцензій на публічне сповіщення. Додатковою угодою до договору від 01.01.2009 р. сторони підтвердили, що позивач набув права на твір «We аre the champions», автором якого є Freddie Mercury.

Додатком від 22.06.2009 р. договір було продовжено ще на 1 рік (з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.) з автоматичною пролонгацією на додаткові періоди тривалістю в один місяць, починаючи з 30.06.2009 р., якщо жодна із сторін не виявить бажання припинити дію договору шляхом письмового повідомлення.

Позивач стверджує, що договір від 01.05.2003 р. станом на час розгляду справи є чинним, оскільки EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED не надсилало ТОВ «Комп Мюзік Паблішинг»вимогу про розірвання вказаного договору.

Судом встановлено, що підстави вважати, що угода між позивачем і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) від 01.05.2003 р. є недійсною - відсутні, угода є доказом того, що компанія EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED є правовласником виключних майнових авторських прав на музичний твір аre the champions»(автор: Freddie Mercury) та передає такі права позивачу. Факт належності набуття EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED прав на твір аге те спатріош», автором якого безпосередньо є Freddie Mercury, матеріалами справи не спростовується.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином доведений факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на твір аre the champions»(автор: Freddie Mercury).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Отже, позивач, отримавши авторські права на твір згідно наведеного договору від 01.05.2003 р. та додатків і додаткової угоди до нього, став суб'єктом авторського права, якому належать майнові права інтелектуальної власності на даний твір.

Під час розгляду справи господарським судом також встановлено, що за договором про організацію та проведення змагань серед клубів ОРІФКУ «Прем'єр-ліга»сезону 2009/2010 років між Всеукраїнською спортивною громадською організацією «Федерація футболу України»(далі - ФФУ) та Об'єднання професіональних клубів України «Прем'єр-ліга»(далі-ПЛ) права на організацію матчу за Суперкубок України з футболу делеговані від ФФУ до ОПФКУ «Прем'єр-ліга».

Відповідно до Статуту ОПФКУ «Прем'єр-ліга» виконує функції щодо спортивної організації матчу за Суперкубок. Проведення урочистостей, пов'язаних з проведенням матчів серед команд клубів ПЛ, в тому числі і за Суперкубок України, виконується маркетинговим партнером ОПФКУ «Прем'єр-Ліга»- ТОВ «Прем'єр-Ліга»на підставі Постанови засідання Дирекції ПЛ № 10 від 19.08.2008р.

В свою чергу, ТОВ «Прем'єр-Ліга»при підготовці до організації матчу за Суперкубок України з футболу 2009 рік уклало договір № 03/07/09/19 від 03.07.2009 року з ПП «АБ Креатів», предметом якого стали зобов'язання останнього з комплексної організації і режисерсько-постановочним роботам при проведенні матчу за Суперкубок України з футболу 11.07.2009р. в м. Суми на стадіоні «Ювілейний».

Пунктом 2.2.2 договору № 03/07/09/19 від 03.07.2009 року сторони визначили, що виконавець (ПП «АБ Креатів») несе відповідальність перед замовником (ТОВ «Прем'єр-ліга») за строки та дії третіх осіб, залучених виконавцем до надання послуг в рамках договору, як за свої власні.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010, № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які, залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову відповідальність.

Факт публічного виконання твору під час матчу 11 липня 2009 року за Суперкубок України з футболу між командами ФК «Динамо»та ФК «Ворскла»на стадіоні «Ювілейний»підтверджується наявними у справі доказами: листом ВАТ «Спартак»»№ 54 від 01.06.2010 р. у відповідь на лист позивача, довідкою № 30 від 11.07.2009р. ТОВ «Контекст-Медіа»про надання інформаційного повідомлення, що здійснювалось шляхом пошуку у відкритих ЗМІ та записаного на електронному носії СБ-К. частини ефіру телевізійного матчу «Динамо-Ворскла», який транслювався на каналі «Інтер»11.07.2009 року з 22:58:24 до 23:03:21, та не заперечується 1-м, 2-м та 3-м відповідачами.

Наявні у справі матеріали також свідчать про те, що обов'язок та відповідальність за проведення комплексної організації і режисерсько-постановочних робіт матчу за Суперкубок України з футболу 11.07.2009р. в м. Суми на стадіоні «Ювілейний»покладено на ПП «АБ Креатів»(відповідач-4 у справі).

Відповідно пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року, № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», згідно яких відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Фактично відповідачем ПП «АБ Креатів»не доведено належними засобами доказування правомірність використання ним без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди 11.07.2009 р. під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК "Динамо" та ФК "Ворскла" на стадіоні "Ювілейний" у м. Суми твору аre the champions»(автор: Freddie Mercury), виключні майнові права на який належать позивачеві.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надавав відповідачу -ПП «АБ Креатів»право на використання твору та не укладав з ним ліцензійного (авторського) договору, об'єктом якого є спірний твір, розмір та порядок виплати авторської винагороди сторонами не встановлювався, і відповідно авторська винагорода позивачу не сплачувалась.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21- 25 цього Закону.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено право автора на винагороду за будь-яке використання твору, крім випадків, встановлених Законом.

Відповідно до ч. З ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що використання твору аre the champions»(автор: Freddie Mercury) 11.07.2009 р. під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК "Динамо" та ФК "Ворскла" на стадіоні "Ювілейний" у м. Суми було здійснено відповідачем - ПП «АБ Креатів»без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди, що є порушенням виключних майнових авторських прав позивача.

Таким чином, на підставі таких встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за порушення його авторського права неправомірним використанням об'єкту авторського права способом публічного виконання є обґрунтованими саме до відповідача - ПП «АБ Креатів», які підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Передбачені статтею 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав, зазначений перелік не є вичерпним. Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Таким чином, підставою для стягнення компенсації за порушення майнового авторського права і (або) суміжних прав може бути використання спірного музичного твору без виплати авторської винагороди.

ПП «АБ Креатів», як особа, що мала намір використовувати спірний музичний твір, зобов'язаний був здійснювати таке використання відповідно до вимог ч. З ст. 418, ст.ст. 443, 445 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом та не заперечується ПП «АБ Креатів», авторський договір, об'єктом якого був би спірний твір, з позивачем не укладався, розмір та порядок виплати авторської винагороди не встановлювався, і відповідно авторська винагорода позивачу не сплачувалась.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Як свідчать матеріали справи, позивач визначає компенсацію за порушення його авторських прав за публічне виконання твору без його дозволу та без виплати винагороди у розмірі 160 мінімальних заробітних плат, що складає 153600 грн., які на думку позивача підлягають виплаті солідарно відповідачами 1,3,4.

Розмір компенсації за порушення його майнових авторських прав позивач визначає враховуючи розмір передбачуваних збитків та обґрунтовує тим, що твір є всесвітньовідомим, добревпізнаним світовим хітом, можливості відновлення стану, який існував до порушення не існує, оскільки твір вже використано та серед відвідувачів стадіону він буде асоціюватись з певною футбольною командою чи стадіоном.

Визначаючи розмір компенсації, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація, яка підлягає стягненню повинна бути адекватною порушенню та розраховуватися з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею З ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Виходячи з фактичних обставин справи, судом прийнято до уваги, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення його прав відповідачем - ПП «АБ Креатів», при цьому відповідальність відповідачів 1 та 3 спростована матеріалами справи та позивачем не доведена, у зв'язку з чим співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої ПП «АБ Креатів»неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, визнана судом необґрунтованим, тому заявлений позивачем розмір компенсації суд визнав не адекватним порушенню та таким, що розрахований з порушенням загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею З ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Фактичні обставини справи свідчать про використання твору під час футбольного матчу за Суперкубок України між ФК "Динамо" та ФК "Ворскла" на стадіоні "Ювілейний" у м. Суми, при цьому умисний характер наміру ПП «АБ Креатів»позивачем суду не доведено.

Судом враховано, що відповідно до положень Закону України «Про авторське право і суміжні права»розмір компенсації за порушення авторського права не може бути меншим 10 мінімальних заробітних плат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПП «АБ Креатів»компенсації за порушення права на публічне сповіщення твору підлягають задоволенню частково, в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за порушення, що станом на момент вирішення спору по суті складає 10730,00 грн.

З урахуванням вимог ч. З ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд першої інстанції також дійшов висновку постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача, що складає 1073,00 грн, які підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Стосовно вимог позивача до ТОВ "Медіа Спорт Промоушен", діями якого, як стверджує позивач, було створено загрозу порушення його авторських прав на вищевказаний твір, судом першої інстанції відмовлено в їх задоволенні з посиланням на те, що надані позивачем докази не є підтвердженням факту порушення ТОВ "Медіа Спорт Промоушен", його авторських прав в розумінні ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Посилання заявника скарги на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження володіння виключним майновим правом на твір «We аre the champions», автором якого є Freddie Mercury, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються наступним.

Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України від 23.12.1993, № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права»(надалі Закон України) первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Закон України «Про авторське право і суміжні права»охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Також, у частинах 1- 3 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»зазначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ тощо.

Статтею 443 Цивільного кодексу України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 445 Цивільного кодексу України, п. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що позивач набув виключні майнові авторські права на спірний твір, а саме: are the champions», автором якого є Freddie Mercury, що підтверджується договором від 01.05.2003 р., укладеним між ТОВ «Комп Мюзік Паблішинг»та EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями), додатками до наведеного договору від 30.06.2006 р. та від 22.06.2009 р. та додатковою угодою до наведеного договору від 01.01.2009 р., додатком до наведеного договору від 01.07.2010 р.

Дослідження умов договору свідчить про те, що відповідно до п.п. d) розділу 2 договору позивачеві було передано виключне право дозволяти (надавати ліцензії) третім особам для використання в зв'язку з будь-якою телепродукцією. Крім того пп. b) розділу 2 договору позивачеві надано право збирати роялті від усіх товариств, що займа ються правами на публічне виконання (подання) на території, включаючи телетрансляцію, шляхом надан ня ліцензій на публічне виконання. Для уникнення сумнівів ніякі приватні фірми чи компанії (крім позивача) не мають прав на публічне виконання і трансляційних прав.

Також, не спростовується матеріалами справи і факт належності набуття EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED прав на твір are the champions», автором якого (тобто первинним суб'єктом, якому належить авторське право на цей твір) безпосередньо є Freddie Mercury.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав доказів того, яким чином компанія EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED набула прав на твір, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 204 Ци вільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що вказаний договір є доказом того, що Компанія EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED є правовласником виключних майнових авторсь ких прав на музичний твір аге те спатріош»та передає такі права позивачу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим господарським суд України в постанові по справі №4/69 від 08 лютого 2011 р.

До того ж, відповідач не надав доказів протилежного, а саме того, що позивач не є суб'єктом авторського права на твір.

Відповідач посилається на те, що матеріали справи містять копії витягу з договору від 01.05.2003 р., що на думку заявника скарги наводить сумніви щодо подання позивачем усіх документів, що є підставою для його вимог.

Проте, колегія суддів зазначає, що той факт, що позивач надав лише витяг з Ліцензійного договору не спростовує наявності у нього ви ключних майнових прав на Твір, оскільки відповідно до ч. 2. ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в ори гіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом під час розгляду справи були витребувані для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви (а.с.2-3, т. 2) та позивачем надавався для огляду оригінал зазначеного договору та наданих до позовної заяви документів, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.11.2011 р. (а.с. 94-95, т. 2). Також, в самому тексті рішення зазначено, що позивачем у першому судовому засіданні надавалися для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, в тому числі оригінал Угоди в повному обсязі з нотаріальним посвідченням перекладу та апостилем, та оригінали додаткових угод, які були досліджені та оцінені судом, в тому числі на наявність підписів та печаток сторін.

Посилання відповідача на порушення строку дії договору є безпідставними, оскільки договір було укладено на строк до 30.06.2006 року. Додатковою угодою від 30.06.2006 року договір - було продовжено до 30.07.2009 року. Додатковою угодою від 22.06.2009 року договір продов жено до 30.06.2010 року. Отже, на момент порушення провадження у справі договір діяв.

Стосовно тверджень відповідача - ПП «АБ Креатів», що використання твору під час проведення матчу не можна вважати публічним виконанням, оскільки використання твору, про який йдеться у даній справі, є публічним показом, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Різниця між публічним показом і публічним виконанням полягає у тому, що показ здійснюється безпосередньо або на екрані, в той час як виконання здійснюється безпосередньо (у живому виконанні) або за допомогою певних пристроїв чи процесів.

Оскільки використання твору здійснювалось не у безпосередньому виконанні, а за допомогою пев них пристроїв чи процесів (магнітофону) та без екрану, то це було публічне виконання, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рекомендаціях Державної служби інтелектуальної власності.

Отже, в будь-якому випадку, відповідач не надав доказів ані правомірності публічного виконання твору, ані його публічного показу.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на правомірність використання твору, оскільки вказані твердження взагалі не мають належного документального обґрунтування. Відповідач не надав доказів правомірного використання, а саме доказів зазначення автора твору та джерела запозичення під час такого використання, а також доказів того, що твір був використаний в обсязі, виправданому метою використання та доказів того, що церемонія є офіційною, тобто запровадженою уря дом.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, та посилання заявника скарги на невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення, та є такими, що базуються на власних припущеннях та сумнівах відповідача -ПП «АБ Креатів», а також не спростовують факту використання твору чи доведення правомірності його використання.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Сумської області від 26.01.2012 р. у справі № 5021/2817/2011 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АБ Креатів", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26 січня 2012 року по справі № 5021/2817/2011 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 13 квітня 2012 року.